6/194
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"02" жовтня 2007 р.09 год. 35 хв., м. Чернігів Справа № 6/194
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Кузьміні М.М.
за участю представників
позивача: Лущая Р.О., довіреність № 05/01-15 від 03.01.2007р.
відповідача: не з”явився,
прокурора відділу
прокуратури
Чернігівської області Козакової І.М., посвідчення № 133 від 05.09.2007р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах
держави в особі Управління Пенсійного фонду України в
Деснянському районі м. Чернігова,
проспект Перемоги, 141, м. Чернігів
до Відкритого акціонерного товариства „Чесма”,
пров. Гомельський, 17, м. Чернігів
про стягнення 8381,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м Чернігова (далі –позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Чесма” (далі –відповідач) про стягнення 8381,31 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що звернення з позовом є необґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки Сердюк Л.Д. ніколи не працювала на підприємстві ВАТ „Чесма”, а тому підстав для виплати пенсійних витрат не існує. Також відповідач пояснив, що Сердюк Л.Д. працювала на Дочірньому підприємстві „Чернігівський завод будматеріалів № 2” ВАТ „Чесма”, але дане підприємство визнано банкрутом 24.10.2002р. та ліквідовано 29.09.2005р. За таких обставин відповідач просить у позові відмовити.
Відповідач в судові засідання від 20.09.2007р. та 02.10.2007р. не з'явився, повістка з документами вдруге повернута відділенням зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити.
Вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство „Чесма” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі –Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (надалі –Закон № 400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Статтею 1 Закону № 400/97-ВР визначено коло платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 2.1.1 платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:
роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський
податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно доданих до позовної заяви: розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2005 рік, сума витрат по пенсіонеру Сердюк Л.Д. становить 1951,13 грн.; розрахунку за 2006 рік –4398,88 грн.; перерахунку за 2006 рік –102,80 грн.; розрахунку за 5 місяців 2007 року –385,70 грн.
Таким чином загальна сума витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по пенсіонеру Сердюк Л.Д., становить 8381,31 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсію Сердюк Л.Д. призначено за списком №2.
Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону №400, в редакції чинній до 01.01.06р., для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
Разом з тим, згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058:
“Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.”
Тобто, стосовно вищенаведених видів пенсій, призначених на пільгових умовах, Законом №1058 визначений порядок покриття витрат на їх виплату і доставку за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, згідно ч.1 ст.5 Закону №1058, який прийнятий значно пізніше, ніж Закон №400:
“Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.”
Таким чином, стосовно джерела коштів, за рахунок яких здійснюється виплата пенсій, призначених відповідно до списку №2, затвердженого Кабінетом Міністрів України та пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають застосовуватися саме вимоги абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058, які передбачають виплату цих пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України.
Окрім того, як вбачається з наданих позивачем та відповідачем доказів, Сердюк Л.Д. працювала випалювачем виробів будівельної кераміки на Дочірньому підприємстві „Чернігівський завод будматеріалів № 2” ВАТ „Чесма”, що дало підстави для призначення пільгової пенсії (список № 2).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.09.2005р. по справі №5/91б/42б/59б/64б: вимоги кредиторів вважати такими, що погашені; ліквідовано юридичну особу Дочірнє підприємство „Чернігівський завод будматеріалів № 2” ВАТ „Чесма”; зобов'язано ліквідатора здійснити подальші заходи щодо ліквідації банкрута, а саме: виключити Дочірнє підприємство „Чернігівський завод будматеріалів № 2” ВАТ „Чесма” із ЄДРПОУ 01296600.
Позивачем не надано доказів того, що Відкрите акціонерне товариство „Чесма” є правонаступником по зобов'язаннях ліквідованої юридичної особи - Дочірнього підприємства „Чернігівський завод будматеріалів № 2” ВАТ „Чесма”.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, п.6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Ж.В. Блохіна
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2007 |
Оприлюднено | 10.10.2007 |
Номер документу | 1007320 |
Судочинство | Господарське |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кушнерик Мар’ян Петрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваленко Олександр Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні