Рішення

від 13.10.2021 по справі 914/1593/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 справа № 914/1593/21

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд , м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Наполетана + , м.Львів

про 1) Стягнення 333 049,46 грн заборгованості.

2) Зобов`язання повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Наполетана + про: 1) стягнення 334 025,31 грн заборгованості з суборендної плати та неустойки; 2) зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , розташованого за адресою м.Львів, вул.Шевченка, 358а.

Ухвалою від 14.06.2021 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд та надав позивачу строк для усунення недоліків.

02.07.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№15371/21). У поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначає, що ним при здійсненні розрахунку інфляційних втрат до позовної заяви невірно було зазначено суму та допущено описку. У прохальній частині заяви про усунення недоліків позивач просить суд вважати позовні вимоги викладені в позовній заяві від 04.06.2021 з врахуванням виправлених недоліків. Зокрема, просить суд стягнути 333 049,46 грн заборгованості, хоча при первинному поданні позову позивачем було заявлено до стягнення 334 025,31 грн заборгованості.

У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області, ухвалою від 06.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.08.2021.

Ухвалою суду від 30.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.10.2021 та відкладено підготовче засідання на 22.09.2021.

Ухвалою від 22.09.2021 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.10.2021.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 13.10.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив. Слід зазначити, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується підписом уповноваженого представника позивача Держицького І.Р. у розписці про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті на 13.10.2021 на 12:00 год.

Заяви, клопотання від позивача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Ухвалою суду від 22.09.2021 явка представника позивача не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 13.10.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Ухвалою суду від 22.09.2021 явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою.

Ухвала суду від 22.09.2021 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2021 надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представників сторін у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 13.10.2021 прийнято рішення у справі.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.03.2020 між сторонами було укладено договір №1635-З суборенди частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого відповідачу було передано в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також устаткування, позначене в акті приймання-передачі (надалі об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані в додатку №2 до даного договору.

Термін дії договору №1635-З від 01.06.2020 закінчився 31.10.2020, у зв`язку з цим сторонами було підписано акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 31.10.2020.

01.11.2020 між сторонами було укладено договір №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого відповідачу було передано в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також устаткування, позначене в акті приймання-передачі (надалі об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані в додатку №2 до даного договору. Строк суборенди по договору №1703-З від 01.11.2020 закінчився 31.12.2020.

31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020.

Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, суборенду плату за договором №1703-З від 01.11.2020 та додатковій угоді №1 від 31.12.2020 до вказаного договору, яка складається з двох частин: суборендної ставки та експлуатаційних платежів не сплачував, крім того, відповідач не сплачував вартість спожитих ним комунальних послуг, визначених відповідно до показників лічильників за результатами місяця, у зв`язку з чим, за розрахунками позивача, загальна заборгованість відповідача зі сплати суборендних платежів становить 154 019,08 грн, зокрема в частині плати за суборенду приміщень за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 - 116 640,00 грн, за експлуатаційні послуги - 26 235,00 грн, за комунальні послуги - 11 144,08 грн.

Як стверджує позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви, сума заборгованості в розмірі 111 649,42 грн, про яку він зазначав в позовній заяві виникла по договору суборенди частини нежитлового приміщення №1635-З від 01.06.2020 та не входить в розмірі позовних вимог, зокрема в суму 154 019,08 грн.

У зв`язку з несплатою суборендної плати у повному обсязі протягом понад трьох місяців підряд, позивач звертався до відповідача із листами, в яких, зокрема, повідомляв останнього про відмову ТзОВ Сільпо-Фуд від договору суборенди №1703-З від 01.11.2021 та просив звільнити об`єкт суборенди.

Проте, станом на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не повернув об`єкт суборенди.

Таким чином, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про:

- 1) Стягнення з відповідача на користь позивача 333 049,46 грн заборгованості, з яких 154 019,08 грн основний борг зі сплати суборенди, 165 154,27 грн штрафні санкції згідно п.7.1. договору, 2 238,72 грн три проценти річних, 8 809,89 грн інфляційні втрати, 2 827,50 грн штраф згідно п.7.2. договору;

- 2) Зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , розташованого за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 358а.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд (надалі по тексту рішення - позивач, по договору - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Наполетана + (надалі по тексту рішення - відповідач, по договору - суборендар) було укладено договір №1635-З суборенди частини нежитлового приміщення (надалі договір №1635-З від 01.03.2020), відповідно до умов якого відповідачу було передано в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також устаткування, позначене в акті приймання-передачі (надалі об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані в додатку №2 до даного договору.

