Ухвала

від 29.10.2021 по справі 175/2997/15-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 175/2997/15-ц

провадження 2-др/175/15/21

УХВАЛА

29 жовтня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

за участі секретаря Кульпіна Л.Г.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа - державний нотаріус Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Демуш Євгенія В`ячеславівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала вищевказана справа . Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа - державний нотаріус Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Демуш Євгенія В`ячеславівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року цивільну справа повернута до суду для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення (розподіл судових витрат).

Вирішення вище вказаного питання згідно встановленого законом порядку було розподілено автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судді Васюченко О.Г.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення по справі цим складом суду не має, при цьому виходячи з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа - державний нотаріус Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Демуш Євгенія В`ячеславівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Також судом було встановлено, що вище зазначене рішення суду було ухвалено під головуванням судді Шабанова А.М., тобто з зазначеного витікає, що справу було розглянуто іншим складом суду (головуючий Шабанов А.М.), однак відповідно до частини першої ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, а згідно з частиною третьою суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі , а тому вказаною нормою передбачено, що додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення по справі, а не інший склад суду.

Крім того відповідно до п. 20 постанови № 14 Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що передбачених законом підстав для ухвалення цим складом суду додаткового рішення не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 142-141, 257, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Передбачених законом підстав для ухвалення цим складом суду додаткового рішення не має.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали

Суддя -