Рішення

від 27.10.2021 по справі 640/21076/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Київ №640/21076/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення провизнання протиправним та скасування рішення

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий з позовом до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Національної ради від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні Прямий FM ).

Ухвалою суду від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 09.09.2020 суд залишив без задоволення заяву ТОВ Телеканал Прямий про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ Телеканал Прямий , скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 та прийнято нове рішення, яким частково задоволено заяву ТОВ Телеканал Прямий про забезпечення позову, зокрема, зупинено дію рішення Національної ради від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий м. Київ (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні: Прямий FM ) до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №640/21076/20. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.09.2021 задоволено касаційну скаргу Національної ради та скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 залишено в силі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність оскаржуваного рішення Національної ради, стверджуючи, що воно ґрунтується на неправильних висновках про порушення ТОВ Телеканал Прямий частини першої статті 43 Закону України Про телебачення і радіомовлення , якою визначено обов`язок ліцензіата розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності, про що в 10-денний термін повідомити Національну раду. Зокрема, позивач зазначив, що за результатами шести конкурсів отримав право на отримання шести ліцензій на здійснення місцевого мовлення на шести частотах у шести містах. Належним чином сплатив за надання йому цих шести ліцензій. Всупереч вимогам закону, замість шести ліцензій, йому видано одну. Упродовж року розпочав мовлення на чотирьох частотах у чотирьох містах, про що повідомив Національну раду. Уважає, що виконав обов`язок, визначений вищевказаною правовою нормою з моменту, коли розпочав мовлення у першому із шести міст та повідомив про це відповідача. Неможливість розпочати мовлення на двох інших частотах у двох інших містах пояснив технічними проблемами. Відповідні заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку зі зміною оператора телекомунікації та зміною місцезнаходження передавачів та вилученням м. Марганець Дніпропетровської області (частота 91,5 МГц) та м. Лубни Полтавської області (частота 104,0 МГц), відповідачем вчасно розглянуті не були.

У зв`язку з вищевказаним порушенням питання щодо оголошення позивачу попередження або анулювання виданої йому ліцензії на мовлення вже було предметом розгляду на засіданні Національною радою, яка за відсутності необхідної кількості голосів жодного рішення з цього приводу не прийняла. За таких обставин уважає, що у відповідача не було підстав для повторного розгляду та вирішення питання про притягнення його до відповідальності. Тому повторний розгляд питання про притягнення ТОВ Телеканал Прямий до відповідальності, за наслідками якого прийнято оскаржуване рішення, є протиправним.

Окрім того, прийняття оскаржуваного рішення на підставі акта перевірки, складеного 17.12.2019, яким зафіксовано виявлене порушення, відбулося поза межами строків, визначених частиною третьою статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення , відповідно до якої Національна рада приймає вмотивоване рішення про анулювання ліцензії на мовлення протягом 15 робочих днів з дати надходження документів щодо наявності зазначених підстав для анулювання.

Зауважив, що в аналогічних випадках стосовно інших ліцензіатів, які раніше вирішувалися Національною радою, а саме, якщо за ліцензією розпочато мовлення хоча б у одному місті з переліку, зазначеного в ліцензії, питання її анулювання не піднімалося та не розглядалося, ліцензіату пропонувалося або усунути порушення, або подати заяву про вилучення частот, на яких не здійснювалося мовлення, або застосовувалася до нього санкція - попередження. І тільки стосовно позивача прийнято рішення про анулювання ліцензії, що порушує принцип рівності всіх перед законом.

Питання щодо результатів перевірки позивача, за наслідками розгляду якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не було невідкладним, тому необґрунтовано включене Національною радою до порядку денного на засідання 03.09.2020 у період карантинних обмежень. Про проведення засідання Національна рада несвоєчасно повідомила позивача (замість повідомлення за три дні до засідання, повідомила за два дні), що унеможливило його вчасну підготовку до засідання. Відповідно до порядку денного на обговорення Національної ради пропонувався проект рішення про застосування до позивача санкції у вигляді попередження, який в порушення законодавства був знятий без виключення з порядку денного, замість нього запропоновано проект оскаржуваного рішення. У подальшому на засіданні знову запропоновано на обговорення проект рішення про застосування до позивача санкції у вигляді попередження. Проте, з порушенням вимог законодавства, голосування відбулося тільки за один проект рішення, а саме про анулювання виданої позивачу ліцензії, який був підтриманий п`ятьма голосами членів Національної ради.

Наведене свідчить про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Вищевказані дії відповідача та прийняте ним оскаржуване рішення, на переконання позивача, свідчать про упереджене до нього ставлення.

В розумінні Конвенції про захист прав і основних свобод людини та відповідно до практики Європейського суду з прав людини ліцензія є майном, тому протиправне позбавлення позивача ліцензії на мовлення свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні з огляду з огляду на необґрунтованість. Стверджував, що Національна рада в установленому порядку видала позивачу ліцензію на мовлення, відповідно до умов якої передбачалося здійснення мовлення на 6 частотах у шести містах. Позивач взяв на себе виконання зобов`язання щодо виконання ліцензійних умов, не заперечуючи отримання однієї ліцензії саме на таких умовах.

Планову виїзну перевірку ТОВ Телеканал Прямий , за наслідками якої складено акт перевірки та зафіксовано виявлене порушення, відповідачем проведено відповідно до вимог закону. Суть порушення відповідає дійсним обставинам справи та підтверджується відповідними актами моніторингу. У позовній заяві позивач не заперечує факту цього порушення, а саме того, що відповідно до вимог закону упродовж року з дня набрання чинності ліцензією мовлення на двох частотах у двох містах не розпочав. При цьому причини неможливості розпочати мовлення в установлений законом час не мають значення для встановлення факту порушення. З огляду на неможливість вчасно розпочати мовлення через відповідні причини позивач упродовж цього річного строку до Національної ради із заявою про переоформлення ліцензії на мовлення та вилучення частот, на яких не міг здійснювати мовлення, не звертався. Звернення з такою заявою мало місце після сплину річного строку, тому не бралося Національною радою до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зазначив про дотримання визначеної законодавством процедури прийняття оскаржуваного рішення. Так, повторно призначаючи розгляд питання про притягнення позивача до відповідальності за результатами планової виїзної перевірки, Національна рада діяла відповідно до законодавства, оскільки за ініціативою одного з її членів має право здійснювати повторний розгляд проектів рішень, які не отримали необхідної кількості голосів. Вирішення указаного питання у період карантинних обмежень було невідкладним з огляду на те, що позивач понад рік не здійснював мовлення за відповідними частотами, тоді як радіочастотний ресурс є обмеженим. Позивач вчасно повідомлений про проведення засідання Національної ради щодо розгляду його питання.

Доводи про упередженість Національної ради стосовно ТОВ Телеканал Прямий є надуманими, оскільки члени Нацради при прийнятті оскаржуваного рішення керувалися виключно законодавством України.

Заперечуючи доводи відповідача щодо необґрунтованості позову, позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву.

У свою чергу відповідач надав заперечення на вищевказану відповідь, наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив наступне.

ТОВ Телеканал Прямий є засобом масової інформації, що здійснював мовлення.

Національна рада видала позивачу ліцензію на мовлення НР №01430 від 09.11.2018, (вид мовлення - ефірне мовлення; територія розповсюдження програм - місцеве загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж зазначається оператор телекомунікацій) - згідно з додатком 3 до ліцензії на мовлення; періодичність, час, обсяги мовлення - по 24 години на добу; дата набрання ліцензією чинності - 09.11.2018; строк дії ліцензії - з 09.11.2018 по 09.11.2025; дата видачі бланка ліцензії - 09.11.2018.

Як зазначено на первісному бланку ліцензії, її видано на підставі шести рішень Національної ради, а саме:

- від 11.10.2018 №1761 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області ;

- від 11.10.2018 №1765 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області ;

- від 11.10.2018 №1772 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької обл. ;

- від 11.10.2018 №1776 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області ;

- від 11.10.2018 №1780 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області ;

- від 11.10.2018 №1792 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області .

Указані рішення прийняті Національною радою за наслідками проведення конкурсу, оголошеного рішенням від 11.05.2018 №630 відповідно до конкурсних умов, затверджених рішенням Національної ради від 11.05.2018 №629.

Додатком до рішення Національної ради від 11.05.2018 №630 визначено стислі відомості про канали мовлення, територію розповсюдження програм, максимальний розмір ліцензійного збору, конкурсну гарантію та граничний обсяг. В указаному додатку, поміж іншого, зазначено розмір ліцензійного збору, який підлягає сплаті у разі визначення переможцем конкурсу щодо отримання ліцензії на мовлення на відповідній частоті у відповідному населеному пункті.

Згідно з додатком 3 до ліцензії на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018 указана ліцензія поширюється на використання наступних частот: 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області, 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області.

Учасниками справи не заперечувалося, що для отримання ліцензій на мовлення на вищевказаних частотах в указаних населених пунктах позивач на підставі шести окремих рахунків Національної ради сплатив шість ліцензійних зборів, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

У подальшому рішенням від 18.07.2019 №967 Національна рада переоформила позивачу вищевказану ліцензію на мовлення та додаток 2 до цієї ліцензії у зв`язку зі зміною складу редакційної ради та уточненням територіальної категорії мовлення, зазначивши в ліцензії: територіальна категорія мовлення - регіональне. В указаному рішенні Національна рада також зазначила, що попередня ліцензія на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018 (дата видачі бланка ліцензії 09.11.2018) та додаток 3 (дата видачі додатка 09.11.2018) вважаються недійсними та вилучаються.

Видача позивачу 19.08.2019 ліцензії на мовлення НР №01430 від 09.11.2018 на новому бланку підтверджується копією журналу обліку бланків ліцензій на мовлення.

В указаному бланку ліцензії відсутнє посилання на шість вищевказаних рішень Національної ради, на підставі яких її видано. Зазначено лише рішення Національної ради від 18.07.2019 №967, на підставі якого переоформлено ліцензію.

Також рішенням від 30.10.2019 №1764 Національна рада переоформила додатки 1 та 2 до вищевказаної ліцензії (дата видачі яких відповідно 09.11.2018 та 19.08.2019) у зв`язку зі зміною генерального директора, складу редакційної ради та пов`язаних осіб.

На виконання рішення Національної ради від 12.07.2019 №812 та наказу першого заступника голови Національної ради від 14.11.2019 №5а/394 посадовими особами відповідача у період з 16 по 17.12.2019 проведено планову виїзну перевірку ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ на предмет дотримання умов ліцензії та вимог чинного законодавства, за результатами якої складено акт від 17.12.2019 №324 (далі також - акт перевірки). Згідно з указаним актом підстава для призначення перевірки - рік діяльності телерадіокомпанії згідно з ліцензією на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018.

Згідно з пунктом 13 акту перевірки на виконання вимог частини першої статті 43 Закону України Про телебачення і радіомовлення ТОВ Телеканал Прямий повідомило Національну раду про початок мовлення в ефірі м. Переяслав-Хмельницький (107,7 МГц) листом від 25.10.2019 №25/10219, в ефірі м. Біла Церква (98,8 МГц) листом від 27.09.2019 №306, в ефірі м. Мелітополь (102,2 МГц) листом від 19.09.2019 №399, в ефірі м. Павлоград (91,1 МГц) листом від 25.10.2019 №331.

Як зазначено в пункті 16 згаданого акту під час перевірки зафіксовано ознаки порушення Закону України Про телебачення і радіомовлення , зокрема, частини сьомої статті 27, частини восьмої статті 28 та пункту а частини першої статті 59, оскільки фактично зафіксована невідповідність показників із зазначеними у ліцензії, а саме характеристики каналу мовлення, мережі мовлення багатоканальної телемережі у м. Біла Церква, м. Переяслав-Хмельницький 107,7 МГц, м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц та у частині оператора телекомунікацій у м. Мелітополь 102,2 МГц, м. Біла Церква 98,8 МГц, м. Переяслав-Хмельницький 107,7 МГц, м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц, а також відсутність мовлення у м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц, що засвідчують акти моніторингу у м. Марганець 91,5 МГц та м. Лубни 104,0 МГц; ліцензіат зобов`язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення, що стосується м. Марганець 91,5 МГц та м. Лубни 104,0 МГц; також фактичні докладні характеристики каналу мовлення не відповідають умовам ліцензії.

На підставі акту перевірки Національна рада прийняла рішення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні Прямий FM), яким, керуючись частиною сьомою статті 27, пунктом г частини другої статті 37, частиною першою статті 43, частиною першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 72, частинами першою та другою статті 73, частиною першою статті 74, частинами першою та другою статті 75 Закону України Про телебачення і радіомовлення , статтею 13 та частиною другою статті 24 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , вирішила:

- відповідно до пункту г частини другої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення анулювати ліцензію на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018 (далі також - оскаржуване рішення) ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ, у зв`язку з відсутністю передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня видання ліцензії;

- зобов`язати ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ повернути до Національної ради ліцензію на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018 протягом десяти днів з дати прийняття цього рішення.

Оцінюючи правомірність зазначеного рішення суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (далі також - Закон №538/97-ВР) Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Частиною другою статті 2 Закону №538/97-ВР визначено, що Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України Про телебачення і радіомовлення , цим Законом, іншими законами України.

Статтями 13 та 14 Закону №538/97-ВР Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також здійснює нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій та застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 13 Закону №538/97-ВР Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.

Окрім того, відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 7 Закону України Про телебачення і радіомовлення (далі також - Закон №3759-XII) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері телебачення і радіомовлення покладаються на центральний орган виконавчої влади. Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Статтею 70 Закону №3759-XII визначено, що Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Реалізація наглядових повноважень Національної ради здійснюється відповідно до Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 №115 (у редакції рішення Національної ради від 09.11.2017 №2127) (далі також - Інструкція №115).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №115 Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).

Плановою перевіркою телерадіоорганізації вважається перевірка діяльності телерадіоорганізації, яка проводиться через рік з дати видачі ліцензії на мовлення або у зв`язку із закінченням строку дії ліцензії та передбачена планом проведення перевірок.

Виїзна перевірка - планова або позапланова перевірка ліцензіата уповноваженими особами Національної ради, що передбачає проведення перевірки за місцезнаходженням ліцензіата.

За змістом пункту 2 розділу ІV Інструкції №115 за результатами виїзної перевірки складається акт планової/позапланової виїзної/безвиїзної перевірки телерадіоорганізації/провайдера програмної послуги. Згідно з пунктом 7 цього розділу в акті виїзної перевірки фіксують: дату початку та дату закінчення перевірки; дату підписання акта; тип перевірки (планова, позапланова); посаду, прізвище, ім`я, по батькові уповноважених осіб, які провели перевірку; найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо діяльності якого проводилась перевірка; номер ліцензії, вихідні дані телерадіоорганізації (логотип, позивні); предмет та підстави, що стали причиною призначення перевірки; документи, на підставі яких здійснювалась перевірка; результати перевірки.

Позивач не заперечує наглядові повноваження Національної ради, також позовна заява не містить доводів позивача стосовно конкретних порушень щодо призначення та проведення вищевказаної планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий . Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач не погоджується з висновками відповідача щодо суті виявленого порушення, зафіксованого в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №538/97-ВР Національна рада здійснює ліцензування телерадіомовлення.

Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України Про телебачення і радіомовлення (частина третя статті 18 Закону № 538/97-ВР).

За змістом статті 1 Закону №3759-XII ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж.

Частиною першою статті 23 Закону №3759-XII визначено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

Частиною шостою цієї ж статті також визначено, що видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини сімнадцятої статті 25 Закону № 3759-XII ліцензія на мовлення оформляється і видається телерадіоорганізації, яка перемогла в конкурсі, протягом 10 днів після сплати нею грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідним документом органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за умови, що сплату здійснено протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу ліцензії.

Ураховуючи встановлені судом вище обставини щодо участі позивача в конкурсі на отримання ліцензій на мовлення на відповідних частотах у низці населених пунктів, що проводилися Національною радою, за наслідками яких останньою прийнято шість рішень про визначення ТОВ Телеканал Прямий переможцем на отримання ліцензій на мовлення з використання шести частот у шести населених пунктах та про видачу йому шести ліцензій, а також ураховуючи сплату позивачем у встановленому порядку ліцензійного збору за отримання кожної з шести ліцензій, суд погоджується доводами позивача про виникнення у нього права на отримання відповідно шести ліцензій на місцеве мовлення, а у відповідача - обов`язку видати ТОВ Телеканал Прямий шість ліцензій на місцеве мовлення.

Натомість, Національна рада видала ТОВ Телеканал Прямий одну ліцензію на мовлення серії НР №01430-м від 09.11.2018, підставою для видачі якої вказала шість вищевказаних рішень про видачу ліцензій на місцеве мовлення, що не узгоджується з приписами частини сімнадцятої статті 25 Закону № 3759-XII.

У ході судового розгляду справи судом не встановлено заперечень позивача щодо видачі однієї ліцензії на підставі вищевказаних шести рішень чи оскарження дій Національної ради щодо видачі однієї ліцензії, замість шести. Зазначене саме по собі, на переконання суду, також не призвело до порушення прав та інтересів позивача. При цьому, отримавши згадану ліцензію, позивач здійснював свою діяльність на її підставі.

Що стосується суті виявлених порушень, що зумовили прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про анулювання вищевказаної ліцензії, які (порушення) полягають в тому, що упродовж року з дня набрання чинності цією ліцензією позивач не розпочав мовлення на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубни Полтавської області, з якими не погоджується позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №3759-XII організація-ліцензіат має право розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок мовлення вона зобов`язана у десятиденний термін повідомити Національну раду.

Упродовж року з дня набрання чинності ліцензією позивач розпочав мовлення на чотирьох із шести частотах в чотирьох із шести міст, про що в установленому порядку повідомив Національну раду, а саме листами:

- від 19.09.2019 №299 - про початок мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі з 28.09.2019;

- від 27.09.2019 №306 про початок мовлення з використання частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві з 07.10.2019;

- від 25.10.2019 №25/102019/332 про початок мовлення з використання частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому з 05.11.2019;

- від 25.10.2019 №331 про початок мовлення з використання частоти 91,1 МГц у м. Павлограді з 01.11.2019.

З використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області позивач мовлення не розпочав, що ним не заперечувалося.

Суд критично сприймає доводи позивача про те, що оскільки йому видано одну ліцензію на мовлення на шести вищевказаних частотах, то, розпочавши 28.09.2019 мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі, тобто в одному із шести вищевказаних міст, та повідомивши про це Національну раду, він таким чином виконав вимоги частини першої статті 43 Закону №3759-XI. Ураховуючи приписи частини сімнадцятої статті 25 та частини першої статті 43 Закону №3759-XII та те, що ліцензія НР №01430-м від 09.11.2018 видана позивачу на підставі шести рішень Національної ради про визначення його переможцем конкурсу та видачу ліцензії на мовлення на шести частотах у шести населених пунктах, суд дійшов висновку, що позивач упродовж року від дати набрання чинності ліцензією 09.11.2018 повинен був розпочати мовлення на кожній із шести частот у відповідному населеному пункті, про що повідомити Національну раду.

Оскільки на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області позивач мовлення не розпочав, це свідчить про невиконання ним вимог частини першої статті 43 Закону №3759-XII в частині, що стосується ліцензії, виданої відповідно до рішень Національної ради від 11.10.2018 №1761 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та від 11.10.2018 №1792 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області .

При цьому та обставина, що в новому бланку ліцензії, виданої позивачу 19.08.2019, не зазначено шість рішень Національної ради, не змінює підстав для її видання, якими є зазначені рішення.

Відповідно до пункту г частини другої статті 37 Закону №3759-XII Національна рада наділена повноваженнями анулювати ліцензію на мовлення за відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії.

Відтак, у разі встановлення порушення позивачем частини першої статті 43 Закону №3759-XII, а саме відсутності упродовж року з дня набрання чинності ліцензією початку мовлення на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області, Національна рада вправі анулювати видану йому ліцензію на мовлення саме в частині, що стосується мовлення на цих частотах в цих населених пунктах.

Згідно з оскаржуваним рішенням Національна рада прийняла його на підставі акта перевірки та відповідно до частини сьомої статті 27, пункту г частини другої статті 37, частини першої статті 43, частини першої статті 70, частин першої, другої, п`ятої та шостої статті 72, частин першої та другої статті 73, частини першої статті 74, частин першої та другої статті 75 Закону №3759-XII, статті 13 та частини другої статті 24 Закону №538/97-ВР.

Як встановлено судом вище, в пункті 16 акту перевірки зафіксовано ознаки порушення позивачем частини сьомої статті 27, частини восьмої статті 28 та пункту а частини першої статті 59 Закону №3759-XII, які, поміж іншого, полягають у відсутності мовлення у м. Марганець, 91,5 МГц та м. Лубни, 104,0 МГц, що засвідчують акти моніторингу у м. Марганець 91,5 МГц та м. Лубни 104,0 МГц.

Частиною сьомою статті 27 Закону №3759-XII визначено, що ліцензіат зобов`язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до частини восьмої статті 28 вказаного Закону ліцензіат зобов`язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення.

Згідно з пунктом а частини першої статті 59 Закону №3759-XII телерадіоорганізація зобов`язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.

Таким чином, ураховуючи приписи вказаної правової норми, позивач повинен також виконувати і вимоги частини першої статті 43 Закону №3759-XII в частині обов`язку розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності та повідомити про це в десятиденний термін Національну раду.

Доцільно зауважити, що в переліку документів (матеріалів), копії яких додані до акту перевірки, акти моніторингу позивача, що засвідчують вищевказані порушення щодо відсутності мовлення, не вказано. Зазначено лише акт моніторингу за 09.12.2019, який стосується дотримання позивачем умов ліцензії в частині програмна концепція мовлення та розподіл програмного наповнення , тобто - інших питань. Однак, з огляду на те, що в тексті акту перевірки згадуються акти моніторингу, якими зафіксовано відсутність мовлення в м. Марганець, 91,5 МГц та м. Лубни, 104,0 МГц, їх відсутність у вищевказаному переліку розцінюється судом як допущена відповідачем технічна помилка.

При цьому в тексті оскаржуваного рішення міститься посилання на моніторинг за 03.12.2019 та 05.12.2019, яким зафіксовано відсутність мовлення ТОВ Телеканал Прямий на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області. Зазначені акти складені відповідно 06.12.2019 та 04.12.2019. Копії цих актів відповідач надав суду.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 №115 (у редакції рішення Національної ради від 09.11.2017 №2127) (далі також - Інструкція №115), визначено, що Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних). Моніторинг - комплекс заходів, спрямованих на фіксацію і аналіз мовлення або програмної послуги, який здійснюється шляхом запису, перегляду (прослуховування) телерадіопрограм, що розповсюджуються ліцензіатами; акт моніторингу - службовий документ, складений уповноваженою особою Національних ради, в якому відображаються результати моніторингу.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №115 акт перевірки - це службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки діяльності ліцензіата щодо дотримання ліцензіатом вимог законодавства та (або) умов ліцензії та наявність або відсутність ознак порушень.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказані акти моніторингу та акт перевірки належним чином підтверджують відсутність мовлення ТОВ Телеканал Прямий на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області. Отже, на підставі цих актів Національна рада обґрунтовано встановила порушення позивачем частини першої статті 43 Закону №3759-XII, що є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії в частині, що стосується мовлення з використання цих частот у цих населених пунктах.

Окрім того, як встановлено судом, відсутність мовлення на цих частотах у цих населених пунктах позивачем не заперечувалася.

За наведених обставин суд відхиляє доводи позивача про відсутність у відповідача належних доказів щодо вчинення ним порушення частини першої статті 43 Закону №3759-XII.

Оскільки вказана права норма не містить жодних винятків щодо реалізації ліцензіатом обов`язку розпочати мовлення упродовж року від дня набрання чинності ліцензією, то суд не бере до уваги доводи позивача про неможливість вчасно розпочати мовлення через технічні проблеми.

Водночас суд погоджується з відповідачем, що позивач, у разі неможливості через різні причини вчасно розпочати мовлення, не скористався правом звернення до Національної ради із заявою про переоформлення вищевказаної ліцензії на мовлення з проханням виключити частоти, на яких мовлення не здійснюється, оскільки його звернення із такою заявою 16.12.2019 про переоформлення ліцензії у зв`язку з вилученням частот 91,5 МГц у м. Марганець та 104,0 МГц у м. Лубни мало місце поза межами річного строку, упродовж якого він повинен був розпочати мовлення на цих частотах в цих населених пунктах.

З огляду на те, що таке звернення відбулося поза межами вищевказаного річного строку, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він звернувся до відповідача з вказаною заявою до встановлення вищевказаних порушень 17.12.2019 згідно з актом перевірки.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про виникнення у Національної ради визначених пунктом г частини другої статті 37 Закону № №3759-XII підстав для анулювання виданої позивачу ліцензії НР №01430-м від 09.11.2018 в частині, що стосується мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та частоти 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області, виданої відповідно на підставі рішень Національної ради від 11.10.2018 №1761 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та від 11.10.2018 №1792 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області .

Оскільки в решті населених пунктах позивач на відповідній частоті розпочав мовлення упродовж одного року з дня набрання чинності вищевказаної ліцензії, виданої на підставі рішень Національної ради від 11.10.2018 №1765 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області ; від 11.10.2018 №1772 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької обл. ; від 11.10.2018 №1776 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області ; від 11.10.2018 №1780 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області , то суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про анулювання ліцензії на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018 на підставі цих рішень, Національна рада, приймаючи оскаржуване рішення про анулювання ліцензії, яка не врахувала зазначену обставину, діяла необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення; недобросовісно; нерозсудливо та непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тобто оскаржуване рішення не відповідає усім критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким повинне відповідати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, в частині, що стосується анулювання ліцензії на мовлення, виданої на підставі вищевказаних чотирьох рішень Національної ради, оскаржуване рішення є протиправним, тому в цій частині підлягає скасуванню судом.

Відхиляючи доводи позивача про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону №538/97-ВР порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради, який за поданням голови або не менше трьох членів Національної ради затверджується Національною радою більшістю від її складу.

За змістом статті 24 вказаного Закону засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради. Виключно на засіданнях Національної ради приймаються, поміж іншого, рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії. Розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради.

Відповідно до статті 74 Закону №538/97-ВР за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про: визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій; проведення додаткової перевірки; відсутність фактів порушення.

З матеріалів справи вбачається, що на засіданні Національної ради 06.02.2020 розглядалося питання про результати планової перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 17.12.2019 №324. Зокрема, ставилися на обговорення два проекти рішень: про оголошення позивачу попередження та про анулювання ліцензії на підставі пункту г частини другої статті 37 Закону №3759-XII, рішення за якими не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів.

Відповідно до пункту 3.5.15 Регламенту Національної ради, затвердженого рішенням Національної ради від 29.04.2015 №581 (зі змінами і доповненнями в редакції від 05.09.2019 №1303) (далі також - Регламент) повторний розгляд проектів рішень Національної ради, які не отримали необхідної кількості голосів, здійснюється за ініціативою одного із членів Національної ради.

Як убачається з матеріалів, розгляд проекту рішення Національної ради про анулювання ліцензії, виданої позивачу, на засіданні 03.09.2019 ініціював член Національної ради ініціював Зіневич Ю., що узгоджується з Регламентом.

Згідно з пунктом 3.1.1 Регламенту Національна рада проводить засідання за адресою: місто Київ, вул. Прорізна, 2. У окремих випадках засідання Національної ради можуть проводитися в іншому місці. У період встановлення карантину або обмежувальних (протиепідемічних) заходів, засідання Нацради можуть бути проведені у режимі реального часу (онлайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема, через мережу Інтернет, які розглядаються у зазначений період на засіданні Національної ради і визначаються нею як нагальні та/або невідкладні.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакції, чинній станом на час проведення Національною радою засідання 03.09.2020, встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Пунктом 1 частини третьої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 16.06.2020 №692-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних (протиепідемічних) заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може проводити засідання у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через мережу Інтернет. Питання, які розглядаються у зазначений період на засіданні Національної ради, повинні бути визначені нею як нагальні та/або невідкладні.

Таким чином, 03.09.2020 в Україні тривав режим карантину, що надавало відповідачу право на проведення засідання в режимі он-лайн/відеоконференції та включення питань до порядку денного такого засідання, які визначені нею як нагальні та невідкладні.

Законодавство не містить жодних критеріїв щодо визначення нагальними та невідкладними питань, які включаються Національною радою до порядку денного, відтак, такі її повноваження є дискреційними.

Суд погоджується з доводами відповідача, що за умови нездійснення понад один рік позивачем мовлення за відповідними частотами у м. Марганці Дніпропетровської області та в м. Лубни Полтавської області, тоді як радіочастотний ресурс є обмеженим природним ресурсом та має максимально та ефективно використовуватись для потреб суспільства та держави, а також у зв`язку з неприйняттям Національною радою на засіданні 06.02.2020 відповідного рішення у зв`язку з виявленим порушенням позивачем, виявленим за результатами планової виїзної перевірки у грудні 2019 року, питання щодо розгляду результатів цієї перевірки на засіданні 03.09.2020 було обґрунтовано визначено нею як невідкладне.

Відповідач листом від 17.08.2020 №17/1057 повідомив позивача про проведення вищевказаного засідання. Однак, відповідні докази направлення цього листа з метою своєчасного повідомлення позивача відповідач суду не надав. Надані ним копії двох фіскальних чеків від 17.08.2020 не підтверджують направлення згаданого листа відповідно до списку №151 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, в якому значиться поштове відправлення на адресу ТОВ Телеканал Прямий .

Разом з тим, позивач не заперечував отримання повідомлення про проведення Національною радою 03.09.2020 вищевказаного засідання за два дні до цього засідання.

Оцінюючи доводи позивача про порушення відповідачем визначного законодавством обов`язку за три дні до засідання повідомити ліцензіата про його проведення, що призвело до порушення його права на своєчасну підготовку до призначеного на 03.09.2020 засідання, суд уважає, що таке порушення, хоча й має місце, однак, є несуттєвим і з огляду на те, що питання про результати планової виїзної перевірки позивача, проведеної в грудні 2019 року, вже вдруге винесене Національною радою на розгляд, і позивач брав участь у розгляді цього питання на засіданні Національної 06.02.2020, то таке порушення не позбавило його можливості належним чином підготуватися до участі в засіданні Національної ради 03.09.2020.

Необґрунтованим є твердження позивача про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, вмотивовані позивачем тим, що під час засідання 03.09.2020 Національною радою всупереч нормам Регламенту:

- знято з голосування основний проект рішення про застосування до позивача санкції у вигляді попередження та не виключено його з порядку денного засідання;

- внесено на обговорення проект рішення про анулювання ліцензії, а потім знову альтернативний проект рішення про застосування санкції у вигляді попередження;

- голосування відбулося тільки за один проект рішення - про анулювання ліцензії, тоді як голосувати необхідно було за обидва проекти.

Таку позицію суд обґрунтовує наступним

Пунктом 3.3.3 Регламенту визначено, що проект рішення, підготовлений структурним підрозділом апарату Національної ради та завізований членом Національної ради, реєструється відділом протокольно-організаційної роботи. Згідно з пунктом 3.3.6 Регламенту матеріали до проектів рішень повинні містити інформацію, достатню для всебічного та повноцінного розгляду питання на засідання Національної ради. Відповідно до пункту 3.3.11 Регламенту підготовлені для розгляду на засіданні Національної ради проекти рішень та матеріали до них мають бути надані для ознайомлення голові Національної ради, членам Національної ради не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання. У виняткових випадках проекти рішень можуть надаватися безпосередньо на засідання Національної ради.

Як вбачається зі змісту пункту 3.5.5 Регламенту, розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається. Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.

Згідно з пунктом 3.5.6 Регламенту головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарату Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається. У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання.

Враховуючи викладене та те, що до порядку денного засідання 03.09.2020 Національної ради було включено питання про результати планової виїзної перевірки позивача з проектом рішення про застосування до нього санкції у вигляді попередження, тим більше зазначене питання вдруге виносилося на обговорення, суд уважає, що члени Національної ради володіли інформацією щодо цієї перевірки.

Згідно з пунктом 3.5.10 Регламенту члени Національної ради мають право запропонувати під час обговорення альтернативний проект рішення щодо проекту, який був представлений доповідачем.

Незважаючи на те, що у ході засідання Національної ради 03.09.2020 доповідачем було знято первісний запропонований проект рішення про застосування до ТОВ Телеканал Прямий санкції у вигляді попередження та запропоновано інший проект рішення - про анулювання ліцензії, у подальшому знову було внесено на розгляд проект рішення про застосування санкції у вигляді попередження, що не є порушенням вищевказаних норм Регламенту.

Згідно з пунктом 3.5.12 Регламенту у випадку наявності кількох проектів рішень з одного питання черговість голосування щодо кожного з них визначається головуючим. Члени Національної ради мають право проголосувати за всі проекти рішень, пропоновані до розгляду з певного питання.

Відповідно до пункту 3.5.13 Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради. Рішенням, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються неприйнятими.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Національної ради від 03.09.2020 №22 на голосування було поставлено 2 проекти рішення Національної ради. За проект рішення про анулювання ліцензії на мовлення проголосувало за п`ять членів Національної ради, проти - 2, утримались - 1.

Таким чином, оскаржуване рішення про анулювання виданої позивачу ліцензії на мовлення за наслідками розгляду питання про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий ухвалене в установленому порядку - прийняте п`ятьма голосами, що виключало необхідність голосування за інший проект рішення з цього ж питання.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем строку прийняття оскаржуваного рішення, визначеного частиною третьою статті 37 Закону №3759-XII , суд уважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до указаної правової норми Національна рада приймає вмотивоване рішення про анулювання ліцензії на мовлення протягом 15 робочих днів з дати надходження документів щодо наявності зазначених підстав для анулювання.

Акт перевірки, якому зазначено про наявність ознак порушення позивачем вимог законодавства, що є підставою для анулювання виданої йому ліцензії на мовлення, складений відповідними посадовими особами Національної ради 17.12.2019, що надавало Національній раді право протягом 15 робочих днів від указаної дати прийняти мотивоване рішення про анулювання указаної ліцензії.

Разом з тим, на переконання суду, прийняття Національною радою оскаржуваного рішення про анулювання виданої позивачу ліцензію з порушенням указаного 15-денного строку, жодним чином не призвело до порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він вернувся до суду. Тому вказана обставина не може слугувати підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення.

Доводи позивача про упередженість Національної ради щодо нього не найшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач повною мірою не довів правомірність оскаржуваного рішення, що з огляду на встановлені судом вище обставини та висновки є підставою для часткового визнання цього рішення протиправним та його скасування, а саме в частині анулювання виданої позивачу ліцензії на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018, що стосується мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області та частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, виданої на підставі рішень Національної ради від 11.10.2018 №1765 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області ; від 11.10.2018 №1772 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької обл. ; від 11.10.2018 №1776 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області ; від 11.10.2018 №1780 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області .

Отже, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають за часткового задоволення судом. Встановлених судом обставин та висновків достатньо для часткового задоволення судом позовних вимог.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 197,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2020 №4341939.

Ураховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає йому частковому відшкодуванню, а саме в розмірі 4/6 від суми 2 197,00 грн., що становить 1464,67 грн., оскільки оскаржуване рішення визнане протиправним в частині анулюванні ліцензії, прийнятої на підставі чотирьох рішень Національної ради з шести.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ, (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні Прямий FM ) в частині анулювання виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий ліцензії на мовлення НР №01430-м від 09.11.2018, що стосується мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області та частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, виданої на підставі рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.10.2018 №1765 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області , від 11.10.2018 №1772 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької обл. , від 11.10.2018 №1776 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м .Білій Церкві Київської області , від 11.10.2018 №1780 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 14, код ЄДРПОУ 04948693) судові витрати в розмірі 1 464,67 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні 67 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко