Постанова

від 20.09.2021 по справі 640/21076/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/21076/20

адміністративне провадження № К/9901/31750/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/21076/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Телеканал Прямий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада з питань телебачення і радіомовлення) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Нацради з питань телебачення і радіомовлення

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 07.09.2020 ТОВ Телеканал Прямий звернулося до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий , м. Київ (від 09.11.2018 HP №01430-м, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) .

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий , м. Київ (від 09.11.2018 HP №01430-м, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

заборони Нацраді з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про виконання рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006;

заборони операторам телекомунікацій (м. Павлоград - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34965381; м. Мелітополь - TOB ЕРБ , ЕДРПОУ 41004829; м. Біла Церква - TOB ЕРБ , ЕДРПОУ 41004829; м. Переяслав- Хмельницький - TOB ЕРБ ЕДРПОУ 41004829; м. Лубни - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34926887) виконувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006.

Заява обґрунтована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити або значно утруднити виконання імовірного рішення суду, крім того, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 09.09.2020 відмовив у задоволенні заяви ТОВ Телеканал Прямий про забезпечення адміністративного позову.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.10.2020 скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив заяву про забезпечення позову:

зупинив дію рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 № 1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ (від 09.11.2018 НР № 01430-м, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/21076/20;

в іншій частині заяви - відмовив.

4. 20.11.2020 Нацрада з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 14.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 05.01.2021 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому ТОВ Телеканал Прямий просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване відповідачем судове рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 07.09.2020 ТОВ Телеканал Прямий звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий м. Київ (від 09.11.2018 HP №01430-м, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) .

Вказаним рішенням Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення відповідно до пункту г частини другої статті 37 Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII Про телебачення і радіомовлення (далі - Закон № 3759-XII) позивачу анульовано ліцензію на мовлення від 09.11.2018 НР № 01430-м, у зв`язку з відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня видачі ліцензії; зобов`язано ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ повернути до Нацради з питань телебачення і радіомовлення ліцензію на мовлення від 09.11.2018 НР №01430-м протягом десяти днів з дати прийняття цього рішення.

Вважаючи, що вказане рішення є протиправним, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також заподіяти шкоди його правам, ТОВ Телеканал Прямий звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій висловило прохання:

зупинити дію рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006 Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий , м. Київ (від 09.11.2018 HP № 01430-м), ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

заборонити Нацраді з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про виконання рішення Нацради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006;

заборонити операторам телекомунікацій (м. Павлоград - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34965381; м. Мелітополь - TOB ЕРБ , ЕДРПОУ 41004829; м. Біла Церква - TOB ЕРБ , ЕДРПОУ 41004829; м. Переяслав- Хмельницький - TOB ЕРБ ЕДРПОУ 41004829; м. Лубни - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34926887) виконувати рішення Нацради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 №1006.

ТОВ Телеканал Прямий надало суду лист Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 11.09.2020 № 2553/4-07, з якого видно, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення листом від 04.09.2020 № 17/1112 повідомила Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, що рішенням від 03.09.2020 № 1006 анульовано ліцензію від 09.11.2018 НР № 01430-м ТОВ Телеканал Прямий на ефірне мовлення.

Також, у вказаному листі зазначено, що з 00:00 12.09.2020 буде припинена робота передавачів з використанням частот 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у м. Переяславі Київської області, 104 МГц у м. Лубнах Полтавської області.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що мотивуючи в заяві наявність підстав для зупинення дії оскаржуваного рішення, заявник на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, до суду не надав жодних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

9. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та частково задовольняючи заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі шляхом зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення його прав і законних інтересів, в разі визнання їх судом порушеними та задоволення цього позову, оскільки існує ризик, пов`язаний з можливістю прийняття відповідачем рішення про затвердження конкурсних умов та рішення про оголошення конкурсу на мовлення з використанням частот, які раніше використовував позивач, за результатами якого вказані частоти можуть бути надані іншій особі, що призведе до додаткових фінансових витрат.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга Нацради з питань телебачення і радіомовлення мотивована, зокрема тим, що прийнята судом апеляційної інстанції оскаржувана постанова є такою, що суперечить чинному законодавству, оскільки ним було надано оцінку діям Нацради з питань телебачення і радіомовлення до прийняття рішення судом першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, що свідчить про виправдовування судом апеляційної інстанції недобросовісного користувача радіочастотного ресурсу.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав, зокрема на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ Телеканал Прямий до ухвалення рішення у справі, оскільки воно фактичного позбавляється реальної можливості здійснювати мовлення в регіонах у випадку надіслання оспорюваного у цій справі рішення учасникам правовідносин навіть за умови його оскарження до суду. Відтак, судом апеляційної інстанції об`єктивно та правомірно вжито захід забезпечення позову, а предмет позову свідчить про співмірність вжитого судом заходу тим вимогам, які пред`явлено позивачем.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з наступного.

13. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

14. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

15. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

16. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

17. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

18. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

19. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

20. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

21. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

23. Із змісту заяви про забезпечення позову видно, що ТОВ Телеканал Прямий посилалося на те, що у зв`язку із прийняттям відповідачем оспорюваного позивачем рішення існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересами ТОВ Телеканал Прямий , оскільки воно фактично позбавляється реальної можливості здійснювати мовлення в регіонах у випадку надіслання цього рішення учасникам відповідних правовідносин. Окрім того заявником зазначено, що існує ризик, пов`язаний з можливістю прийняття відповідачем рішення про затвердження конкурсних умов та рішення про оголошення конкурсу на мовлення з використанням частот, які раніше він використовував. У разі задоволення даного позову позивач буде змушений подавати позов про скасування результатів конкурсу, що потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, зокрема додаткових фінансових витрат (забезпечення обслуговування технічної бази та персоналу, простою частини підприємства без фактичної діяльності), а розгляд даної справи буде неефективним, результат не призведе до реального відновлення порушених прав.

24. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

25. Разом з цим позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

26. При цьому, ознаки протиправності оспорюваного рішення відповідача не були очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

27. Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

28. Крім того, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

29. Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

30. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.

31. Слід зауважити, що будь-які дії суб`єктів в майбутньому поза межами оспорюваного у даній справі рішення можуть бути окремим предметом оскарження у встановленому чинним законодавством порядку.

32. З урахуванням зазначеного, до початку розгляду справи по суті, у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача дією такого рішення, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому на думку, колегії суддів відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

33. Викладене свідчить про те, що оскаржувана постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150,151 КАС України, відтак його слід скасувати із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, якою позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

34. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №640/21076/20 скасувати.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 у справі №640/21076/20 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик