Рішення

від 28.10.2021 по справі 278/1386/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/1386/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О. за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ рухомого майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна та боргів подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Заявленим первісним позовом на вирішення суду поставлені вимоги про визнання спільним сумісним майном автомобіля та стягнення з відповідача на користь позивача вартості його 1\2 частини із залишенням у особистій приватній власності даного майна за відповідачем.

Зустрічним позовом заявлено вимоги про визнання спільним сумісним майном житлового будинку та двох земельних ділянок, а також боргу в розмірі 400 тисяч гривень.

Враховуючи наявність зустрічного позову справа розглядалась за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представники сторін вимоги обопільно підтримали. Позивач за первісним позовом вимоги зустрічного визнав частково, лише щодо природи сумісності нерухомого майна. Наявність боргу, як такого, що був отриманий в інтересах сім`ї заперечувалось.

Представник позивача за зустрічним позовом вимоги первісного позову визнав, а його довіритель не заперечував щодо сплати половини вартості автомобіля.

Представники сторін не погоджувались із висновками досліджень, наданих опонентами.

Заслухав пояснення учасників розгляду, проаналізував надані ними матеріали та заслухав показання свідків, судом встановлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Сторони є громадянами України, мають зареєстровані місця проживання отримували коди платників податків та при зверненні до суду кожен сплатив судовий збір за власну заяву.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 6 вересня 1997 року по 14 грудня 2020 року, від якого мають двох дітей.

За час шлюбу сторонами придбано легковий автомобіль 1 липня 2020 року, 59\100 частини житлового будинку та дві земельні ділянки площами 0,4 та 0,19 га з кадастровими номерами, відповідно, 1822083200:02:001:0123 та 1822083200:02:001:0122, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Проведеною у справі судовою експертизою № 480 від 7 жовтня 2021 року визначено, що ринкова вартість спірного автомобіля станом на 18 вересня 2021 року становить 567 653,22 гривень, а величина втрати товарної вартості автомобіля складає 37 099,98 гривень.

Звіт про оцінку колісного транспортного засобу, що є згадуваним раніше об`єктом спільної сумісної власності подружжя станом на 14 травня 2021 року, свідчить про його вартість в розмірі 638 740 гривень.

30 червня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за яким останній позичив грошові кошти в розмірі 400 тисяч гривень.

ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_2 на продаж нерухомого майна 6 серпня 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на виконання останнього доручення продала квартиру в м. Львові.

ОСОБА_4 померла у віці 70 років в м. Коростень ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Документів, які б свідчили про коло спадкоємців ОСОБА_4 суду надано не було.

Свідки підтвердили обставини, зазначені у договорі позики.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ст. 71 СК України).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення обох вимог, виходячи з наступного.

Суд вважає заявлене майно спільним сумісним, як таке, яке придбане за час шлюбу і іншого сторони не наводили та не спростовували, а отже відсутні підстави стверджувати інше.

За таких обставин, сторони є їх спільними сумісними власниками.

Вирішуючи питання про припинення права спільної сумісної власності подружжя та про розміри часток сторін, суд вирішує наступне. Сторонами не заявлялось про відступ від рівності часток. Таким чином вони є співвласниками в рівних частках.

Спірним є лише питання щодо вартості спірного майна, автомобіля. З даного приводу суд вирішує наступне.

Суд не приймає до уваги дослідження експерта з приводу встановлення вартості автомобіля, оскільки він не є належним у порівнянні з висновком експертизи за даного питання доказом. Представник позивача за первісним позовом не ставив на вирішення питання про призначення повторної або іншої експертизи, а його доводи з приводу необґрунтованості наданого висновку судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, іншого належного та допустимого з даного приводу доказу, крім, як висновку експерта суду не надано. Доводи представника ОСОБА_1 щодо того, що експертом не правильно обрано вихідні дані при вирішенні питання встановлення вартості автомобіля судом до уваги не приймаються за відсутності іншого належного з даного приводу доказу. Визначити вартість автомобіля судом за власним розсудом процесуальний закон не визначає. За таких обставин, суд приймає до уваги наявний та зазначений раніше висновок експертизи та з його урахуванням визначає розмір частки, що має бути сплачений іншим співвласником.

Доводи представника позивача за зустрічним позовом про необхідність покладення на ОСОБА_1 втрату товарного вигляду автомобіля, оскільки саме останній винний у виникненні дорожньо-транспортної пригоди за якої було пошкоджено спільне майно, судом до уваги не приймається, оскільки така втрата враховується під час першого року користування автомобілем в той час коли поділ даного майна відбувається пізніше. Мало того з даного приводу не заявлялось окремих вимог.

З приводу поділу боргів подружжя суд вирішує наступне.

Суд відхиляє доводи позивача за зустрічною заявою щодо поділу боргів подружжя, оскільки суд не вважає грошові кошти отримані від його укладення витраченими в інтересах сім`ї. Щонайменше належних доказів про це суду надано не було. Так, досягнута домовленість щодо отримання в борг грошових коштів в розмірі 400 тисяч гривень не містить будь-яких відомостей як про їх цільове використання так і про обізнаність чоловіка про дане зобов`язання. Показання свідків, як то позивача за зустрічним позовом та її рідного брата, суд не вважає об`єктивними, оскільки вони є зацікавленими в розгляді справи. Мало того, суд не вважає показання свідків, в даному випадку, належним способом доказування призначення грошових коштів. Укладення договору позики напередодні укладення договору купівлі - продажу автомобіля, суд вважає, не стверджують про використання даних грошових коштів саме на його придбання. Такі доводи позивача за зустрічним позовом суд вважає нічим іншим як припущенням, що не може бути покладено в основи судового рішення. Так само є сумнівом, на переконання суду, і походження даних грошових коштів, оскільки, як показали свідки, вони були їм розподілені у незаконний спосіб особою, яка ніякого відношення до даних правовідносин не мала. Дане майно свідки не отримували ні за спадщиною, ні у інший передбачений законодавством України спосіб. Представлення інтересів ОСОБА_2 продавця в договорі купівлі - продажу нерухомого майна зазначених висновків суду з даних правовідносин не спростовують висновків суду та не легітимізують отримання таких грошових коштів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою АДРЕСА_2 код платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) на автомобіль марки "Хюндай Тюксон" реєстраційний номер " НОМЕР_3 ".

Припинити право спільної сумісної власності на такий об`єкт рухомого майна визнавши його особистою приватною власністю ОСОБА_2 після сплати ОСОБА_1 вартості його 1/2 частини, що становить 283 826,61 (двісті вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять шість) гривень.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя на 58\100 ідеальних частин житлового будинку та на дві земельні ділянки площами 0,4 та 0,19 га з кадастровими номерами, відповідно, 1822083200:02:001:0123 та 1822083200:02:001:0122, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя на дані три об`єкти нерухомого майна визнавши за кожним співвласником по 1/2 його частини кожного об`єкту.

Повне рішення виготовлене 1 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Євген Татуйко