Ухвала

від 12.09.2019 по справі 461/6901/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6901/18

Провадження № 1-кс/461/6629/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання слідчого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , в якому слідчий просив слідчого суддю ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - вилучений 30.07.2019 у ході обшуку за фактичною адресою проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , мобільний телефон (смартфон), який перебував у його користуванні, а саме: «MEIZU», моделі «16Th», в корпусі чорного кольору, із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_1 » та ПрАТ «ВФ Україна» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_2 ».

Клопотання мотивоване наступним. Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140080002360, яке 07.08.2018 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України. Підставою для внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення слугувала заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про заволодіння шляхом шахрайства її нерухомим майном. У відповідності до відомостей внесених до ЄРДР, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що належали ОСОБА_5 , що завдало їй матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 показала, що вона ніколи не відчужувала в жодний спосіб обидва вище вказані об`єкти нерухомості, як і не надавала дозвіл на це жодним фізичним чи юридичним особам, та не підписувала з даного приводу жодних документів.

Слідчий зазначає, що аналізом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено наступне. 19.12.2013приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округу ОСОБА_6 засвідчила справжністьпідписів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ,як директораТзОВ «Фірма«Техноком»,в складеномуміж ними акті приймання-передачі від 19.12.2013 нерухомого майна, а саме кв. АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . За сплином 5 років, 19.06.2018 держреєстратор Виконкому Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 зареєструвала право власності на обидва вище вказані об`єкти нерухомості за ТзОВ «Фірма «ТЕХНОКОМ» на підставі акту прийому-передачі даного майна до статутного капіталу товариства, складеного від імені ОСОБА_5 зі згаданим вище суб`єктом господарювання та датованого 19.12.2013, а саме:

об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 197807346101 квартира АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 62 кв.м;

об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 6318946101 квартира АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 28,5 кв.м. 22.06.2018 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 зареєструвала право власності на обидва вище вказані об`єкти нерухомості за фізичною особою ОСОБА_4 , на підставі укладеного між ним та ТзОВ «Фірма «ТЕХНОКОМ» договору купівлі-продажу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згадані вище квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 перебувають у приватній власності ОСОБА_4 .

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в м.Дніпро не була, не підписувала жодних документів стосовно передачі права власності чи користування на вище вказані об`єкти нерухомого майна, не відчужувала їх та намірів таких не мала. Згідно з частини 1 статті 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вартості вкладів його учасників. А тому, ОСОБА_5 , яка ніколи не була учасником ТзОВ «Фірма «Техноком», апріорі не могла здійснювати вклади в дане товариство, у тому числі вносити до його статутного капіталу нерухоме майно. Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що з метою заволодіння шляхом шахрайства нерухомим майном потерпілої та створення цим незаконним діям видимості законності, внесення до статутного капіталу ТзОВ «Фірма «Техноком» належних потерпілій об`єктів нерухомості оформлено у вигляді акту приймання-передачі, шляхом його підробки та подальшого використання при державній реєстрації речових прав на нерухоме майно.Як встановлено досудовим розслідуванням, ТзОВ «Фірма «Техноком», код ЄДРПОУ 23931132, засноване 27.10.1995 та зареєстроване за адресою місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, 18 (Соборний район). Основним видом господарської діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля (код ВЕД 46.90).Згідно отриманої інформації, директором ТзОВ «Фірма «Техноком» є ОСОБА_10 , який будучи допитаним як свідок показав, що він ніколи не був засновником, учасником, керівником або посадовою (службовою) особою будь-яких суб`єктів господарювання. У тому числі він не був засновником, учасником, керівником або посадовою (службовою) особою вище вказаного товариства, яке йому не відоме. Упродовж 2015-2019 років він неодноразово був за кордоном. Однак, він ніколи в своєму житті не був як в місті Дніпро (колишня назва місто Дніпропетровськ), так й за адресами реєстрації ТзОВ «Фірма «Техноком». ОСОБА_10 нічого не відомо про те хто, коли, де, за яких обставин, у який спосіб та з якою метою без його відома та дозволу призначив його директором вище згаданого товариства. Також, він ніколи не підписував жодних документів пов`язаних із ТзОВ «Фірма «Техноком», у тому числі довіреностей, де він би виступав довірителем або повіреним. Йому не відомі такі особи як ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Як і не відомі жодні обставини придбання ТзОВ «Фірма «Техноком» вище вказаних квартир з підвалами.

29.05.2019 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_11 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме щодо права власності та користування квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , з підвалами, усіх юридичних та фінансово-господарських документів щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків між ним та ТзОВ «Фірма «Техноком», ОСОБА_5 , приватним нотаріусом ОСОБА_9 ; державним реєстратором ОСОБА_8 ; оригіналів усіх документів, що містять вільні зразки підписів та почерку ОСОБА_4 ; оригіналів та/або за їх відсутності копій довіреностей (доручень) на вчинення будь-яких дій від його імені при купівлі-продажу вище вказаного нерухомого майна. 15.06.2019 вище вказану ухвалу про тимчасовий доступ вручено ОСОБА_4 . Однак, всупереч вище вказаній ухвалі, яка є обов`язковою до виконання та оскарженню не підлягає, ОСОБА_4 не надав досудовому розслідуванню будь-яких документів та не виконав ухвалу.

30.07.2019 у відповідності до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_11 від 05.07.2019 проведено обшук за фактичною адресою проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 .У ході обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон (смартфон), який перебував у користуванні ОСОБА_4 , а саме: «MEIZU», моделі «16Th», в корпусі чорного кольору, із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_1 » та ПрАТ «ВФ Україна» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_2 ».

30.07.2019 вище вказаний мобільний телефон (смартфон) із СІМ-картками, котрі були вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вище викладене, а також те, що вилучені на підставі ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку мобільний телефон (смартфон) із СІМ-картками та наявні в них відомості в електронній формі, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а також містити інформацію про обставини його вчинення та причетних осіб, а тому є необхідним долучення вище вказаного мобільного телефону (смартфону) із СІМ-картками до матеріалів кримінального провадження з метою його використання у доказуванні, отримання постійного безперешкодного доступу до нього, недопущення його відчуження, зміни або знищення.

Враховуючи, що вилучений 30.07.2019 у ході обшуку за фактичною адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , мобільний телефон, який перебував у його користуванні, а саме: «MEIZU», моделі «16Th», в корпусі чорного кольору, із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_1 » та ПрАТ «ВФ Україна» із ідентифікуючим написом « НОМЕР_2 », є тимчасово вилученим майном, а тому з метою досягнення дієвості цього провадження необхідно накласти арешт на вказане майно, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання електронною поштою.

Суд вживав заходів для повідомлення про судове засідання власника вилучений речей, на які слідчий просить накласти арешт, а саме: ОСОБА_4 по зазначеній в клопотанні адресі проживання. Інших даних, номерів мобільного телефону, електронної пошти, тощо з метою оперативного виклику в судове засідання власника тимчасово вилученого майна слідчий не надав. В судове засідання, яке було призначене на 12.09.2019 р., ОСОБА_4 не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого поштового відправлення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно доч.2с.167КПКУкраїнитимчасово вилученимможебутимайно увиглядіречей,документів,грошейтощо,щодоякихє достатніпідставивважати,щовони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).

Згідно з ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Ч.6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у суду не було можливості розглянути дане клопотання у строки, передбачені ч.6 ст. 173 КПК України. Слідчий у клопотанні не зазначив таких даних власника вилучених речей, контактних (мобільних) даних з метою своєчасного виклику в судове засідання в межах передбачених КПК України строків. В тому числі, з урахуванням реєстру поштових відправлень судом направлялась повістки, зокрема ОСОБА_4 .

Зазначений в клопотанні мобільний телефон, на який слідчий просить накласти арешт був тимчасово вилучений під час проведення огляду обшуку 30.07.2019 р. Сімдесять дві години із дня находження до суду клопотання пройшли, тому у відповідності з ч. 6 ст.173 КПК України мобільний телефон(смартфон)«MEIZU»,моделі «16Th»,в корпусічорного кольору,із СІМ-карткамиоператорів мобільногозв`язку ПрАТ«Київстар» ізідентифікуючим написом« НОМЕР_1 »та ПрАТ«ВФ Україна»із ідентифікуючимнаписом « НОМЕР_2 » підлягає поверненню особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити взадоволенні клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_3 про арештмайна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1