Рішення

від 21.11.2022 по справі 2-3252/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2-3252/11

пр. № 2/759/111/22

21 листопада 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В.о. директора ПАТ «КБ «Хрещатик» Тімченко О.М. 14.03.2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року в сумі 105310,42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1005,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 120,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.12.2007 року між ВАТ «КБ «Хрещатик» правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 498-АВ, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 108937,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту до 02.12.2014 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року між ВАТ «КБ «Хрещатик» правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1281/498-АВ від 03.12.2007 року, відповідно до якого несе повну солідарну відповідальність з боржником за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, погашення кредиту проводиться в строк відповідно до графіка погашення кредиту, вказаного в додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до р. 6.2.1 кредитного договору випадку прострочення погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом та/або комісій, встановлених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених зобов`язань за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Зазначив, що станом на 23.02.2011 року загальна заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 03.12.2007 року № 498-АВ становить 105310,42 грн., з якої: 60837,00 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 29900,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 9344,00 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 3814,00 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 500,31 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, 914,83 грн. - нараховані відсотки за лютий 2011 року.

Крім того, вказав, що ОСОБА_2 неодноразово направлялись листи з вимогою погашення простроченої заборгованості, які останнім було залишено без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526, 530, 554, 1050, 1054 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді від 16.03.2011 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.08.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2017 року скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.08.2011 року у справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу було призначено до розгляду в загальному порядку та замінено позивача по справі ПАТ «КБ «Хрещатик» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, направила до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Третя особа ПАТ «КБ «Хрещатик» в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзив на позов не подала.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.12.2007 року між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 498-АВ, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 108937,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту до 02.12.2014 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних (т.1 а.с. 7-11).

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2007 року між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено договір застави № 1280/498-АВ, відповідно до якого заставодавець ОСОБА_2 передав в заставу заставодержателю ВАТ «КБ «Хрещатик» належний йому на праві власності автомобіль марки «Опель», 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с. 14-15).

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1281/498-АВ від 03.12.2007 року, відповідно до п. 1.1 якого, ОСОБА_1 несе повну солідарну відповідальність з боржником за виконання зобов`язань по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року (т. 1 а.с. 12-13).

29.11.2013 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Купер Прайс» було укладено договір факторингу № 7/1, у відповідності до умов якого права вимоги за кредитним договором відповідача ОСОБА_2 перейшли до нового кредитора - ТОВ «Купер Прайс», про що свідчить реєстр боржників до договору факторингу № 7/1 від 29.11.2013 року (т.1 а.с. 49-52, 56-62).

Відповідно до актового запису № 5391 Відділу державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідач по справі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 185).

З матеріалів спадкової справи № 02-14 заведеною Дванадцятою Київської державною нотаріальною конторою, вбачається, що 27.10.2017 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Мусієнко К.П. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що свідчить про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, станом на 23.02.2011 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором від 03.12.2007 року № 498-АВ становить 105310,42 грн., з якої: 60837,00 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 29900,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 9344,00 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 3814,00 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 500,31 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, 914,83 грн. - нараховані відсотки за люти1 2011 року (т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, погашення кредиту проводиться в строк відповідно до графіка погашення кредиту, вказаного в додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до р. 6.2.1 кредитного договору випадку прострочення погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом та/або комісій, встановлених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених зобов`язань за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як роз`яснено в п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення по задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 17.09.2014 року (Справа №6-6цс14), постанові від 20.04.2016 року (Справа №6-2662цс15), позовну вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов`язання має бути пред`явлено в межах шестимісячного строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем), а тому кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 22.06.2016 року (справа №6-368цс16), якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України в порядку реалізації права на дострокове повернення всієї суми кредиту, яка залишилась, та сплати процентів за користування кредитними коштами, змінив строк виконання основного зобов`язання, то передбачений частиною 4 статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Якщо банк пред`явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, то згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення коштів поза межами цього строку.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору від 03.12.2007 року боржнику та поручителю направлялись вимоги про зобов`язання погасити заборгованість за кредитним договором № 498-АВ від 03.12.2007 року, які було проігноровано відповідачем (т.1 а.с. 18-22).

За умови пред`явлення банком до боржника та поручителя вимог про дострокове виконання зобов`язання повернути кредит змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання, і порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2011 року по цивільній справі № 761/31446/17, яке набрало законної сили, визнано припиненою поруку за договором поруки № 1281/498-АВ укладений 03.12.2007 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 .

На підставі викладено позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , як з поручителя на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 498-АВ від 03.12.2007 року не підлягають задоволенню, оскільки договору поруки в судового порядку було визнано припиненим.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ст. 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст. 1281 та 1282 ЦК.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Між тим, норми ст. 1281 ЦК України не встановлюють певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК України.

З відповіді директора департаменту реалізації та супроводження активів ПАТ «КБ «Хрещатик» вбачається, що станом на 29.11.2013 року залишок боргу по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року становив 44147,40 грн. по кредиту та 14617,29 грн. по нарахованих відсотках, що загалом становить 58764,69 грн. (т. 2 а.с. 17).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 7/1 від 29.11.2013 року ТОВ «Купер Прайс» набуло право вимоги по кредитному договору № 498-АВ від 03.12.2007 року в загальному розмірі 58764,69 грн., а з наданого позивачем розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становить 105310,42 грн. (т.1 а.с. 57).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Згідно п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 меморальний ордер - розрахункових документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку.

Пунктом 1.18 розділу 4 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року передбачено оформленням Банком за підсумками касових операцій, виконаних із застосуванням платіжних пристроїв, на загальну їх суму за видами платежу прибутково-видаткового касового ордеру для відображення в бухгалтерському обліку.

Однак позивачем не надано документів, які б підтверджували факт заборгованості та сплати відповідачем заборгованості за договором, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Купер Прайс» не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, оскільки у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 530, 536, 559, 610-612, 614-615, 625, 1048-1050, 1054, 1057 ЦК України та керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук