Постанова

від 01.11.2021 по справі 420/1008/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1008/21

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 09 березня 2021 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020р. №№0046940702, 0046960702,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР (надалі - ТОВ ЕСВАЙР , позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідача, ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0046940702 від 31.12.2020р. та податкового повідомлення-рішення №0046960702 від 31.12.2020 року винесені ГУ ДПС в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення було винесено податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, оскільки Товариством надано усі наявні документи у підтвердження дійсності та реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ УКРВТОРСПЛАВ . Висновки контролюючого органу про нереальність проведених ТОВ ЕСВАЙР господарських операцій з вказаним вище контрагентом не підтверджені жодними доказами. Інформація, наявна в інформаційних базах ДПС чи надана іншими контролюючими органами, на яку посилається відповідач, чи будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, носить інформаційний характер та посилання контролюючим органом на таку інформацію, як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним. Суми податку на додану вартість, сплачені у ціні товару, купленого у ТОВ УКРВТОРСПЛАВ правомірно були включені до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, оскільки підтвердженні у розумінні норм ПК України та ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними та достатніми на думку Товариства первинними документами.

Відповідач проти позову заперечував.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, позов ТОВ ЕСВАЙР задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) № 0046940702 від 31.12.2020р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) №0046960702 від 31.12.2020р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР (21-км. Старокиївської дороги,21-А, м.Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 42287356) судовий збір на загальну суму 22700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати судове рішення та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги апелянт наголошує на тому, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у Декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. а п.198.1 та аб.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у загальній сумі 2 029 976 грн. за липень 2020р. та до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового)періоду (в`язок 19 Декларації) в сумі 305744 грн. за вересень 2020р. Апелянт вказує, що наданими товариством до перевірки та до суду, наявними у справі первинними документами, не доведено реальність здійснення ТОВ ЕСВАЙР господарської операції з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , через те, що видаткові накладні не містять реквізитів одержувача та конкретного місця складання, вони, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операції з постачання продукції, тобто є недостовірними, дефектними. При складанні таких документів за нереальними операціями з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , платником порушено норми ч. 1 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88. Також, податковий орган звертає увагу на ненадання платником податків жодного документу у підтвердження перевезення продукції, а саме - товарно-транспортних накладних, передбачених Договором поставки №12/05-20, актів виконаних робіт, довіреностей, тощо. З приводу наданих підприємством сертифікатів якості, апелянт також вказує про їх неможливість врахування у даному випадку, оскільки їх було видано ТОВ Дифенс-Метал , що не є безпосереднім постачальником заготівки мідної для волочіння (катанки) 8мм, не містять печаток безпосереднього постачальника позивача - ТОВ УКРВТОРСПЛАВ . До того ж, аналізом інформаційних баз ГУ ДПС в Одеській області було встановлено, що продукція (заготівка мідна для волочіння (катанка0 8 мм), яку ТОВ ЕСВАЙР нібито було придбано у ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , останнім не придбавалась.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу ГУ ДПС в Одеській області від 19.11.2020 № 5745-п, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у період з 25.11.2020 по 01.12.2020 головними державними ревізорами ГУ ДПС в Одеській області Примаченко В.С., Козовій Т.А., Клейбатенко О.М. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕСВАЙР" (далі - ТОВ "ЕСВАЙР"), код ЄДРПОУ 42287356, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки складено акт №2890/15-32-07-02/42287356 від 08.12.2020р.

В Акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що за період який перевірявся, ТОВ ЕСВАЙР задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 424 271 грн. Перевіркою повноти-нарахування податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено його заниження всього у сумі 2 029 976 грн., у тому числі: за липень 2020 року - в сумі 2 029 976 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено у п. 3.2 розділу III цього акта). Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, всього у сумі 305 744 грн. (за вересень 2020 року) в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2 розділу III цього акта. Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період, що перевірявся, наведено в Додатку 3 до акта перевірки.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0046940702 від 31.12.2020, яким встановлено порушення підпункту п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3. п.198.6.ст.198 , п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ. У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та п.123.1 ст.123 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (побіг, послуг) на загальну суму 3 044 964 гр., у тому числі: 2 029 976 - основна сума податкового зобов`язання та 1 014 988 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Також було винесено податкове повідомлення-рішення №0046960702 від 31.12.2020, яким встановлено порушення п.44,1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.198. п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України віл 02.12.2010р. і зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі - 305 744 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності податкових повідомлень-рішень №№ 0046940702, 0046960702 від 31.12.2020р. критерію обґрунтованості та правомірності, що є безумовною підставою для її скасування. Посилаючись на те, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні відомості щодо здійснення господарських операцій та дають змогу встановити зміст господарських операцій, їх кількісні та якісні характеристики і у своїй сукупності відображають відомості, які мають значення для підтвердження здійснення господарських операцій, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом за спірний період, про відсутність витрат позивача у правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, а також несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень щодо відсутності господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його хибним та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

В силу приписів п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

При цьому, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Тому, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії.

Судова колегія звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.

Колегія суддів з матеріалів справи встановила, що між TOB ЕСВАЙР та TOB УКРВТОРСПЛАВ було укладено договір поставки №12/05-20 від 12.05.2020р., за яким постачальник (ТОВ УКРВТОРСПЛАВ ) зобов`язується поставити, а покупець (ТОВ ЕСВАЙР ) прийняти та оплатити на умовах даного договору заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент, кількість (тоннах), ціна та загальна вартість якої визначаються в Додатках до Договору (Специфікаціях). Якість Продукції, що поставляється за цим Договором повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Згідно п.2 Договору №12/05-20 від 12.05.2020 укладеного з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ зазначено, що місцем поставки товару є склад Постачальника. Доставка продукції здійснюється Покупцем зі складу Постачальника. Датою поставки Продукції вважається дата отримання Продукції Покупцем в місці поставки, факт чого підтверджується підписанням Покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. На кожну партію продукції Постачальник надає наступні документи: видаткову накладну (оригінал), товарно-транспортну накладну (оригінал, у випадку доставки Продукції Постачальником).

Суд першої інстанції вирішуючи справу встановив, що під час прийому-передачі продукції від ТОВ УКРВТОРСПЛАВ до ТОВ Есвайр не здійснювалися вантажні перевезення автомобільним транспортом, оскільки складські приміщення ТОВ Есвайр знаходяться за тією самою адресою, що і складські приміщення ТОВ Укрвторсплав , а саме: Україна, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А.

Також, суд попередньої інстанції зазначив, що переміщення товару зі складу ТОВ УКРВТОРСПЛАВ на склад ТОВ ЕСВАЙР здійснювалось за допомогою автонавантажувача відповідно до договору про надання послуг технікою №01/01-19 від 01 січня 2019 року перевезення, а тому була відсутня необхідність використовувати автомобільний транспорт для доставки продукції на склад ТОВ ЕСВАЙР . Придбана у ТОВ УКРВТОРСПЛАВ заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм була в подальшому реалізована ТОВ ЕСВАЙР наступним контрагентам: 1. ТОВ ЄВРОПАН (код ЄДРПОУ 39543889) згідно Договору поставки №25/09-19 від 25 вересня 2019 року;2. ПрАТ АЗОВКАБЕЛЬ (код ЄДРПОУ 31600918) згідно Договору поставки № 15/02-19 від 15 лютого 2019 року.

Крім того, на думку суду першої інстанції, заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм, придбана у ТОВ Укрвторсплав 30 червня 2020 року, була передана на ТОВ ЄВРОПАН для подальшої переробки у дріт мідний різних січень, згідно договору на переробку давальницької сировини №01/07-20 від 01 липня 2020 року та додатків до нього.

Отримана готова продукція, а саме дріт мідний різних січень, була у подальшому реалізована на ТОВ ЕКСПЕРТ-КАБЕЛЬ (код ЄДРПОУ 37140962) згідно Договору поставки № 25/06-20 від 25 червня 2020 року.

Всі розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, і згідно інформації по журналу-ордеру по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями та 6852 Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень) .

З огляду на вказане, суд першої інстанції вважав, що наданими контролюючому органу та до суду копіями наступних документів:

договору про перевезення вантажів територією України № 01/07-20 від 01 липня 2020р.; договору оренди нежитлових приміщень № 03/08-18 від 03.08.2018 р; акту приймання-передачі до Договору оренди нежитлових приміщень № 03/08-18 від 03,08.2018 р.; додаткової угоди до договору оренди № 03/08-18 від 03.08.2018 р.; договору надання послуг технікою №01/01-19 від 01.01.2019р.; договору поставки № 12/05-20 від 12.05.2020р.; специфікації до договору № 12/05-20 від 12.05.2020р.; видаткові накладні до договору № 12/05-20 від 12.05.2020р.; сертифікатів якості на катанку мідну; виписки по рахунку за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р.; картки рахунку 631 за період з 01.05.2020p по 30.09.2020р.; договір поставки № 15/02-19 від 15.02.2019р. та специфікації до нього; видаткових накладних до договору поставки № 15/02-19 від 15.02.2019р.; ТТН; довіреності; договору поставки № 25/09-19 від 25.09.2019р.; специфікації до договору поставки № 25/09-19 від 25.09.2019р.; видаткової накладної до договору поставки №25/09-19 від 25.09.2019р.; довіреності до договору поставки №25/09-19 від 25.09.2019р.; товарно-транспортні накладні до договору поставки № 25/09-19 від 25,09.2019р.; картки рахунку 361 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р. договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; специфікації до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; технологічної схеми до договору на переробку №01/07-20 від 01,07.2020р.; видаткової накладної до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; товарно-транспортна накладна до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; акту надання послуг з переробки до договору па переробку Хе01/07-20 від 01.072020р.; видаткової накладної з переробки до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; рахунку на оплату до договору на переробку №01/07-20 від 01,07.2020р.; картки рахунку 6852 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р.; договору поставки №25/06-20 від 25.06.2020р.; специфікації №1 від 25.06.20р.; видаткової накладної до договору №25/06-20 від 25.06.2020р.; товарно-транспортної накладної до договору №25/06-20 від 25.06.2020р.; картки рахунку 361 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р., спростовуються висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 029 976 грн. у тому числі: за липень 2020 року - в сумі 2 029 976 грн., та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, всього у сумі 305 744 грн. (за вересень 2020 року).

Однак, судова колегія не може погодитись із наведеними твердженнями суду попередньої інстанції, з огляду на те, що з вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані саме на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 р.(далі - Закон №996-XIV), підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону №996-XIV на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Колегія суддів зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На переконання апеляційного суду, надані ТОВ ЕСВАЙР первинні документи, не є такими, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , з урахуванням часу, місця здійснення господарських операції, тощо, виходячи з наступного.

На підтвердження відвантаження Постачальником та отримання Покупцем Продукції (заготівка мідна для волочіння (катанка) 8 мм), тобто факту передачі товарно-матеріальних цінностей, підприємством надано наступні видаткові накладні:РН-0000001 від 27.05.2020р., РН-0000003 від 29.05.2020р., РН-0000002 від 29.05.2020р., РН-0000006 від 05.06.2020р., РН-0000004 від 05.06.2020р., РН-0000005 від 05.06.2020р.

Між тим, детально дослідивши надані Товариством вищевказані документи, колегія суддів звертає увагу на те, що наведені вище видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, не містять, реквізитів одержувача (зазначено тільки назву - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР ) та конкретного місця їх складання (зазначено тільки м. Одеса). При цьому, умовами укладеного договору поставки було передбачено, що доставка продукції згідно зі Специфікацій здійснюється зі складу Продавця за адресою 65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А.

Згідно Специфікацій №1 від 12.05.2020р., №2 від 29.05.2020р., №3 від 05.06.2020р., №4 від 08.06.2020р., №5 ВІД 26.06.2020Р., №6 ВІД 01.07.2020Р., які є невід`ємними частинами Договору поставки № 12/05-20, номенклатура Продукції - заготівка мідна для волочіння (катанка) 8мм. Доставка продукції згідно зі Специфікацій здійснюється зі складу Продавця за адресою 65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що юридичною адресою Постачальника за Договором № 12/05-20 від 12.05.2020р. - ТОВ УКРВТОРСПЛАВ є - 65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд.10, кв.11.

Жодних письмових доказів наявності у Постачальника складських приміщень за адресою - 65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А - матеріали справи не містять.

За вказаного, вбачається неможливість встановити та підтвердити фактичне місце здійснення господарської операції за договором № 12/05-20 від 12.05.2020р., місця переходу права власності на товар та складання первинних документів, тобто надані до перевірки договори, видаткові накладні, тощо, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із постачання зазначеної у Договорі № 12/05-20 від 12.05.2020р. продукції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що п. 1.2 договору поставки № 12/05-20 від 12.05.2020р. було також погоджено сторонами про те, що якість Продукції, що поставляється за цим Договором повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Так, ТОВ ЕСВАЙР до перевірки та до суду надавало копії Сертифікатів якості, зареєстрованих під номерами 20/50/053 від 27.05.2020р., 20/50/055 від 29.05.2020р., 20/05-056 від 29.05.2020р., 20/06-057 від 05.06.2020р., 20/06-057 від 05.06.2020р., придбаної нібито у ТОВ УКРВТОРСПЛАВ заготівки мідної для волочіння (катанки) 8мм, виданих ТОВ Дифенс-Метал .

Між тим, ТОВ Дифенс-Метал , яким видано ці Сертифікати якості не є безпосереднім постачальником заготівки мідної для волочіння (катанки) 8 мм на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР за договором поставки № 12/05-20, у спірному періоді, за який було проведено податковим органом перевірку.

Вказані вище Сертифікати якості не містять печаток та підписів посадових осіб безпосереднього постачальника позивача - ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , що в свою чергу не дає можливості стверджувати про те, що вказані сертифікати мають відношення до товару, придбаного саме у ТОВ УКРВТОРСПЛАВ .

На думку ж судової колегії, обов`язок щодо підтвердження якості продукції, яка поставляється ТОВ УКРВТОРСПЛАВ мала бути підтверджена саме Постачальником за цим Договором, а не сторонньою юридичною особою, яка жодного відношення до укладеного Договору не має.

Суд апеляційної інстанції у розрізі спірних правовідносин, враховує також посилання контролюючого органу на відсутність жодних доказів щодо підтвердження перевезення продукції, в саме товарно-транспортних накладних, передбачених Договором від 12.05.2020р. №12/05-20, актів виконаних робіт, довіреностей на отримання товару, тощо.

Позивач в свою чергу обґрунтовує відсутність товарно-транспортних накладних тим, що під час прийому-передачі продукції від ТОВ УКРВТОРСПЛАВ до ТОВ ЕСВАЙР не здійснювалися вантажні перевезення автомобільним транспортом, адже складські приміщення ТОВ ЕСВАЙР знаходяться за тією самою адресою, що і складські приміщення ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , а саме: м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А. З таким твердженням позивача погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів ще раз наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у Постачальника за Договором № 12/05-20 від 12.05.2020р. - ТОВ УКРВТОРСПЛАВ , складських приміщень за адресою - м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А, а первинні документи не містять місця їх складання, як було зазначено вище.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться письмові докази, з яких вбачається наявність складських приміщень за вказаною вище адресою у позивача та у ТОВ Дифенс-Метал .

Аналізуючи твердження позивача про те, що переміщення товару зі складу ТОВ УКРВТОРСПЛАВ на склад ТОВ ЕСВАЙР здійснювалося за допомогою автонавантажувача відповідно до договору про надання послуг технікою №01/01-19 від 01.01.2019р. перевезення, а тому була відсутня необхідність використовувати автомобільний транспорт для доставки продукції на склад ТОВ ЕСВАЙР , судова колегія звертає увагу на те, що за умовами вказаного вище договору №01/01-19 Товариству з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР були надані виконавцем - ТОВ Дифенс-Метал послуги автонавантажувачем Komatsu FD30Tз вилковим захватом, державний номер Т30-32ОД.

При цьому, за умовами вказаного договору, п. 3.1 було також передбачено, що факт передачі техніки засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту прийому-передачі, який засвідчує дату передачі конкретної техніки Замовнику та інші умови, які сторони вважають необхідними визначити при підписанні Акту прийому-передачі.

Однак, відповідних Актів прийому-передачі підприємством позивача ані до перевірки ані до матеріалів справи надано не було.

Відсутність же вказаних документів не дає можливості встановити та підтвердити зокрема дату передачі конкретної техніки Замовнику, з урахуванням дат складання видаткових накладних за Договором № 1205-20 ввід 12.05.2020р., для підтвердження господарської операції з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ .

Також, не є можливим з наданих позивачем документів відслідкувати яким чином здійснювалось переміщення Продукції за договором № 12/05-20 з одного складу до іншого, хто виконував ці роботи, дата та час їх виконання та інш.

З приводу оплати продукції, придбаної за Договором № 12/05-20 від 12.05.2020р. ТОВ ЕСВАЙР , колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що операції по взаємовідносинам з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ за період, що перевірявся, відображено проводками: Дт631 Кт311, Дт281 Кт 63.1, Дт 6442 Кт 63.1.

