Постанова

від 26.10.2021 по справі 922/2439/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 922/2439/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Поцелов А.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.04.2018 серії РН №1377) - на підставі ордера від 02.09.2021 №1028246;

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білімед» , м. Київ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 (суддя Хотенець П.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові о 12 год 51 хв, повний текст якого складений 13.08.2021,

у справі №922/2439/20

за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради, м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Білімед» , м.Київ,

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 163551,40грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 позов задоволено повністю; визнано недійсним пункт 1.6. договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 163551,40грн; стягнуто з ТОВ "Білімед" на користь КНП "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в розмірі 163551,40грн (т.2,а.с.109-114).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що п. 1.6 договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в частині включення суми ПДВ суперечить п.71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Крім того, місцевий господарський суд з посиланням на статті 15,16, 1212 ЦК України, 192 ПК України дійшов висновку, що податок на додану вартість за спірним договором нарахований та отриманий відповідачем безпідставно, а отже підлягає поверненню позивачеві.

ТОВ «Білімед» з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 02.09.2021 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що сторонами спору на момент укладення договору від 18.03.2020 №О-2 досягли згоди щодо всіх його істотних умов, в тому числі ціни, визначеної у п.1.6 цього договору; спірний договір укладений у відповідності до вимог ЦК України та ГК України та сторони належним чином виконані всі зобов`язання за ним. Скаржник вважає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі встановлені фактичні обставини справи, не досліджено та не зазначено в чому полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин на момент його укладення. Крім того, скаржник зазначає, що п.1.6 договору від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування ПДВ у розмірі 163551,40грн не може бути визнаний недійсним, оскільки ПДВ є складовою ціни, а отже є істотною умовою договору, яка була сформована та узгоджена з вільним волевиявленням сторін. Також відповідач вказує на те, що спірний договір укладений 18.03.2020 та виконаний до внесення змін до Податкового кодексу України Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ.

У відзиві на апеляційну скаргу від 01.10.2021 позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки врегульовано відповідними норами ПК України, та, відповідно, не можуть встановлюватись (погоджуватись чи змінюватись) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку, та не можуть встановлюватись на власний розсуд. Крім того, позивач з посиланням на постанову Верховного Суду у справі №916/2478/20 зазначає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою договору про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Таким чином, позивач вважає, що відповідач набув суму ПДВ за рахунок позивача не в порядку виконання договірних зобов`язань, отже, сплачена сума ПДВ на користь відповідача має бути повернута позивачеві.

Представник відповідача, який прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon поза межами приміщення суду, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.138), проте не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

18.03.2020 між КНП "Міський перинатальний центр" (покупцем) та ТОВ "Білімед" (продавцем) укладений договір про закупівлю товарів №О-2, п. 1.1 якого встановлено, що постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах, викладених у договорі за кодом 33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії) , в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в специфікації (додаток №1), яка додається до договору і є його невід`ємною частиною.

Закупівля зазначеного обладнання проводиться на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 №87, введеного в дію Указом Президента України № 87/2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" (т.1, а.с.15-19).

У п. 1.3 цього договору встановлено, що ціни за товар є договірними та погоджені і затверджені сторонами у специфікації, що додається до договору (Додаток №1) та є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.6 цього договору загальна сума договору протягом усього терміну його дії визначається у розмірі 2500000,00 (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 163551,40грн - місцевий бюджет. Кошти, виділені з резервного фонду бюджету міста Харкова, направлені на запобігання поширенню на території м. Харкова коронавірусу СОVID-19, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.03.2020 №185.

Пунктом 1.7 цього договору встановлено, що ціни на товар, що встановлені, погоджені та зафіксовані сторонами у специфікації, яка є додатком №1 до договору, є незмінними протягом усього терміну дії договору, крім випадків, передбачених частиною четвертою та п`ятою статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , зокрема: зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

У додатку №1 до договору від 18.03.2020 №О-2 Специфікація на поставку товару за кодом 33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії) визначено: назву предмета закупівлі; найменування товару згідно свідоцтва про державну реєстрацію, або іншого відповідного документу від виробника; виробника, країну походження; одиницю виміру; кількість; ціну за одиницю без ПДВ; ціну за одиницю з ПДВ; загальну вартість, без ПДВ. Так, встановлено, що ціна апарату штучної вентиляції легенів SER VO-i без ПДВ становить 2336448,60грн; ціна цього товару з ПДВ становить 2500000,00грн. Окремою стрічкою позначено, що вартість товару без ПДВ складає 2336448,60грн, крім того ПДВ - 163551,40грн; загальна вартість товару з ПДВ - 2500000,00грн (т.1,а.с.20).

18.03.2020 на виконання умов договору позивачем перераховано відповідачеві 2500000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2020 №1. У призначенні платежу вказаного платіжного доручення зазначено: 0712030; 3210; оплата за апарат штучної вентиляції легенів (щодо запобіг.пошир. коронавір. COVID-19) дог.NO-2 від 18.03.2020р, накл. №81 від 18.03.2020р; ПДВ-163551,40 (т.1,а.с.21).

У видатковій накладній від 18.03.2020 №81 також зазначена загальна вартість товару 2336448,60грн; ПДВ - 163551,40грн та загальна вартість товару з ПДВ - 2500000,00грн (т.1,а.с.22).

02.06.2020 КНП "Міський перинатальний центр" звернулось до ТОВ "Білімед" з листом №689, в якому просило укласти додаткову угоду до договору №О-2 про закупівлю товарів від 19.03.2020 про зменшення загальної суми договору, підписати акти коригування вартості апарату штучної вентиляції легенів та повернути кошти на загальну суму 163351,40грн у зв`язку внесенням Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) змін до розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу та звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митру територію України або операцій з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, зазначило, що вказана норма застосовується до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020 (т.1,а.с.23,24).

У листі від 10.06.2020 ТОВ "Білімед" зазначило, що на момент укладання договору про закупівлю товарів за державні кошти від 18.03.2020 №О-2 операція з постачання обладнання, що є предметом закупівлі, оподатковувалась ПДВ за ставкою 7% і ціна зазначалась з ПДВ. Крім того, відповідач зазначив, що на даний час, для можливості розгляду питання щодо зменшення ціни договору, а також для правильного відображення даної операції у податковому та бухгалтерському обліку, враховуючи наявність певних правових колізій, ТОВ Білімед звернулось до державної податкової служби із заявою про надання індивідуальної податкової консультації (т.1,а.с.32,33).

11.06.2020 позивачем повторно направлено ТОВ Білімед лист від 10.06.2020 №707 з проханням укласти додаткову угоду до договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 про зменшення загальної суми договору, підписати акт коригування вартості апарату штучного дихання вентиляції легенів та повернути кошти у сумі 163351,40грн (т.1,а.с.25,26).

17.06.2020 позивачем надіслано відповідачеві досудову вимогу від 16.06.2020, в якій він також просив укласти додаткову угоду до договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 про зменшення загальної суми договору, підписати акт коригування вартості апарату штучного дихання вентиляції легенів та повернути кошти у сумі 163351,40грн з підстав, визначених у листі від 10.06.2020 (т.1, а.с.27-31).

У листі за від 19.06.2020 ТОВ "Білімед" повідомило позивача, що у податковій консультації Державної податкової служби України від 27.04.2020 №1689/6/99-00-07-03-02-06/ІПК висловлено позицію, що у випадку, якщо постачання товарів, що включені до Переліку №224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв`язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов`язань безпосереднім продавцем не здійснюється. Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів - неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку. Крім того, ТОВ "Білімед" зазначило, що 21.05.2020 ним подано звернення на отримання індивідуальної письмової податкової консультації до Державної податкової служби України (т.1,а.с.34,35).

У листі від 09.07.2020 відповідач зазначив про відсутність правових підстав для повернення сплаченої суми ПДВ у розмірі 163351,40грн за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 18.03.2020, посилаючись на надану Державною податковою службою України індивідуальну податкову консультацію від 23.06.2020, в якій зазначено, якщо постачання товарів, що включені до Переліку №224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв`язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов`язань безпосереднім продавцем не здійснюється.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (т.1,а.с.36,37).

04.08.2020 КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Білімед» про: визнання недійсним пункту 1.6 договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 163551,40грн; стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 163551,40грн (т.1,а.с.1- 61). В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до вимог п.71 Перехідних положень ПК України п.1.6 договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 є недійсним, а сплачений позивачем ПДВ у розмірі 163551,40грн безпідставно отриманий відповідачем та в силу приписів статті 1212 ЦК України сплачені кошти підлягають поверненню (т.1,а.с.1-7).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2020 у справі №922/2439/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, позов задоволено повністю; визнано недійсним пункт 1.6. договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 у частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 163551,40 грн; стягнуто з ТОВ "Білімед" на користь КНП "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 у розмірі 163551,40 грн (т.1,а.с.160-166, 219-226).

Постановою Верховного Суду від 08.04.2021 у цій справі касаційну скаргу ТОВ "Білімед" задоволено частково; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2020 у справі №922/2439/20; справу № 922/2439/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області (т.2, а.с.35-48).

При цьому, Верховний Суд у п.п. 5.12, 5.20, 5.21 зазначив, що суди дійшли правильного висновку про те, що спірний договір за строком його укладення та виконання сторонами підпадає під дію приписів Податкового кодексу, а операції з обладнанням, яке було предметом спірного договору, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Оскільки пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, тому договір не може бути визнаний недійсним в цій частині. Суди попередніх інстанцій зазначені положення Цивільного та Господарського кодексів України та позицій Верховного Суду не врахували та дійшли передчасних висновків про недійсність пункту 1.6. договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору.

10.08.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.2, а.с.109-114).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Предметом цього спору є визнання недійсним п.1.6 договору від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 163551,40грн на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, як такий що суперечить п.71 Перехідних положень ПК України; стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 163551,40грн.

У відповідності до вимог статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це , а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з положеннями частин 2, 3, 5 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2020 між КНП "Міський перинатальний центр" (покупцем) та ТОВ "Білімед" (продавцем) укладений договір про закупівлю товарів №О-2, п. 1.1 якого встановлено, що постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах, викладених у договорі, за кодом 33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії), в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в специфікації (додаток №1), яка додається до договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.6 цього договору загальна сума договору протягом усього терміну його дії визначається у розмірі 2500000,00грн, у тому числі ПДВ - 163551,40грн - місцевий бюджет.

У додатку №1 до договору від 18.03.2020 №О-2 Специфікація на поставку товару за кодом 33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії) встановлено, що ціна апарату штучної вентиляції легенів SER VO-i без ПДВ становить 2336448,60грн; ціна цього товару з ПДВ становить 2500000,00грн. Окремою стрічною позначено, що вартість товару без ПДВ складає 2336448,60грн, крім того, ПДВ - 163551,40грн; загальна вартість товару з ПДВ - 2500000,00грн (т.1,а.с.20).

Відповідно до статті 194 ПК України (в редакції, чинній на момент укладання договору) операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг .

За приписами статті 193 ПК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Тобто, у договорі про закупівлю товару від 18.03.2020 №О-2 визначено ціну товару, що становить 2336448,60грн та окремо до ціни товару включено ПДВ у розмірі 163551,40грн, що відповідало положенням статей 193, 194 ПК України в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбачених законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину . У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили , застосовуються до прав та обов`язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/18374/19.

Таким чином, при укладенні договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2, предметом якого є обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії), сторони правомірно додали до ціни товару податок на додану вартість у розмірі 163551,40грн, що становить 7 відсотків бази оподаткування.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на момент укладання спірного договору сторони позбавлені були права не додавати до ціни товару ПДВ або додати до ціни товару ПДВ за іншою ставкою, ніж встановлено ПК України.

З наведеного вбачається, що укладаючи спірний договір сторони правомірно включили до ціни товару податок на додану вартість відповідно до вимог законодавства, чинного на момент укладення договору, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання недійсним п.1.6 договору від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 163551,40грн.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у п. 5.20 постанови Верховного Суду від 08.04.2020 у цій справі зазначено, що оскільки пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині .

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 316 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.04.2020 у цій справі, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним п.1.6 договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 163551,40грн.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

Як зазначено вище, у п.1.6 договору від 18.03.2020 №О-2 та у додатку №1 до цього договору Специфікація на поставку товару за кодом 33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" (47244 - Апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії) ціна апарату штучної вентиляції легенів SER VO-i без ПДВ становить 2336448,60грн; ціна цього товару з ПДВ становить 2500000,00грн. ПДВ - 163551,40грн (т.1,а.с.20).

Тобто сторони договору погодили, що до ціни розрахункової одиниці вартості товару окремо включено оплату ПДВ.

У платіжному дорученням від 18.03.2020 №1, у графі призначення платежу зазначено: 0712030; 3210; оплата за апарат штучної вентиляції легенів (щодо запобіг.пошир. коронавір. COVID-19) дог.NO-2 від 18.03.2020р, накл. №81 від 18.03.2020р; ПДВ-163551,40 (т.1,а.с.21).

Водночас, Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71 ПК України, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Тобто, операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснені з 17.03.2020, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 5 ЦК України "Дія актів цивільного законодавства у часі" визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

Залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися 1) негайно (безпосередня дія); 2) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма); 3) шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Під зворотною (ретроактивною) дією акта цивільного/господарського законодавства розуміється поширення його дії на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Отже, Закон України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020 та яким внесені зміни у п.71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, має зворотню дію в часі та застосовується до правовідносин, які виникли з 17.03.2020.

Вказаний Закон прийнятий з метою стимулювання економіки, зменшення податкового навантаження, для подолання негативних наслідків пандемії COVID-19, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, апарат штучної вентиляції легенів SERVO-І, придбаний позивачем у відповідача, входить до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість .

Таким чином, на правовідносини, що виникли за договором про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 поширюється Закон України від 30.03.2020 № 540.

Також, у п.5.12 постанови Верховного Суду від 08.04.2021 у цій справі зазначено, що суди дійшли правильного висновку про те, що спірний договір за строком його укладення та виконання сторонами підпадає під дію вищенаведених приписів Податкового кодексу, а операції з обладнанням, яке було предметом спірного договору звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп. 9.1.3, п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Згідно з підп. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) постачальником є податковим зобов`язанням такого постачальника, відтак, суми податку на додану вартість, як непрямого податку, який сплачений покупцем у складі вартості товару, є податковим зобов`язанням продавця товару.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 192.1, 192.2 статті 192 ГПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на вимоги ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що хоча податок на додану вартість й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у п.37 постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала . Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Зважаючи на те, що з 17.03.2020 Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" звільнено від оподаткування ПДВ операцію з придбання товару, визначеного у договорі про закупівлю товару від 18.03.2020 №О-2 , правова підстава для включення до вартості товару ПДВ відпала, а отже місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів, сплачених останнім за платіжним дорученням 18.03.2020 №1 у вигляді податку на додану вартість у складі вартості товару у сумі 163551,40грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не спростовано факту звільнення операції з придбання товару, визначеного у договорі від 18.03.2020 №О-2, від оподаткування ПДВ, а отже і не доведено правих підстав утримання коштів у сумі 163551,40грн, перерахованих позивачем.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).

Згідно із статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

На підставі викладеного, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Білімед» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 1.6. договору № О-2 про закупівлю товарів від 18.03.2020 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 163551,40грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову цій частині. В решті рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 233, 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст.277, ст.ст. 282- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білімед» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 1.6. договору про закупівлю товарів від 18.03.2020 № О-2 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 163551,40 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

3. Абзаци 1,2,3 резолютивної частини рішення від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білімед" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 22-Б, код ЄДРПОУ 40087705) на користь Комунального некомерційного підприємства "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради (61176, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 264, код ЄДРПОУ 30290487) безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про закупівлю товарів від 18.03.2020 №О-2 в розмірі 163551,40грн та 2453,27грн судового збору.

В решті позову відмовити .

4. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/2439/20 залишити без змін.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради (61176, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 264, код ЄДРПОУ 30290487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білімед" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 22-Б, код ЄДРПОУ 40087705) 6306,00грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг та 4204,00грн за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.11.2021.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.М. Здоровко