Постанова

від 01.11.2021 по справі 922/1229/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/1229/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Зубченко І.В.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Гостіщева О.О., витяг з ЄДР

від відповідача - адвокат Дородних С.В., ордер АН №1032456 від 09.04.21

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків, вх. № 2125 Х/З на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/1229/21 (суддя - Аріт К.В., повний текст складено та підписано 14.06.2021)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Перепелиці Оксани Євгеніївни, м. Харків

про стягнення 61 289,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Перепелиці Оксани Євгеніївни заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 06.11.2015 за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 в сумі 61 289,37 грн.

Позов обґрунтований тим, що після спливу строку дії договору (01.05.2018) орендар не повернув земельну ділянку до земель запасу міста та продовжує здійснювати фактичне використання земельної ділянки, тому згідно з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі від 06.11.2015 неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування цією земельною ділянкою, а плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що закінчення дії договору оренди землі та відсутність нового договору між сторонами є тією правовою підставою, яка дає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України. В зв`язку з тим, що предметом та підставою позову є стягнення орендної плати за договором оренди землі, що припинив свою дію 01.05.2018, відтак суд першої інстанції вважав, що нарахування позивачем орендної плати на підставі цього договору від 06.11.2015 за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 є безпідставним, а отже позивачем невірно визначені предмет та підстава позову, у зв`язку з чим позовні вимоги з визначених позивачем підстав є необґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач, Харківська міська рада, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

За доводами апеляційної скарги:

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність предмету і підстав подання позову, оскільки не взяв до уваги, що згідно з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі від 06.11.2015 неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою; плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених договором;

- орендарем по закінченню строку дії договору земельну ділянку не повернуто за актом приймання-передачі, що свідчить про фактичне використання земельної ділянки;

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідач згідно з листом ГУ ДФС у Харківській області № 3443/5/20-40-24-15-17 від 25.02.2021 протягом 2018-2020 років фактично сплачувала орендну плату з фізичних осіб за спірну земельну ділянку, що вказує на факт перебування такої земельної ділянки в її користуванні та є підставою для встановлення обов`язку особи сплачувати орендну плату;

- заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 06.11.2015 за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 складає 61289,37 грн.

13.07.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/1229/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 поновлено Харківській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 року у справі №922/1229/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/1229/21 та вирішено здійснити перегляд даного рішення суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У разі якщо учасники скористаються наданим ст. 263 ГПК України правом подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Східного апеляційного господарського суду у строк до 03.08.2021 включно.

Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 року у справі № 922/1229/21.

У зв`язку із звільненням у відставку головуючого судді Пушая В.І. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2021 року визначено склад колегії суддів (за наявності): Радіонова О.О. - головуючий суддя; судді: Зубченко І.В., Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 прийнято апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 року у справі №922/1229/21 до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії: Радіонова О.О. (головуючий, суддя-доповідач), суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В. та призначено до розгляду на 13.10.2021 о 10:30 год.

У судовому засіданні 13.10.2021 представник відповідача заявив клопотання про продовження строку для надання відзиву на апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/1229/21. Клопотання мотивовано тим, що позовна заява та апеляційна скарга до відповідача не надходила у зв`язку з цим у останнього не було можливості підготувати документи та направити їх до суду у встановлені строки, просив оголосити перерву у судовому засіданні.

Скаржник не заперечував щодо клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви у судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.10.2021 оголошено перерву до 01.11.2021 об 11:00 годині.

Після судового засідання 13.10.2021 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло письмова заява про продовження строку для надання відзиву.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 клопотання представника відповідача, ФОП Перепелиці Оксани Євгенівни, про продовження процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу задоволено. Продовжено ФОП Перепелиці Оксані Євгенівни процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/1229/21 до 27.10.2021 включно.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апелянта не погоджується, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на те, що договір оренди припинив свою дію 01.05.2018, тобто договірні відносини відпали, нарахування позивачем орендної плати на підставі договору за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 є безпідставним. Відповідач також посилається на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про оренду землі, а також вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні 01.11.2021 представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач зазначив про те, що рішенням Харківської міської ради від 26.09.2012 року №840/12 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , від 22.05.2013 року №1148/13 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Харківською міською радою (далі -орендодавець, позивач) надано ФОП Перепелиці Оксані Євгенівні (далі - орендар, відповідач) земельну ділянку за адресою: вул. Карла Маркса, 9 у м. Харкові, загальною площею 0,1553 га (кадастровий номер 6310137200:01:007:0013).

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ФОП Перепелиця О.Є. укладено договір оренди землі від 06.11.2015 року (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) за № б/н.

Відповідно до п.8, п.15 договору земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, складських приміщень строком до 01.05.2018 року.

Як зазначає позивач, між Харківською міською радою та ФОП Перепелицею О.Є. не було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Однак, орендар не повернув земельну ділянку до земель запасу міста та продовжує здійснювати фактичне використання земельної ділянки, тому згідно з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі від 06.11.2015 року (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом № 2129/14 становить 3606252 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік: 4504209 грн.

Згідно з п.9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з довідкою № 1015/15 від 27.01.2015 становить 8 % від нормативної грошової оцінки і складає в рік: 360 336,70 грн.; в місяць: 30 028,06 грн.

Відповідно до п.10 спірного договору оренди землі орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахування індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Згідно із листа ГУ ДФС у Харківській області від 25.02.2021 № 3443/5/20-40-24-15-17 ФОП Перепелиця О.Є. фактично сплатила за 2018 рік 548 409,66 грн.; за 2019 рік 414 315,90 грн.; за 2020 рік 527 148,88 грн.

Виходячи з викладеного, позивачем заявлено позов про стягнення з ФОП Перепелиця О.Є. заборгованості в розмірі 61 289,37 грн. зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Карла Маркса, 9 у м. Харкові, загальною площею 0,1553 га відповідно до договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) за № б/н за період з 01.05.2018 по 31.12.2020, що є різницею між нарахованою позивачем орендною платою за спірний період в розмірі 1 368 360,63 грн. та сумою 1 307 071,26 грн., сплаченою відповідачем самостійно відповідно до довідки ДПС.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства на підставі ст. 628 ЦК України.

Як встановлено матеріалами справи, укладений між сторонами договір оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Спеціальним законом, який регулює суспільні відносини в Україні з питань оренди землі є Закон України Про оренду землі .

Предметом спору у цій справі є стягнення з ФОП Перепелиця О.Є. орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Карла Маркса, 9 у м. Харкові, загальною площею 0,1553 га відповідно до договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015), нарахованої Харківською міською радою після припинення дії договору оренди земельної ділянки за період з 01.05.2018 по 31.12.2020.

За приписами ст. ст. 2, 3 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

За договором найму (оренди) земельної ділянки згідно ст. 792 ЦК України наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 1 договору оренди землі орендодавець (Харківська міська рада) на підставі рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 840/12 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд , рішення 24 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.05.2013 № 1148/13 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надає, а орендар (ФОП Перепелиця О.Є.) приймає у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Карла Маркса, 9 (вул. Благовіщенська, 9). В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310137200:01:007:0013) загальною площею 0,1553 га (а.с. 18).

Договір укладено строком: до 01.05.2018. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (п. 8 договору).

Відповідно до п. 20 договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

У статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 47553986 від 13.11.2015, номер запису про інше речове право 12032962 від 09.11.2015, на підставі договору оренди землі б/н від 06.11.2015, видавник Харківська міська рада, за ФОП Перепелиця О.Є. зареєстровано право оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, складських приміщень; строк дії: 01.05.2018, з правом пролонгації (а.с. 22-23).

За умовами п. 21 договору після припинення дії договору, орендар за актом приймання-передачі повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі.

Як зазначає позивач, між Харківською міською радою та ФОП Перепелицею О.Є. не було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Листом Департаменту територіального контролю та земельних відносин управління земельних відносин Харківської міської ради від 07.06.2021 № 3987/0/553-21 підтверджено, що звернень ФОП Перепелиці О.Є. про поновлення договору оренди землі номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015 (кадастровий номер 6310137200:01:007:0013) до Департаменту земельних відносин з 01.01.2016 по 31.01.2021 та Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин з 01.02.2021 по цей час не надходило (а.с. 54).

Водночас відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З наведеного слідує, що Закон пов`язує виникнення права оренди земельної ділянки з моментом державної реєстрації цього речового права, а з моменту реєстрації припинення речового права оренди земельна ділянка вважається повернутою.

За обставинами даної справи відповідач земельну ділянку за актом приймання-передачі позивачу не повернув. До того ж матеріали справи не містять відомостей та інформації щодо припинення речового права оренди ФОП Перепелиці О.Є. щодо земельної ділянки (кадастровий номер 6310137200:01:007:0013) за договором оренди землі б/н від 06.11.2015.

Разом з цим, згідно з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі від 06.11.2015 року неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Проте, суд першої інстанції на вищезазначені обставини не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про те, що закінчення дії договору оренди землі та відсутність нового договору між сторонами є тією правовою підставою, яка дає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

При цьому, положення статті 1212 ЦК України можуть застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Беручи до уваги, що матеріалами справи не підтверджено ані факту повернення орендодавцю (Харківській міській раді) земельної ділянки за актом приймання-передачі відповідно до умов п.21 договору оренди землі, ані факту реєстрації припинення речового права оренди земельної ділянки, а отже правова підстава для користування відповідачем земельною ділянкою, що є предметом договору оренди землі від 06.11.2015, не припинена в установленому законом порядку.

До того ж, як було зазначено, згідно з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачем орендної плати на підставі договору оренди землі від 06.11.2015 після його припинення.

Оскільки орендар (відповідач) не повернув земельну ділянку до земель запасу міста та продовжує здійснювати фактичне використання земельної ділянки, тому у відповідності з підпунктом л) пункту 31 договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) орендодавець (позивач) має всі правові підстави вимагати плати за землю у порядку та розмірах, визначених умовами даного договору.

При цьому, факт використання відповідачем земельної ділянки за адресою; вул. Благовіщенська, 9 м. Харків згідно договору оренди від 09.11.2015 у спірний період підтверджується листом ДПС у Харківській області (а.с. 24-25), який свідчить про сплату Перепелицею О.Є. орендної плати за 2018-2020роки в загальній сумі 1489 874,44 грн.

Як встановлено апеляційним господарським судом, з долучених до позовної заяви доказів вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладався з Фізичною особою-підприємцем Перепелицею О.Є. та їй надавалась земельна ділянка саме як підприємцю для господарської діяльності - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.

Згідно зі ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з ФОП Перепелиці О.Є. орендної плати, нарахованої Харківською міською радою за використання земельної ділянки на підставі укладеного між сторонами договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015), то між сторонами існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності, враховуючи також, що в спірних правовідносинах відповідач виступав як суб`єкт господарювання, а не як фізична особа.

За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що вищезазначений лист ДПС у Харківській області є доказом на підтвердження сплати Перепелицею О.Є. як суб`єктом господарювання орендної плати за договором від 06.11.2015 в загальній сумі 1489 874,44 грн. за період 2018-2020 роки.

Посилання відповідача на те, що припинення дії договору оренди земельної ділянки не доводить її використання відповідачем саме для підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо повернення земельної ділянки у встановленому порядку та строки, а його умовами також передбачено сплату орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, тобто правовідносини з виконання договору між сторонами не припинилися.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як визначено п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За змістом до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У своїй постанові від 16.03.2020 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19 висловив наступну позицію.

Нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.

Виходячи з положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10 договору сторони передбачили, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом № 2129/14 становить 3 606 252 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік становить 4 504 209 грн.

Положеннями ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Так, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять, зокрема, 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь; 2016 рік - 1,0 для сільськогосподарських угідь та 1,06 для земель не сільськогосподарського призначення; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру орендної плати, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації, у спірний період складає 6 841 803,39 грн.

Виходячи з умов пункту 9 договору, розмір орендної плати становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 547 344,27 грн. на рік (6 841 803,39 грн. х 8%), та 45 612,02 грн. за 1 місяць, що також підтверджується інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, яка викладена в листі № 524/0/225-21 від 21.01.2021 (а.с. 26).

Крім того, як зазначає позивач, згідно пункту 1.3 рішення сесії Харківської міської ради від 18.03.2020 № 2079/20 Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 № 1814/19 Про бюджет міста Харкова на 2020 рік відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року плата за за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Отже, за розрахунком позивача, за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 відповідач повинен був сплатити таку орендну плату в розмірі 1 368 360,63 грн., а саме:

01.05.2018 - 31.12.2018 - 364 896,16 грн.

01.01.2019 - 31.12.2019 - 547 344,27 грн.

01.01.2020 - 29.02.2020 - 91 224,04 грн.

01.05.2020 - 31.12.2020 - 364 896,16 грн.

Згідно із листа ГУ ДПС у Харківській області від 25.02.2021№ 3443/5/20-40-24-15-17 ФОП Перепелиця О.Є. фактично сплатила

за 2018 рік - 548 409,66 грн;

за 2019 рік - 414 315,90 грн;

за 2020 рік - 527 148,88 грн.

Таким чином, у 2018 році, за вирахуванням орендної плати в розмірі 45 612,02 грн. за 1 місяць за період січень - квітень, що складає 182 448,08 грн., відповідач повинен був сплатити за період 01.05.2018 по 31.12.2018 орендну плату в розмірі 364 896,16 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції досліджено, що розрахунок позивача за даний період містить помилку, оскільки розмір орендної плати за місяць складає 45 612,02 грн., тоді як позивачем невірно зазначено 45 700,81 грн. за місяць.

Оскільки за даними ГУ ДПС у Харківській області відповідачем було фактично сплачено у 2018 році 548 409,66 грн., тоді як річна орендна плата становить 547 344,27 грн., отже переплата відповідача за 2018 рік становить 1 065,39 грн.

За період 01.01.2019 по 31.12.1019 відповідачем фактично сплачено 414315,90 грн., отже з урахуванням річної орендної плати у розмірі 547 344,27 грн. заборгованість відповідача за 2019 рік складає 133 028,37 грн.

За період 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідачем фактично сплачено 527 148,88 грн., отже з урахуванням визначеного позивачем періоду та орендної плати в розмірі 456 120,20 грн. (91 224,04 грн + 364 896,16 грн) за 2020 рік переплата відповідача за 2020 рік складає 71 028,68 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що заборгованість ФОП Перепелиці О.Є. зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Благовіщенська (Карла Маркса), 9 м. Харків загальною площею 0,1553 га згідно договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право 12032962 від 09.11.2015) за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 складає 60 934,30 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 355,07 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог передчасне та не ґрунтується на дослідженні усіх наданих учасниками справи доказів та надання їм оцінки у контексті норм, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на вищевикладені обставини, апеляційну скаргу Харківської міської ради слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/1229/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Перепелиці Оксани Євгеніївни заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 06.11.2015 за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 в сумі 60 934,30 грн.

Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги, позивачу підлягають відшкодуванню витрати, понесені ним по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/1229/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Перепелиці Оксани Євгеніївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код 04059243) 60 934,30 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Карла Маркса,9 у м. Харкові загальною площею 0,1553 га відповідно до договору оренди землі від 06.11.2015 (номер запису про інше речове право: 12032962 від 09.11.2015) за № б/н за період з 01.05.2018 по 31.12.2020, 2256,38 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3384,57 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 355,07 грн. відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2021.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко