Постанова

від 27.10.2021 по справі 826/9499/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9499/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконною та скасування державної реєстрації та рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з вимогами про:

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:124:0113 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташованої у АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:124:0107 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташованої у АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 20.12.2017 №РВ-8000109512017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнання незаконним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 20.12.2017 №РВ-8000109522017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у м. Києві здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.12.2017 №50020-002446194-782-20 і розробленого погодженого проекту землеустрою;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , відповідно до заяви ОСОБА_2 від 06.12.2017 №50020-002446230-782-20 і розробленого погодженого проекту землеустрою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, закрито провадження у справі №826/9499/18 в частині позовних вимог про:

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:124:0113 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташованої у АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:124:0107 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташованої у АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову позивачі обґрунтовують вимоги тим, що кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру у м. Києві не мав законних підстав задовольняти заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про державну реєстрацію земельних ділянок площею 0,0868 га, розташованих у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 з присвоєнням їм кадастрових номерів 8000000000:66:124:0113 та 8000000000:66:124:0107 відповідно за умов відсутності погодження Департаменту культури виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) за частиною третьою статті 186-1 Земельного кодексу України. Позивачі стверджують, що незаконна реєстрація вказаних земельних ділянок призвела до відмови позивачам у державній реєстрації зазначених земельних ділянок згідно їх заяв та розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, чим порушено право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до статей 116, 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2020 відмовлено позивачам у задоволенні позову, не погоджуючись з яким останні звернулися з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянти зазначають, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, стверджують, що судом першої інстанції не враховано, що чинне законодавство зобов`язує заявників для здійснення державної реєстрації земельних ділянок надати листи-погодження виключно Департаменту культури Київської міської державної адміністрації. Проте відповідач, на думку позивачів, свідомо не вжив дій щодо відмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні реєстраційних дій.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлено доводи щодо правомірності прийнятого судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для відмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні реєстраційних дій були відсутні, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідали вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій .

Посилаючись на такі та інші обставини, відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивачів без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від третіх осіб у справі пояснень, заяв, клопотань не надходило, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання представники сторін та третіх осіб не з`явилися, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила продовжувати розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, у грудні 2017 року позивачі через уповноваженого представника звернулися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявами від 06.12.2017 №50020-002446194-782-20 і №50020-002446230-782-20 про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", долучивши проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок у власність.

Рішеннями державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 20.12.2017 №РВ-8000109512017 та №РВ-8000109522017 відмовлено позивачам у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав: невідповідності електронного документа установленим вимогам; перетину ділянки з ділянкою 8000000000:66:124:0113 на 94,8266%, з ділянкою 8000000000:66:124:0107 на 0,3527% та з ділянкою 8000000000:66:124:0107 на 100% (накладка), знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зазначені обставини підтверджуються копіями описів наданих до ЦНАП документів, протоколів від 20.12.2017 №ПП-8000050872017 і №ПП-8000050882017 проведення перевірки електронного документа, оспорюваних рішень. Також копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2018 №НВ-8000744042018 і №НВ-8000744052018 підтверджено ті обставини, що на час розгляду заяв позивачів у Державному земельному кадастрі наявні такі відомості про земельні ділянки:

- 8000000000:66:124:0113 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташовану у АДРЕСА_1 , зареєстровану 07.09.2017 на підставі заяви ОСОБА_4 і проекту землеустрою;

- 8000000000:66:124:0107 площею 0,0868 га "для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд", розташованої у АДРЕСА_1 , зареєстровану 15.09.2017 на підставі заяви ОСОБА_3 і проекту землеустрою.

Виходячи з формулювання позовних вимог та обґрунтувань позову, предметом розгляду у даній справі є правовідносини, що виникли у сфері надання адміністративних послуг і внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, а також правомірності/протиправності відмови позивачам у задоволенні заяв про реєстрацію земельних ділянок.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України від 07.07.2011 №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються такі документи:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (ч. 4).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч. 5).

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч. 6).

В оскаржуваних рішеннях відповідача підставою відмови у задоволенні заяв позивачів зазначено: знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається ними зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (8000000000:66:124:0113 і 8000000000:66:124:0107) , що відповідає вимогам частини шостої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" і пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Стосовно аргументів позивачів щодо погодження проектів землеустрою, наданих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , Департаментом культури КМДА, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території пам`яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495 Мінкультури є головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.

Підпунктом 68 пункту 4 зазначеного Положення Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, погоджує, зокрема, документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій в частині відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини.

Як встановлено колегією суддів, розробником документації із землеустрою по вказаним земельним ділянкам ТОВ Земельний стандарт надіслано листи від 20.07.2017 №254 (по земельній ділянці по АДРЕСА_1 ) та АДРЕСА_3 )з відповідними матеріалами щодо погодження проектів землеустрою.

Листами від 11.08.2017 №795/10/72-17, №796/10-72/17 Міністерство культури України повідомило, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 та 4-б розташовуються поза межами історичного ареалу міста, на території за вказаними адресами пам`ятки культурної спадщини не обліковуються.

Отже, за наявності такої інформації погодження Департаменту культури КМДА не вимагаються.

У сукупності наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення не підлягають скасуванню з підстав, наведених позивачами у позовній заяві та апеляційній скарзі. Відсутні підстави для скасування, зміни або доповнення судового рішення від 09.12.2020.

Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах вимог апеляційної скарги, відповідно до приписів статті 308 КАС України, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивачів, та вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у справі №826/9499/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Н.М. Єгорова

І.В. Федотов