Постанова

від 29.06.2022 по справі 640/21076/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/21076/20

адміністративне провадження № К/990/6917/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.)

у справі №640/21076/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий" (далі - ТОВ "Телеканал "Прямий") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Національної ради від 03 вересня 2020 року №1006 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Телеканал "Прямий", м. Київ (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні "Прямий FM")".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Телеканал "Прямий", м. Київ, (НР №01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні "Прямий FM")" в частині анулювання виданої ТОВ "Телеканал "Прямий" ліцензії на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м, що стосується мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області та частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, виданої на підставі рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11 жовтня 2018 року №1765 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м.Павлограді Дніпропетровської області", від 11 жовтня 2018 року №1772 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м.Мелітополі Запорізької обл.", від 11 жовтня 2018 року №1776 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області", від 11 жовтня 2018 року №1780 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області". У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення із вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Телеканал «Прямий» є засобом масової інформації, що здійснює мовлення.

6. 09 листопада 2018 року позивачу видано ліцензію на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430 (вид мовлення - ефірне мовлення; територія розповсюдження програм - місцеве загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж зазначається оператор телекомунікацій) - згідно з додатком 3 до ліцензії на мовлення; періодичність, час, обсяги мовлення - по 24 години на добу; дата набрання ліцензією чинності - 09 листопада 2018 року; строк дії ліцензії - з 09 листопада 2018 року по 09 листопада 2025 року; дата видачі бланка ліцензії - 09 листопада 2018 року.

7. У вказаній ліцензії зазначено, що її видано на підставі шести рішень Національної ради від 11 жовтня 2018 року, а саме: №1761 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області»; №1765 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області»; №1772 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької обл.»; №1776 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області»; №1780 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 107,7 МГц у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області»; №1792 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області».

8. У додатку 3 до ліцензії на мовлення НР №01430-м від 09 листопада 2018 року зазначено, що вказана ліцензія поширюється на використання наступних частот: 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області, 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у м.Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у м.Переяславі-Хмельницькому Київської області, 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області.

9. Для отримання ліцензій на мовлення на вищевказаних частотах в указаних населених пунктах позивач на підставі шести окремих рахунків Національної ради сплатив шість ліцензійних зборів.

10. 18 липня 2019 року Національна рада прийняла рішення №967 про переоформлення позивачу вищевказаної ліцензії на мовлення та додатку 2 до цієї ліцензії у зв`язку зі зміною складу редакційної ради та уточненням територіальної категорії мовлення. Так в ліцензії зазначено: територіальна категорія мовлення - регіональне.

11. Попередня ліцензія на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м та додаток 3 визнані недійсними та вилучились.

12. У новому бланку ліцензії зазначено лише рішення Національної ради від 18 липня 2019 року №967, на підставі якого переоформлено ліцензію.

13. 30 жовтня 2019 Національна рада видала рішення №1764, яким переоформлено додатки 1 та 2 до вищевказаної ліцензії (дата видачі яких відповідно 09 листопада 2018 року та 19 серпня 2019 року) у зв`язку зі зміною генерального директора, складу редакційної ради та пов`язаних осіб.

14. У період з 16 по 17 грудня 2019 року на виконання рішення Національної ради від 12 липня 2019 року №812 та наказу першого заступника голови Національної ради від 14 листопада 2019 року №5а/394 посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Телеканал «Прямий», м. Київ на предмет дотримання умов ліцензії та вимог чинного законодавства.

15. Результати перевірки оформлені актом від 17 грудня 2019 року №324, у висновках якого вказано, що підставою для призначення перевірки є рік діяльності телерадіокомпанії згідно з ліцензією на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м.

16. У акті перевірки зазначено, що на виконання вимог частини 1 статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ТОВ «Телеканал «Прямий» повідомило Національну раду про початок мовлення в ефірі м. Переяслав-Хмельницький (107,7 МГц) листом від 25 жовтня 2019 року №25/10219, в ефірі м. Біла Церква (98,8 МГц) листом від 27 вересня 2019 року №306, в ефірі м. Мелітополь (102,2 МГц) листом від 19 вересня 2019 року №399, в ефірі м. Павлоград (91,1 МГц) листом від 25 жовтня 2019 року №331.

17. Під час перевірки зафіксовано ознаки порушення Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

- частини сьомої статті 27, частини восьмої статті 28 та пункту «а» частини першої статті 59, оскільки фактично зафіксована невідповідність показників із зазначеними у ліцензії, а саме характеристики каналу мовлення, мережі мовлення багатоканальної телемережі у м. Біла Церква, м. Переяслав-Хмельницький 107,7 МГц, м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц та у частині оператора телекомунікацій у м. Мелітополь 102,2 МГц, м. Біла Церква 98,8 МГц, м. Переяслав-Хмельницький 107,7 МГц, м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц;

- відсутність мовлення у м. Марганець 91,5 МГц, м. Лубни 104,0 МГц, що засвідчують акти моніторингу у м. Марганець 91,5 МГц та м. Лубни 104,0 МГц;

- ліцензіат зобов`язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення, що стосується м. Марганець 91,5 МГц та м. Лубни 104,0 МГц;

- фактичні докладні характеристики каналу мовлення не відповідають умовам ліцензії.

18. На підставі висновків акту перевірки Національна рада прийняла рішення від 03 вересня 2020 року №1006 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Телеканал «Прямий», м. Київ (від 09 листопада 2018 року НР №01430-м, ефірне мовлення, позивні «Прямий FM), яким, керуючись частиною сьомою статті 27, пунктом «г» частини другої статті 37, частиною першою статті 43, частиною першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 72, частинами першою та другою статті 73, частиною першою статті 74, частинами першою та другою статті 75 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статтею 13 та частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», вирішила анулювати ліцензію на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м ТОВ «Телеканал «Прямий», м. Київ, у зв`язку з відсутністю передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня видання ліцензії.

Також вказаним рішенням зобов`язано ТОВ «Телеканал «Прямий», м. Київ повернути до Національної ради ліцензію на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м протягом десяти днів з дати прийняття цього рішення.

19. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що Національна рада видала ТОВ «Телеканал «Прямий» одну ліцензію на мовлення від 09 листопада 2018 року НР №01430-м, підставою для видачі якої вказала шість вищевказаних рішень про видачу ліцензій на місцеве мовлення, що не узгоджується з приписами частини 17 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Упродовж року з дня набрання чинності ліцензією позивач розпочав мовлення на чотирьох із шести частотах в чотирьох із шести міст, про що в установленому порядку повідомив Національну раду, тому підстав для повернення ліцензії щодо чотирьох частот немає.

На думку суду першої інстанції, та обставина, що в новому бланку ліцензії, виданої позивачу 19 серпня 2019 року не зазначено шість рішень Національної ради, не змінює підстав для її видання, якими є зазначені рішення.

21. Суд першої інстанції відмовив у позові в частині скасування оскаржуваного рішення щодо двох частот, мотивуючи це тим, що вищевказані акти моніторингу та акт перевірки належним чином підтверджують відсутність мовлення ТОВ «Телеканал «Прямий» на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області. Отже, на підставі цих актів Національна рада обґрунтовано встановила порушення позивачем частини 1 статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії в частині, що стосується мовлення з використання цих частот у цих населених пунктах. Позивач, у разі неможливості через різні причини вчасно розпочати мовлення, не скористався правом звернення до Національної ради із заявою про переоформлення вищевказаної ліцензії на мовлення з проханням виключити частоти, на яких мовлення не здійснюється.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

22. Касаційну скаргу мотивовано порушеннями судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

23. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості анулювання ліцензії на мовлення у зв`язку з відсутністю передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня видачі ліцензії та безпосередньо видачі однієї ліцензії на мовлення на декілька частот на підставі двох і більше рішень Національної ради про визначення переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням певної частоти з урахуванням частин 17 та 18 статті 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

24. Наголошує, що позивач мав змогу переоформити ліцензію, вилучивши непотрібні частоти, з моменту її отримання до моменту проведення планової виїзної перевірки, тобто до спливу річного терміну діяльності телерадіокомпанії згідно з ліцензією на мовлення від 09 серпня 2019 року НР №01430-м, однак судами попередніх інстанцій проігноровані дані обставини.

25. У відзиві на касаційну скаргу позивач наголошує, що відповідач у порушення чинного законодавства видав одну ліцензію на 6 частот, замість видачі окремих ліцензій на кожну з частот радіомовлення. При цьому Національна рада самовільно, без погодження з телеканалом об`єднала всі частоти в одну ліцензію. У зв`язку з цим висновки судів попередніх інстанції є законними і обґрунтованими.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

27. Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення".

28. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Нацрада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Частиною 2 статті 2 вказаного Закону встановлено, що Нацрада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", цим Законом, іншими законами України.

Діяльність Нацради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень (частина 1 статті 3 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення").

Нацрада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, зокрема, ліцензування телерадіомовлення (стаття 14 вказаного Закону).

29. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

30. Відповідно до частин 1 та 9 статті 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

Частинами 6, 7 вказаної статті передбачено, що видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом. На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: ефірне мовлення; багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

31. Статтею 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено основні засади щодо проведення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення.

32. Так, відповідно до частини 17 вказаної статті передбачено, що ліцензія на мовлення оформляється і видається телерадіоорганізації, яка перемогла в конкурсі, протягом 10 днів після сплати нею грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідним документом органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за умови, що сплату здійснено протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу ліцензії.

Умови ліцензії на мовлення, отриманої за результатами конкурсу, визначаються Національною радою за погодженням з майбутнім ліцензіатом відповідно до конкурсних умов та заявлених ліцензіатом характеристик мовлення і зобов`язань. Після завершення конкурсу телерадіоорганізація-переможець може взяти на себе додаткові зобов`язання, які також оформлюються як умови ліцензії (частина 18 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

33. У частині 1 статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення.

34. Пунктом 5.2 Положення про ліцензування телерадіомовлення визначено, що рішення про видачу ліцензії приймається Національною радою одночасно з рішенням про визначення переможця конкурсу на отримання ліцензії у порядку, визначеному статтею 32 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

35. Частиною 1 статті 32 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що рішення про видачу ліцензії на мовлення приймається Національною радою одночасно з рішенням про переможця конкурсу на отримання ліцензії.

36. Проаналізувавши наведені норми права, Верховний Суд зазначає, що чинним законодавством допускається видавати одну ліцензію на мовлення на декількох частотах, проте законодавство пов`язує видачу ліцензії на мовлення з конкурсом, сплатою ліцензійного збору.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач переміг у конкурсах на видачу ліцензій на мовлення з використанням 6 частот у різних населених пунктах, за наслідками яких відповідачем прийнято шість рішень про визначення ТОВ «Телеканал «Прямий» переможцем на отримання ліцензій на мовлення з використання шести частот у шести населених пунктах та про видачу йому шести ліцензій.

38. Позивач сплатив окремо ліцензійний збір для отримання ліцензії за кожною частотою. Проте замість шести ліцензій Національна рада видала ТОВ «Телеканал «Прямий» одну ліцензію на мовлення від 09 листопада 2018 року серії НР №01430-м, підставою для видачі якої вказала шість вищевказаних рішень про видачу ліцензій на місцеве мовлення. Після переоформлення цієї ліцензії у новому бланку ліцензії зазначено лише рішення Національної ради від 18 липня 2019 року №967, на підставі якого переоформлено ліцензію.

39. Верховний Суд враховує те, що позивач переміг у 6 конкурсах; кожне з 6 рішень про визначення переможцем конкурсу позивача передбачало видачу ліцензії на мовлення у визначеному населеному пункті та на визначеній частоті; ліцензійний збір було сплачено окремо за 6 ліцензій.

40. Колегія суддів вважає, що у випадку видачі відповідачем однієї ліцензії на підставі 6 рішень про визначення переможцем конкурсу ТОВ «Телеканал «Прямий» дослідження дотримання умов ліцензії має відбуватися окремо за кожною частотою, на яку оголошувався конкурс та питання щодо анулювання ліцензії мало вирішуватися відповідачем стосовно кожної окремої частоти, а не ліцензії вцілому.

41. Посилання скаржника на положення частин 17 і 18 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не спростовує висновків судів.

42. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензіат має розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності та повідомити Національну раду про початок мовлення.

43. За приписами статті 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у разі, якщо користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначений нею термін, ліцензія підлягає анулюванню. При цьому, ліцензія може бути переоформлена на смугу частот, яка фактично використовується.

44. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відсутність передбаченого ліцензією мовлення на відповідному каналі мовлення протягом року з дня видачі ліцензії є підставою для її анулювання.

45. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом року позивач розпочав мовлення на чотирьох із шести зазначених у ліцензії радіочастотах, а саме, у містах Павлоград, Біла Церква та Переяслав- Хмельницький.

46. З використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області позивач мовлення не розпочав, що ним не заперечувалося. Подання заяви від 16 грудня 2019 року про переоформлення ліцензії у зв`язку з вилученням частот 91,5 МГц у м. Марганець та 104,0 МГц у м. Лубни було здійснено позивачем поза межами річного строку.

47. Суд першої інстанції вірно зазначив, що не надання позивачем мовлення на частоті 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та 104,0 МГц у м. Лубнах Полтавської області» свідчить про невиконання останнім вимог частини першої статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у зв`язку з чим зробив законний і обґрунтований висновок про наявність у відповідача підстав для анулювання виданої позивачу ліцензії в частині, що стосується мовлення з використанням частоти 91,5 МГц у м. Марганці Дніпропетровської області та частоти 104,0 МГц у м.Лубнах Полтавської області.

48. Анулювання ліцензії в частині тих частот, які не використовуються позивачем, а не в цілому, є справедливим у контексті обставин цієї справи, враховуючи той факт, що відповідач на власний розсуд об`єднав 6 ліцензій в одну. Своєю чергою скасування ліцензії повністю (навіть за умови, що 4 із 6 частот використовувалися відповідно до норм чинного законодавства та ліцензійних умов) є протиправним.

49. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

51. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтею 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/21076/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб