Рішення

від 10.12.2018 по справі 1240/2378/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2378/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В. ,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, дов. № 268 від 06.08.2018,

ОСОБА_2, доруч. № 286 від 17.08.2018,

представника відповідачів - ОСОБА_3, дов. № 3880/9/12-32-10-00-29 від 18.12.2017

№ 99-99-11-17/12/44 від 05.04.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № НОМЕР_1 (форма «В1» ) про порушення підпункту (б) пункту 200.4. ст.200 Податкового кодексу України та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану позивачем.

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01 -02-15 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № НОМЕР_1 за формою «В1» .

В обґрунтуванням позовних вимог зазначено, що позивач як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області з 27.11.2000. В період з 21.03.2018 по 18.04.2018 першим відповідачем проводилась камеральна перевірка ТОВ ЛАТЄСТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року. За результатами даної перевірки складено Акт № 1048/12-32-12-02/24183749 від 18.04.2018, в якому зазначено, що ТОВ ЛАТЄСТ порушило, зокрема, норму п.п. (б) п. 200.4. ст. 200 Податкового Кодексу України, задекларувавши суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 48930,00 грн. Також, вказано, що в ході аналізу Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (далі - Додаток 3) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ Латєст встановлено декларування суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48930 грн., яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг, а саме постачальнику з індивідуальним податковим номером (далі - іпн.) 300000000000. . Крім того, в ході аналізу Додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі - Додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року не встановлено постачальників з іпн. 300000000000. Згідно інформаційних баз даних ДФС України не встановлено постачальника з іпн. 300000000000. Згідно ЄРПН за період лютий 2018 року не встановлено реєстрації податкових накладних постачальниками з іпн. 300000000000 покупцеві ТОВ Латєст (код ЄДРПОУ 24183749). Таким чином, податковим органом, встановлені порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 48930,00 грн. На підставі Акту перевірки відповідача ТОВ ЛАТЄСТ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № НОМЕР_1 (форма В1 ), за яким Позивач, нібито, завищив суму бюджетного відшкодування на 48930,00 грн., та має сплатити штрафну санкцію у відповідності до п. 123.1. ст. 123 ПК України в розмірі 50 % від суми завищення бюджетного відшкодування. Скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № НОМЕР_1 (форма В 1 ), ДФС України рішенням про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6/99-99-11-01-02-15 залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. Позивач вважає, що, у відповідності до п. 200.4. ст. 200 ПК України мав право заявити бюджетне відшкодування, тому як подав податкові декларації з ПДВ в електронній формі до контролюючого органу, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року № НОМЕР_2 від 19.03.2018. Згідно декларації податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2018 року склали 334451,00 грн. Загальна сума податкового кредиту склала 461241,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 Декларації з ПДВ) склало 126790,00 грн,, з яких заявлено до відшкодування - 48930,00 грн. Правомірність та сума зазначеного від'ємного значення Актом перевірки першим відповідачем під сумнів не ставились, та не зазначались як помилка або порушення. Позивачем допущено технічну помилку і замість власного індивідуального податкового номеру (ІПН) позивача - 241837412149, вказано ІПН 300000000000 - що має відповідати коду покупця-нерезидента при експорті товарів, а не при їх імпорті. Допущення вказаної технічної помилки не дає право першому відповідачу приймати податкове повідомлення-рішення форми В1 , оскільки у такому випадку позивач взагалі позбавляється права бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вважає, що перший відповідач повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення форми В3 та відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 48930,00 грн, що дало б можливість позивачу заявити вказану суму у майбутніх періодах.

Перший відповідач - ГУ ДФС у Луганській області позов не визнав, 31.08.2018 надав до суду відзив (арк. спр. 91-93), у якому зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки декларації позивача за лютий 2018 року № НОМЕР_2 від 19.03.2018 встановлено, що у додатку 3 до податкової декларації, ТОВ ЛАТЄСТ зазначено розрахунок суми бюджетного відшкодування від'ємного значення у розмірі 48930,00 грн, яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів та послуг, а саме постачальнику з індивідуальним податковим номером 300000000000. На запит податкового органу позивач надав пояснення, що при заповненні таблиці 2 Додатку 3 до декларації допущено технічну помилку і замість власного ІПН 241837412149, вказано ІПН 300000000000. Однак, ГУ ДФС у Луганській області в ході аналізу Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 не встановлено постачальників з ІПН 300000000000. З огляду на зазначене перший відповідач вважає, що ним правомірно винесено податкове повідомлення- рішення від 10.05.2018 № 00190021202 за формою В1 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2018 року на суму 48930,00 грн. Тобто, Головне управління ДФС у Луганській області вважає, що позивач не позбавлений права на бюджетне відшкодування за податковою декларацією за лютий 2018 року у розмірі 48930,00 грн після усунення порушень, виявлених під час перевірки.

Другий відповідач - ДФС України позив не визнав, надав до суду відзив (арк. спр. 103-106), у якому вказав, що єдиним доводом скаржника для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № 00190021202 за формою В1 вказано порушення контролюючим органом положення п.200.14 Податкового кодексу України та положення п.2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Позивач у скарзі до ДФС України не посилався на технічну помилку, яка відобразилася у зазначенні ІПН 300000000000 замість власного ІПН241837412149 у табл. 2 Додатку 3 до податкової декларації. Вказав, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пп. б , п.200.4 ст.200 ПК України, яким встановлено не відсутність права платника на бюджетне відшкодування заявленої суми, а завищення такої в силу обставин, а тому ГУ ДФС України вірно обрано форму В1 податкового повідомлення-рішення. Вважав, що рішення, прийняте за результатами розгляду скарги позивача є правомірним.

Позивач скористався своїм правом та надав до суду відповідь на відзив першого відповідача (арк. спр. 112-114).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 53).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою від 05.09.2018 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін.

Ухвалою від 04.12.2018 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зазначили, що позивачем не оспорюється факт допущення помилки під час складання додатку 3 до декларації за лютий 2018 року, одна, вважають, що наданими на запит податкового органу первинними документами було підтверджено правомірність формування від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 126790,00 грн, а тому у першого відповідача не було права зменшувати суму бюджетного відшкодування на 48930,00 грн. За наявності технічної помилки податковий орган мав би відмовити у наданні бюджетного відшкодування, тобто, винести податкове повідомлення-рішення форми В3 .

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що положеннями пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України передбачались випадки, коли платник податку не мав права на отримання бюджетного відшкодування. У таких випадках податковим органом приймались податкові повідомлення-рішення форми В3 , але Законом № 909-VIII від 24.12.2015 пункт 200.5 статті 200 Податкового кодексу України виключено, а тому з 2016 року податкові повідомлення-рішення форми В3 не приймаються. Вважав, що ГУ ДФС у Луганській області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а позивач має право у будь-який час подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ, виправити допущені помилки та скористатись своїм правом на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 48930,00 грн, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» (далі - ТОВ ЛАТЄСТ ) є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 049446, дата реєстрації 24.10.2000, ідентифікаційний код 24183749. ТОВ ЛАТЄСТ перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та є платником податку на додану вартість з 27.03.2007 згідно свідоцтва № 100030986, податковий номер 241837412149 (арк.спр. 81, 84, 85).

ТОВ ЛАТЄСТ 19.03.2018 подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року з додатками, що підтверджено квитанцією № 2 про прийняття електронного документу, у якій задекларовано податкові зобов'язання у сумі 334451,00 грн, податковий кредит у сумі 461241,00 грн, від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у сумі 126790,00 грн, у тому числі підлягає бюджетному відшкодуванню - 48930,00 грн та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 77860,00 грн (арк. спр. 59-65).

ГУ ДФС у Луганській області 18.04.2018 проведено камеральну перевірку ТОВ ЛАТЄСТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, за результатами якої складено акт № 1048/12-32-12-02/24183749 (арк. спр. 66-72).

У вказаному акті зазначено, що під час перевірки платнику податків направлено запит від 26.03.2018 № 1645/10/12-32-12-02-13 про надання первинних документів на підтвердження даних, відображених у декларації з ПДВ за лютий 2018 року. У відповідь на вказаний запит ТОВ ЛАТЄСТ надано копії фінансово-господарських документів, що підтверджують фактичну сплату коштів у попередньому та звітному податковому періоді, експортні ВМД, докази фактичного перетину товару через митний кордон України, , копії імпортних ВМД, копії аркушів коригування митних декларацій у січні 2018 року та інші документи. При відображенні ТОВ ЛАТЄСТ у декларації за лютий 2018 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 126790,00 грн, суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 77860,00 гри. (рядок 21 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено. При відображенні ТОВ ЛАТЄСТ у декларації за лютий 2018 року бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 48930,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) порушення встановлені та викладені у п. 3.6 Акту перевірки.

У пункті 3.6 Акту перевірки зазначено, що в ході аналізу Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (далі - Додаток 3) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ ЛАТЄСТ встановлено декларування суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48930,00 грн, яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг, а саме постачальнику з індивідуальним податковим номером (далі - іпн.) 300000000000. В ході аналізу Додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі - Додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року не встановлено постачальників з іпн. 300000000000.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України не встановлено постачальника з іпн. 300000000000. Згідно ЄРПН за період лютий 2018 року не встановлено накладних постачальниками з іпн. 300000000000 покупцеві ТОВ 24183749).

На підставі викладеного першим відповідачем зроблено висновок про те, що камеральною перевіркою податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ Латєст (код ЄДРПОУ 24183749) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку встановлені порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 48930,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.04.2018 № 1048/12-32-12-02/24183749 ГУ ДФС у Луганській області встановлено порушення підпункту б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2018 про зменшення ТОВ ЛАТЄСТ бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2018 року у сумі 48930,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 24465,00 грн (арк. спр. 73-74).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України (скарга від 29.05.2018), зазначивши у скарзі, зокрема, про те, що платник податку вважає безпідставним застосування податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В1 , оскільки це позбавить ТОВ ЛАТЄСТ на врахування невідшкодованої суми ПДВ в наступних податкових періодах, а також, що вважає у даному випадку доцільним складання податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В3 на відмову у наданні бюджетного відшкодування (арк. спр. 75).

Рішенням Державної фіскальної служби України № 24812/6199-99-11-01-02-15 від 27.07.2018 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 10.05.2018, а скаргу - без задоволення (арк. спр. 77-79).

Рішення ДФС України мотивовано тим, що перевіркою встановлено, що в додатку № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ ЛАТЄСТ задекларовано суму від'ємною значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48930,00 грн, яка фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг, а саме постачальнику з індивідуальним податковим номером (далі - іпн.) 300000000000. Звітний (податковий) період у якому виникло від'ємне значення є лютий 2018 року. У ході аналізу Додатку 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року не встановлено постачальників з іпн. 300000000000. Згідно з інформаційними базами даних ДФС не встановлено постачальника з іпн. 300000000000. Згідно з ЄРПН за період лютий 2018 року не встановлено реєстрації податкових накладних постачальниками з іпн. 300000000000 покупцеві ТОВ ЛАТЄСТ .

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (положення ПК України наводяться в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.7 зазначеної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254).

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування платника податків, що заявлена у податковій (митній) декларації, уточнюючих розрахунках.

За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку податкові повідомлення-рішення складаються зокрема за формами: "В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6); "В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

З аналізу положень пункту 58.1 статті 58 та пунктів 200.4, 200.14 статті 200 ПК України суд приходить до висновку, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми перевищення бюджетного відшкодування є встановлення факту завищення розміру задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Податковим органом під час перевірки витребувано у позивача первинні документи, на підставі яких складено податкову декларацію з ПДВ за лютий 2018 року та, за результатами їх аналізу порушень не встановлено, крім того, в акті перевірки не зазначено зауважень стосовно реальності господарських операцій платника податків, за результатами якої виникла сума від'ємного значення ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що актом перевірки № 1048/12-32-12-02/24183749 від 18.04.2018 не встановлено неправильності розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а встановлено невірне зазначення в додатку 3 до декларації за лютий 2018 року іпн постачальника на суму 48930,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час камеральної перевірки декларації з ПДВ ТОВ ЛАТЄСТ за лютий 2018 року ГУ ДФС у Луганській області фактично не встановлено порушень пункту 200.4 статті 200 ПК України, а відтак у першого відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання представника першого відповідача на те, що винесенням податкового повідомлення-рішення форми В1 не позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування за податковою декларацією за лютий 2018 року у розмірі 48930,00 грн суд вважає безпідставним.

Так, ТОВ ЛАТЄСТ зверталось до Державної фіскальної служби України за податковою консультацією щодо можливості відображення сум бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ у випадку отримання податкового повідомлення-рішення форми В1 та отримало індивідуальну податкову консультацію за № 4310/66/99-99-12-02-01-15/ІПК від 08.10.2018 (арк. спр. 172-174), у якій зазначено, що якщо за результатами перевірки контролюючого органу виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість і відповідно вручено ППР за формою В1 , платник податку не відображає суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні, в рядку 16.3 податкової декларації, оскільки після проведення перевірки контролюючими органами платник податку якому відмовлено в наданні бюджетного відшкодування не має права включати зазначену суму до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У разі відмови в отриманні бюджетного відшкодування та відповідно вручення ППР за формою ВЗ , платник податку відображає суму зменшеного бюджетного відшкодування в рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у податковій декларації з податку на додану вартість у звітному (податковому) періоді, в якому ППР за формами ВЗ узгоджено (підпункт 5 пункту 4 розділу V наказу № 21).

При цьому у разі заповнення рядка 16.3 обов'язковим є заповненням таблиці Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення - рішення та/або уточнюючого розрахунку .

Щодо решти позовних вимог суд виходить з такого.

Приписи п. 56.10 ст. 56 ПК України визначають, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок № 916).

Пунктом 1 розділу ІХ Порядку № 916, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

Згідно п. 2 розділу ІХ Порядку № 916, за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.

При цьому, за правилами п. 3 Порядку № 916, рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

1) у вступній частині рішення зазначаються: найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податків; дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції);

2) описова частина рішення має містити: дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків; вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції; стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу;

3) у мотивувальній частині рішення вказуються: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги;

4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення.

У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.

Отже, мотивувальна частина рішення Державної фіскальної служби України має містити, зокрема, результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги.

Так, ТОВ ЛАТЄСТ у скарзі на податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 № НОМЕР_1 за формою «В1» зазначило, що вважає безпідставним застосування податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В1 , оскільки це позбавило платника податку на врахування невідшкодованої суми ПДВ в наступних податкових періодах, а також, що вважає у даному випадку доцільним складання податковим органом податкового повідомлення-рішення форми В3 про відмову у наданні бюджетного відшкодування, однак, у рішенні Державної фіскальної служби України від 27.07.2018 відсутні будь-які мотиви щодо відхилення вказаних доводів.

Оскільки, під час судового розгляду встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 № НОМЕР_1 за формою «В1» , суд дійшов висновку про помилковість висновків ДФС України щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, а тому, беручи до уваги викладену позицію у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 818/1695/16 щодо можливості оскарження рішень ДФС України за результатами розгляду скарги платника податків, вважає за необхідне скасувати рішення від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01 -02-15 як таке, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № НОМЕР_1 (форма «В1» ) про порушення підпункту (б) пункту 200.4. ст.200 Податкового кодексу України та зменшення ТОВ ЛАТЄСТ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану позивачем.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 27.07.2018 № 24812/6199-99-11-01 -02-15 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2018 № НОМЕР_1 за формою «В1» .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39591445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» (місцезнаходження: 93400, вул. Пивоварова, буд. 15А, Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24183749) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЄСТ» (місцезнаходження: 93400, вул. Пивоварова, буд. 15А, Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24183749) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 10 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4