Постанова

від 26.04.2023 по справі 420/1008/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 420/1008/21

адміністративне провадження № К/9901/40991/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Танасогло Т.М., суддів Димерлія О.О., Шляхтицького О.І.)

УСТАНОВИВ

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» (надалі ТОВ «ЕСВАЙР», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідача, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0046940702 від 31.12.2020р. та податкового повідомлення-рішення №0046960702 від 31.12.2020 року винесені ГУ ДПС в Одеській області.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що контрагент позивача, щодо якого проводилась перевірка, а саме ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», є діючими суб`єктом господарювання, всі господарські операції з цим контрагентом мають реальний характер та підтверджені необхідними документами, оформленими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, позов ТОВ «ЕСВАЙР» задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0046940702 від 31.12.2020р.

3.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0046960702 від 31.12.2020р. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що господарські операції позивача із його контрагентом є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 420/1008/21.

5.1. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020р. №№0046940702, 0046960702 відмовлено повністю.

6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що первинні документи складені суб`єктами господарської діяльності на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції; складені з порушенням встановленого законодавством порядку, отже не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку; документально оформлене постачання відповідної кількості ідентифікованого товару походження якого не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 11 листопада 2021 року Товариство не погодившись з рішенням апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі №420/1008/21 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року .

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/20757/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права (п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 статті 200 ПК України), викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15, від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, від 24 травня 2019 року у справі №826/7423/16, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Товариство вказує, що під час прийому-передачі продукції від ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» до ТОВ «Есвайр» не здійснювалися вантажні перевезення автомобільним транспортом, оскільки складські приміщення ТОВ «Есвайр» знаходяться за тією самою адресою, що і складські приміщення ТОВ «Укрвторсплав», а саме: Україна, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А. Переміщення товару зі складу ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» на склад ТОВ «ЕСВАЙР» здійснювався за допомогою автонавантажувача відповідно до договору про надання послуг технікою №01/01-19 від 01 січня 2019 року перевезення, а тому була відсутня необхідність використовувати автомобільний транспорт для доставки продукції на склад ТОВ «ЕСВАЙР».

Усі розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, і згідно інформації по журналу-ордеру по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень)».

Також позивач звертає увагу на те, що придбана у ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм була в подальшому реалізована ТОВ «ЕСВАЙР» наступним контрагентам:

- ТОВ «ЄВРОПАН» (код ЄДРПОУ 39543889) згідно Договору поставки № 25/09-19 від 25 вересня 2019 року;

- ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 31600918) згідно Договору поставки № 15/02-19 від 15 лютого 2019 року.

7.4. Позивач наголошує, що Суд апеляційної інстанції грубо порушив норми процесуального права, встановивши обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Серед недопустимих доказів, на яких ґрунтується оскаржувана постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду є, зокрема неіснуюча ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2020 № 1-кс- 13354/19, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень та податкова інформація з інформаційних баз ГУ ДПС в Одеській області, що є підставою для оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України .

8. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

9. 29 грудня 2021 року справа №420/1008/21 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Суди попередніх інстанцій установили, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу ГУ ДПС в Одеській області від 19.11.2020 № 5745-п, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у період з 25.11.2020 по 01.12.2020 головними державними ревізорами ГУ ДПС в Одеській області Примаченко В.С., Козовій Т.А., Клейбатенко О.М. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕСВАЙР" (далі - ТОВ "ЕСВАЙР"), код ЄДРПОУ 42287356, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

11. За результатами перевірки складено акт №2890/15-32-07-02/42287356 від 08.12.2020р.

12. Актом перевірки встановлено, що за період який перевірявся, ТОВ «ЕСВАЙР» задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 424 271 грн. Перевіркою повноти -нарахування податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено його заниження всього у сумі 2 029 976 грн., у тому числі: за липень 2020 року - в сумі 2 029 976 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено у п. 3.2 розділу III цього акта). Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, всього у сумі 305 744 грн. (за вересень 2020 року) в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2 розділу III цього акта. Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період, що перевірявся, наведено в Додатку 3 до акта перевірки.

13. На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0046940702 від 31.12.2020, яким встановлено порушення підпункту п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3. п.198.6.ст.198 , п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ. У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та п.123.1 ст.123 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (побіг, послуг) на загальну суму 3 044 964 гр., у тому числі: 2 029 976 - основна сума податкового зобов`язання та 1 014 988 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Також було винесено податкове повідомлення-рішення №0046960702 від 31.12.2020, яким установлено порушення п.44,1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.198. п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України віл 02.12.2010р. і зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі - 305 744 грн.

14. Товариство, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 31.12.2020 року № 0046940702, №0046960702, звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

15. Спірним питання у цій справі правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ».

16. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

18. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

19. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

20. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

21. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

22. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

23. Згідно з абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

24. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

25. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

26. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

27. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

28. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

29. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

30. Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

31. Відповідно до п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

32. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

33. За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

34. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентом на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.

35. Судами попередніх інстанцій було встановлено факт укладення Як вбачається з матеріалів справи вбачається що між TOB «ЕСВАЙР» та TOB «УКРВТОРСПЛАВ» було укладено договір №12/05-20 від 12.05.2020р.

36. У пункті 2 Договору №12/05-20 від 12.05.2020 укладеного з ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» зазначено, що місцем поставки товару є склад Постачальника. Доставка продукції здійснюється Покупцем зі складу Постачальника.

37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час прийому-передачі продукції від ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» до ТОВ «Есвайр» не здійснювалися вантажні перевезення автомобільним транспортом, оскільки складські приміщення ТОВ «Есвайр» знаходяться за тією самою адресою, що і складські приміщення ТОВ «Укрвторсплав», а саме: Україна, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А.

38. Переміщення товару зі складу ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» на склад ТОВ «ЕСВАЙР» здійснювався за допомогою автонавантажувача відповідно до договору про надання послуг технікою №01/01-19 від 01 січня 2019 року перевезення, а тому була відсутня необхідність використовувати автомобільний транспорт для доставки продукції на склад ТОВ «ЕСВАЙР».

39. Необхідно зазначити, що згадувані судом апеляційної інстанції докази на підтвердження наявності у ТОВ «Укрвторсплав» складу за адресою - 65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А, не були надані Позивачем з власної ініціативи лише тому, що договір оренди складу між ТОВ «Укрвторсплав» та ТОВ «Дифенс-Метал» не має прямого відношення до господарських операцій щодо придбання позивачем заготівки мідної для волочіння (катанка) 8 мм, ТОВ «Укрвторсплав» не є учасником цієї справи; договір оренди складу, укладений між ТОВ «Укрвторсплав» та ТОВ «Дифенс-Метал», не належить до первинних документів ТОВ «Есвайр», і крім цього: ані Відповідач, ані суд першої інстанції не ставили під сумнів наявність такого складу.

40. Придбана у ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм була в подальшому реалізована ТОВ «ЕСВАЙР» наступним контрагентам:

1. ТОВ «ЄВРОПАН» (код ЄДРПОУ 39543889) згідно Договору поставки № 25/09-19 від 25 вересня 2019 року;

2. ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 31600918) згідно Договору поставки № 15/02-19 від 15 лютого 2019 року.

41. Також заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм, придбана у ТОВ «Укрвторсплав» 30 червня 2020 року, була передана на ТОВ «ЄВРОПАН» для подальшої переробки у дріт мідний різних січень, згідно договору на переробку давальницької сировини №01/07-20 від 01 липня 2020 року та додатків до нього.

42. Отримана готова продукція, а саме дріт мідний різних січень, була у подальшому реалізована на ТОВ «ЕКСПЕРТ-КАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 37140962) згідно Договору поставки № 25/06-20 від 25 червня 2020 року.

43. Усі розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, і згідно інформації по журналу-ордеру по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень)».

44. Указане підтверджується наданими контролюючому органу та до суду копіями наступних документів: договору про перевезення вантажів територією України № 01/07-20 від 01 липня 2020р.; договору оренди нежитлових приміщень № 03/08-18 від 03.08.2018 р; акту приймання-передачі до Договору оренди нежитлових приміщень № 03/08-18 від 03,08.2018 р.; додаткової угоди до договору оренди № 03/08-18 від 03.08.2018 р.; договору надання послуг технікою №01/01-19 від 01.01.2019р.; договору поставки № 12/05-20 від 12.05.2020р.; специфікації до договору № 12/05-20 від 12.05.2020р.; видаткові накладні до договору № 12/05-20 від 12.05.2020р.; сертифікатів якості на катанку мідну; виписки по рахунку за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р.; картки рахунку 631 за період з 01.05.2020p по 30.09.2020р.; договір поставки № 15/02-19 від 15.02.2019р. та специфікації до нього; видаткових накладних до договору поставки № 15/02-19 від 15.02.2019р.; ТТН; довіреності; договору поставки № 25/09-19 від 25.09.2019р.; специфікації до договору поставки № 25/09-19 від 25.09.2019р.; видаткової накладної до договору поставки №25/09-19 від 25.09.2019р.; довіреності до договору поставки №25/09-19 від 25.09.2019р.; товарно-транспортні накладні до договору поставки № 25/09-19 від 25,09.2019р.; картки рахунку 361 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р. договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; специфікації до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; технологічної схеми до договору на переробку №01/07-20 від 01,07.2020р.; видаткової накладної до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; товарно-транспортна накладна до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; акту надання послуг з переробки до договору па переробку Хе01/07-20 від 01.072020р.; видаткової накладної з переробки до договору на переробку №01/07-20 від 01.07.2020р.; рахунку на оплату до договору на переробку №01/07-20 від 01,07.2020р.; картки рахунку 6852 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р.; договору поставки №25/06-20 від 25.06.2020р.; специфікації № 1 від 25.06.20р.; видаткової накладної до договору №25/06-20 від 25.06.2020р.; товарно-транспортної накладної до договору №25/06-20 від 25.06.2020р.; картки рахунку 361 за період з 01.05.2020р по 30.09.2020р.

45. Отже, з установлених обставин справи та наданих документів, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що між TOB «ЕСВАЙР» та TOB «УКРВТОРСПЛАВ» дійсно склалися реальні господарсько-правові відносини, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового стану сторін, до того ж товар використано у господарській діяльності, що підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, та отримано позитивний фінансовий результат від даних операцій.

46. Щодо доводів податкового органу з чим погодився суд апеляційної інстанції, що позивачем не були надані ТТН під час проведення перевірки, однак колегія суддів зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

47. Товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення та відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами.

48. Указана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 2а-10089/11/1370 та від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а.

49. Крім того, платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у нашого підприємства відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

50. Натомість, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

51. Однак, згідно матеріалів справи, зустрічна перевірка контрагентів позивача податковим органом не проводилась, податкові правопорушення щодо нарахування ПДВ не встановлені, тому висновки акту перевірки є недоведеними.

52. Указана позиція щодо обов`язковості проведення зустрічних перевірок контрагентів викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №П/811/217/17 (адміністративне провадження №К/9901/38084/18).

53. Суд звертає увагу на те, що прямого безпосереднього зв`язку між ТОВ «Дифенс-Метал» та ТОВ «Есвайр» немає, водночас ТОВ «Дифенс-Метал» є виробником поставленої ТОВ «Укрвторсплав» на користь ТОВ «Бсвайр» продукції, а відтак саме ТОВ «Дифенс-Метал», як виробнику, належало видавати сертифікат якості.

54. Стосовно посилання суду апеляційної інстанції податкового органу про те, що ТОВ «Укрвторсплав» є фігурантом кримінального провадження №32018160000000063 від 07.06.2018р., Суд вважає необґрунтованими.

55. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

56. Суд звертає увагу, що у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

57. У наведеній постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

58. Колегія суддів зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

59. Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

60. Так, долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

61. Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

62. Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентом за період, що перевірявся.

63. Відтак, узагальнюючи наведене вище необхідно погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що Позивач формував дані свого податкового обліку за результатами операцій ТОВ «ЕСВАЙР» з ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» на документально підтверджених відомостях, надані до матеріалів справи та до перевірки докази повністю підтверджують фактичне здійснення операції наведеними вище суб`єктами господарювання.

64. Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 КАС України, норми права застосував формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому належним чином (відповідно до визначених у оскаржуваних індивідуальних актах підстав) не обґрунтував у чому полягає недостатність і неналежність наданих Позивачем документів для цілей підтвердження фактичного здійснення операцій.

65. Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм ПК України, встановлені судом першої інстанції обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для доведення фактичного здійснення операцій, підтверджуються зроблені судом першої інстанції висновки про правомірність формування позивачем даних податкового обліку.

66. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.

67. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, вказав про обґрунтованість позовних вимог. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

68. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

69. Згідно з частиною першою статті 352 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Переглянувши судові рішення, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а суд апеляційної інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права що є підставою для скасування судового рішення. За таких обставин касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

VІ. Судові витрати

71. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

72. Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

73. За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

74. Як убачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з касаційною скаргою, позивач сплатив судовий збір у розмірі - 45400 гривень (платіжне доручення № 762 від 03 листопада 2021 року), а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

75. Керуючись статтями 328, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі №420/1008/21 скасувати, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року залишити в силі.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» (65025, Одеська область, м. Одеса, 21-й кілометр Старокиївської дороги, 21 А, код ЄДРПОУ 42287356) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 45400 ( сорок п`ять тисяч чотириста ) гривень.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко