Ухвала

від 31.01.2022 по справі 175/2997/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/340/22 Справа № 175/2997/15-ц Головуючий у першій інстанції: Єдаменко І.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Ситнику Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про закриття апеляційного провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

У липні2015року ОСОБА_1 звернулась досуду зданим позовом,посилаючись нате,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померїї чоловік ОСОБА_2 та післяйого смертівідкрилася спадщинав складіземельної ділянки,розташованої по АДРЕСА_1 та житловогобудинку по АДРЕСА_2 .Зметою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом вона звернулась до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що спадкодавець за життя не зареєстрував право власності на вказане майно. Позивач зазначала, що є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті чоловіка на земельну ділянку та житловий будинок. Тому позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та житловий будинок, загальною площею 48,9 кв.м., по АДРЕСА_2 (а.с. 3-4 т.1).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №705, на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_2 , а саме: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 48,9 кв.м, з яких житлова площа 24,2 кв.м, допоміжна площа 24,7 кв.м, що складається з: 1 коридор, площею 4,8 кв.м; 2 кладова, площею 1,3 кв.м; 3 кухня-вітальня, площею 12,3 кв.м; 4 житлова, площею 18,8 кв.м; 5 житлова, площею 5,4 кв.м; 6 санвузол, площею 6,3 кв.м, прибудова літ.а-1, площею 8,0 кв.м; житловий будинок літ.Б-1, площею 39,0 кв.м; прибудова літ.Б1-1, площею 32,9 кв.м; ганок літ.б, площею 2,5 кв.м; навіс літ.Г, площею 15,0 кв.м; сарай літ.В, площею 10,1 кв.м; літня кухня літ.Д, площею 17,2 кв.м; споруди, огорожа, мостіння №1-5, І (а.с. 22 т.1).

15 червня 2018 року ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, зазначаючи, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене вище рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити (а.с. 53-59 т.1).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року (а.с. 49-54 т.2).

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право на оскарження судового рішення у цій справі нерозривно пов`язано з особою ОСОБА_3 , який помер. Апеляційний суд зазначив, що процесуальні права і обов`язки особи, яка не брала участі у справі, і вважає, що рішенням суду вирішено питання про його права, носять особистий характер, тому дійшов висновку про те, що в даному випадку процесуальне правонаступництво не допускається.

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду (а.с. 44-47 т.3).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_4 (а.с. 139-140 т.3).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , в особі законного представника ОСОБА_4 , на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (а.с. 156-159 т.3).

30 вересня 2021 року, що підтверджується змістом інформації Укрпошти на поштовому конверті (а.с. 193 т.3), Дніпровська міська рада звернулась з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову (а.с. 182-190 т.3).

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада ставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що апелянт не є стороною по справі; ДМР було подано 22.09.2021 до суду першої інстанції клопотання про отримання копії оскаржуваного рішення. Проте, листом Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.09.2021 за вих. №175/2997/15-ц/2975/2021 у видачі копії оскаржуваного рішення відмовлено, оскільки рішенням не порушено права, свободи, інтереси чи обов`язки ДМР (а.с. 178).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року (а.с. 215-216 т.3).

Детально дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження по апеляційній скарзі Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ухвалене 10 серпня 2015 року, апеляційна скарга на яке подана Дніпровською міською радою (як особою, яка не брала участі у справі) 30 вересня 2021 року, тобто більш ніж через 6 років з моменту його ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із пунктом 13 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до абзацу третього статті 297 ЦПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №2-1678/05 (провадження №14-262цс19) зазначено, що: «враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі №908/1141/15-г вказано, що згідно із статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) норми щодо річного присічного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розповсюджувались на апеляційні скарги, подані прокурором або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування. За результатами системного аналізу вказаних норм процесуального права Касаційний господарський суд у складі Об`єднаної палати дійшов висновку, що у даному випадку передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи (яка є органом державної влади), поданою після 15 грудня 2017 року, на рішення, ухвалене судом до набрання чинності редакцією ГПК України з 15 грудня 2017 року, є розгляд та вирішення питання розповсюдження присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Тобто у даному випадку на Комітет як орган державної влади поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що, у свою чергу, передбачає відмову у відкритті апеляційного провадження».

Аналогічний висновок, щодо застосування положень ЦПК України неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі №2о-350/10, 15 квітня 2020 року в справі №638/11409/15-ц, 13 травня 2020 року в справі №2-2761/09, 10 червня 2020 року в справі №622/179/14-ц, 10 червня 2020 року в справі №742/1949/15-ц, 11 червня 2020 року в справі №2-о-192/2008, 30 липня 2020 року в справі №524/10259/15-ц, 09 вересня 2020 року в справі №2-о-72/08, що свідчить про усталеність такого підходу.

У вказаних постановах також сформовано висновок про те, що хоча ЦПК України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, не передбачає такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, яка була передбачена абзацом третім частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), однак якщо право суб`єктів, перелічених в абзаці третьому частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) на апеляційне оскарження припинилося до цієї дати, то подальша зміна процесуального законодавства не свідчить про відновлення права цих суб`єктів на апеляційне оскарження, відповідно до положень ЦПК України (у редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року).

Ураховуючи викладене, на Дніпровську міську раду, як на орган місцевого самоврядування, поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначений абзацом третім частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що, у свою чергу, передбачає відмову у відкритті апеляційного провадження.

Виходячи з викладеного, встановивши, що апеляційна скарга подана Дніпровською міською радою 30вересня 2021рокупісля спливу одного року з моменту оголошення рішення місцевого суду від 10 серпня 2015 року, - колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження по апеляційній скарзі Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року.

Колегія також звертає увагу, що в судовому засіданні представником Дніпровської міської ради визнано наявність підстав для закриття апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2015 року.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 259, 268, 362 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі Дніпровської міськоїради нарішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 10серпня 2015року посправі запозовом ОСОБА_1 до Підгородненськоїміської радиДніпропетровського районуДніпропетровської області,третя особа Третядніпропетровська державнанотаріальна контора,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазакономзакрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова