Рішення

від 03.11.2021 по справі 371/1380/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.11.2021 Єдиний унікальний № 371/1380/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

03 листопада 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/1380/17

Провадження № 2/371/37/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швачки Вікторії Юріївни про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права,

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2021 року Миронівським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права.

За результатами розгляду цивільної справи, судом позовні вимоги задоволено частково:

Визнано незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, та поновлено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

Визнано незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га, та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

Визнано незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним (недійсним) та скасування Наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га відмовлено.

З Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни стягнуто понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі по 640 гривень з кожного.

21 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Швачка В.Ю. звернулася в суд із заявою про розподіл судових витрат, в якій просила стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у сумі 26 354,00 грн. та 4800,00 грн. витрат, що пов?язані з виїздом представника позивача з міста Києва до міста Миронівка Київської області для розгляду справи.

Заяву обґрунтувала тим, що вона здійснювала представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у справі № 371/1380/17 на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного 02 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об?єднанням Юридичні технології .

Вступивши в справу на стадії підготовчого засідання, 12 серпня 2020 року нею було долучено до матеріалів справи попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Під час розгляду справи, нею позивачу було надано правничу допомогу у виді ознайомлення з матеріалами справи, участі у робочій зустрічі із замовником, надання консультацій та узгодження правової позиції, в тому числі, але не виключно щодо залучення співвідповідача, підготовки та подання клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про витребування доказів у справі, в тому числі виготовлення необхідної кількості копії документів, що додаються до відзиву.

Вартість вказаних послуг визначена із розрахунку 1 година витраченого часу адвоката = 1059,00 грн. (1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день за 1 годину витраченого адвокатом часу). Всього адвокатом було витрачено на надання вказаних послуг 6 годин загальною вартістю 6354,00 грн.

Крім того, адвокатом надавалася правнича допомога з представництва інтересів позивача в судових засіданнях 13 серпня 2019 року, 7 листопада 20196 року, 19 грудня 2019 року, 4 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року, 12 серпня 2020 року, 25 лютого 2021 року, 8 квітня 2021 року.

Вартість вказаних послуг визначена у розмірі 20000,00 грн. за 8 судоднів із розрахунку 2500,00 грн. за один судодень (один судодень - перебування адвоката у суді до 3 годин, у тому числі очікування судового засідання).

Вказані витрати просила стягнути, посилаючись на правила частин 2 та 3 статті 137 ЦПК України.

Також зазначила, що позивачем були понесені витрати у розмірі 4800,00 грн. компенсації адвокату витрат, пов?язаних з її виїздами для представлення інтересів позивача в судових засіданнях у даній справі до міста Миронівка. Всього нею здійснено 8 виїздів до Миронівського районного суду (13 серпня 2019 року, 7 листопада 2019 року, 19 грудня 2019 року, 4 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року, 12 серпня 2020 року, 25 лютого 2021 року, 8 квітня 2021 року).

Розмір вказаних витрат розраховано, виходячи з погодженої сторонами вартості одного виїзду до міста Миронівка у розмірі 600,00 грн. (відстань по маршруту місто Київ - місто Миронівка - місто Київ складає 220 км., витрати пального на 100 км - 10 літрів, середня вартість палива /банзин А-95/ складає 27,00 грн. за 1 літр).

Витрати, пов?язані з її переїздом до іншого населеного пункту для представництва інтересів позивача, просила стягнути на підставі статті 138 ЦПК України.

На підтвердження наданих послуг та сплати позивачем на рахунок АО Юридичні технології понесених витрат, представником позивача до заяви долучено акти наданих послуг від 03 липня 2020 року та 13 квітня 2021 року, а також банківські виписки від 13 квітня 2021 року та 14 квітня 2021 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3,4 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

20 квітня 2021 року копії заяви про розподіл судових витрат з додатками були направлені відповідачам.

До заяви представником позивача долучено докази направлення копії заяви про розподіл судових витрат з додатками на адресу Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О.

Згідно з даними з розділу відстеження поштових відправлень офіційного сайту Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), направлені представником позивача на адресу відповідачів копії заяв про розподіл судових витрат вручені адресатам.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідачів не надходило.

Сторони в судове засідання не викликалися, що відповідає положенням частини 4 статті 270 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу регламентовано у пункті 2 частини 3 статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України.

За правилами статті 133 ЦПК України судові, витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями частини 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення .

При стягненні витрат на правову допомогу суд враховує, що особа, яка таку допомогу надавала, є адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

В матеріалах справи наявний ордер серії КВ № 363650 від 02 квітня 2019 року, виданий АО Юридичні технології адвокату Швачці В.Ю. на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2019 року, копія договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2019 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Швачки В.Ю. (а.с.229-234 т.1).

У відповідності до вимог пункту 17 частини 2 статті 197 ЦПК України, представником позивача Швачкою В.Ю. під час підготовчого засідання було надано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат позивача, пов?язаних із наданням професійної правничої допомоги (а.с. 183-185 т.2).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, представник позивача разом із заявою про розподіл судових витрат, надала суду письмові докази, про склад, розмір та порядок розрахунку витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

Надані представником позивача акти надання послуг від 03 липня 2020 року та від 13 квітня 2021 року містять детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, вказані акти містять вартість наданих послуг з правничої допомоги та розрахунок вказаної вартості. При цьому, вказаний розрахунок не відрізняється від розрахунку, викладеного у попередньому (орієнтовному) розрахунку очікуваних судових витрат, що подавався представником позивача в підготовчому судовому засіданні, що свідчить про обізнаність і можливість відповідачів попередньо орієнтовно розрахувати можливі витрати, пов?язані з розглядом справи (а.с. 100,102 т. 3).

З наданих суду актів вбачається, що позивачем та адвокатом погоджено наданий обсяг та вартість правничої допомоги у виді ознайомлення з матеріалами справи, участі у робочій зустрічі із замовником, надання консультацій та узгодження правової позиції, в тому числі, але не виключно, щодо залучення співвідповідача, підготовки та подання клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про витребування доказів у справі, в тому числі виготовлення необхідної кількості копії документів.

Вартість вказаних послуг визначена із розрахунку 1 година витраченого часу адвоката = 1059,00 грн. (1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день за 1 годину витраченого адвокатом часу). Всього адвокатом було витрачено на надання вказаних послуг 6 годин загальною вартістю 6354,00 грн.

Крім того, адвокатом надавалася правнича допомога з представництва інтересів позивача в судових засіданнях 13 серпня 2019 року, 7 листопада 2019 року, 19 грудня 2019 року, 4 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року, 12 серпня 2020 року, 25 лютого 2021 року, 8 квітня 2021 року.

Вартість вказаних послуг визначена у розмірі 20000,00 грн. за 8 судоднів із розрахунку 2500,00 грн. за один судодень (один судодень - перебування адвоката у суді до 3 годин, у тому числі очікування судового засідання).

Таким чином, загальна вартість наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги становить 26354 грн. (6354,00 + 20000,00).

Представником позивача надано платіжні документи, які підтверджують оплату послуг, узгоджену в актах. Зокрема, за даними фільтрованих виписок АТ КБ ПриватБанк про рух коштів на рахунку АО Юридичні технології позивачем ОСОБА_1 було сплачено на рахунок АО Юридичні технології 06 липня 2020 року двома платежами, всього 6354 грн., та 17 квітня 2021 року двома платежами, всього 24800,00 грн. (а.с. 101,103, т.3).

Суд зазначає, що підстави для зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відсутні, оскільки таке зменшення є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідачів не надходило.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням відсутності клопотань зі сторони відповідачів про зменшення заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу, є пов?язаними з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Разом з тим, цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат між сторонами залежно від того, на чию користь ухвалено судове рішення.

За правилом пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вказаної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни витрати на професійну правничу допомогу, сплачені позивачем, підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Оскільки судом задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру із чотирьох, то з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни підлягають стягненню понесені судові витрати у виді сплачених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 6588 гривень 50 копійок з кожного (26354,00/2=13177,00/2=6588,50).

Щодо відшкодування позивачу витрат, пов?язаних з прибуттям його представника до Миронівського районного суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 138 ЦПК України визначено, що витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

При цьому вказані витрати не можуть бути віднесені до правничої допомоги, види якої визначені в статті 19 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Представник позивача в заяві про розподіл судових витрат ставить вимогу про стягнення витрат, що пов?язані із виїздом адвоката до міста Миронівка Київської області у розмірі 4800, 00 грн., які були компенсовані позивачем.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, представник позивача навела розрахунок таких витрат, виходячи з того, що нею здійснено 8 виїздів до Миронівського районного суду (13 серпня 2019 року, 7 листопада 2019 року, 19 грудня 2019 року, 4 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року, 12 серпня 2020 року, 25 лютого 2021 року, 8 квітня 2021 року). Розмір вказаних витрат розраховано, виходячи з погодженої сторонами вартості одного виїзду до міста Миронівка у розмірі 600,00 грн. (відстань по маршруту місто Київ - місто Миронівка - місто Київ складає 220 км., витрати пального на 100 км - 10 літрів, середня вартість палива /банзин А-95/ складає 27,00 грн. за 1 літр).

Разом з цим, представник позивача до зазначених розрахунків не додала доказів фактичного несення нею витрат, пов?язаних з її прибуттям у зазначені дні до Миронівського районного суду Київської області, таких як платіжні документи, що підтверджують факт купівлі та вартість придбаного палива в зазначені дні тощо.

З огляду на недоведеність понесення фактичних витрат, пов?язаних з виїздом представника позивача до Миронівського районного суду, вимога про стягнення 4800,00 грн. на такі витрати не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача - адвоката Швачки Вікторії Юріївни про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права, задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплачених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 6588 (шість тисяч п?ятсот вісімдесят вісім) гривень 50 копійок з кожного.

У задоволенні вимог про стягнення витрат, що пов?язані із виїздом адвоката до Миронівського районного суду Київської області, у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга , з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, подається до Миронівського районного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження : місто Київ, вулиця Серпова, 3/14.

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

Державний кадастровий реєстратор відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікова Наталія Олексіївна, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: будинок під номером 58, вулиця Соборності, місто Миронівка, Київська область.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук