Рішення

від 06.10.2021 по справі 908/554/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/52/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 справа № 908/554/21

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопрофіль» (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20Є)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс-Інвест» (301032, Росія, Тульська область, м. Ясногорськ, вул. Заводська, буд. 3)

про стягнення 102086,18 євро

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Розглядаються позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопрофіль» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс-Інвест» 102086,18 євро основного боргу по оплаті за поставлений товар на підставі договору поставки № 02-11/18 від 02.11.2018 (з урахуванням часткового прийняття судом заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 справу № 908/554/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.04.2021 після усунення недоліків позовної заяви, що зумовили зупинення провадження у справі, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/554/21, присвоєно справі номер провадження 18/52/21, підготовче засідання призначено на 09.06.2021, направлено судове доручення про вручення даної ухвали стороні-нерезиденту (відповідачу) господарюючому суб`єкту Російської Федерації через Арбітражний суду Тульської області (Росийская Федерация, 300041, г. Тула, Тульская область, Красноармеский проспект, 5), провадження у справі зупинено до 09.06.2021.

Ухвалою від 09.06.2021 поновлено провадження у справі з 09.06.2021, відкладено підготовче засідання на 10.08.2021, направлено судове доручення про вручення даної ухвали стороні-нерезиденту (відповідачу) господарюючому суб`єкту Російської Федерації через Арбітражний суду Тульської області (Росийская Федерация, 300041, г. Тула, Тульская область, Красноармеский проспект, 5), провадження у справі зупинено до 10.08.2021.

Ухвалою від 10.08.2021 поновлено провадження у справі, підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 06.10.2021, провадження у справі зупинено до 06.10.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, оскільки підготовче засідання у справі призначено на 06.10.2021, суд поновлює провадження у справі № 908/554/21.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 06.10.2021 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні 06.10.2021 прийнято рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2021 був присутній, позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 02-11/18 від 02.11.2018, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав. Посилаючись на ст.ст. 11, 509, 510, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача 30.06.2021 надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що внаслідок ускладнення фінансового становища відповідач не в змозі був своєчасно розрахуватись за поставлений товар, на цей час заборгованість по договору складає 102086,18 євро, тому позовні вимоги в цій частині він визнає в повному обсязі, також визнає, що розмір пені розрахований у відповідності до норм українського законодавства в сумі 10214,66 євро. Додатками до відзиву вказано п.1 - копія стор. 1,2 «Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб» , на підтвердження повноважень директора, п.2 - докази відправлення позивачу (оригінал квитанції та опис вкладення) відзиву на позовну заяву та копії документів підтвердження повноважень директора. Проте, до відзиву зазначених документів позивачем не додано, про що судом 30.06.2021 складений відповідний акт.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2021 підтвердив, що відзив отримав, проте додатки, вказані у відзиву, до нього додані не були.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, інших заяв та клопотань, крім відзиву, від відповідача не надходило.

Про дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення звернення до Арбітражного суду Тульської області (Російська Федерація) з дорученням про надання правової допомоги з вручення товариству з обмеженою відповідальністю «Недекс-Інвест» копій ухвал Господарського суду Запорізької області від 05.04.2021, від 09.06.2021 та від 10.08.2021.

Від Арбітражного суду Тульської області 06.09.2021 отримано ухвалу від 18.08.2021, згідно з якою визнано неможливим виконання доручення Господарського суду Запорізької області щодо вручення ТОВ Недекс-Інвест ухвали від 09.06.2021 у справі № 908/554/21.

Також суд направляв копії ухвал від 09.06.2021 та від 10.08.2021 на адресу відповідача: 301032, Росія, Тульська область, м. Ясногорськ, вул. Заводська, буд. 3. До суду повернулось повідомлення з відміткою про отримання відповідачем 01.07.2021 поштового відправлення з ухвалою від 09.06.2021.

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд вирішив за доцільне розглянути справу у судовому засіданні 06.10.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізопрофіль» (Продавцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Недекс-Інвест» (Покупцем, відповідачем у справі) 02.11.2018 укладений договір поставки № 02-11/18 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити: готові комплектуючі для виробництва склопакетів - молекулярне сито, дистанційна рамка, герметизуючи матеріали для герметизації склопакетів; сировини та супутні товари для виробництва герметезуючих матеріалів; надалі іменовані - Товар, у відповідності до узгоджених сторонами Специфікацій, наданих до даного договору.

Згідно із п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється партіями. У Специфікації зазначається партія, асортимент, кількість, ціна, та умови оплати товару, що підлягає поставці.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що ціна на Товар, що поставляється за даним договором, встановлюється у євро, включаючи вартість товару, тари, упаковки, манкіровки товару, митного оформлення, транспортних витрат, сертифіката походження та може змінюватись в залежності від змін умов поставки, цін на сировину, матеріали.

За визначенням п. 3.4 Договору, сума даного договору складає 1000000 (один мільйон) євро.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили, що оплата Товару здійснюється в євро протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту відвантаження Товару зі складу Продавця шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом на рахунок Продавця в порядку, визначеному в Специфікації.

Відповідно до п. 10.1 Договору вступає в силу в день його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року.

В разі, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії, даний договір вважається пролонгованим до кінця наступного року (п. 10.2 Договору).

Доказів звернення сторін із відповідним заявами щодо розірвання договору суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору сторонам підписано специфікації № 54 від 27.02.2020, № 55 від 04.03.2020, № 56 від 17.03.2020, № 57 від 26.03.2020, № 58 від 01.04.2020, № 59 від 15.05.2020, № 60 від 20.05.2020, № 61 від 28.05.2020, № 62 від 02.06.2020, № 63 від 09.06.2020, № 64 від 17.06.2020 яким узгоджено асортимент, кількість та вартість Товару на загальну суму 1009788 євро.

Свої зобов`язання за Договором щодо поставки Товару позивач виконав в повному обсязі, що підтверджують долучені до матеріалів справи відповідні митні декларації та міжнародні товарно-транспортні накладні з відміткою (печатка, підпис) ТОВ Недекс-Інвест про отримання товару.

Зобов`язання з оплати отриманого Товару відповідачем належним чином не виконано, що призвело до утворення заборгованості за Договором в сумі 102086,18 євро.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

За змістом частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Частиною 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, учасниками якої є Україна та Росія (дата набрання чинності для України - 19.12.1992 рік, дата набрання чинності для Російської Федерації - 19.12.1992 рік) передбачено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

У пункті 10.1 договору поставки № 02-11/18 від 02.11.2018 сторони передбачили, що усі спори, які можуть виникати по даному договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися у Господарському суді Запорізької області, при цьому буде використовуватись право України.

Враховуючи наведене, розгляд даної справи відноситься до юрисдикції та підсудності Господарського суду Запорізької області.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Міжнародні товарно-транспортні накладні за спірними Специфікаціями підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою підприємства.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з умов п. 4.1 Договору оплата за поставлений товар - 60 (днів с моменту відвантаження товару зі складу позивача.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк не здійснив. Факт отримання від позивача товару на суму та розмір заборгованості 102086,18 євро за отриманий товар відповідачем не заперечується.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на те, що відповідачем вартість отриманого від позивача за спірними Специфікаціями та міжнародними товарно-транспортними накладними та розмір заборгованості не заперечується, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.

Отже, факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманого товару є доведеним.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 102086,18 євро основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, позивачем позовні вимоги обґрунтовано, а відповідач заявлені вимоги визнав повністю.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 102086,18 євро, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення (на 06.10.2021 офіційний курс НБУ євро до гривні - 30,6536) складає 3129308,92 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» . Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 102086,18 євро.

Згідно абзацу шостого частини першої ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

При поданні позову позивачем сплачено 5786,70 грн. За заявою про збільшення розміру позовних вимог позивачем сплачено 50135,90 грн. за вимогами про стягнення 102186,18 євро основного боргу та 10214,66 євро пені. Судом збільшення розміру позовних вимог прийнято в частині стягнення основного боргу, в частині вимог про стягнення 10214,66 євро пені суд відмовив у прийнятті, оскільки первісно позивачем не заявлялись вимоги про стягнення пені.

Судовий збір за заявою про збільшення розміру позовних вимог сплачений за курсом НБУ станом на 12.04.2021 і в частині вимоги про стягнення пені судовий збір становить 5079,57 грн. Отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 5079,57 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сума зайво сплаченого ПАТ Запоріжжяобленерго судового збору в розмірі 5079,57 грн. - за наявності відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс-Інвест» (301032, Росія, Тульська область, м. Ясногорськ, вул. Заводська, буд. 3; код ОКПО 1107746627394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопрофіль» (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20Є; ідентифікаційний код 37648452) 102086,18 євро, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення складає 3129308,92 грн. (три мільйони сто двадцять дев`ять тисяч триста вісім грн. 92 коп.) та 55922,60 грн. (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн. 63 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 26.10.2021.

Суддя В.В. Левкут