Ухвала

від 31.08.2020 по справі 904/4373/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"31" серпня 2020 р. Справа№ 904/4373/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (повний текст складено 16.03.2020)

у справі № 904/4373/19 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма МіКомп

до Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області,

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

про відшкодування шкоди, спричиненої не виконанням судового рішення 7 504 824, 75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Зовнішньоторгова фірма МіКомп інфляційні втрати у розмірі 1 472 810, 41 грн, 3% річних у розмірі 319 461, 15 грн та судовий збір у розмірі 26 884, 07 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 08.04.2020 (згідно з відтиску штемпеля відділення поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Також скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Північний апеляційного господарського суду від 18.05.2020 вказану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України. Зокрема вказано, що скаржником не сплачено судовий збір, а заявлене клопотання про відстрочення судового збору визнано необґрунтованим, у зв`язку з чим відмовлено в його задоволенні. Також судом зазначено про пропуск строку на апеляційне оскарження. Надано скаржнику десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

09.06.2020 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій сторона просила поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Щодо відстрочення сплати судового збору, заяву обґрунтовано тими ж обставинами, що були наведені стороною при зверненні з апеляційною скаргою, зокрема тим, що особа є державною установою та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 повторно відхилено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення сплати судового збору з підстав його необґрунтованості. Також заявнику роз`яснено, що станом на день постановлення ухвали строк, встановлений Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) не сплив. Однак, суд зазначив, що за відсутності сплати судового збору після спливу встановленого законом строку у суду будуть наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 174 ГПК України та повернення апеляційної скарги особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, згідно ч. 6 ст. ст. 260 ГПК України, зокрема, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції було зазначено про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (з урахуванням часткового задоволення позову) 40 326, 11 грн ((1 472 810, 41 грн + 319 461, 15 грн) * 1,5 % * 150%). Проте, як видно з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Відповідних доказів не було надано при зверненні із заявою №10-11-03002 від 05.06.2020 про поновлення строку на апеляційне провадження.

Водночас, скаржником як в апеляційній скарзі, так і в заяві №10-11-03002 від 05.06.2020 порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору та тим, що заявник є державною установою.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2018 у справі №916/1726/17).

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України Про судовий збір , господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, останнє було обґрунтовано відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.

Водночас, жодних доказів (відсутності бюджетного фінансування (довідка, кошторис, тощо) на підтвердження неможливості здійснити сплату судового збору скаржником як до апеляційної скарги, так і до повторного клопотання не надано. Сам факт того, що заявник є державною установою не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

До того ж, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.03.2019 у справі № 905/1041/18, зокрема, редакція статті 8 Закону України Про судовий збір передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони. Однак з матеріалів справи вбачається, що заявником не наведено передбачених частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суду попередніх ухвалах від 18.05.2020 і 03.07.2020 дійшов висновку, що оскільки клопотання про відстрочення сплати судового збору і повторне клопотання відхилено, а недоліки заявником не усунені станом на день постановлення даної ухвали, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу від 18.05.2020 про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 26.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.07.2020 (про повторну відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору) заявником отримано 13.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває і нині.

Відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, які було продовжено відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон набув чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим, у разі відсутності заяви про продовження процесуального строку, останнім днем цього строку вважається 06.08.2020. (аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 906/740/18).

Зважаючи на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях своїм правом на продовження процесуального строку не скористалося, заяву про продовження строку на усунення недоліків не подало, недоліки апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 904/4373/19 не усунуло, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржникові (ч. 6 ст. 260 ГПК України).

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234, 235, 260, пунктом 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 904/4373/19 та додані до неї матеріали повернути (надіслати) скаржнику.

2. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич