Постанова

від 16.12.2021 по справі 2-3252/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9991/21 Справа № 2-3252/11 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Городничої В.С.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» про заміну сторони виконавчого провадження

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі - ТОВ «ФК «Есаймент» ) звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк» ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заява мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року по справі № 2-3252/11 позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 задоволено та вирішено стягнути у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 014/1969/74/01895 від 11.04.2007 року, № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року, № 014/14655/2/24248 від 08.10.2008 року - 1 655 755,90 грн., а також у рахунок повернення судових витрат 1 820,00 грн., а разом 1 657 575,90 грн. ПАТ «Фідобанк» є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк» . 12.01.2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Есаймент» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N319233, за умовами якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року та усіма забезпечувальними договорами. Таким чином, до ТОВ «ФК «Есаймент» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року та № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL1N319233 від 12.01.2021 року.

Ураховуючи викладене, ТОВ «ФК «Есаймент» просило у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року у справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, замінити стягувача ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «ФК «Есаймент» .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2021 року заяву ТОВ «ФК «Есаймент» задоволено частково.

Замінено у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суми заборгованості за кредитними договорами № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року, виданими по цивільній справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягувача з ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «ФК «Есаймент» .

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції установлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року у справі №2-3252/2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: № 014/1969/74/01895 від 11.04.2007 року; № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року; № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року; № 014/14655/2/24248 від 08.10.2008 року - 1 655 755,90 грн., а також у рахунок повернення судових витрат - 1 820,00 грн., разом: - 1 657 575,90 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» за кредитним договором № 014/14655/2/24248 від 08.10.2008 року заборгованості по відсоткам 8 283,60 доларів США, що по курсу НБУ, станом на 29.11.2010 року, еквівалентно 65 755,21 грн. та пені за прострочку відсотків 3 727,71 доларів США, що по курсу НБУ, станом на 29.11.2010 року, еквівалентно 29 590,56 грн. змінено, стягнуто відповідно заборгованість по відсоткам 1 008,89 доларів США, що по курсу НБУ станом на 29.11.2010 року, еквівалентно 8 008,57 грн. та пеню за прострочку відсотків 3 690,86 доларів США, що по курсу НБУ, станом на 29.11.2010 року, еквівалентно 29 298,04 грн. Загальна сума заборгованості за кредитами - 1 599 536,80 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

26 жовтня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ТОВ «Спектрум Ессетс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог заяви від 26.10.2020 року, окрім іншого, представник заявника посилалась на те, що 25.09.2020 року між ПАТ «Фідобанк» , яке є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «Спектрум Ессетс» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Фідобанк» відступило, а ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло право вимоги за кредитними договорами: № 014/1969/74/01895 від 11.04.2007 року та № 014/14655/2/24248 від 08.10.2008 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2020 року у справі № 2-3252/11, провадження № 6/201/443/2020, задоволено заяву ТОВ «Спектрум Ессетс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Замінено сторону стягувача у виконавчому листі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суми заборгованості, виданому по цивільній справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «Спектрум Ессетс» .

12 січня 2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Есаймент» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N319233, за умовами якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами: № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року та усіма забезпечувальними договорами (додаток № 1 до договору № GL1N319233 про відступлення прав вимоги).

Задовольняючи частково заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що до ТОВ «ФК «Есаймент» перейшли всі права та обов`язки кредитора за зобов`язаннями в межах кредитних договорів: № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року в справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що:

оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення .

У пунктах 6.11.-6.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що:

після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.11.2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73) .

У пунктах 6.20.-6.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зазначено, що:

якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми.

У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису .

Виходячи з викладеного, встановивши, що TOB «ФК «Есаймент» є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк» в частині, що стосується, зокрема, права вимоги за кредитними договорами: № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача ПАТ «Ерсте Банк» на його правонаступника TOB «ФК «Есаймент» у виконавчих листах з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року по цивільній справі № 2-3252/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Колегія звертає увагу, що вирішуючи питання заміни сторони стягувача, суд виходить з того, що така заміна відбувається внаслідок правонаступництва у цивільно-правових зобов`язаннях та, як наслідок, відповідна заміна стягувача відбувається у справі, у виконавчому листі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що TOB «ФК «Есаймент» не підтверджено належними та допустимими доказами наявність прав вимоги до нього за кредитними договорами: № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року, а тому заявник не довів свого права на заміну стягувача у виконавчих документах з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2012 року, колегія суддів не приймає до уваги як безпідставні, з огляду на наступне.

Заявник TOB «ФК «Есаймент» обґрунтовує свою заяву укладеним 12.01.2021 року між ПАТ «Фідобанк» та TOB «ФК «Есаймент» договором відступлення права вимоги № GLIN319233, відповідно до якого ПАТ «Фідобанк» відступило, а TOB «ФК «Есаймент» набуло право вимоги за кредитними договорами: № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року та № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року.

До заяви про заміну стягувача на правонаступника TOB «ФК «Есаймент» надано: копію договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та TOB «ФК «Есаймент» , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.B. за реєстровим № 10, а також копію додатку №1 до згаданого договору (реєстр договорів) (а.с.4-7 т.4).

Відповідно до пункту 1 договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року, зокрема, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1, до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - «Основні договори» , надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 4 договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1 708 388,81 грн., без ПДВ, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Пунктом 5 договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року встановлено, що Новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку документи, що підтверджують право вимоги до Боржників.

У пункті 14 договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року зазначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення.

З представленої TOB «ФК «Есаймент» копії додатку № 1 до договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року, який містить підписи відповідальних осіб та скріплений відтисками печаток, вбачається набуття прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року і № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року (а.с.6-7 т.4).

А тому, доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що додаток № 1 до договору № GLIN319233 про відступлення права вимоги від 12.01.2021 року ніким не підписаний та не скріплений печаткою є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу вирішив питання про права та інтереси ТОВ «Спектрум Ессетс» , яке не було залучено до участі у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки змінюючи у виконавчих листах стягувача з ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «ФК «Есаймент» , суд першої інстанції встановив обставини, що підтверджені належними доказам, що до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами № 014/1969/73/06533 від 09.11.2007 року, № 014/14655/5/21113 від 06.08.2008 року. А тому, права та інтереси ТОВ «Спектрум Ессетс» даною ухвалою не порушено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

В.С. Городнича