Ухвала
Іменем України
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2-3252/11
провадження № 61-16094ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент (далі - ТОВ ФК Есаймент ) звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року по справі № 2-3252/11 позов ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 вирішено стягнути у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 014/1969/74/01895 від 11 квітня 2007 року, № 014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, № 014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року - 1 655 755,90 грн, а також у рахунок повернення судових витрат 1 820,00 грн, а разом 1 657 575,90 грн. ПАТ ФідоБанк є правонаступником ПАТ Ерсте Банк . 12 січня 2021 року між ПАТ ФідоБанк та ТОВ ФК Есаймент укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N319233, за умовами якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року та усіма забезпечувальними договорами. Таким чином, до ТОВ ФК Есаймент перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року та № 014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року на підставі договору про відступлення прав вимоги №GL1N319233 від 12 січня 2021 року.
ТОВ ФК Есаймент просило у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року у справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, замінити стягувача ПАТ Ерсте Банк на ТОВ Фінансова компанія Есаймент .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року у задоволені заяви ТОВ Фінансова компанія Есаймент про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що TOB ФК Есаймент не підтверджено належними та допустимими доказами наявність прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року у справі № 2-3252/11, провадження № 6/201/443/2020 встановлено набуття TOB Спектрум Ессетс права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року на підставі укладеного 25 вересня 2020 року між ПАТ ФідоБанк , яке є правонаступником ПАТ Ерсте Банк , та TOB Спектрум Ессетс договору відступлення права вимоги. Тобто, судовим рішенням встановлено, що ПАТ ФідоБанк 25 вересня 2020 року передав право вимоги за спірними кредитними договорами на користь TOB Спектрум Ессетс , а не до TOB ФК Есаймент .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ ФК Есаймент залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, у цій справі № 2-3252/11 (провадження №6/201/443/2020) задоволено заяву ТОВ Спектрум Ессетс про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому у справі за позовом ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та замінено сторону стягувача у виконавчому листі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк суми заборгованості, виданому у цивільній справі №2-3252/11 за позовом ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ПАТ Ерсте Банк на ТОВ Спектрум Ессетс . Вказана вище ухвала суду від 06 листопада 2020 року обґрунтована тим, що заявником наданий укладений 25 вересня 2020 року між ПАТ ФідоБанк , яке є правонаступником ПАТ Ерсте Банк , та TOB Спектрум Ессетс договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ ФідоБанк відступило, а TOB Спектрум Ессетс набуло право вимоги за кредитними договорами: №014/1969/74/01895 від 11 квітня 2007 року, №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, №014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року.
Апеляційний суд зазначив, що TOB ФК Есаймент обґрунтовує свою заяву укладеним 21 січня 2021 року між ПАТ ФідоБанк та ТОВ ФК Есаймент договором відступлення права вимоги № GLIN319233, відповідно до якого ПАТ ФідоБанк відступило, а TOB ФК Есаймент набуло право вимоги за кредитними договорами: №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року та №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року. Разом з тим, з наданої TOB ФК Есаймент копії додатку №1 до договору №GLIN319233 про відступлення права вимоги від 21 січня 2021 року не вбачається набуття прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року і №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, оскільки у зазначеній копії наявна інформація про відступлення прав вимоги до інших осіб за іншими договорами. Таким чином, TOB ФК Есаймент не довів свого права на заміну стягувача у виконавчих документах з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року №2-3252/2011 та не підтвердив належними доказами факту набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за усіма кредитними договорами №014/1969/74/01895 від 11 квітня 2007 року, №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, №014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року.
Також апеляційний суд відхилив аргумент апеляційної скарги про те, що у наданому до заяви додатку №1 до договору №GLIN319233 про відступлення права вимоги від 21 січня 2021 року (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються) допущено технічну описку та відповідно суд зобов`язаний був надати заявнику час для усунення недоліків, оскільки у своїй заяві TOB ФК Есаймент просило здійснити її розгляд без участі представника товариства. При цьому, суд не має обов`язку самостійно збирати докази на користь однієї із сторін.
ТОВ ФК Есаймент 30 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Васютою К. С., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року ці недоліки було усунуто, зокрема подано уточнену касаційну скаргу, у якій ТОВ ФК Есаймент просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.
TOB ФК Есаймент у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права. Уточнена касаційна скарга мотивована тим, що за своєю суттю заява TOB ФК Есаймент є заявою про заміну сторони у справі та у виконавчому провадженні у порядку правонаступництва, а не заміною кредитора у зобов`язанні. TOB ФК Есаймент не має процесуального статусу та, як наслідок, не має права користуватися своїми правами в органах виконавчої служби щодо виконання рішення суду, зокрема за кредитними договорами №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року і даний факт можна розцінювати як певне порушення прав набувача за кредитним договором. На підтвердження переходу права вимоги суду було надано копію договору про відступлення права вимоги та витяг з додатку 1. Щодо витягу TOB ФК Есаймент зазначає, що його формує програмне забезпечення, а отже було допущено технічну описку і замість того, щоб надати час на усунення недоліків даної описки, суд її використав проти заявника і зазначене указує на обмеження заявника у змагальності цивільного процесу. Окрім цього, до апеляційного суду вже було надано всі документи, без технічної описки та з повним відображенням даних, оскільки про даний факт стало відомо з ухвали суду першої інстанції і саме на апеляційну інстанцію покладено обов`язок перевірки доказової бази, оскільки в даному випадку документи не змінюють факт відступлення права вимоги. Також, суди зазначають, що за рішенням суду стягнуто заборгованість по чотирьом кредитним договорам, але заявник викупив право вимоги лише за двома кредитними договорами і в частині них і намагається замінитися. У даному випадку, встановивши, що в заяві та додатках можливо зроблені описки, які ускладнюють розгляд справи, судами не було ухвалено заяву без руху з наданням можливості позивачу усунути описки або уточнити заяву, а одразу було постановлено рішення про відмову у задоволенні заяви, що призводить до невиконання договірних умов, непогашення заборгованості та спричиняє майнові збитки. Фактично суд надав перевагу відсутності певних доказів. У даній справі відбувається заміна сторони по рішенню суду, яким було стягнуто заборгованість по чотирьом кредитним договорам, а потім різними кредиторами викуплено право вимоги, а отже на стадії виконання рішення проводиться заміна на кількох стягувачів і судами ігнорується факт, що різні фінансові компанії викупили право вимоги за різними кредитними договорами. А отже кожен із кредиторів має законне право вступити у справу на підставі викуплених прав вимоги.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року у справі №2-3252/2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №014/1969/74/01895 від 11 квітня 2007 року, №014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, №014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, №014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року - 1 655 755,90 грн, а також у рахунок повернення судових витрат 1 820,00 грн, разом 1 657 575,90 грн.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк за кредитним договором № 014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року заборгованості по відсоткам 8 283,60 долара США, що по курсу НБУ, станом на 29 листопада 2010 року, еквівалентно 65 755,21 грн та пені за прострочку відсотків 3 727,71 долара США, що по курсу НБУ, станом на 29 листопада 2010 року, еквівалентно 29 590,56 грн змінено, стягнуто відповідно заборгованість по відсоткам 1 008,89 долара США, що по курсу НБУ станом на 29 листопада 2010 року, еквівалентно 8 008,57 грн та пеню за прострочку відсотків 3 690,86 долара США, що по курсу НБУ, станом на 29 листопада 2010 року, еквівалентно 29 298,04 грн. Загальна сума заборгованості за кредитами - 1 599 536,80 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 73 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що:
оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи .
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України . У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення .
У пунктах 6.11.-6.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що:
після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73) .
У пунктах 6.20.-6.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зазначено, що:
якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми.
У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви .
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису .
Суди встановили, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року у даній справі № 2-3252/11 (провадження № 6/201/443/2020) задоволено заяву ТОВ Спектрум Ессетс про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі за позовом ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Замінено сторону стягувача у виконавчому листі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк суми заборгованості, виданому по цивільній справі №2-3252/11 за позовом ПАТ Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ПАТ Ерсте Банк на ТОВ Спектрум Ессетс . Указана вище ухвала суду від 06 листопада 2020 року обґрунтована тим, що заявником наданий укладений 25 вересня 2020 року між ПАТ ФідоБанк , яке є правонаступником ПАТ Ерсте Банк , та TOB Спектрум Ессетс договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ ФідоБанк відступило, а TOB Спектрум Ессетс набуло право вимоги за кредитними договорами: № 014/1969/74/01895 від 11 квітня 2007 року, № 014/1969/73/06533 від 09 листопада 2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06 серпня 2008 року, № 014/14655/2/24248 від 08 жовтня 2008 року.
За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2021 |
Оприлюднено | 01.11.2021 |
Номер документу | 100704301 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні