Ухвала

від 20.10.2021 по справі 339/284/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 339/284/18

провадження № 61-16014ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 14 травня 2021 року та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго , Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано - Франківської області, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго (далі - АТ Прикарпаттяобленерго ), Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано - Франківської області, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, у якому просила:

1) визнати заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електроенергію в сумі

1 243,95 грн, вказану у попередженні АТ Прикарпаттяобленерго від 16 серпня 2018 року № 3/33054, незаконною, необґрунтованою та недоведеною у встановленому законом порядку;

2) визнати дії АТ Прикарпаттяобленерго щодо проведення розрахунків за спожиту електроенергію домоволодінням ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 , за період з 04 грудня 2015 року по 01 червня

2018 року по виключенню із оспорюваних розрахунків із членів сім`ї пільговика - ОСОБА_1 членів її домогосподарства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та щодо направлення ОСОБА_1 попередження від 16 серпня 2018 року про відключення електропостачання з 31 серпня 2018 року, незаконними;

3) визнати такими, що порушують вимоги пунктів 10, 11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2007 року

№ 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення дії АТ Прикарпаттяобленерго щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику

ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою

2-пільга за період з 23 травня 2003 року до 01 жовтня 2018 року;

4) стягнути з АТ Прикарпаттяобленерго на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 725 000,00 грн;

5) стягнути з Болехівського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 725 000,00 грн;

6) постановити окрему ухвалу стосовно порушення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради та АТ Прикарпаттяобленерго пункту 4 статті 191, частини другої статті 364, частини другої статті 366 Кримінального кодексу України щодо нецільового використання бюджетних коштів та безпідставного заволодіння бюджетними коштами АТ Прикарпаттяобленерго за період з 23 травня 2003 року по

01 жовтня 2019 року, яку надіслати прокурору для вжиття заходів передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області

від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 14 травня 2021 року та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у якій вона просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі належно не обґрунтовано підстави на яких подається касаційна скарга.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи , якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України.

За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено визначені статтею 389 ЦПК України підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), однак, не вказує норму матеріального права яку неправильно застосували суди попередніх інстанцій та щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що посилаючись на зазначену підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосували суди попередніх інстанцій не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Посилання заявника не те, що рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 14 травня 2021 року та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року підлягають касаційному оскарженню оскільки, касаційна скарга стосується питання права. що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявника (підпункти а та в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), не дають підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки справа № 339/284/18 не є малозначною.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

За змістом пункту першого частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 14 травня 2021 року та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 листопада

2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик