Ухвала

від 11.08.2021 по справі 904/4373/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.08.2021Справа № 904/4373/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у судовому засіданні

заяву Державної казначейської служби України

про роз`яснення рішення суду

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, 43)

до Головного управління казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1),

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6)

про відшкодування шкоди спричиненої не виконання судового рішення 7 504 824,75 грн.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "МіКомп" інфляційні втрати у розмірі 1 472 810,41 грн, 3% річних у розмірі 319 461,15 грн та судовий збір у розмірі 26 884, 07 грн. В іншій частині позову відмовлено.

18.09.2020 року на виконання рішення у справі №904/4373/19 судом було видано відповідний наказ.

05.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 в частині порядку його виконання, а саме за якою бюджетною програмою підлягає здійсненню безспірне списання коштів за вищевказаним рішенням з КПКВК3504030 чи КПКВК3504040.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України заяву про роз`яснення рішення суду було залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021, у зв`язку з усуненням недоліків поданої заяви, суд призначив розгляд заяви про роз`яснення рішення на 11.08.2021.

У судове засідання 11.08.2021 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяву були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 245 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз`яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз`ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, - роз`яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз`ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз`яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції.

В свою чергу, у поданій заяві орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, просить надати роз`яснення судового рішення щодо порядку його виконання.

Заявник зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі №904/4373/19 не визначено джерело стягнення коштів, за рахунок яких підлягає здійснення безспірне списання за наведеним рішенням суду.

Відповідно до п. 38 Порядку виконання рішень для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку виконання рішень в Казначействі відкривається відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Зокрема, у Законі України Про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено спеціальну бюджетну програму КПКВК 3504030 Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб .

Відповідно до п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, статтею 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Стаття 3 Закону про гарантії передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 3504040).

Звертаючись з вищевказаною заявою Казначейство зазначає, що у нього виникла об`єктивна потреба у роз`ясненні виконанні судового рішення в частині визначення джерела коштів, які підлягають безспірному списанню, а саме: за якою бюджетною програмою підлягає безспірне списання коштів за рішення суду КПКВК3504030 чи КПКВК 3504040.

Отже, з поданої заяви Державної казначейської служби України вбачається, що органу казначейства не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання судового рішення. Жодного зауваження щодо змісту судового рішення заявник не наводить.

Відтак, заява про роз`яснення рішення фактично ґрунтується на необхідності роз`яснення порядку виконання рішення, що суперечить положенням процесуального законодавства про роз`яснення рішення суду.

Суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення у справі №904/4373/19 має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті та в межах заявлених вимог, а питання поставлені в заяві про роз`яснення рішення суду не можуть бути вирішені в порядку ст. 245 ГПК України.

У резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі №904/4373/19 суд також не обмежував перелік рахунків для списання заборгованості.

Таким чином, Державна казначейська служба України для виконання вищевказаного рішення суду самостійно визначає рахунки, з яких підлягає списанню безспірна заборгованість.

Суд зауважує, що порядок виконання судового рішення не підлягає роз`ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі про роз`яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови виконання рішення суду.

Враховуючи викладене та встановлені обставини, оскільки заявник виносить на роз`яснення судом питання, які не підлягають роз`ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі №904/4373/19.

Керуючись ст. ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили 11.08.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин