Постанова

від 03.11.2021 по справі 1240/2378/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 1240/2378/18

адміністративне провадження № К/9901/10666/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2018, ухвалене у складі головуючого судді Смішливої Т.В., та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, прийняту у складі колегії суддів: Міронової Г.М. (головуючий), Арабей Т.Г., Казначеєва Є.Г.

І. Суть спору

1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ЛАТЄСТ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області), Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0019021202 (форма В1 ) про порушення підпункту б пункту 200.4 статті 200 ПК України та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану позивачем;

- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01-02-15 на податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0019021202 за формою В1 .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ ЛАТЄСТ зазначило, що у відповідності до пункиту 200.4. статті 200 ПК України мало право заявити бюджетне відшкодування. Товариство подало податкові декларації з ПДВ в електронній формі до контролюючого органу, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року № 9047837795 від 19.03.2018. Згідно декларації податкові зобовязання з ПДВ за лютий 2018 року склали 334451,00 грн. Загальна сума податкового кредиту склала 461241,00 грн. Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 Декларації з ПДВ) склало 126790,00 грн, з яких заявлено до відшкодування - 48930,00 грн. Правомірність та сума зазначеного від`ємного значення Актом перевірки першим відповідачем під сумнів не ставились, та не зазначались як помилка або порушення. Позивачем допущено технічну помилку і замість власного індивідуального податкового номеру (ІПН) позивача - 241837412149, вказано ІПН 300000000000 - що має відповідати коду покупця-нерезидента при експорті товарів, а не при їх імпорті. Допущення вказаної технічної помилки не дає право першому відповідачу приймати податкове повідомлення-рішення форми В1 , оскільки у такому випадку позивач взагалі позбавляється права бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вважає, що перший відповідач повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення форми В3 та відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 48930,00 грн, що дало б можливість позивачу заявити вказану суму у майбутніх періодах.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "ЛАТЄСТ" є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 049446, дата реєстрації 24.10.2000, ідентифікаційний код 24183749. ТОВ ЛАТЄСТ перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та є платником податку на додану вартість з 27.03.2007 згідно свідоцтва № 100030986, податковий номер 241837412149.

4. ТОВ ЛАТЄСТ 19.03.2018 подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року з додатками, що підтверджено квитанцією № 2 про прийняття електронного документу, у якій задекларовано податкові зобов`язання у сумі 334451,00 грн, податковий кредит у сумі 461241,00 грн, від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту у сумі 126790,00 грн, у тому числі підлягає бюджетному відшкодуванню - 48930,00 грн та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 77860,00 грн.

5. ГУ ДФС у Луганській області 18.04.2018 проведено камеральну перевірку ТОВ ЛАТЄСТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, за результатами якої складено акт № 1048/12-32-12-02/24183749.

6. У вказаному акті зазначено, що під час перевірки платнику податків направлено запит від 26.03.2018 № 1645/10/12-32-12-02-13 про надання первинних документів на підтвердження даних, відображених у декларації з ПДВ за лютий 2018 року. У відповідь на вказаний запит ТОВ ЛАТЄСТ надано копії фінансово-господарських документів, що підтверджують фактичну сплату коштів у попередньому та звітному податковому періоді, експортні ВМД, докази фактичного перетину товару через митний кордон України, копії імпортних ВМД, копії аркушів коригування митних декларацій у січні 2018 року та інші документи. При відображенні ТОВ ЛАТЄСТ у декларації за лютий 2018 року від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 126790,00 грн, суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 77860,00 грн (рядок 21 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено. При відображенні ТОВ ЛАТЄСТ у декларації за лютий 2018 року бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 48930,00 грн (рядок 20.2.1 декларації) порушення встановлені та викладені у пункті 3.6 акту перевірки.

7. У пункті 3.6 Акту перевірки зазначено, що в ході аналізу Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (далі - Додаток 3) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ ЛАТЄСТ встановлено декларування суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48930,00 грн, яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг, а саме: постачальнику з індивідуальним податковим номером (далі - іпн) 300000000000. В ході аналізу Додатку 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі - Додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року не встановлено постачальників з іпн 300000000000.

8. Згідно з інформаційними базами даних ДФС України не встановлено постачальника з іпн 300000000000. Згідно з ЄРПН за період лютий 2018 року не встановлено накладних постачальниками з іпн 300000000000 покупцеві ТОВ 24183749).

9. На підставі викладеного першим відповідачем зроблено висновок про те, що камеральною перевіркою податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ Латєст (код ЄДРПОУ 24183749) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку встановлені порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Кодексу в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 48930,00 грн.

10. З урахуванням акту перевірки від 18.04.2018 № 1048/12-32-12-02/24183749 ГУ ДФС у Луганській області вказано на порушення підпункту б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення № 0019021202 від 10.05.2018 про зменшення ТОВ ЛАТЄСТ бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2018 року у сумі 48930,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 24465,00 грн.

11. Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України, зазначивши у скарзі, зокрема, про те, що платник податку вважає безпідставним застосування податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В1 , оскільки це позбавить ТОВ ЛАТЄСТ на врахування невідшкодованої суми ПДВ в наступних податкових періодах, а також, що вважає у даному випадку доцільним складання податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В3 на відмову у наданні бюджетного відшкодування.

12. Рішенням Державної фіскальної служби України № 24812/6199-99-11-01-02-15 від 27.07.2018 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № 0019021202 від 10.05.2018, а скаргу - без задоволення.

13. Рішення ДФС України мотивовано тим, що перевіркою встановлено, що в додатку № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ ЛАТЄСТ задекларовано суму від`ємною значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48930,00 грн, яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг, а саме постачальнику з індивідуальним податковим номером 300000000000. Звітний (податковий) період у якому виникло від`ємне значення є лютий 2018 року. У ході аналізу Додатку 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року не встановлено постачальників з іпн 300000000000. Згідно з інформаційними базами даних ДФС не встановлено постачальника з іпн 300000000000. Згідно з ЄРПН за період лютий 2018 року не встановлено реєстрації податкових накладних постачальниками з іпн 300000000000 покупцеві ТОВ ЛАТЄСТ /

14. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № 0019021202 (форма В1 ) та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01-02-15 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 10.12.2018 позов задовольнив повністю.

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № 0019021202 (форма В1 ) та, як наслідок рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01-02-15.

17. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 13.03.2019 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

18. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Луганській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

19. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ЛАТЄСТ вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (положення ПК України наводяться в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22. Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

23. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначеностаттею 200 Податкового кодексу України.

24. Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

25. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

26. а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

27. б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

28. в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

29. За змістом пункту 200.7 зазначеної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

30. Відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

31. в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

32. Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

33. Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу Українипередбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно дорозділу V цього Кодексу.

34. Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254).

35. Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування платника податків, що заявлена у податковій (митній) декларації, уточнюючих розрахунках.

36. За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку податкові повідомлення-рішення складаються зокрема за формами: "В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6); "В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

37. Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок № 916).

38. Пунктом 1 розділу ІХ Порядку № 916, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

39. Згідно з пунктом 2 розділу ІХ Порядку № 916, за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

40. При цьому, за правилами пункту 3 Порядку № 916, рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

1) у вступній частині рішення зазначаються: найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податків; дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції);

2) описова частина рішення має містити: дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків; вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції; стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу;

3) у мотивувальній частині рішення вказуються: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги;

4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення.

41. У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.

V. Оцінка Верховного Суду

42. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення з підстав завищення Товариством сум бюджетного відшкодування.

43. Сукупний аналіз вимог пункту 58.1 статті 58 та пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми перевищення бюджетного відшкодування є встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

44. Вимоги наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин свідчать про те, що заявлені платником податків суми бюджетного відшкодування повинні бути підтвердженими внаслідок проведення перевірки контролюючим органом.

45. Актом перевірки від 18.04.2018 №1048/12-32-12-02/24183749 не встановлено неправильності розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а встановлено невірне зазначення в додатку 3 до декларації за лютий 2018 року іпн постачальника на суму 48930,00 грн.

46. Отже, висновки Акту про проведення перевірки не узгоджуються зі змістом спірного податкового повідомлення-рішення, що підтверджує правильність правової оцінки обставин справи, здійсненої судами попередніх інстанцій.

47. Щодо позовних вимог про скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги, колегія суддів вказує, що мотивувальна частина рішення Державної фіскальної служби України має містити, зокрема, результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги.

48. Як установлено судами попередніх інстанцій ТОВ ЛАТЄСТ у скарзі на податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0019021202 за формою В1 зазначило, що вважає безпідставним застосування податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В1 , оскільки це позбавило платника податку на врахування невідшкодованої суми ПДВ в наступних податкових періодах, а також, вважає у даному випадку доцільним складання податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В3 про відмову у наданні бюджетного відшкодування, однак, у рішенні Державної фіскальної служби України від 27.07.2018 відсутні будь-які мотиви щодо відхилення вказаних доводів.

49. З огляду на встановлення протиправності податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 0019021202 за формою В1 , суди дійшли висновку про помилковість висновків ДФС України щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення.

50. За таких обставин Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № 0019021202 (форма В1 ) та рішення ДФС України від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01 -02-15.

51. У частині доводів відповідача щодо форми податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що їх оцінка не має першочергового значення з огляду на підтвердження в ході судового розгляду самостійних підстав для скасування оскаржених актів індивідуальної дії, а саме те, що порушення у вигляді помилки щодо зазначення номеру ІПН, з огляду на обставини справи, є незначним.

52. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

53. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року справі № 1240/2378/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко