Постанова

від 31.08.2021 по справі 339/284/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 339/284/18

Провадження № 22-ц/4808/1093/21

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.

суддів: Максюти І.О., Горейко М.Д.

секретаря Пацаган В.В.

за участю апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта адвоката Милитчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 14 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Андрусіва І.М. в м. Долина, у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ Прикарпаттяобленерго , Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій незаконними за зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищенаведеним позовом, в якому з урахуванням уточненої та доповненої позовної заяви від 15.06.2020 просила:

- визнати заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електроенергію в сумі 1 243,95 грн, вказану у попередженні АТ Прикарпаттяобленерго № 3/33054 від 16.08.2018, незаконною, необґрунтованою та недоведеною у встановленому законом порядку;

- визнати дії АТ Прикарпаттяобленерго при проведенні розрахунків за користування електроенергією домоволодінням ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , починаючи з 04.12.2015 по 01.06.2018 по виключенню в оспорюваних розрахунках за спожиту електроенергію за період з 04.12.2015 по 01.06.2018 із членів сім`ї пільговика - ОСОБА_1 членів її домогосподарства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та по направленню ОСОБА_1 попередження від 16.08.2018 про відключення електропостачання з 31.08.2018 домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , незаконними;

- визнати такими, що порушують вимоги пунктів 10, 11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення дії АТ Прикарпаттяобленерго щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою 2-пільга за період з 23.05.2003 до 01.10.2018;

- стягнути з АТ Прикарпаттяобленерго на користь ОСОБА_1 725 000 грн моральної шкоди;

- стягнути з Болехівського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 725 000 грн моральної шкоди;

- винести окрему ухвалу стосовно порушення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради та АТ Прикарпаттяобленерго п. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 КК України щодо нецільового використання бюджетних коштів та безпідставного заволодіння бюджетними коштами АТ Прикарпаттяобленерго за період з 23.05.2003 по 01.10.2019, яку надіслати прокурору для вжиття заходів передбачених КПК України.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 18.08.2018 вона отримала попередження АТ Прикарпаттяобленерго № 3/33054, з якого дізналася про наявність у неї заборгованості за спожиту електроенергію за період з 04.12.2015 по 01.06.2018 в сумі 1 243,95 грн та яким її попереджено про припинення електропостачання у випадку непогашення заборгованості. З наведеною заборгованістю вона не згідна, а дії АТ Прикарпаттяобленерго щодо її нарахування вважає неправомірними. Зазначила, що при проведенні розрахунків відповідачем неправомірно визначено, що відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України її син ОСОБА_2 не відноситься до членів сім`ї пільговика і на нього не поширюються пільги, оскільки Бюджетний кодекс України не є тим законом, яким встановлюється склад сім`ї громадян України, яким надаються пільги згідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Не взято до уваги і те, що з 03.12.2015 разом з нею зареєстрований інвалід війни (Афганістан) ОСОБА_3 , який також має право на пільги. Тобто її сім`я складається з трьох непрацездатних осіб і має право на 100% знижку оплати за електропостачання в подвійному розмірі.

Також позивачка зазначила, що неподання АТ Прикарпаттяобленерго Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих їй як пільговику, суперечить вимогам п.п. 10, 11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення . Керівник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Печененко М.М., починаючи з 2003 року, без отримання від постачальника послуг щомісячних звітів та розрахунків щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги та без підготовки інформації про фактично нараховані суми та актів звіряння розрахунків з підприємствами за надані послуги особам, які мають право на відповідні пільги, не мала права вирішувати питання про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Тобто, посадова особа вчинила дії, за які настає кримінальна відповідальність, передбачена ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191; ст. 364; ст. 366 КК України.

Вищевказані дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради і АТ Прикарпаттяобленерго щодо неї та членів її сім`ї призвели до душевних страждань та приниження її честі та гідності, оскільки на протязі довгого часу вона змушена доводити в судах, що не є порушником законів, а жертвою ситуації, яка склалася по вині відповідачів. Позивачка вказала, що відповідачі спільними діями заподіяли їй моральну шкоду, а тому просила стягнути з них по 725 000 грн на її відшкодування.

Рішенням Долинського районного суду від 14 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ Прикарпаттяобленерго , Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що суд розглянув справу односторонньо та необ`єктивно, за наявності, на її думку, конфлікту інтересів, адже представником АТ Прикарпаттяобленерго в даній справі виступала адвокат Тураш А.В., яка є дружиною діючого судді Долинського районного суду ОСОБА_4 .

Також вказує, що оскаржуване рішення ухвалене судом з порушенням норм Конституції України, вимог ст. 32, 33, 43, 78, 83, 89, 95, 178, 179, 180, 181, 192, 222, 229, 258, 265 ЦПК України, положень ч.ч. 5, 22 ст. 12 та ч. 5 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та без врахування Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги .

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пільгову знижку плати за використану електроенергію у даній справі має тільки основний пільговик ОСОБА_3 з посиланням на п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, та вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню абз. 5 пп. 6 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08. 2014 №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування щодо застосування даної пільгової норми як до пільговика ОСОБА_3 , так і до пільговика ОСОБА_1 та члена її сім`ї ОСОБА_2 .

Апелянт вважає безпідставними посилання відповідачів та суду на ст. 51 Бюджетного кодексу України, оскільки дана стаття стосується працівників бюджетних установ, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони… та членів їх сімей (ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України), і не стосується пільговика - учасника бойових дій ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 .

Вказує, що інформація про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, в тому числі відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Відповідно, Болехівське міське управління праці та соціального захисту населення мало право надавати підприємствам та організаціям, що надають послуги, лише ту інформацію, яка міститься в реєстрі, а саме інформацію із персональної облікової картки пільговика ОСОБА_1 , в п. 9 якої вказано склад сім`ї на кого поширюється пільга: ОСОБА_1 - дата взяття на облік 23.05.2003 та ОСОБА_2 - син - дата взяття на облік 23.05.2003, а не роз`яснення із законів про Державний бюджет чи Бюджетного кодексу.

При ухваленні рішення суд проігнорував вимоги Інструкції про порядок заповнення форми 2-пільга , відповідно до якої за умови проживання в житловому приміщенні декількох сімей пільговиків нараховані суми вказуються окремо по кожній сім`ї. Оскільки в будинку по АДРЕСА_1 проживають дві сім`ї пільговиків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то нараховані суми з оплати за житлово-комунальні послуги мали вказуватися окремо по кожній сім`ї і розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою 2-пільга на паперових та електронних носіях мали складатися щомісячно окремо по пільговиках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Проте, ні АТ Прикарпаттяобленерго , ні Болехівське міське управління праці та соціального захисту населення взагалі не надали витребувані судом щомісячні розрахунки щодо вартості послуг (форма 2-пільга ), наданих споживачу-пільговику ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 01.10.2019.

Довідки про компенсацію по пільгах Долинського РЕМ та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між філією АТ Прикарпаттяобленерго та головним розпорядником коштів місцевого бюджету - форма 3-пільга за період з січня 2015 року по травень 2018 року, що містяться на а.с. 64-103, а також розшифровки по платіжних дорученнях на компенсацію пільг по оплаті за електроенергію та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між філією АТ Прикарпаттяобленерго та головним розпорядником коштів місцевого бюджету - форма 3-пільга за період з січня 2013 року по грудень 2014 року, які містяться на а.с. 104-125, та на які послався суд в оскаржуваному рішенні, не є розрахунками щодо вартості послуг, наданих пільговикам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (та іншим пільговикам) у минулому місяці згідно з формою 2-пільга , а відтак не спростовують незаконність дій АТ Прикарпаттяобленерго щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях згідно з формою 2-пільга за період з 23.05.2003 до 01.10.2018 та невиконання АТ Прикарпаттяобленерго вимог пунктів 10, 11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення . Тому суд безпідставно відмовив в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Також судом не враховано, що без отримання від постачальника послуг щомісячних звітів та розрахунків щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги та без підготовки інформації про фактично нараховані суми та актів звіряння розрахунків з підприємствами за надані послуги особам, які мають право на відповідні пільги, керівник Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення Печененко М.М. не мала права вирішувати питання про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Тобто, посадова особа ОСОБА_5 , починаючи з 2003 року, вчинила дії, за які настає кримінальна відповідальність, передбачена ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191; ст. 364; ст. 366 КК України.

Апелянт не погоджується і з висновком суду про відмову у задоволенні її позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що така належним чином доведена та обґрунтована.

З наведених мотивів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник АТ Прикарпаттяобленерго подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечила, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначила, що 01.07.2008 року між позивачем та АТ Прикарпаттяобленерго Долинський РЕМ укладено договір на користування електричною енергією та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За вказаним особовим рахунком на ім`я ОСОБА_1 до 07.12.2015 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою учасник бойових дій . Відповідно до заяви від 07.12.2015, поданої ОСОБА_1 та нового пакету документів, категорію пільги учасника бойових дій по даному особовому рахунку змінено на пільгу - інвалід війни 3 групи. Пільгову знижку оформлено на ОСОБА_3 , який, згідно документів, не є родичем власника житлового будинку. Таким чином пільгову знижку плати за використану електроенергію у дані ситуації має тільки основний пільговик. Оскільки ОСОБА_3 став основним пільговиком, його соціальний норматив використання електричної енергії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування склав 90 кВт*год. Також, враховуючи роз`яснення Мінпаливенерго, якщо в будинку крім основного пільговика проживає особа, яка не належить до членів сім`ї пільговика, але має державну пільгу згідно із законодавством України, то їй надається додаткових 30 кВт*год. Тому з 07.12.2015 по 01.05.2016 надавалася 100% знижка по нормі 90+30=120 кВт*год. на 2 особи. З 01.05.2016 по 01.06.2016 року пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв`язку із призначенням субсидії згідно постанови №319 від 27.04.2016. З 01.06.2016 по 01.01.2018 користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт*год. відновлено у зв`язку з припиненням призначення субсидії. З 01.01.2018 соціальний норматив змінено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2017 №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування , а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт*год. на місяць на сім`ю з однієї особи та додатково 30 кВт*год. на місяць на кожного іншого члена сім`ї, але не більше як 190 кВт*год. на місяць. Тому з січня 2018 року соціальний норматив становив 100 кВт*год. (70 кВт*год. + 30 кВт*год. на іншого пільговика).

Щодо статусу сина позивачки та поширення на нього пільг, то дане питання неодноразово було предметом судових розглядів, в тому числі і в цивільній справі №339/456/17, де судом встановлено, що повнолітній син позивачки, який не є інвалідом дитинства 1 та 2 групи і не є інвалідом 1 групи, не відноситься до членів сім`ї пільговика згідно ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України і тому пільги, передбачені ст. 12, 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту на нього не поширюються. ОСОБА_3 , який став основним пільговиком, має пільги, які поширюються і на позивачку, однак не поширюються на її сина.

Щодо заборгованості позивачки, то така виникла через те, що ОСОБА_1 з грудня 2015 року не допускала контролера до лічильника для зняття реальних показників, передавала в кол-цент дані лічильника по телефону, а також не оплачувала за спожиту електричну енергію в повному обсязі по виставлених рахунках, а здійснювала оплату щомісячно в сумі лише 0,10 грн, що не відповідає поданим нею в кол-центр даним щодо кількості спожитої електроенергії. Такі дії позивачки продовжуються і по сьогоднішній день.

Оскільки позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, дії АТ Прикарпаттяобленерго є законними та такими, що відповідають чинному законодавству, то суд правильно відмовив в задоволенні вказаної вимоги.

Посилаючись на наведене, представник відповідача просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечила та зазначила, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання такими, що порушують вимоги Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення дій АТ Прикарпаттяобленерго щодо не подачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою 2-пільга за період з 23.05.2003 до 01.10.2018, є необґрунтованою, оскільки АТ Прикарпаттяобленерго щомісяця до 25 числа надавало Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області розрахунки щодо вартості послуг, наданих всім пільговикам, на підставі яких проводився перерахунок коштів за надані послуги пільговим категоріям громадян, а тому права апелянта на отримання встановлених пільг не були порушені, незважаючи на назви документів, якими обмінювалися відповідачі з цією метою.

Також представник відповідача вказала, що питання про те, чи відноситься до членів сім`ї пільговика ОСОБА_1 її син ОСОБА_2 та чи має він право на знижку, передбачену ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту як член сім`ї учасника бойових дій, неодноразово було предметом судових розглядів, зокрема у справах №339/456/17, №300/120/20, №339/217/18, де суди дійшли висновку, що ОСОБА_2 не належить до осіб, які є членами сім`ї пільговика та не має права на знижку. У рішеннях судів по вищевказаних справах знайшли своє відображення і інші вимоги, що є предметом даного спору, зокрема інформація щодо позивача, внесена відповідачем до Реєстру, і порушень в діях Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області не встановлено.

Оскільки діями відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області права позивачки не порушено, то суд правильно відмовив в задоволенні її вимоги про стягнення моральної шкоди.

У зв`язку з вищенаведеним представник відповідача просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В засіданні апеляційного суду апелянт та її представник вимоги скарги підтримали, просили її задоволити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, вказане підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 23.05.1996. Згідно довідки серії МСЕ №253300 їй встановлено І групу інвалідності (т. 2 а.с. 7).

Згідно довідки від 09.01.2019 у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 крім ОСОБА_1 проживають: ОСОБА_2 , 1973 р.н. та ОСОБА_3 1965 р.н. (т. 2 а.с. 5). ОСОБА_1 , як пільговик, знаходиться на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з 23.05.2003 (т. 2 а.с. 3).

ОСОБА_3 , згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.04.2017, є інвалідом ІІ групи. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого 04.04.2017, серії НОМЕР_5 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання (т. 1 а.с. 19).

В пункті 9 персональної облікової картки згідно з формою 1-пільга ОСОБА_1 вказано склад сім`ї: 0. ОСОБА_1 ; 1. ОСОБА_2 . В пункті 11 персональної облікової картки згідно з формою 1-пільга вказано перелік пільг, на які має право пільговик, зокрема, електропостачання, електроенергія без стац. електроплити (т. 1 а.с. 198).

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник в силу нарахування заборгованості за використану електроенергію внаслідок неврахування пільги ОСОБА_2 , як особи, яка не є членом сім`ї основного пільговика.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за особовим рахунком ОСОБА_1 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою учасник бойових дій . Відповідно до заяви від 07.12.2015, поданої ОСОБА_1 та нового пакету документів, категорію пільги учасника бойових дій по даному особовому рахунку було змінено на пільгу - інвалід війни 3 групи. Пільгову знижку оформлено на ОСОБА_3 , який згідно документів не є родичем власника житлового будинку.

Оскільки, ОСОБА_3 став основним пільговиком то соціальний норматив використання електричної енергії склав 90 кВт*год. Якщо в будинку проживає крім основного пільговика особа, яка не належить до членів сім`ї пільговика, але має державну пільгу, то їй надається додаткових 30 кВт*год. Тому з 07.12.2015 по 01.05.2016 надавалась 100% знижка по нормі 90+30=120 кВт*год на 2 особи. З 01.05.2016 по 01.06.2016 пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась, у зв`язку із призначенням субсидії. З 01.06.2016 по 01.01.2018 користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт*год відновлено у зв`язку з припиненням призначення субсидії. З 01.01.2018 соціальний норматив згідно постанови КМУ від 06.08.2017 №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово - комунального обслуговування , а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт*год на місяць на сім`ю з однієї особи та додатково 30 кВт*год на місяць на кожного члена сім`ї, але не більше як 190 кВт*год на місяць. Тому із січня 2018 року соціальний норматив становив 100 кВт*год (70 кВт*год + 30 кВт*год на іншого пільговика). Внаслідок неповної оплати за електроенергію у позивачки утворилася заборгованість, нарахування якої суд вважав обґрунтованим.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 №1357, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 27 Правил передбачено, що у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.

Згідно п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, у разі коли декілька членів сім`ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім`ї.

Як зазначено в ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, до членів сім`ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Тому пільгову знижку плати за використану електроенергію в спірному випадку отримав тільки основний пільговик.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивачка користувалась електроенергією в період з грудня 2015 по 01.05.2018. Як вбачається з довідки Долинського комерційного відділення АТ Прикарпаттяобленерго за особовим рахунком № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 45), згідно обсягу використання електроенергії заборгованість станом на 01.05.2018 становить 5520 кВт*год. на суму 4 219,72 грн. З них оплачено ОСОБА_1 - 16,78 грн, надано субсидії на суму - 270,60 грн, компенсовано - 2 701,11 грн. Таким чином, до сплати абоненту підставно нараховано 1 243,95 грн.

Судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимоги про визнання дій АТ Прикарпаттяобленерго при проведенні розрахунків за користування електроенергією домоволодінням ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , починаючи з 04.12.2015 до 01.06.2018 по виключенню в оспорюваних розрахунках за спожиту електроенергію за період з 04.12.2015 до 01.06.2018 із членів сім`ї пільговика - ОСОБА_1 - членів її домогосподарства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та по направленню Гайнацькій попередження від 16.08.2018 про відключення електоропостачання з 31.08.2018 домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Зокрема, згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 №1357, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.

Всупереч наведеному, до приладу обліку, який знаходиться в житловому будинку ОСОБА_1 , з грудня 2015 представникам АТ Прикарпаттяобленерго не було надано доступу, що є порушенням вимог п. 42 вищезазначених Правил. Тому 15.03.2016 та 31.05.2017 на адресу позивачки енергопостачальником направлялись рекомендованими листами попередження про припинення постачання електроенергії за недопуск до перевірки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , тривалий час не допускаючи контролера до засобу обліку, лише 31.05.2017 повідомила енергопостачальнику по телефону фактичний показник електролічильника - 1205 кВт*год., на підставі чого по даному особовому рахунку було проведено перерахунок спожитої електроенергії. Відповідно, у період з 04.12.2015 (показник 8505) по 31.05.2017 (показник 1205) середньомісячний обсяг електроспоживання становив 2700 кВт*год., з них 1 381,81 грн складає компенсація по пільзі, а до оплати нараховано 247,19 грн.

Внаслідок недопуску позивачкою до перевірки приладу обліку тільки 27.09.2017 відповідачу вдалося провести планову заміну приладу обліку та зняти контрольний показник, 1800 кВТ*год., що підтверджується Актом №0-1/2262 про заміну лічильника.

Крім того, судом встановлено, що позивач не оплачувала за спожиту електричну енергію в повному обсязі по виставлених рахунках.

У відповідності п. 27 Правил у разі несплати або не повної оплати за спожиту електроенергію у строки визначені п. 20 цих Правил електропостачальник на 30-й день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати споживача за спожиту електричну енергію на 30-й день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.

Тому висновок щодо підставності направлення відповідачем попередження №3/33054 про припинення постачання електричної енергії споживачу ОСОБА_1 від 16.08.2018 (т. 1 а.с. 17) є правильним.

Щодо доводів апелянта про порушення пунктів 10, 11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , наказу Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення дії АТ Прикарпаттяобленерго щодо ненадання Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою 2-пільга за період з 23.05.2003 до 01.10.2018 слід зазначити наступне.

Як встановлено, АТ Прикарпаттяобленерго надавало щомісяця до 25 числа Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області розрахунки щодо вартості послуг наданих всім пільговикам, на підставі яких проводився перерахунок коштів за надані послуги пільговим категоріям громадян.

Узагальнення інформації щодо встановлених пільг безпосередньо не вказує на порушення прав позивача.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, зокрема: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Учасникам бойових дій надаються пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання (ст. 12 Закону).

Син позивачки не може бути включений до членів сім`ї пільговика, так як не належить до категорії осіб перерахованих в п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ст. 51 Бюджетного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин, суд не знаходить обґрунтованими з огляду на те, що застосування терміну для трактування норм, що стосуються права на пільгу не суперечить спеціальному Закону та не порушує прав позивача.

В частині вимог про стягнення на користь позивачки моральної шкоди в розмірі по 725 000 грн суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на те, що позивач не довела факту спричинення шкоди та не представила доказів, які її підтверджують.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В спірному випадку, суд підставно зазначив, що відсутні докази причинно - наслідкового зв`язку між зазначеними позивачкою обґрунтуваннями моральних страждань і діями відповідачів, тоді як незаконність дій відповідачів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду від 14 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2021 року.

Суддя -доповідач Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

Горейко М.Д.