Ухвала

від 26.10.2021 по справі 308/1132/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1132/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Івашко Я.С.,

представника позивача та третіх осіб ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Холмогорової Л.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство Агро , комунальне підприємство Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації , про скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Дубровська Олена Миколаївна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_4 , та третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство Агро , комунальне підприємство Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації , про скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2021 клопотання адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка представляє інтереси позивача ОСОБА_4 та третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Холмківську територіальну громаду Ужгородського району Закарпатської області (Ужгородський район, с.Холмок, вул. Свободи, буд. 50).

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Холмогоровою Л.В. через канцелярію суду 11.10.2021 подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивує тим, що позивач звернулася до суду із позовом у якому має місце спір з корпоративних відносин, тобто спір, що виникає з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі ( п.3, п.4 ч. 1 ст. 20 ГПК України). А в прохальній частині позову має місце адміністративна юрисдикція (ст.5 КАС України), позивач просить скасувати рішення органу місцевого самоврядування (виконкому Сторожницької сільської ради) та державного реєстратора.

Таким чином, на думку представника відповідача, позивач обрала неефективний спосіб захисту прав, змішавши господарську та адміністративну юрисдикцію та пропустила строки звернення до суду (1 рік)

З тексту позовної заяви також вбачається, що основною підставою для скасування рішень органу місцевого самоврядування та державного реєстратора є відсутність протоколу загальних зборів, проте сам по собі протокол загальних зборів не породжує право власності.

За наведених обставин адвокат Холмогорова Л.В. просила суд закрити провадження у зв`язку з тим, що даний спір не підвідомчий цивільному судочинству.

Представник позивача та третіх осіб адвокат Дубровська О.М. 19.10.2021 подала заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому посилається на ст.167 ГК України, якою визначено поняття корпоративного права, а саме, - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Аналогічне визначення змісту корпоративного права містить і п.1 ст.1 Закону України Про господарські товариства .

В даному спорі відсутній спір про корпоративні права, оскільки предметом позову є захист майнового права на частку в майні колишнього КСП в процесі реорганізації. Ні позивачка, ні треті особи не були засновниками або членами ПП Агро , не мали частки у статутному фонді ПП Агро , не отримують будь-яких дивідендів від діяльності ПП Агро .

Згідно ст. 20 ГК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, в тому числі і справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці ( п.6 ).

Представник відповідача адвокат Холмогорова Л.В. стверджує, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на це майно. Однак такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що пов`язано з порушенням права позивачки ОСОБА_4 іншою особою, відповідачем ОСОБА_2 за якими державним реєстратором зареєстровано право власності на таке майно.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб, а не позивача.

Визнання протиправними і скасування рішень щодо державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості є захистом прав позивача на нерухоме майно від їх порушення іншими особами, за якими зареєстровані права щодо того ж самого майна.

Отже, заявлений спір має приватноправовий характер і повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства, а відтак на думку адвоката Дубровської О.М., відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача адвоката Холмогорової Л.В. про закриття провадження у справі

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Холмогорова Л.В. своє клопотання про закриття провадження у справі підтримала, просила його задоволити, а провадження у справі закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивач та третіх осіб адвокат Дубровська О.М. просила відмовити у задоволенні клопотання з мотивів викладених у запереченні.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, при цьому визначення предмета та підстав позову, обрання способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Згідно із статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Стаття 20 цього Господарського процесуального кодексу визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За приписами пп.1 п.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

У пункті 7 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Отже, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство №2114-XI до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Крім того, питання виділення майнового паю урегульовано частково і в Указі Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки .

Отже, майновий пай - це частка кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна членів колективного сільськогосподарського підприємства, виражена у грошовій формі та визначена у відсотках до розміру пайового фонду, розмір якої залежить від трудової участі в діяльності цього підприємства. Право на майновий пай посвідчується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

Відповідно до вимог статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно з частиною другою статті 356 ЦК України суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Власники майнових паїв є співвласниками пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства і володіють, користуються та розпоряджаються цим майном на праві спільної часткової власності, і це само по собі не свідчить про створення ними окремої юридичної особи.

Відповідна правова позиція сформульована у Постанові Великої Палати Верховного Суду від

26 червня 2019 року у справі № 2-448/2008 (провадження № 14-236цс19).

Оскільки спір виник між фізичними особами - співвласниками майнових паїв, у складі пайового фонду колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, яким користується ПП Агро , зазначений спір є спором, що виник між фізичними особами та юридичною особою з приводу права володіння, користування та розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності фізичних осіб.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін та зміст правовідносин даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Холмогорової Л.В. про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не підвідомчий цивільному судочинству, - слід відмовити.

Керуючись с т.ст. 4, 19, 200, 255, 260 ЦПК України, суд -

П О С ТА Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Холмогорової Л.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство Агро , комунальне підприємство Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації , про скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник