Постанова

від 01.11.2021 по справі 320/14419/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14419/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Варовицького сільського голови ОСОБА_4, Варовицької сільської ради, Калинівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Варовицького сільського голови ОСОБА_4, Варовицької сільської ради, Калинівської селищної ради, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії сільського голови ОСОБА_4 щодо відкриття та проведення 36 сесії віл 30.07.2020 та 37 сесії від 27 жовтня 2020р. VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняті 36 та 37 сесіями VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відповідно до положень Земельного кодексу України звернувся до Варовицької сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Однак рішення, які було прийнято на 36 та 37 сесії Варовицької сільської ради були відкриті та проведені сільським головою за відсутності кворуму, що є підставою для їх скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії сільського голови ОСОБА_4 щодо відкриття та проведення 36 сесії від 30.07.2020 та 37 сесії від 27.10.2020 VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області. Визнано протиправним та скасовані рішення, прийняті на 36 сесії від 30.07.2020 та 37 сесії від 27.10.2020 VII скликання Варовицької сільської Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що згідно протоколів засідання 36 та 37 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області, з усього складу депутатського корпусу ради присутніх на вказаних сесіях було лише 6 депутатів, при необхідних 7, а тому 36 та 37 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області були неповноважними, що є підставою для скасування рішень прийнятих на вказаних сесіях сільської ради.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції, розглядаючи позовну заяву ОСОБА_3 в спрощеному позовному провадженні, жодного разу не викликав у судове засідання, у зв`язку з чим не були враховані особисті інтересів, майнові права, закріплені в ст.41 Конституції України.

На 36 сесії Варовицької сільської ради була розглянута заява ОСОБА_1 та прийнято рішення Про надання дозволу на інвентаризацію та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Варовицької сільської ради по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 від 30.07.2020 р. №304-36-VII. При цьому для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, укладено договір на виконання робіт, оплата по якому спричинила значних матеріальних збитків у зв`язку із скасуванням 36 сесії від 30.07.2020.

Вказане залишено судом поза увагою, тому оскаржуване рішення по даній справі порушує право на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом відповідно до ст. 55 Конституції України.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки не залучив ОСОБА_2 до справи в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з тим, що рішення у даній справі впливає на її права, свободи, інтереси або обов`язки. (позиція Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №826/3508/17).

На 37 сесії Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області було розглянуто заяву ОСОБА_2 та прийнято рішення Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області №313- 31-VII від 27.10.2020 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Варовицької сільської ради по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 . ОСОБА_2 отримала в Варовицькій сільській раді витяг з рішення, звернулась до землевпорядної організації із заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та уклала договір на виконання робіт.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційні скарги підтримала дані апеляційні скарги, вважаючи їх вмотивованими та обґрунтованими.

У відзиві на апеляційні скарги позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційних скарг є необґрунтовані, просить в їх залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційні скарги призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.07.2017.

15.07.2020 позивач на підставі ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до Варовицької сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (з додатками).

30.07.2020 відкрито та проведено 36 сесію VII скликання Варовицької сільської ради, всього обрано 12 депутатів, присутні - 6 депутатів. Присутніх на засіданні - 11 осіб: сільський голова ОСОБА_4 , 6 депутатів, жителі села ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Із протоколу 36 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області від 30.07.2020 вбачається, що на розгляд сесії поставлено питання про розгляд заяви ОСОБА_3 про надання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Рішення сесії не прийняте.

27.10.2020 відкрито та проведено 37 сесію VII скликання Варовицької сільської ради, всього обрано 12 депутатів, присутні - 6 депутатів. Присутніх на засіданні - 9 осіб: сільський голова ОСОБА_4, 6 депутатів, жителі села ОСОБА_5 , ОСОБА_9 .

Із протоколу 37 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області від 27.10.2020 вбачається, що на розгляд сесії поставлено питання про розгляд заяви ОСОБА_3 про надання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Зазначено, що заява була розглянута депутатами, але на голосування не виносилася.

Вважаючи вказані сесії сільської ради неповноважними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до ст. 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до ст.42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Згідно ч. 12 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Частинами 1, 5 ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, встановлює Закон України "Про статус депутатів місцевих рад".

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97 передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що при встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Проте потрібно розділяти суть врахування голосу сільського, селищного, міського голови під час голосування в пленарному засіданні та кворум пленарного засідання, де до загального складу відповідної сільської, селищної, міської ради голова не входить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальний склад депутатів Варовицької сільської ради становить 12 депутатів, а тому в силу приписів частини дванадцятої статті 46 Закону №280/97 сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь не менше 7 депутатів.

У той же час, в силу вимог пункту 11 ст.49 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначається, що повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 7 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, Інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

У відповідності до ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається сільський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, однак не враховується до загального складу відповідної сільської ради для визначення кворуму для пленарного засідання.

Таким чином, оскільки ч.12 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає саме кількість депутатів від загального складу ради, відтак при визначенні кворуму, необхідного для проведення сесії, особа міського голови не враховується. Окрім того, сільський голова є самостійною складовою системи місцевого самоврядування, що поряд з наведеним вище дає підстави для висновку, що урівноважувати його правовий статус зі статусом депутата сільської ради не можна.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.09.2019 року у справі № 126/2017/17, від 31.01.2019 у справі №363/406/15-а.

Втім згідно протоколів засідання 36 та 37 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області з усього складу депутатського корпусу ради присутніх на вказаних сесіях було лише 6 депутатів, при необхідних 7.

Вказане беззаперечно вказує на неповноважність 36 та 37 сесії VII скликання Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області, що є безумовною підставою для скасування рішень прийнятих на вказаних сесіях сільської ради.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.05.2020 у справі №300/906/19.

З огляду на наведене, питання матеріальних втрат скаржників у зв`язку із скасуванням рішень, прийнятих на неповноважних сесіях сільської ради, жодним чином не є тією обставиною, яка може вплинути на їх правомірність чи неправомірність, внаслідок чого не є предметом доказування у даній справі.

Насамкінець, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет даного спору, його суб`єктний склад і предмет доказування у справі, а також враховуючи те, що така не віднесена до жодної з категорій адміністративних справ, для розгляду яких КАС України встановлено порядок розгляду виключно у загальному позовному провадженні, колегія суддів не знаходить підстав для визнання обґрунтованими мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , стосовно неможливості здійснення провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументація ж апеляційної скарги зводиться до формулювань загального характеру без конкретизації того, як саме розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження вплинув на можливість реалізації третьою особою у даній справі її прав, передбачених процесуальним законом. Зокрема, третя особа не зазначає, які саме конкретні докази, пояснення, клопотання тощо остання не змогла подати до суду першої інстанції внаслідок здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Даний висновок також узгоджується із правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №640/21828/18.

Підсумовуючи усе в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Повне судове рішення складено 01.11.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Варовицького сільського голови ОСОБА_4, Варовицької сільської ради, Калинівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська М.І. Кобаль