Ухвала від 21.10.2021 по справі 461/6901/18

Справа № 461/6901/18

Провадження № 1-кс/461/5877/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2021 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.01.2021 року, арешт на квартири розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 являється фактичним володільцем майна після смерті її сестри ОСОБА_6 , а саме квартирами, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 . Ключі від даних квартир знаходяться у ОСОБА_5 , вона займається їх обслуговуванням, прибиранням, ремонтом і таке інше. Фактичним власником даних квартир являється ще померла ОСОБА_6 . За заявою ОСОБА_6 , за фактом заволодіння її вказаними квартирами було порушено кримінальне провадження за ст. 190 КК України, яке розслідувалось СУ ГУ НП у Львівській області. ОСОБА_6 , в даному кримінальному провадженні було визнано потерпілою, вручено пам`ятку про права потерпілої, допитано в якості потерпілої, всі слідчі дії з нею проводились в присутності її адвоката ОСОБА_3 .

В ході розслідування даного кримінального провадження слідчим ОСОБА_7 , було зібрано беззаперечні докази того, що квартири розташовані за адресою АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , вибули з власності ОСОБА_6 , незаконно без її волі, а саме шляхом підробки її рукописного тексту та підпису на заявах про включення даних квартир до статутного капіталу ТзОВ Техноком, в ході розслідування даного кримінального провадження слідчим було вилучено оригінали даних заяв, проведено почеркознавчу експертизу, яка підтвердила покази ОСОБА_6 , в тій часстині, що рукописні тексти та підписи на даних заявах виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою. Також розслідуванням встановлено що ряд правоччинів нотаріусом взагалі не посвідчувалось, ТзОВ Техноком зареєстровано за допомогою викраденого, а в подальшому підробленого паспорта.

ОСОБА_6 померла відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 24.12.2020 року заяву ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено повність, встановлено, що вона являється двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_6 , дане рішення вже вступило в законну силу.

ОСОБА_5 зазначає, що накладений за клопотання слідчого, слідчим суддею Галицького районного суду м.Львова арешт, порушує її законні конституційні права на вступ у спадщину, позбавляє можливості користуватись та розпоряджатись майном, яке має отримати у спадщину після смерті своєї сестри. Жодних підстав для накладання такого арешту не існує, ніхто не звертався з будь-якими заявами, щодо незаконних дій по відношенню до вказаних квартир. Вважає, що таке судове рішення ухвалено з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів наведених у ньому. Просив задоволити.

Слідчий в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна. Просив відмовити в задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.01.2021 р. накладено арешт на

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1641116146101 квартира АДРЕСА_6 , загальна площа якої становить 53.4 кв.м, житлова площа - 39,7 кв.м;

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1376298746101 квартира АДРЕСА_7 , загальна площа якої становить 52.3 кв.м, житлова площа - 25,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнати та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 3,0 кв.м;

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1675138946101 квартира АДРЕСА_8 , загальна площа якої становить 34.1 кв.м, житлова площа - 20,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнат та кухні; комора в підвалі площею 5,0 кв.м.

Відповідно дост.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт на об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1641116146101 квартира АДРЕСА_6 , загальна площа якої становить 53.4 кв.м, житлова площа - 39,7 кв.м; об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1376298746101 квартира АДРЕСА_7 , загальна площа якої становить 52.3 кв.м, житлова площа - 25,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнати та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 3,0 кв.м; об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1675138946101 квартира АДРЕСА_8 , загальна площа якої становить 34.1 кв.м, житлова площа - 20,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнат та кухні; комора в підвалі площею 5,0 кв.м., накладений з метою збереження речових доказів.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конвенцію було ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а тому вона є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтями 94,132,173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч.1ст.174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Відповідно до ч.2ст.174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час судового провадження заклопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

В даному випадку відчуження нерухомого майна не нівелює його доказового значення. Питання про заборону відчуження нерухомого майна повинно вирішуватись в передбаченому ЦПК України порядку, шляхом забезпечення позову.

Заборона відчуження нерухомого майна не відповідає меті арешту в передбаченому КПК України порядку.

На вищевказаних квартирах не залишилось слідів, які необхідно зберігати для того, щоб вони мали доказове значення. Тому забороною відчужувати ці квартири не може бути досягнута така мета, як «збереження речового доказу».

Зважаючи на те, що арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.01.2021 року без належних правових підстав, оскільки він не відповідає КПК України,суд приходить до висновку,що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна є обґрунтованим та законним, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.131,170,173,174КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.01.2021 року на:

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1641116146101 квартира АДРЕСА_6 , загальна площа якої становить 53.4 кв.м, житлова площа - 39,7 кв.м;

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1376298746101 квартира АДРЕСА_7 , загальна площа якої становить 52.3 кв.м, житлова площа - 25,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнати та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 3,0 кв.м;

-об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1675138946101 квартира АДРЕСА_8 , загальна площа якої становить 34.1 кв.м, житлова площа - 20,7 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнат та кухні; комора в підвалі площею 5,0 кв.м.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1