Станом на 30.09.2020р. сальдо взаєморозрахунків з ТОВ УКРВТОРСПЛАВ (дебетове) - 14 125 418,41 грн.

Судова колегія зазначає, що у перевіряємому періоді, як свідчать дані перевірки, ТОВ ЕСВАЙР відповідно до платіжного доручення від 26.08.2020р. № 26 було здійснено попередню оплату за заготівку мідну для волочіння (8мм) у сумі 700 000 грн. в т.ч. податок на додану вартість - 116 667 грн. та включено до складу податкового кредиту у серпні 2020р. згідно з податковою накладною № 386 від 26.08.2020р.

Апеляційний суд вважає ґрунтовним твердження контролюючого органу стосовно того, що у перевіряємому періоді, продукції - заготівка мідна для волочіння (катанка) (8мм) за умовами здійснення вищевказаної оплати - ТОВ ЕСВАЙР не було отримано.

Отже, все викладене вище свідчить про обґрунтованість доводів контролюючого органу про те, що первинні документи: складені суб`єктами господарської діяльності на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам; є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції; складені з порушенням встановленого законодавством порядку, отже не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку; документально оформлене постачання відповідної кількості ідентифікованого товару походження якого не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.03.2020 року у справі №826/22011/15, від 06.03.2020 року у справі 803/13/16, відповідно до якого при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Однак, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

До того ж, колегія суддів вважає за доцільне врахувати й те, що за даними акту перевірки № 2890/15-32-07-02/42287356 від 08.12.2020р., ТОВ УКРВТОРСПЛАВ є фігурантом кримінального провадження № 42017000000003630 від 13.11.2017р. Ухвалою Печерського районного суд м. Києва від 20.03.2020 № 1-кс-13354/19 встановлено наступне - …особи, які діють від імені юридичних осіб та/або службові особи ТОВ Євро-Цветмет , …ТОВ Дифенс-Метал , ТОВ Волмет , ТОВ Опт-Торг 2000 , ТОВ Укрвторсплав , тощо, та інші діючи умисно, ухилились від сплати податку на додану вартість, який входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій з підприємствами що мають ознаки фіктивності та пов`язаних підприємств, та підміни номенклатури товарів, робіт та послуг, без фактичної зміни їх майнового стану на суму яка в п`ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах… .

Також, ТОВ Укрвторсплав є фігурантом кримінального провадження №32018160000000063 від 07.06.2018р.

Варто відзначити що наявність кримінальних проваджень не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту, у разі якщо такі були складені по реально здійсненим та фактично виконаним господарським операціям.

Окрім того, апеляційний суд також враховує надану податковим органом інформацію з інформаційних баз ГУ ДПС в Одеській області щодо встановлення відсутності придбання постачальником позивача ТОВ Укрвторсплав продукції - заготівка мідна для волочіння (катанка 8мм). При цьому, ТОВ Укрвторсплав не є виробником такої продукції.

Враховуючи усе викладене у сукупності, не зважаючи на підтвердження матеріалами справи подальшого використання у власній господарській діяльності продукції - заготівка мідна для волочіння (катанка) 8мм, з огляду на відсутність реального джерела походження цієї продукції (відсутність придбання та неможливості виготовлення Товару безпосереднім постачальником), не підтвердження місця поставки товару, факту перевезення від Постачальника до Покупця, можна дійти висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ ЕСВАЙР та ТОВ УКРВТОРСПЛАВ у червні 2020р., як наслідок договір № 12/05-20 не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять його предмет.

Таким чином, фактично ТОВ ЕСВАЙР здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання Товару і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відтак, на підставі встановлених спірних обставин справи, судова колегія погоджується з висновком податкового органу про порушення п. 44.1 ст.44, пп. а п.198.1 та абзацу першого п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 статті 201 ПК України в результаті чого, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет (р.18 Декларації) у загальній сумі 2 029 976 грн. за липень 2020 року, що призвело до завищено від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (р.19 Декларації) в сумі 305 744 грн. за вересень 2020р.

З урахуванням всього вище встановленого, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення у даній справі, було неповно встановлено спірні обставини у справі та зроблено хибні висновки про недоведеність правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи уцілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками перегляду судового рішення, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим наявні підстави для скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що зазначеним вище вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕСВАЙР" про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020р. №№0046960702, 0046940702 - відмовити.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 420/1008/21- скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСВАЙР до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020р. №№0046940702, 0046960702 - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Шляхтицький О.І.