Факт передачі в суборенду відповідачу частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору суборенди №1635-З від 01.03.2020, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін 01.03.2020.

01.11.2020 між сторонами було укладено договір №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого відповідачу було передано в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також устаткування, позначене в акті приймання-передачі (надалі об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані в додатку №2 до даного договору. Об`єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря і орендар має дозвіл власника нежитлового приміщення на передачу об`єкта в суборенду відповідно до нижче визначених умов.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку суборенди, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань, які виникли за цим договором. Строк суборенди починається з дати підписання акта приймання - передачі об`єкта суборенду в користування суборендареві, який є невід`ємною частиною даного договору, та закінчується 31 грудня 2020 року, який є останнім днем користування об`єктом суборенди. За згодою обох сторін строк суборенди може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди, при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати тридцять два місяці.

Факт передачі в суборенду відповідачу частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору суборенди №1703-З від 01.11.2020, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін 01.11.2020.

Згідно з п.2.3. договору кожна сторона має право в будь-який час розірвати договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів, з обов`язковим проведенням взаєморозрахунків, передбачених умовами цього договору, включаючи день фактичної передачі об`єкта суборенди орендареві.

Відповідно до п. 2.5. договору, договір може бути розірваний орендарем без дотримання строків, зазначених у п. 2.3 даного договору, у разі порушення суборендарем умов, викладених у договорі й додатках до нього, які складають його невід`ємну частину. При цьому до орендаря не застосовуються всі та будь-які штрафні санкції, в тому числі, передбачені п.7.3 договору.

Згідно з п.3.1. договору плата за суборенду складається з двох частин, суборендної ставки та експлуатаційних платежів.

- суборендна ставка складає: 24 300,00 грн, в тому числі ПДВ, на місяць;

- розмір експлуатаційних платежів складає:

- за 1 м 2 об`єкта суборенди - 58,30 грн, в тому числі ПДВ, на місяць;

- за весь об`єкт суборенди - 4 372,50 грн, в тому числі ПДВ, на місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Згідно з п.3.4. договору крім плати за суборенду, суборендар зобов`язаний щомісяця компенсувати орендареві вартість спожитих суборендарем комунальних послуг, виходячи із показників індивідуальних приладів обліку (лічильників), які дають змогу здійснити облік ресурсів, що споживаються виключно суборендарем.

Компенсація вартості спожитих комунальних послуг здійснюється наступним чином: суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати авансовий платіж, який розраховується орендарем, виходячи із очікуваних обсягів споживання комунальних послуг у наступному місяці, не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що передує оплачуваному, на підставі виставленого орендарем рахунку.

Підсумкова вартість комунальних послуг, спожитих суборендарем у відповідному місяці, визначається сторонами на підставі показників лічильників, а за відсутності лічильників пропорційно площі об`єкта суборенди до загальної площі нежитлового приміщення, та зараховується орендарем із авансового платежу.

Відповідно до п. 3.7. договору перший платіж за суборенду у розмірі, який дорівнює сумі місячної плати за суборенду згідно п.3.1. договору (включаючи суборендну ставку та експлуатаційні платежі), здійснюється протягом одного банківського дня від дня укладання цього договору.

Згідно з п.3.10. договору плата за суборенду нараховується з дня передачі об`єкта суборенди суборендарю за Актом приймання-передачі до дня фактичного повернення об`єкта суборенди орендарю за Актом приймання-передачі (повернення).

Відповідно до п. 4.1. договору передача об`єкта суборенди суборендарю здійснюється за Актом приймання-передачі згідно зі схемою, зазначеною в ньому, протягом 14 календарних днів з моменту зарахування на поточний рахунок Орендаря всіх платежів, передбачених п.п. 3.7., 8.1. даного договору у встановлених розмірах. Цей договір укладений під скасувальною обставиною і вважається припиненим (розірваним) за згодою сторін у випадку прострочення виконання суборендарем зобов`язань визначених у п. 3.7. та п.8.1. даного договору, при цьому не вимагається укладання будь-яких додаткових угод або змін до договору.

Згідно з п.4.2. договору у разі відмови суборендаря від підписання Акта приймання передачі в зазначений в п. 4.1 договору строк, або його бездіяльності щодо підписання акта та/або приймання об`єкта суборенди після здійснення платежів, зазначених в п.п. 3.7., 8.1. даного договору, на п`ятнадцятий робочий день з моменту зарахування на поточний рахунок орендаря всіх платежів, передбачених п.п. 3.7., 8.1. даного договору, договір вважається розірваним суборендарем з порушенням процедури дострокового розірвання цього договору з настанням відповідних негативних наслідків, передбачених п.7.3. договору.

Відповідно до п.п. 4.3.-4.3.1. договору в останній день строку суборенди або в день дострокового розірвання договору, суборендар повинен повернути орендарю об`єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання сторонами Акта приймання передачі (повернення). До моменту підписання Акта приймання-передачі (повернення), суборендар зобов`язаний:

- демонтувати вивіски, а також інші носії рекламної й/або будь-якої іншої інформації про свою діяльність, товари, роботи, послуги, які розміщені безпосередньо на/в об`єкті суборенди;

- зробити демонтаж і вивезти майно, обладнання, устаткування, завезене суборендарем на територію торгівельного об`єкта орендаря, яке може бути відокремлене без заподіяння шкоди об`єкту суборенди.

Згідно з п.5.3. договору за ініціативою орендаря договір може були достроково припинений шляхом повідомлення суборендаря про таке припинення за 30 календарних днів до дати припинення договору. В такому разі договір буде вважатись таким, що припинився за згодою сторін на 31 календарний день з моменту відправлення орендарем відповідного письмового повідомлення суборендарю, при цьому не вимагається укладання будь-яких додаткових угод або змін до договору.

Пунктом 6.2.11. та пунктом 6.2.13. договору сторони погодили, що суборендар зобов`язаний: у випадку дострокового розірвання договору орендарем згідно п.2.3. договору, протягом 30-денного строку з моменту отримання повідомлення суборендарем звільнити об`єкт суборенди від свого майна, очистити від сміття та підписати Акт приймання- передачі (повернення) об`єкта суборенди; розглядати повідомлення орендаря та надавати обґрунтовану відповідь протягом 2 (двох) днів з моменту їх отримання, якщо інше прямо не передбачено цим договором та/або не вказано у самому повідомлення орендаря.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку прострочення суборендарем строків сплати платежів, передбачених ним договором, більше ніж на 3 (три) дні та неусунення суборендарем такого порушення протягом 5 (п`яти) днів з моменту відправлення орендарем суборендарю письмовою повідомлення про усунення порушень умов договору, суборендар зобов`язаний на вимогу орендаря сплатити на користь орендаря договірні штрафні санкції, які розраховуються наступним чином:

Шс = П х 3,3% х К, де:

Шс - загальний розмір штрафних санкцій;

П - розмір плати за суборенду, який діяв в період прострочення;

К - кількість днів прострочення, рахуючи з першого дня порушення по день фактичної оплати суборендарем штрафних санкцій;

3,3% - три цілих три десятих відсотки;

= математичний знак дорівнює ;

х - математичний знак множення .

У випадку несплати суборендарем штрафних санкцій протягом 5 (п`яти) днів з моменту направлення орендарем відповідної вимоги суборендарю, договір вважається достроково розірваним з вини суборендаря на 10 (десятий) день з моменту направлення орендарем вимоги про сплату штрафних санкцій. При цьому, по закінченню вказаного 10-ти (десяти) денного періоду, орендар має право самостійно звільнити об`єкт суборенди від майна суборендаря зі складанням опису такого майна й передачею на склад для розв`язання питання про його реалізацію відповідно до умов даного договору, а також застосувати інші господарські та оперативно-господарські санкції, передбачені договором.

Згідно з п.7.2. договору, якщо орендарем будуть виявлені випадки порушення умов і правил цього договору, у тому числі правил, викладених у додатках до договору, він має право стягнути із суборендаря штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від місячної суборендної ставки (згідно пп. 3.1.1. договору), а за порушення асортиментного переліку - 100% (сто відсотків) місячної суборендної ставки (згідно пп. 3.1.1. договору), за кожне порушення та достроково розірвати договір без повернення гарантійного платежу та без застосування до орендаря будь-яких штрафних санкцій.

Пунктом 7.4. договору сторони погодили, що у випадку прострочення суборендарем строків сплати платежів, передбачених цим договором, більше ніж на 3 (три) дні, орендар має право обмежити право суборендаря користуватись об`єктом суборенди та не допускати суборендаря до приміщень об`єкта суборенди та/або відключити об`єкт суборенди від постачання комунальних послуг відповідно до правил, описаних нижче (п.п. 7.4.1-7.4.6.).

Відповідно до п. 7.4.1., п. 7.4.6. договору орендар письмово повідомляє суборендаря про застосування оперативно-господарських санкцій у вигляді обмеження права суборендаря користуватись об`єктом суборенди та/або відключення об`єкта суборенди від постачання комунальних послуг не пізніше ніж за 2 (два) дні до початку застосування відповідних оперативно-господарських санкцій. Дія оператиано-господарських санкцій триває до моменту усунення суборендарем порушення, яке стало причиною застосування оперативно-господарських санкцій.

01.11.2020 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020, відповідно до умов п.1 якого сторони погодили, що на виключення із загального правила, в період з 01.11.2020 по 31.12.2020 включно плата за суборенду за договором суборенди підлягає щомісячній індексації, при цьому коефіцієнт індексації дорівнює 1 (одиниці).

Також, 01.11.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020, відповідно до умов п.1 якого сторони погодили, що незалежно від того, що визначено договором, сторони домовились застосовувати для врегулювання своїх відносин положення цієї угоди, зокрема, що суборендар підтверджує той факт, що йому відомо про те, що нерухоме майно, у якому знаходиться об`єкт суборенди за договором, перебуває у заставі (іпотеці), а саме виступає засобом забезпечення виконання зобов`язань власника нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Пам`ять (іпотекодержатель) перед Акціонерним товариством Ощадбанк (іпотекодержатель) згідно з іпотечним договором №2063-296/4 від 02.08.2018 року.

Крім того, 01.11.2020 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020, відповідно до умов п.1 якого сторони дійшли згоди доповнити договір суборенди пунктом 3.4.1. наступного змісту: 3.4.1. На виключення з інших умов договору, сторони домовились, що компенсація суборендарем вартості спожитої електричної енергії, що складається із вартості постачання та розподілу електричної енергії, в період з 01.11.2020 та до закінчення строку дії договору, відбувається наступним чином:

- до кінця поточного місяця орендар надає суборендарю рахунок на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг (споживання електричної енергії, що складається із вартості постачання та розподілу електричної енергії) за попередній місяць;

- суборендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання, на розрахунковий рахунок орендаря;

- за результатами вищевказаних наданих послуг по компенсації вартості спожитих комунальних послуг сторони складають та підписують Акт здачі виконаних робіт (наданих послуг) в поточному місяці за попередній місяць.

Відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати суборендної плати за договором №1703-З від 01.11.2020 у встановлений строк не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яку відповідач зобов`язувався сплатити до 08.02.2021 відповідно до гарантійного листа від 30.12.2020.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 30.12.2020, в якому останній зобов`язувався сплатити заборгованість, зокрема, по договору №1703-З від 01.11.2020 в сумі 53 687,37 грн до 08.02.2021 року.

31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020 (надалі додаткова угода №1), відповідно до умов п.1 якого сторони дійшли згоди з 01.01.2021 викласти п. 3.6. розділу 3 Плата за суборенду та порядок розрахунків даного договору в наступній редакції: 3.6. Плата за суборенду підлягає щомісячній індексації, при цьому коефіцієнт індексації дорівнює 1 (одиниці), в період з 01 січня 2021 року по 31 жовтня 2021 року включно .

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 Розділу 2 Термін дії договору договору в наступній редакції: 2.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди починається з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта суборенди в користування суборендареві, який є невід`ємною частиною даного договору, та закінчується 31 грудня 2021 року, який є останнім днем користування об`єктом суборенди. .

Позивач свої зобов`язання по договору №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення від 01.11.2020 та додатковій угоді №1 від 31.12.2020 до вказаного договору виконав повністю, а саме передав в суборенду відповідачу частину нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору суборенди №1703-З від 01.11.2020, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін 01.11.2020. Згідно вказаного акта недоліки об`єкта суборенди на момент передачі відсутні.

Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, суборенду плату за договором №1703-З від 01.11.2020 та додатковій угоді №1 від 31.12.2020 до вказаного договору, яка складається з двох частин: суборендної ставки та експлуатаційних платежів не сплачував, крім того, відповідач не сплачував вартість спожитих ним комунальних послуг, визначених відповідно до показників лічильників за результатами місяця, у зв`язку з чим, за розрахунками позивача, станом на момент подання позовної заяви загальна заборгованість відповідача зі сплати суборендних платежів становить 154 019,08 грн, зокрема, в частині плати за суборенду приміщень за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 - 116 640,00 грн, за експлуатаційні послуги - 26 235,00 грн, за комунальні послуги - 11 144,08 грн.

Судом встановлено, що сума заборгованості в розмірі 111 649,42 грн, про яку позивач зазначав в позовній заяві виникла по договору суборенди частини нежитлового приміщення №1635-З від 01.06.2020 та не входить в розмірі позовних вимог, зокрема в суму 154 019,08 грн.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 30.12.2020, в якому останній зобов`язувався сплатити заборгованість, зокрема, по договору №1703-З від 01.11.2020 в сумі 53 687,37 грн до 08.02.2021 року.

В матеріалах справи наявний лист від 22.01.2021 в якому відповідач просив позивача не нараховувати орендну плату за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, у зв`язку із введенням на території України карантинних заходів.

У зв`язку з несплатою суборендної плати у повному обсязі, позивач звертався до відповідача із листом від 15.02.2021, в якому, зокрема, вимагав негайно погасити заборгованість по договорах в термін до 20.02.2021, повідомляв останнього про розірвання договору в односторонньому порядку з 21.02.2021 включно та просив належним чином з підписанням акта повернути орендарю нежитлові приміщення по договору суборенди №1703-З від 01.11.2020.

В матеріалах справи наявний лист вих.№174/09 від 03.03.2021 в якому позивач повідомляв відповідача про відмову від договору суборенди №1703-З від 01.11.2020 та вимагав: з`явитися відповідачу 15.04.2021 на об`єкт суборенди що розташований за адресою: АДРЕСА_2 об 09:00 год. для повернення об`єкта суборенди з користування відповідача, та підписання Акта приймання-передачі (повернення); звільнити об`єкт суборенди від майна відповідача; погасити наявну заборгованість в сумі 148 139,64 грн. Крім того, у вказаному листі позивач повідомляв відповідача про те, що у випадку ігнорування та/або залишення поза увагою вищезгаданих вимог, позивачем будуть застосовані до відповідача оперативно-господарські санкції, визначені пунктами 5.4., 8.4. та 8.5. договору суборенди.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь відповідача на лист вих.№174/09 від 03.03.2021 в якому останній не погоджувався із позицією позивача про розірвання договору суборенди та пропонував розглянути пропозиції відповідача надіслані листом від 26.02.2021.

В матеріалах справи наявний лист, яким відповідач звертався до позивача з пропозицією про можливість доповнення договору суборенди №1635-З від 01.03.2020 та здійснення перерахунку орендної плати за період коли відповідач не мав змоги працювати у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

В матеріалах справи наявний лист-відповідь за вих.№260/09 від 06.04.2021, в якому позивач повідомляв представника відповідача, зокрема, про те, що ТзОВ Сільпо-Фуд з початку запровадження карантину на території України були надані пільги ТзОВ Наполетана + зі сплати суборендної плати, а запроваджені карантинні обмеження не забороняли суб`єктам господарювання здійснювати торгівлю власною продукцією на виніс. У вказаному листі позивач рекомендував представнику відповідача донести до відома ТзОВ Наполетана + вимогу погасити наявну заборгованість зі сплати суборенди та повернути об`єкт суборенди ТзОВ Сільпо-Фуд .

В матеріалах справи наявний лист вих.№257/09 від 05.04.2021 в якому позивач повідомляв відповідача про відмову від договору суборенди №1703-З від 01.11.2020 та вимагав: з`явитися відповідачу 15.04.2021 на об`єкт суборенди що розташований за адресою: АДРЕСА_2 об 09:00 год. для повернення об`єкта суборенди з користування відповідача, та підписання акта приймання-передачі (повернення); звільнити об`єкт суборенди від майна відповідача; погасити наявну заборгованість в сумі 148 139,64 грн. Крім того, у вказаному листі позивач повідомляв відповідача про те, що у випадку ігнорування та/або залишення поза увагою вищезгаданих вимог, позивачем будуть застосовані до відповідача оперативно-господарські санкції та покладено відшкодування завданих матеріальних збитків.

В матеріалах справи наявний лист вих.№285/09 від 16.04.2021 в якому позивач повідомив відповідача про те, що орендоване відповідачем приміщення опечатане у зв`язку із неприбуттям представників відповідача на об`єкт суборенди 15.04.2021, враховуючи наявну у відповідача заборгованість за суборендну плату позивач керуючись умовами п.5.4. договору суборенди, надісланим повідомленням №257/09 від 05.04.2021. Крім того, у вказаному листі позивач зазначив адресу та контактний телефон представника позивача, для надання відповідачу можливості звернення з метою вивезення майна відповідача з орендованого приміщення та підписання акта приймання-передачі (повернення) орендованого приміщення.

Проте, станом на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не повернув об`єкт суборенди.

Після відкриття провадження у справі, 30.06.2021 між сторонами підписано додаткову угоду про розірвання договору №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення від 01.11.2020, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання договору суборенди №1703-З від 01.11.2020 за взаємною згодою сторін з 30.06.2021.

Частина нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: АДРЕСА_2 , було повернуто позивачу з суборенди, про що сторони 30.06.2021 підписали акт прийому-передачі.

Представник позивача у поданому до клопотання (вх.№22102/21 від 22.09.2021) поясненні від 22.09.2021 підтвердив факт повернення позивачу об`єкта суборенди та повідомив, що 03.08.2021 з відповідачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості, згідно якого відповідач визнав наявну заборгованість та зобов`язувався погасити її згідно графіка погашення. Крім того, у поданому поясненні позивач повідомив суд про те, що станом на 22.09.2021 відповідачем не здійснено жодного платежу згідно укладеного договору.

Відтак, станом на дату прийняття рішення (13.10.2021 року) відповідачем повернуто позивачу об`єкт суборенди.

Таким чином, станом на дату прийняття рішення (13.10.2021 року) залишилась позовна вимога в частині стягнення з відповідача 333 049,46 грн заборгованості, з яких 154 019,08 грн основний борг зі сплати суборенди, 165 154,27 грн штрафні санкції згідно п.7.1. договору, 2 238,72 грн три проценти річних, 8 809,89 грн інфляційні втрати, 2 827,50 грн штраф згідно п.7.2. договору.

Висновки суду.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення від 01.11.2020 з врахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2020 до нього.

Приписами статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Факт передачі в суборенду відповідачу частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , у торгівельному об`єкті орендаря із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору суборенди №1703-З від 01.11.2020, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін 01.11.2020.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За умовами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В договорі №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення від 01.11.2020 строк дії договору було визначено з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта суборенду в користування суборендареві та закінчується 31 грудня 2020 року, який є останнім днем користування об`єктом суборенди (п.2.1. договору).

31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди частини нежитлового приміщення №1703-З від 01.11.2020, якою був продовжений строк суборенди, та відповідно останнім днем користування об`єктом суборенди було визначено 31 грудня 2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В останній день строку суборенди або в день дострокового розірвання договору, суборендар повинен повернути орендарю об`єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання передачі (повернення) (п.4.3. договору).

Законодавство визначає наслідки припинення договору найму (оренди) для наймача: у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.5. договору сторони погодили, що договір може бути розірваний орендарем без дотримання строків, зазначених у п. 2.3 даного договору, у разі порушення суборендарем умов, викладених у договорі й додатках до нього, які складають його невід`ємну частину. При цьому до орендаря не застосовуються всі та будь-які штрафні санкції, в тому числі, передбачені п.7.3 договору.

Кожна сторона має право в будь-який час розірвати договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів, з обов`язковим проведенням взаєморозрахунків, передбачених умовами цього договору, включаючи день фактичної передачі об`єкта суборенди орендареві (п.2.3. договору).

У зв`язку з несплатою суборендної плати у повному обсязі протягом понад трьох місяців підряд, позивач звертався до відповідача із листами, в яких, зокрема, повідомляв останнього про відмову ТзОВ Сільпо-Фуд від договору суборенди №1703-З від 01.11.2021 та просив звільнити об`єкт суборенди.

Проте, станом на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не повернув об`єкт суборенди.

Після відкриття провадження у справі, 30.06.2021 між сторонами підписано додаткову угоду про розірвання договору №1703-З суборенди частини нежитлового приміщення від 01.11.2020, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо розірвання договору суборенди №1703-З від 01.11.2020 за взаємною згодою сторін з 30.06.2021.

Факт повернення позивачу (ТзОВ Сільпо-ФУД ) з суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 75,00 м 2 , за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення по договору суборенди №1703-З від 01.11.2020, який підписаний представниками сторін 30.06.2021.

Вчинивши дії по поверненню об`єкта суборенди (частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: АДРЕСА_2 ) відповідач погодився із фактом розірвання договору, відтак відсутні підстави для розгляду позовних вимог щодо зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що предмет спору існував на момент звернення позивача із позовною заявою до суду та припинив існування на момент розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.3.1. договору плата за суборенду складається з двох частин, суборендної ставки та експлуатаційних платежів.

- суборендна ставка складає: 24 300,00 грн, в тому числі ПДВ, на місяць;

- розмір експлуатаційних платежів складає:

- за 1 м 2 об`єкта суборенди - 58,30 грн, в тому числі ПДВ, на місяць;

- за весь об`єкт суборенди - 4 372,50 грн, в тому числі ПДВ, на місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Згідно з п.3.4. договору крім плати за суборенду, суборендар зобов`язаний щомісяця компенсувати орендареві вартість спожитих суборендарем комунальних послуг, виходячи із показників індивідуальних приладів обліку (лічильників), які дають змогу здійснити облік ресурсів, що споживаються виключно суборендарем.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Компенсація вартості спожитих комунальних послуг здійснюється наступним чином: суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати авансовий платіж, який розраховується орендарем, виходячи із очікуваних обсягів споживання комунальних послуг у наступному місяці, не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що передує оплачуваному, на підставі виставленого орендарем рахунку (п.3.4. договору).

Відповідач порушив свої зобов`язання, суборенду плату за договором №1703-З від 01.11.2020 та додатковій угоді №1 від 31.12.2020 до вказаного договору, яка складається з двох частин: суборендної ставки та експлуатаційних платежів не сплачував, крім того, відповідач не сплачував вартість спожитих ним комунальних послуг, визначених відповідно до показників лічильників за результатами місяця, у зв`язку з чим, за розрахунками позивача, станом на момент подання позовної заяви загальна заборгованість відповідача зі сплати суборендних платежів становить 154 019,08 грн, зокрема, в частині плати за суборенду приміщень за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 - 116 640,00 грн, за експлуатаційні послуги - 26 235,00 грн, за комунальні послуги - 11 144,08 грн.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів погашення заборгованості зі сплати суборендних платежів до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав.

Враховуючи долучений позивачем до матеріалів справи договір про реструктуризацію заборгованості, який укладений між сторонами після відкриття провадження, а саме 03.08.2021, згідно якого відповідач визнав наявну заборгованість по договору №1703-З суборенди від 01.11.2020 та зобов`язувався погасити її згідно графіка погашення, беручи до уваги твердження позивача викладеного у письмовому поясненні від 22.09.2021 долученого до клопотання (вх.№22102/21 від 22.09.2021) про те, що станом на 22.09.2021 відповідачем не здійснено жодного платежу згідно укладеного договору, відтак стягнення 154 019,08 грн загальної заборгованості є підставним.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення загальної заборгованості відповідача зі сплати суборендних платежів в сумі 154 019,08 грн, зокрема, в частині плати за суборенду приміщень за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 - 116 640,00 грн, за експлуатаційні послуги - 26 235,00 грн, за комунальні послуги - 11 144,08 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання .

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 3.3. договору сторони погодили, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Компенсація вартості спожитих комунальних послуг здійснюється наступним чином: суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати авансовий платіж, який розраховується орендарем, виходячи із очікуваних обсягів споживання комунальних послуг у наступному місяці, не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що передує оплачуваному, на підставі виставленого орендарем рахунку (п.3.4. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку прострочення суборендарем строків сплати платежів, передбачених ним договором, більше ніж на 3 (три) дні та неусунення суборендарем такого порушення протягом 5 (п`яти) днів з моменту відправлення орендарем суборендарю письмовою повідомлення про усунення порушень умов договору, суборендар зобов`язаний на вимогу орендаря сплатити на користь орендаря договірні штрафні санкції, які розраховуються наступним чином: Шс = П х 3,3% х К.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що якщо орендарем будуть виявлені випадки порушення умов і правил цього договору, у тому числі правил, викладених у додатках до договору, він має право стягнути із суборендаря штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від місячної суборендної ставки (згідно пп. 3.1.1. договору), а за порушення асортиментного переліку - 100% (сто відсотків) місячної суборендної ставки (згідно пп. 3.1.1. договору), за кожне порушення та достроково розірвати договір без повернення гарантійного платежу та без застосування до орендаря будь-яких штрафних санкцій.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути штрафні санкції згідно п.7.1. договору на загальну суму 165 154,27 грн за період з 06.11.2020 по 01.05.2021, три проценти річних на загальну суму 2 238,72 грн за аналогічний період, інфляційні втрати на загальну суму 8 809,89 грн, штраф згідно п.7.2. договору на загальну суму 2 827,50 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій згідно п.7.1. договору, трьох процентів річних та штраф згідно п.7.2. договору та встановлено, що позивачем штрафних санкцій згідно п.7.1. договору в сумі 165 154,27 грн, три проценти річних в сумі 2 238,72 грн, інфляційні втрати в сумі 8 809,89 грн та штраф згідно п.7.2. договору в сумі 2 827,50 грн нараховані правильно.

Водночас, суд керуючись положеннями статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру понесених позивачем збитків, спричинених неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань, те, що розмір нарахованого позивачем згідно п.7.1. договору штрафу є надмірно великим та не може бути засобом для збагачення, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності вважає за доцільне зменшити суму штрафних санкцій на 50% та стягнути з відповідача 82 577,13 грн. штрафних санкцій нарахованих відповідно до п.7.1 договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що до задоволення підлягає 154 019,08 грн основного боргу зі сплати суборенди, 82 577,13 грн штрафних санкції згідно п.7.1. договору, 2 238,72 грн трьох процентів річних, 8 809,89 грн інфляційних втрат та 2 827,50 грн штрафу згідно п.7.2. договору.

В частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: АДРЕСА_2 провадження у справі закрити.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, те, що суд закриває провадження у справі в частині зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, позивач має право на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору по позовній вимозі провадження у якій закрито.

За позовну вимогу майнового характеру позивачем сплачено судовий збіру в більшому розмірі на 15,01 грн, ніж встановлено законом.

Згідно з положеннями п.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 15,01 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачеві з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання ним до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, пропорційний до задоволеної суми позову слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 231, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наполетана + (79031, м.Львів, вул.Стрийська, буд. 87Б, кв.2; ідентифікаційний код 38965867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд (02090, м.Київ, вул.Бутлерова, буд. 1; ідентифікаційний код 40720198) 154 019,08 грн основного боргу, 82 577,13 грн штрафні санкції згідно п.7.1. договору суборенди, 2 238,72 грн три проценти річних, 8 809,89 грн інфляційні втрати, 2 827,50 грн штраф згідно п.7.2. договору та 4 995,74 грн судового збору.

3. В частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ Наполетана + повернути об`єкт суборенди шляхом виселення з частини нежитлового приміщення площею 75,00 м 2 , за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, провадження у справі закрити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua .

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2021

Суддя Ю.О. Сухович