Постанова

від 29.09.2021 по справі 904/4373/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р. Справа№ 904/4373/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Загрунній Л.І..

за участю представників зазначених в протоколі від 29.09.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційні

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 р.

у справі № 904/4373/19 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова

фірма "МіКомп"

до 1. Головного управління казначейської служби України у

Дніпропетровській області

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

про відшкодування шкоди спричиненої не виконання судового

рішення 7 504 824,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "МіКомп" інфляційні втрати у розмірі 1 472 810,41 грн, 3% річних у розмірі 319 461,15 грн та судовий збір у розмірі 26 884, 07 грн. В іншій частині позову відмовлено.

18.09.2020 року на виконання рішення у справі №904/4373/19 судом було видано відповідний наказ.

05.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 в частині порядку його виконання, а саме за якою бюджетною програмою підлягає здійсненню безспірне списання коштів за вищевказаним рішенням з КПКВК3504030 чи КПКВК3504040.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19 у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19. Призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" на 22.09.2021 р. Витребувано з Господарського суду міста Києва справу №904/4373/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" до Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відшкодування шкоди спричиненої не виконання судового рішення 7 504 824,75 грн.

08.09.2021 р. до управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 р. надійшла з Господарського суду міста Києва справа №904/4373/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" до Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відшкодування шкоди спричиненої не виконання судового рішення 7 504 824,75 грн.

Розпорядження № 09.1-08/4634/21 Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року, у зв`язку з перебуванням суддів Пашкіної С.А. та Сітайло Л.Г.у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/4373/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року апеляційну скаргу у справі №904/4373/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року справу №904/4373/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

17.09.2021р. та 22.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі №904/4373/19 оголошено перерву у судовому засіданні до 29.09.2021р.

Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №904/4373/19.

29.09.2021р. представники відповідачів-1, 2 у судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-1, 2.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Статтею 245 ГПК України визначено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення

Аналогічні приписи містить ст. 31 Закону України Про виконавче провадження відповідно до якої: у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.

Господарський суд міста Києва, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Суд першої інстанції зазначив, що у поданій заяві Державна казначейська служба України, просить надати роз`яснення судового рішення щодо порядку його виконання. Державна казначейська служба України зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі №904/4373/19 не визначено джерело стягнення коштів, за рахунок яких підлягає здійснення безспірне списання за наведеним рішенням суду, а саме за якою бюджетною програмою підлягає здійсненню безспірне списання коштів за вищевказаним рішенням з КПКВК3504030 чи КПКВК3504040.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що з поданої заяви Державної казначейської служби України вбачається, що органу казначейства не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання судового рішення. Жодного зауваження щодо змісту судового рішення заявник не наводить. При цьому суд зазначив, що резолютивна частина судового рішення у справі №904/4373/19 має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті та в межах заявлених вимог, а питання поставлені в заяві про роз`яснення рішення суду не можуть бути вирішені в порядку ст. 245 ГПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення, з мотивів, що заява фактично ґрунтується на необхідності роз`яснення порядку виконання рішення, що суперечить положенням процесуального законодавства про роз`яснення рішення суду. Суд вказав, що підняті заявником питання не підлягають роз`ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд зазначив, що у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 1 1.03.2019 у справі №904/4373/19 суд не обмежував перелік рахунків для списання заборгованості та вказав, що Державна казначейська служба України для виконання вищевказаного рішення суду самостійно визначає рахунки, з яких підлягає списанню безспірна заборгованість.

Суд першої інстанції зазначив, що порядок виконання судового рішення не підлягає роз`ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі про роз`яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви про роз`яснення виконання рішення заявник зазначає, стягнення коштів з державного бюджету України за судовими рішеннями згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України Про виконавче провадження та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 845, здійснюється виключно Казначейством. Зазначені обставини свідчать про те, що Казначейство є особою, що має право подати заяву про роз`яснення судового рішення. Проте, у рішенні суду не визначено джерело стягнення коштів, за рахунок яких підлягає здійснення безспірне списання за наведеним рішенням суду.

Колегія суддів вважає, що дана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 2 п. 5 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок виконання рішень), під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 95 Конституції України встановлено правило, за яким виключно Законом Про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) визначений Порядком виконання рішень.

Пунктом 35 Порядку виконання рішень передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема:

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з стом 35 Порядку виконання рішень в Казначействі відкривається відповідний нок (пункт 38 Порядку виконання рішень).

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Зокрема, у Законі України Про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено спеціальну бюджетну програму КПКВК 3504030 Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб (далі - КПКВК 3504030).

Відповідно до п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - Закон про гарантії) визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Стаття 3 Закону про гарантії передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 3504040).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків державного органу регламентований пунктами 24 - 34 розділу Безспірне списання коштів з рахунків боржника Порядку виконання рішень.

Отже, законодавством передбачено окремі механізми виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету та безпосередньо за рахунок бюджетних асигнувань, що виділяються для конкретних юридичних осіб, зокрема, державних органів.

Враховуючи вищевикладене, бюджетна програма КПКВК 3504030 передбачає відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових осіб.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що матеріальна та моральна шкода, завдана незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок Держави.

Відповідальність держави за зобов`язаннями визначено у Главі 11 ЦК України та статтями 1173-1175 ЦК України, якими встановлено право відшкодування шкоди завданої фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади посадових чи службових осіб цих органів та шкоди, завданої в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Тобто, законодавством визначені правові підстави відшкодування шкоди, визначальною ознакою яких є незаконність дій або бездіяльність органів державної влади.

За змістом бюджетних програм, передбачених Законом України Про Держаний бюджет України на 2020, 2021 роки, не вбачається можливим безспірне списання коштів за Рішенням суду із дотриманням вимог ст.ст. 7, 23 Бюджетного кодексу України щодо цільового використання коштів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у Казначейства виникла об`єктивна потреба у роз`ясненні виконанні судового рішення в частині визначення джерела коштів, які підлягають безспірному списанню а саме: за якою бюджетною програмою підлягає здійсненню безспірне списання коштів за рішенням суду КПКВК3504030 чи КПКВК 3504040 і колегія суддів вважає, що рішення суду повинно виконуватись за бюджетною програмою КПКВК 3504030, оскільки шкода спричинина незаконними діями державного органу.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.08.2021 р. у справі № 904/4373/19 слід скасувати та заяву Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз`яснення рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021р. по справі № 904/4373/19 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 129, 245, 255, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 р. у справі № 904/4373/19 скасувати.

3. Заяву Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз`яснення рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021р. по справі № 904/4373/19 задовольнити.

4. Роз`яснити, що виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 р. у справі № 904/4373/19 має відбуватися за бюджетною програмою КПКВК 3504030 Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб .

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2021, з зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці з 04.10.2021 по 08.10.2021, з 12.10.2021 по 13.10.2021 у відпустці, з 18.10.2021 по 29.10.2021 на лікарняному.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець