Ухвала

від 21.10.2021 по справі 490/6572/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021150000000319.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на вилучений, під час обшуку 30.08.2021 р., за місцем мешкання ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «Мі Т9».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 30.08.2021 р. відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_6 зазначає, що прокурор при складанні клопотання про арешт майна не дотримався вимог ст. 171 КПК України, а слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не звернув на це уваги та не повернув клопотання прокурору для усунення недоліків.

Апелянт вважає, що додані до клопотання документи не містять відомостей, які б могли свідчити про наявність підстав для накладення арешту на майно, а, обґрунтовуючи незаконну діяльність фізичних та юридичних осіб, що стало підставою для проведення обшуку та накладення арешту, правоохоронні органи послались лише на показання двох осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , але їх показання є сумнівними. Так, ОСОБА_8 тільки один місяць у липні 2020 року працювала заправником на АЗС ТОВ «Гранд Ойл Плюс», а тому вона, за цей час, не могла дізнатись про нібито незаконну діяльність підприємства, а ОСОБА_9 працював у ПП «Компанія Агро-Люкс» у період з 2015 по 2019 роки, а тому він не може знати про діяльність підприємства за 2020-2021 роки.

Представник звертає увагу на те, що в клопотанні прокурора про арешт майна, сторона обвинувачення вказує на те, що певні службові особи ТОВ «Гранд Ойл Плюс» та ПП «Компанія Агро-Люкс» займаються незаконною господарською діяльністю, що не відноситься до складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, а саме порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що розслідується в рамках даного кримінального провадження.

Представник звертає увагу на те, що директором відповідних товариств є не ОСОБА_5 , а інші особи.

Крім цього, представник зазначає, що у ОСОБА_5 вилучений власний мобільний телефон, який не може бути знаряддям вчиненого кримінального правопорушення.

Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не дотримано 72 годинного процесуального строку для розгляду клопотання прокурора, що передбачено ч. 6 ст. 173 КПК України.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021150000000319, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, а саме за відомостями про те, що службовими особами ТОВ «Гранд Ойл Плюс», ТОВ «АВІС-ТРАНС», що розташовані за адресами Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 151, 151-А та 151-В порушуються правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, створюючи загрозу загибелі людей.

30.08.2021 р. слідчим проведені обшуки, в ході яких вилучено майно: за місцем мешкання ОСОБА_10 мобільний телефон «МАХ»; за місцем мешкання ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Мі Т9»; за адресою м. Первомайськ, вул. Митрофанова Недєліна, 12 грошові кошти, золоті вироби, ноутбук, чорнові записи.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Клопотання мотивоване тим, що вилучене майно можливо зберегло на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, а також ймовірно здобуте протиправних шляхом.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 є директором підприємства, то є достатні підстави вважати, що в його мобільному телефоні знаходяться повідомлення, які містять інформацію щодо надання або отримання вказівок, в залежності від того чи є він номінальним директором чи справжнім, які можуть мати доказове значення для розслідування кримінального правопорушення за ст. 273 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно.

У задоволенні клопотання про накладення арешту на інше майно слідчий суддя відмовив, оскільки кримінальне правопорушення, яке розслідується в даному кримінальному провадженні, за своїм складом є необережним, тобто не передбачає можливості отримання доходу протиправним шляхом, а тому відсутні підстави для арешту цінностей, інше майно вилучене за місцем мешкання ОСОБА_11 , яка не причетна до кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави вважати, що вилучене майно їй не належить.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Висновки слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході обшуків за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , ніким не оспорюються, а тому апеляційним судом не переглядаються.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя має діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, має врахувати: існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що до ЄРДР за №12021150000000319, внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, за фактом того, що службові особи ТОВ «Гранд Ойл Плюс», ТОВ «АВІС-ТРАНС», що розташовані за адресами Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 151, 151-А та 151-В порушують правила безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, створюючи загрозу загибелі людей.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна, яке вилучене в ході обшуку місця мешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , а саме мобільного телефону, слідчий обґрунтував його тим, що вилучене майно має значення для досудового розслідування, оскільки зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження, як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду із залученням спеціалістів, криміналістичних експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження, є об`єктом кримінально-протиправних дій і набуте кримінально-протиправним шляхом.

Станом на день звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується в даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено.

Разом з тим, клопотання слідчого не містить об`єктивних даних, які б вказували на те, що вилучене майно у виді мобільного телефону марки «Мі Т9», з огляду на обставини, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження, відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, у клопотанні лише перераховуються загальні підстави для накладення арешту на будь-яке майно. Ні клопотання слідчого, ні додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що вилучений за місцем мешкання ОСОБА_5 мобільний телефон, стосується обставин кримінального правопорушення порушення правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві, створюючи загрозу загибелі людей, є предметом чи знаряддям вчиненого кримінального правопорушення.

Отже, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зазначене свідчить про те, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон Мі Т9 постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону та в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Отже, враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено необхідності накладення арешту на майно, вилучене 30.08.2021 р. за місцем мешкання ОСОБА_5 , а тому апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою, у задоволенні клопотань слідчого про накладення арешту на все майно вилучене 30.08.2021 р. в ході обшуків за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2021 року про накладення арешту на майно, вилучене 30.08.2021 р. під час обшуку, за місцем мешкання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021150000000319 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 30.08.2021 р. в ході обшуків за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021150000000319.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3