Постанова

від 27.10.2021 по справі 923/829/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/829/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Глущенко Т.А.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Коломійчук І.О; за посвідченням;

від позивача: Лісовець-Назаренко Л.Ю., у порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Піфагор-17»

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 27 квітня 2021 року (повний текст складено 28.04.2021)

по справі № 923/829/20

за позовом: заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Піфагор-17»

про: розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

суддя суду першої інстанції: Закурін М.К.,

час та місце винесення рішення: 27.04.2021, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 27.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 заступник прокурора Херсонської області (прокурор) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (позивач, Херсонська ОДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піфагор-17» (відповідач, ТОВ Піфагор-17 ), в якому просив суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 452,8419 га, з кадастровим номером 6522384000:02:001:0296, розташованої за межами населених пунктів на території Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, укладений між Херсонською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Піфагор-17» 06.05.2019;

- зобов`язати ТОВ Піфагор-17 повернути Херсонській ОДА земельну ділянку площею 452,8419 га, з кадастровим номером 6522384000:02:001:0296, розташовану за межами населених пунктів на території Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району.

За твердженнями прокурора, позов поданий до суду в якості заходу прокурорського реагування та направлений на захист економічних інтересів держави, якій спричинено шкоду, у зв`язку з відсутністю надходжень до бюджету сум орендної плати за використання земельної ділянки. Водночас, прокурором зазначено, що Херсонською обласною державною адміністрацією не вжито належних заходів по усуненню порушень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на систематичну несплату ТОВ Піфагор-17 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 06.05.2019 що є підставою для розірвання договору.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом, прокурор вказував на бездіяльність Херсонськоїй ОДА, якою не вжито заходів цивільно-правового реагування щодо повернення землі, у зв`язку з чим, відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявні підстави для вжиття прокуратурою Херсонської області заходів представницького характеру шляхом пред`явлення даного позову з метою захисту інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.04.2021 року по справі №923/829/20 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації до ТОВ «Піфагор-17» задоволено у повному обсязі; розірвано укладений 06.05.2019 між Херсонською ОДА та ТОВ «Піфагор-17» договір оренди земельної ділянки площею 452,8419 га, з кадастровим номером 6522384000:02:001:0296, розташованої за межами населених пунктів на території Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; вказану земельну ділянку зобов`язано ТОВ «Піфагор-17» повернути Херсонській ОДА.

У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив факт тривалого порушення з боку ТОВ «Піфагор-17» договірних грошових зобов`язань із здійснення орендних платежів, а тому, дійшов висновку, що наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

Враховуючи, що вимога прокурора про зобов`язання ТОВ «Піфагор-17» повернути Херсонській ОДА спірну земельну ділянку, є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, суд першої інстанції також дійшов до висновку про задоволення цієї вимоги.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про правомірність звернення до суду із відповідним позовом саме прокурора.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Піфагор-17» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 27.04.2021 року по справі №923/829/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, з огляду на те, що судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи.

Так, ТОВ «Піфагор-17» звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано, що в укладеному договорі не було зазначено реквізитів, на які необхідно сплачувати орендну плату, а Херсонська ОДА жодного разу не направила відповідачу виставлені рахунки щодо орендних платежів.

Також, апелянт зазначає про недоведеність заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки вважає, що інформація податкового органу не є належним доказом невиконання умов договору суб`єктами господарювання; у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності заборгованості саме від сторони договору - Херсонської ОДА, а Збур`ївська сільська рада, на листи якої посилався позивач при поданні позову, та яка зверталась до Голопристанської районної державної адміністрації і податкової інспекції з питань невиплати заборгованості, не є стороною договору та не залучена у справі у якості третьої особи.

Водночас, відповідач зауважує, що він ні в якому разі не допускав недобросовісність щодо виконання грошових умов договору, оскільки мовою оригіналу займався пошуком інвестора та проводив відповідні переговори, які гальмувалися у зв`язку із поширенням світової пандемії .

Апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції також залишилось те, що задоволення позову не призведе до відновлення порушених прав (якими позивач обґрунтовує позов) з огляду на те, що обґрунтовуючи підстави звернення до суду користуванням ТОВ Піфагор-17 земельною ділянкою державної форми власності без здійснення плати за неї, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти, позивач не заявляє вимоги про стягнення орендної плати, що суперечить зазначеним підставам пред`явленого позову.

Водночас, апелянт звертає увагу, що прокурор звертався до Збур`ївської сільської ради з метою з`ясування суми заборгованості та виконання умов договору, хоча стороною договірних правовідносин є Херсонська обласна державна адміністрація

Враховуючи, що стороною договірних правовідносин є Херсонська обласна державна адміністрація, відповідач вказує, що саме вона мала право самостійно заявити позов про відновлення порушених прав та стягнення заборгованості.

Окремо скаржник вказує, що зазначаючи про порушення ТОВ "Піфагор-17" економічних інтересів держави, суд при винесенні рішення не врахував, що на момент звернення прокурора до суду Збурївська сільска рада була об`єднаною територіальною громадою, і не перевірив чи дана земельна ділянка передана до земель комунальної власності, чи ні, і чи в цьому випадку порушуються інтереси держави, які захищає прокурор.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піфагор-17» на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.04.2021р. у справі №923/829/20, розгляд справи призначено на 14.07.2021р. о 10:30 год.

18.06.2021р. від Херсонської обласної державної адміністрації до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач підтримав вимоги прокурора, не погодився із доводами апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Крім того, позивач разом із вказаним відзивом заявив клопотання про проведення судового засідання, призначеного 14.07.2021р., за відсутності представника Херсонської обласної державної адміністрації, що і було враховано апеляційною колегією.

22.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду також надійшов відзив на апеляційну скаргу від Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, відповідно до якого прокурор вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а висновки суду відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам. У зв`язку з чим, прокурор просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Піфагор-17 без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 27.04.2021 у справі № 923/829/20 - без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 розгляд справи №923/829/20 відкладено на 22 вересня 2021 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.09.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ «Піфагор-17» відкладено на 27 жовтня 2021 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 18.10.2021 було задоволено заяву Херсонської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просив доручити, зокрема, Херсонському апеляційному суду (73000, м. Херсон, вул. 295 Стрілкової дивізії, будинок 1).

25.10.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Піфагор-17 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що відповідачем розірвано з адвокатом Лігінович Н.С. договір про надання правової допомоги на ведення господарського справи №923/829/20 та відкликано довіреність на вказаного представника. Для вступу у справу нового представника та для ефективного захисту прав ТОВ Піфагор-17 , апелянт просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Як вже зазначалось вище, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Піфагор-17» у даній справі було відкрито 11.06.2021.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що з цього моменту відповідач двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, за день до призначеного судового засідання, а саме: 13.07.2021 (судове засідання було призначене на 14.07.2021) та 22.09.2021, тобто саме в день судового засідання, призначеного на 22.09.2021.

При цьому, 13.07.2021 від ТОВ Піфагор-17 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло 2 клопотання про відкладення: від представника відповідача - адвоката Лігінович Н.С., яка посилалась на те, що вона знаходиться на лікарняному. Також, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги було подано від адвоката Поліщук М.Д., який зазначав, що він є новим представником ТОВ Піфагор-17 , а тому, йому потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи.

Обидва клопотання були задоволені судом, про що винесена ухвала від 14.07.2021, в якій було зазначено наступну дату судового засідання - 22.09.2021.

Однак, 22.09.2021 (в день судового засідання) електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду знов від адвоката Лігінович Н.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник відповідача приймає участь в іншому судовому процесі.

Прохання відповідача про відкладення розгляду справи було вдруге задоволено судом, що вбачається з відповідної ухвали від 22.09.2021. Цією ж ухвалою розгляд апеляційної скарги ТОВ Піфагор-17 було відкладено на 27 жовтня 2021 року о 10:30 год.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апелянт мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема і щодо завчасної зміни адвоката, який представляє його інтереси у даній справі.

Отже, станом на 22.09.2021 ТОВ Піфагор-17 було обізнано про дату та час судового засідання, яке призначено на 27.10.2021 року, однак, клопотання про відкладення розгляду справи, було подане 25.10.2021 року, тобто за день до вказаного судового засідання. При цьому, зазначаючи про розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатом Лігінович Н.С., відповідач не зазначає про розірвання такого договору зі своїм іншим представником - адвокатом Поліщук М.Д., ордер якого наявний у матеріалах справи та свідчить про те, що ТОВ Піфагор-17 з 09.07.2021 доручив адвокату Поліщуку Максиму Дмитровичу представляти відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Крім того, суд зауважує, що до клопотання ТОВ «Піфагор-17» про відкладення, не додано доказів відкликання довіреності на адвоката Лігінович Н.С., розірвання договору з нею, укладення договору з новим представником, тощо.

Аналіз положень частин 11 та 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду апеляційної скарги у разі неявки в судове засідання учасника справи належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання або якщо повідомлені у відповідному клопотанні стороною причини її неявки будуть визнані судом неповажними. Водночас, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, судова колегія враховує, що клопотання ТОВ Піфагор-17 від 25.10.2021 про відкладення розгляду справи є третім; у жодне судове засідання з апеляційного перегляду справи №923/829/20 будь-який з представників відповідача не з`явився.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що положення господарського процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Одночасно колегія суддів враховує, що явка сторін не визнавалась обов`язковою.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме відповідач - ТОВ Піфагор-17 ініціював апеляційний перегляд даної справи, однак в черговий раз не з`явився в судове засідання та подав чергове клопотання про відкладення судового засідання, з огляду на положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У судовому засіданні 27.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.05.2019 між Херсонською обласною державною адміністрацією в особі голови Голопристанської районної державної адміністрації (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Піфагор-17» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 452,8419 га (кадастровий номер 6522384000:02:001:0296), яка розташована за межами населених пунктів на території Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування фотоелектричної станції потужністю 300 МВт.

Строк дії Договору - 30 років.

У пункті 5 вказаного Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 449 954 132,34 грн.

Відповідно до пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 13 498 623,97 грн. за 1 (один) рік.

Орендна плата вноситься у строки, передбачені положеннями статей 285-287 Податкового кодексу України (п.11 Договору).

Пунктом 29 Договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Сторони встановили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 30 Договору).

Згідно з пунктом 31 Договору його дія припиняється шляхом розірвання останнього за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (п. 34 Договору).

Пунктом 36 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації права оренди.

Договір оренди землі від 06.05.2019 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованої земельної ділянки від 06.05.2019 Орендодавець передав, а Орендар прийняв об`єкт оренди - земельну ділянку з кадастровим номером 6522384000:02:001:0296 загальною площею 452,8419 га, розташовану на території Новозбур`ївської сільської ради (за межами населеного пункту) Голопристаньського району Херсонської області, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 214633405 від 01.07.2020 (а.с. 31-33), 10.06.2019 зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6522384000:02:001:0296, площею 452,8419 га, орендарем якої є ТОВ Піфагор-17 .

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 5830/9/21-22-04-04-07 від 16.07.2020, ТОВ Піфагор-17 до податкового органу не звітує та не сплачує зобов`язання з орендної плати за договором оренди землі (а.с. 22-23).

Поряд з цим, відповідно до листа Новозбур`ївської сільської ради за вих. № 02-18/36 від 17.02.2020, сплата за оренду земельної ділянки за кадастровим номером 6522384000:02:001:0296 не надходила (а.с. 19).

У свою чергу, 26.03.2020 Херсонська обласна державна адміністрація звернулась до відповідача з вимогою №4112/0-20/39/328 щодо необхідності оплати заборгованості по сплаті орендної плати. Аналогічне звернення Херсонської обласної державної адміністрації було надіслано Орендарю листом від 07.05.2020 №4112-1-20/39/328.3-4518

Доказів сплати орендної плати у матеріалах справи не міститься, що стало підставою для звернення Херсонської обласної державної адміністрації до Прокуратура Херсонської області з проханням щодо розгляду питання подання позову прокурором з метою захисту інтересів держави, а також зажадала поінформування про прийняте рішення.

Вказані обставини призвели до звернення заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації з відповідним позовом до господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України «Про оренду землі» .

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, на виконання умов Договору, зокрема, пунктів 9, 11, відповідач мав сплачувати орендну плату, сума якої становить 13 498 623,97 грн. за 1 рік, у строки, встановлені Податковим кодексом України, а саме: щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому за вищевказаними правовими положеннями та умовами Договору сплата орендної плати у встановлений строк є обов`язком відповідача, а тому, починаючи з дати державної реєстрації Договору оренди землі він зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

Проте, згідно облікових даних позивача Орендар взагалі не сплачував орендну плату з дати державної реєстрації Договору.

Отже, на момент звернення прокурора з позовом до суду сума заборгованості відповідача за Договором оренди дорівнює 13 498 623,97 грн.

Відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України, які узгоджуються з приписами ст. Закону України Про оренду землі , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі №922/2216/19 зробив висновок, що за змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України підставами для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є (1) істотне порушення договору другою стороною або (2) встановлення умовами договору або законом конкретних випадків, настання яких є підставою для ініціювання стороною процедури примусового розірвання договору. При цьому у першому випадку сторона має довести обставину істотності порушення договору, тоді як у другому випадку достатнім є факт настання певної прямо передбаченої договором (законом) в якості підстави для розірвання договору обставини.

Згідно з пунктом д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

Таким чином, підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду відповідно до чинного законодавства є систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої Договором (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №904/23/18).

З огляду на матеріали справи, ТОВ Піфагор-17 не спростовано ані у суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі відсутність з боку Орендаря орендної плати з дати державної реєстрації Договору.

Безпосередньо факт наявної заборгованості підтверджується листами Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 16.07.2020 №5830/9/21-22-04-04-07 та Новозбур`ївської сільської ради від 17.02.2020 за вих. № 02-18/36. А тому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта щодо недоведеності заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем.

Оскільки ТОВ Піфагор-17 протягом року не виконував обов`язку з внесення позивачеві орендної плати у порядку і розмірі, встановленому Договором оренди, таке порушення є істотним і відповідно до умов пункту 31 Договору оренди є підставою для розірвання Договору.

При цьому, доводи апелянта про відсутність реквізитів у Договорі для сплати орендної плати судова колегія відхиляє, оскільки відповідач є зобов`язаною особою за Договором та повинен вживати усі необхідні заходи для організації виконання своїх обов`язків зі сплати орендної плати, однак матеріали справи не містять жодних звернень відповідача до Орендодавця з проханням надати реквізити для оплати орендної плати.

Ненадсилання орендодавцем рахунків орендарю також не звільняє орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату, оскільки, як вже зазначалось, сплата орендної плати є обов`язком відповідача, виконання якого не залежить від дій позивача.

Враховуючи, що несплата орендної плати є істотним порушення умов Договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що Орендодавець розраховував при укладенні Договору з Орендарем, а безпосередньо несплата орендної плати має відповідні наслідки - дострокове розірвання Договору у випадку систематичної її несплати, судова колегія цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, несплачуючи орендну плату (у сумі 13 498 623,97 грн.) з моменту укладення Договору, допустив істотне порушення його умов, чим позбавив позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував при передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання спірного Договору.

Положеннями частини 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» установлено, що у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач зобов`язаний за наслідками дострокового розірвання Договору повернути позивачеві орендовану земельну ділянку без висунення будь-яких зустрічних вимог щодо її утримання.

Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для прокурорського представництва інтересів держави.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Положеннями частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на метали справи, Херсонська обласна державна адміністрація відповідно до Договору оренди землі від 06.05.2019, являючись Орендодавцем земельної ділянки, у відповідності до частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» має право вимагати сплати відповідачем орендних платежів, а також за статтею 32 того ж Закону на дострокове розірвання Договору.

Таким чином, Херсонська обласна державна адміністрація є компетентним суб`єктом у спірних правовідносинах, у тому числі державним органом, на який покладено контрольні функції щодо оренди земельних ділянок державної власності.

При цьому, листом Голопристанської районної державної адміністрації №01-35-452/0/20/608-4 від 28.02.2020 повідомлено Херсонську обласну державну адміністрацію про заборгованість відповідача. Тобто, позивачу з 28.02.2020 стало відомо про несплату відповідачем орендної плати за спірним Договором оренди у сумі 11 923 476,16 грн., однак зазначеним органом не було вжито належних заходів щодо захисту порушених прав та інтересів.

Разом з тим, листом Херсонської обласної державної адміністрації №9531/0-20/39/328-6089 від 26.06.2020 року «Щодо забезпечення представництва в суді» , направленим на адресу прокуратури Херсонської області, позивач поінформував прокурора про направлення на адресу відповідача листів з вимогами про погашення заборгованості, а також «необхідності розгляду питання подання позову прокурором з метою захисту інтересів держави» , а також зажадав поінформувати його про прийняте рішення.

Однак, вказаний лист не можна розцінювати як здійснення Херсонською облдержадміністрацією належного захисту інтересів у розумні строки, оскільки сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Таким чином, наявне у матеріалах справи листування Голопристанської райдержадміністрації, Херсонської облдержадміністрації та прокуратури, свідчить про те, що Херсонська обласна державна адміністрація знала про порушення інтересів держави, мала повноваження для захисту, але не зверталась до суду з відповідним позовом у розумний строк з 2019 року.

Доводи апелянта про те, що суд не перевірив, чи спірна земельна ділянка передана до земель комунальної власності, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з Договору оренди землі, спірна земельна ділянка загальною площею 452,8419 га (кадастровий номер 6522384000:02:001:0296) розташована за межами населених пунктів на території Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та відноситься відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків унаслідок несплати орендної плати, правомірно звернувся до суду з позовом про розірвання Договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення останнього без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.04.2021 у справі №923/829/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складено 01.11.2021.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.

Враховуючи припинення відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, надіслати копію цієї постанови від 27.10.2021 у справі №923/829/20 на електронні адреси, зазначені учасниками справи (згідно з наявної в матеріалах справи інформації).