Ухвала

від 27.10.2021 по справі 947/17883/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1164/21

Номер справи місцевого суду: 947/17883/21, 1-кс/947/9683/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Кілійської міської ради на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 15 липня 2021 року, якою було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за №12021160000000118 від 13.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 15 липня 2021 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 задоволено частково.

Накладено арешт на самовільно засіяні сільськогосподарські культури (посіви) на самовільно зайнятих земельних ділянках, які належать на праві власності (передані від ГУ Держгеокадастр в Одеській області у комунальну власність ) Кілійській міській раді, а саме:

5122381900:01:003:0319 18.8654 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0318 7.7063 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0320 7.625 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0323 7.7853 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0324 7.5746 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0321 5.936 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0325 12.9213 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0322 5.7678 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0326 12.7135 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0327 30.7318 га (соя) 01.01

5122381900:01:003:0344 28.5996 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0818 7.4119 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0816 2.7387 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0793 7.8085 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0775 10.4085 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0794 15.4544 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0774 1.2715 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0795 17.618 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0796 5.7545 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0798 29.2818 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0800 24.0956 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0797 2.4908 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0802 23.6637 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0799 3.5096 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0805 33.5072 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0803 5.1805 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0804 3.0528 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0806 9.495 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0807 5.257 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0808 10.3421 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0809 4.6498 га (соя) 01.01

5122381900:01:001:0815 1.3633 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0407 4.5664 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0408 4.5664 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0380 6.6843 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0382 5.1895 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0383 16.8674 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0384 6.4726 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0385 4.7738 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0386 8.2177 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0387 10.3827 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0391 3.9778 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0392 3.9543 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0393 8.046 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0395 4.8156 га (соя) 01.01

5122381900:01:002:0396 5.1777 га (соя) 01.01

5122385900:01:004:0132 33.8962 га (пшениця) 16.00

5122385900:01:005:0005 115.7879 га (пшениця) 16.00

5122385900:01:005:0006 107.683 га (пшениця) 16.00

5122310100:01:005:0160 30.0885 га (пшениця) 16.00

5122310100:01:001:0997 18.5104 га (пшениця) 16.00

заборонивши відчуження, розпорядження та користування самовільно засіяними сільськогосподарськими культурами (посівами) на вказаних самовільно зайнятих земельних ділянках.

Накладено арешт на самовільно зайняті земельні ділянки, які належать на праві власності (передані від ГУ Держгеокадастр в Одеській області у комунальну власність ) Кілійській міській раді, а саме:

5122381900:01:003:0319 18.8654 га

5122381900:01:003:0318 7.7063 га

5122381900:01:003:0320 7.625 га

5122381900:01:003:0323 7.7853 га

5122381900:01:003:0324 7.5746 га

5122381900:01:003:0321 5.936 га

5122381900:01:003:0325 12.9213 га

5122381900:01:003:0322 5.7678 га

5122381900:01:003:0326 12.7135 га

5122381900:01:003:0327 30.7318 га

5122381900:01:003:0344 28.5996 га.

Рішення слідчого судді мотивоване необхідністю збереження речових доказів.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу адвокатом ОСОБА_6 в інтересах Кілійської міської ради було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Адвокат вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною, зокрема, стверджує, що:

- міська рада набуде повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, лише 26.05.2022 року, на даний час відповідними повноваженнями наділені органи Держгеокадастру;

- в оскаржуваній ухвалі відсутнє посилання на докази, на підставі яких орган досудового розслідування встановив факт про саме самовільне засіяння вказаних земель, та сам факт засіяння;

- попри невстановлення слідчим культур, якими, на його переконання, засіяні відповідні земельні ділянки, слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилається на конкретні культури, якими засіяна та чи інша земельна ділянка;

- земельні ділянки 5122385900:01:004:0132, 5122385900:01:005:5122385900:01:002:006, 5122310100:01:005:0160, 5122310100:01:001:0997 знаходяться у користування мешканців с. Шевченково, Ізмаїлського району;

- накладання арешту на відповідне майно суперечить приписам ст.ст.170, 173 КПК України;

- відповідність сільськогосподарських культур, якими нібито засіяні земельні ділянки, критеріям, зазаненим у ч.2 ст. 167, ч.3 ст. 170 КПК України слідчим не доведена;

- вартість, стан розвиту, стадія зрілості посівів, шляхи їх збереження і збору не встановлені.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідно до положень ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання апеляційного суду, належним чином та своєчасно сповіщених про дату, час та місце апеляційного розгляду, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності учасників провадження та фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

З клопотання вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021160000000118 від 13.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за повідомленням Управління Служби безпеки України в Одеській області про те, що посадові особи Кілійської міської ради (код ЄДРПОУ 25426148), діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч покладених на них обов`язків, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб (зокрема, ТОВ «Дебют 2005» (код ЄДРПОУ 33757219), ТОВ «Рис Бессарабії» (код ЄДРПОУ 36837333), ТОВ «Агрохолдинг Бессарабія» (код ЄДРПОУ 38849047), ТОВ «КСП Україна Груп» (код ЄДРПОУ 42563659), в порушення вимог ст. ст. 33, 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. ст. 12, 187, 189, 190 Земельного кодексу України, в період 2019-2021 pоків умисно не здійснювали самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та сприяли групі невстановлених осіб у самовільному зайнятті земель сільськогосподарського призначення комунальної власності шляхом самовільних посівів на них сільськогосподарських культур, що призвело до нанесення Кілійській міській ОТГ матеріальної шкоди (збитків) загальною сумою 1 178 618 грн., що є тяжкими наслідками.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Кілійської міської ради (код ЄДРПОУ 25426148) в період 2019-2020 років прийняли у комунальну власність земельні ділянки, що перебували до цього у державній власності.

Згідно матеріалів досудового розслідування частина переданих земельних ділянок за сприянням посадових осіб Кілійської міської ОТГ Одеської області самовільно зайняті групою юридичних та фізичних осіб та засіяна сільськогосподарськими культурами.

Згідно матеріалів перевірки ГУ Держгеокадастру в Одеській області самовільне зайняття земель сільськогосподарського призначення у 2020 році, що були передані до комунальної власності, спричинили Кілійській міській ОТГ матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 1 178 618 грн. Збитки не погашені, при сприянні службових осіб Кілійської міської ради урожай від самовільних посівів у 2020 році зібрано особами, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Одночасно, матеріали досудового розслідування вказують на те, що посадові особи Кілійської міської ради у 2020-2021 роки не здійснювали самоврядний контроль за використанням та охороною земель, сприяли самовільному захопленню земельних ділянок групою юридичних та фізичних осіб, які передані до комунальної власності Кілійської міської ради.

Так, 30.06.2021 року на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 15.06.2021 року слідчим за участю представників ГУ Держгеокадастру в Одеській області, Кілійської міської ради було оглянуто земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані на території Кілійської міської ради Ізмаїльського (Кілійського) району Одеської області та які були передані ГУ Держгеокадастру в Одеській області Кілійській міській ради.

В ході огляду земельні ділянки, які вказані в ухвалі слідчого судді, віднайдено з допомогою картографічних матеріалів, та встановлено, що частина земельних ділянок самовільно зайняті невстановленими особами та на них самовільно вирощуються сільськогосподарські культури (посіви). Вказані ділянки обробляються, про що свідчить рядність культур, їх обробка та межі ділянок.

Самовільне захоплення земельних ділянок підтвердила під час огляду представник Кілійської міської ради ОСОБА_8 , яка вказала, що такі земельні ділянки знаходяться у комунальній власності Кілійської міської ради та в оренду нікому не передавались.

Вказані земельні ділянки за цільовим призначенням є для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01), а також землями запасу (код 16.00).

Так, вході огляду встановлено, що земельні ділянки загальною площею 920.54 га, які передано у 2019-2020 роки до комунальної власності Кілійської міській раді, як і в 2020 році знову самовільно зайняті та засіяні невстановленими особами сільськогосподарськими культурами, які за зовнішніми властивостями схожі на посіви пшениці та сої (пшениця 403.29 га, соя 517.25).

Постановою слідчого від 01.07.2021 року вказані самовільно засіяні сільськогосподарські культури (посіви) на самовільно зайнятих земельних ділянках та такі самовільно захоплені земельні ділянки, які належать та передано Кілійській міській раді, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Зокрема, сільськогосподарські культури (посіви), що вирощуються на самовільно зайнятих земельних ділянках є речовими доказами у кримінальному провадженні. При цьому, посіви сільськогосподарських культур (рослини) є річчю в розумінні ст.179 Цивільного кодексу України та майном в розумінні ст.190 Цивільного кодексу України, а тому на них може бути накладено арешт.

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Частиною 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, як передбачає ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на виучене майно, вказаних вимог Закону дотримався в повній мірі.

Слідчим суддею правильно встановлено наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки доводи клопотання слідчого в сукупності із матеріалами провадження, дають достатні підстави вважати, що самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення, щодо яких проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні та які були оглянуті на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 15.06.2021 року, є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт на майно, з метою збереження речових доказів, можливий коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно було об`єктом кримінально протиправних дій, як того вимагають положення ст.98 КПК України.

Такі докази в матеріалах кримінального провадження, на переконання колегії суддів, наявні, адже органами досудового розслідування встановлено ймовірне незаконне нездійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та сприяння групі невстановлених осіб у самовільному зайнятті земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

На думку апеляційного суду, на даному етапі кримінального провадження є виправданим та обґрунтованим, накладення арешту на вказане майно, оскільки земельні ділянки є об`єктами кримінально-протиправних дій, існує ризик їх відчуження, передачі права власності та користування третім особам.

Поняття «речові докази» включає в себе не лише ті предмети, які можуть бути фізично використані як доказ факту чи обставин вчинення злочину, про що помилково вважає апелянт. Зі змісту ч.6 ст.100 КПК України випливає, що речовими доказами можуть бути і предмети, що не містять слідів кримінального правопорушення. У даному випадку земельні ділянки з огляду на попередню кваліфікацію злочину, не можуть містити слідів злочину у їх буквальному значенні (сліди-відбитки, сліди-предмети, сліди-речовини). Втім є обґрунтовані підстави вважати, що такі земельні ділянки могли бути об`єктом кримінального правопорушення, а тому визнання їх речовим доказом у кримінальному провадженні цілком узгоджується із критеріями, визначеними нормами ст. 98 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі було визначено строк дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна до 10 серпня 2021 року.

Таким чином, на час розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах Кілійської міської ради на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 15 липня 2021 року про арешт майна відповідний арешт фактично припинив свою дію

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, апеляційний суд приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, тому, з урахуванням встановлених слідчим суддею обставин, клопотання сторони обвинувачення підлягало частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись статями170,171,173,370-372,376,404,407,419,422,53 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Кілійської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 15 липня 2021 року, якою було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за №12021160000000118 від 13.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4