Ухвала

від 04.11.2021 по справі 2-1452/11

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1452/11

6/357/335/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача у виконавчому листі, -

В С Т А Н О В И В :

19.10.2021 представник заявника ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , адвокат Дейко Єгор Анатолійович, звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 21.10.2021, мотивуючи тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 вересня 2014 року по справі № 2-1452/11 позов ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США та за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США. 20.07.2020 між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо було укладено Договір №2291/К про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, за яким ПАТ Дельта банк відступив шляхом продажу новому кредитору право вимоги до боржників, у тому числі, фізичної особи ОСОБА_1 за Кредитними договором № 47/ПВ- 06 від 10 березня 2006 року та за Кредитними договором № 450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року, Іпотечним договором від 10 березня 2006 року та за Іпотечним договором від 28 листопада 2006 року, а також до поручителя ОСОБА_2 договором Поруки №47/ПОР-06 від 10 березня 2006 року та за договором Поруки №450/ПОР-06 від 28 листопада 2006 року, укладеними з ТОВ Український промисловий банк , право вимоги за якими перейшло до AT Дельта Банк на підставі Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань. Відповідно до умов Договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо сплатила ПАТ Дельта банк ціну визначену у п.4 цього Договору та в результаті укладення Договору, кредитором/ іпотекодержателем у зобов`язанні, стало ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , яке набуло право вимагати замість Банку щодо належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права. У зв`язку з цим, просив замінити стягувача - АТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо у виконавчому листі №2-1452/11.

04.11.2021 представник боржника ОСОБА_1 , адвокат Назаренко Роман Анатолійович, подав до суду заперечення на заяву про заміну стягувача, в яких зазначив, що боржник не погоджується із поданою заявою, вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав. З додатків доданих до заяви не можливо встановити факт переходу до заявника прав за кредитними договорами з огляду на відсутність самих кредитних договорів, адже відповідно до вимог ст.517 ЦК України доказом нового кредитора у зобов`язанні має бути сам кредитний договір. Як зазначено в заяві про зміну сторони у виконавчому провадженні, 20.07.2020 між ПАТ Дельта банк та ТОВ ФК Інвест-Кредо укладено договір відступлення прав вимоги №2291/К у відповідності до умов якого, ПАТ Дельта банк передає (відступає) ТОВ ФК Інвест-Кредо право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за: кредитним договором №47/ПВ-06 від 10.03.2006,кредитним договором №450/ПВ-06 від 08.11.2006,іпотечним договором від 10.03.2006 та іпотечним договором від 28.11.2006, а також до поручителя ОСОБА_2 за: договором поруки 47/ПОР -06 від 10.03.2006 та задоговором поруки №450/ПОР-06 від 28.11.2006, укладеним із ПАТ Український промисловий банк . Так, до заяви додано копію договору про відступлення права вимоги №2291/К від 20.07.2020, проте з даного договору неможливо встановити чи перейшло до ТОВ ФК Інвест-Кредо право вимоги за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10.0.3.2006. Також, складовими частинами договору про відступлення права вимоги №2291/К від 20.07.2020 є Додаток №1 та Додаток №2, у яких зазначено перелік осіб та договорів за якими відступлено право вимоги. Вважає, що з даних додатків неможливого встановити до кого саме та за якими договорами було відступлено право вимоги, адже дані додатки не містять підписів осіб, що уклали договір про відступлення права вимоги, крім того, інформація про відступлення права вимоги за кредитними договорами до ОСОБА_1 зазначена на окремих простих аркушах у табличній формі, попри те, що даний договір є нотаріально посвідченим. Таким чином, докази, які надані ТОВ ФК Інвест-Кредо до заяви про зміну сторони у виконавчому провадженні, не підтверджують перехід права вимоги від ПАТ Дельта банк до ТОВ ФК Інвест-Кредо . Також, ТОВ ФК Інвест-Кредо не доведено, що підприємство є фінансовою установою, а отже у відповідності до ст. 1054 ЦК України, не може бути кредитодавцему правовідносинах із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, ТОВ ФК Інвест-Кредо до суду подано договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, у якому сторони виклали додаток №2 до договору у новій редакції. В даному додатку визначена сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами, що суттєво відрізняється від суми, що підлягає стягненню за рішенням суду у справі 2-1452/11, а відповідно до рішення, із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно стягується заборгованість за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10.03.2006 в розмірі 51521,61 доларів США та заборгованість за кредитним договором №450/ІІВ-06 від 08.11.2006 в розмірі 11013,33 доларів США. При відступлені права вимоги кредитор може відступити лише ті права та у тих обсягах, які має на час передачі вимоги та які визначені між ним та іншою особою, яка ці права приймає у окремому договорі, при цьому первинний договір продовжує діяти з участю тих самих осіб, які його уклали, оскільки обов`язки за первинним договором до іншої особи не переходять. Відповідно п. 2 договору №2291/К до ТОВ ФК Інвест-Кредо переходять право вимоги, які існували у ПАТ Дельта банк на умовах які існують на момент відступлення права вимоги, за винятком права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку на умовах основних договорів. Таким чином, якщо ТОВ ФК Інвест-Кредо відступлено право вимоги на певну суму боргу за кредитними договорами, сума якого погоджено у самому договорі, проте не здійснено заміну сторони у самому кредитному договорів, до ТОВ ФК Інвест-Кредо перейшло право вимоги саме на визначену суму, в той час як ПАТ Дельта банк залишився кредитором у договорі №47/ПВ-06 від 10.03.2006 та №450/ПВ-06 від 08.11.2006р. в межах сум, які не відступлені ТОВ ФК Інвест-Кредо .Таким чином ТОВ ФК Інвест-Кредо не є стороною договорів №47/11В-06 від 10.03.2006 р., та №450/ПВ-06 від 28.11.2006, за якими винесено рішення у справі №2- 1452/11, адже сума стягнення у даній справі відрізняється від суми боргу, що відступлено ТОВ ФК Інвест-Кредо . Заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, що подана до суду підписана представником ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо за довіреністю Дейко Є.А., на підтвердження повноважень представника заявника долучено довіреність від 01.11.2020, видану ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , в особі директора Науменко Дмитра Олександровича, який діє на підставі Статуту. В той же час, дана довіреність не підтверджує повноважень представника заявника, оскільки до матеріалів заяви не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність Науменко Д.О., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , в розумінні положень ст. 58, 62 ЦПК України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що Науменко Д.О. є керівником ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо . У зв`язку із викладеним, просив відмовити ТОВ Інвест-Кредо у задоволенні заяви.

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду заяви повідомлений належним чином, 04.11.2021 адвокат Дейко Є.А. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без участі представника заявника, заяву підтримує у повному обсязі.

Представник боржника - ОСОБА_1 , адвокат Назаренко Роман Анатолійович 04.11.2021 подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, подані до суду заперечення на заяву про заміну стягувача підтримує в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні заяви.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про, день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи №2-1452/2011 вбачається, що 12.04.2012 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Дельта банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. (Т. 1 а.с. 119-122).

13.08.2012 рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ Дельта банк задоволено частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за тілом кредиту: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 10859,85 доларів США та за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 3741,14 доларів США (Т. 1 а.с. 211-214).

17.07.2013 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ПАТ Дельта банк задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 13.08.2012 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т. 1 а.с. 265-266).

18.11.2013 ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ Дельта банк відхилено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 - залишено без змін (Т. 2 а.с. 32-42).

02.04.2014 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ПАТ Дельта банк задоволено, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18.11.2013- скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т. 2 а.с. 122-124).

03.09.2014 рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ Дельта банк задоволено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ Дельта банк задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США,за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США, комісію за кредитним договором в розмірі 2343,30 грн. та судові витрати по справі по 1714,75 грн. (Т. 2 а.с. 220-225).

20.11.2014 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 - залишено без змін (Т. 3 а.с. 43-46).

07.10.2014 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 представнику стягувача ПАТ Дельта Банк було видано виконавчі листи по справі №2-1452/11, що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 232).

20.07.2020 між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-12-000026-b від 24.06.2020 року, було укладено договір № 2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851 (Т. 3 а.с. 85-86), відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотеки, застави та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. За цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

22.02.2021 між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851 (Т. 3 а.с. 88-89), відповідно до якого було внесено зміни в Додаток №2 до укладеного сторонами договору №2291/К про відступлення права вимоги, щодо розміру прав вимоги. Інші умови договору №2291/К про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, залишають незмінними і діють в частині, що не суперечить цьому договору.

З витягу з додатку №1 до Договору №2291/К про відступлення права вимогивід 20.07.2020 (а.с. 86-87), а саме витягу з реєстру договорів та боржників, вбачається, що до переліку входить: кредитний договір № 47/ПВ-06 від 10.03.2006, кредитний договір № 450/ПВ-06 від 28.11.2006, іпотечний договір №б/н від 10.03.2006, договір застави №б/н від 28.11.2006, позичальником за якими є ОСОБА_1 та договір поруки №47/ПОР-06 від 10.03.2006, договір поруки №450/ПОР-06 від 28.11.2006 поручителем за якими є ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії платіжного доручення №41 від 20.07.2020 (а.с.90), новий кредитор ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо сплатив первісному кредитору ПАТ Дельта Банк ціну права вимоги згідно Договору №2291/К відступлення права вимоги від 20.07.2020 (п. 4 Договору) в розмірі 11 415 439,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13 та постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16).

Отже, матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну стягувача (сторони виконавчого провадження) ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , стало укладення між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за: кредитним договором № 47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року, за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року, іпотечним договором від 10 березня 2006 року, за іпотечним договором від 28 листопада 2006 року, за договором поруки №47/ПОР-06 від 10 березня 2006 року та за договором поруки №450/ПОР-06 від 28 листопада 2006 року.

Заперечуючи проти заяви про заміну сторони виконавчого провадження, представник боржника - Пєнязькової О.О. зазначає, що дана заява була подана до суду та підписана представником ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо за довіреністю Дейко Є.А., виданою 01.11.2020 ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , в особі директора Науменко Дмитра Олександровича, без належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність ОСОБА_4 , як представника ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , в розумінні положень ст. 58, 62 ЦПК України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що ОСОБА_4 є керівником Товариства. Крім того, ТОВ ФК Інвест Кредо не доведено, що підприємство є фінансовою установою, а отже у відповідності до ст. 1054 ЦК України, не може бути кредитодавцем у правовідносинах із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, суд критично оцінює зазначені твердження з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 3 а.с. 82), керівником ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо (згідно статуту) є ОСОБА_4 , а тому, копія довіреності, яка міститься в матеріалах справи належним чином підтверджує повноваження як представника товариства - адвоката Дейко Єгора Анатолійовича, так і керівника ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо Науменко Д.О. згідно вимог ст. 62 ЦПК України.

Також, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , норми якого є спеціальними, передбачено, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 23.04.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо з видами діяльності, зокрема, надання фінансових послуг, фінансовий лізинг, що згідно ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг є фінансовими послугами, тобто, ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо є фінансовою установою, належним чином зареєстрованою, діючою відповідно до законодавства та належним чином уповноваженою здійснювати діяльність з надання фінансових послуг.

Також, боржник заперечуючи вимоги заяви, зазначає, що до заяви додано копію договору про відступлення права вимоги №2291/К від 20.07.2020, проте з даного договору неможливо встановити чи перейшло до ТОВ ФК Інвест-Кредо право вимоги за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10.03.2006, оскільки, складовими частинами договору про відступлення права вимоги №2291/К від 20.07.2020 є Додаток №1 та Додаток №2, у яких зазначено перелік осіб та договорів за якими відступлено право вимоги. А з даних додатків неможливого встановити до кого саме та за якими договорами було відступлено право вимоги, адже дані додатки не містять підписів осіб, що уклали договір про відступлення права вимоги, крім того, інформація про відступлення права вимоги за кредитними договорами до ОСОБА_1 зазначена на окремих простих аркушах у табличній формі, попри те, що даний договір є нотаріально посвідченим.

Так, у статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному свідченню.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про іпотеку правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог ст. 513 ЦК України та ст. 24 Закону України Про іпотеку договір №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020, укладений між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстрований за реєстровим № 851 та на документі є посвідчувальний напис, вчинений нотаріусом.

Також, договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений 20.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, укладений 22.02.2021 між ПАТ Дельта банк та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований за реєстровим № 118.

Нотаріальне посвідчення договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 здійснено з дотриманням положень нормативно-правових актів, зокрема, Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5.

Частиною третьою статті 34 Закону України Про нотаріат та главою 9 Порядку передбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Згідно з положеннями пункту 1 глави 10 Порядку кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер; номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи у посвідчувальних написах.

Отже, нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до договорів, тому під час укладення договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 дотримано письмову форму правочину з нотаріальним його посвідченням.

Також, встановлено, що текст договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 та договору про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, викладено на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку вказаних бланків, а вимог про викладення додатків на спеціальних бланках законом не передбачено (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14 січня 2019 року у справі №464/8424/15-ц).

Суд критично оцінює також твердження боржника, що ТОВ ФК Інвест-Кредо подано договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений 20.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх JI.B. за реєстровим №851, у якому сторони виклали додаток №2 до договору у новій редакції та в даному додатку визначена сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами, що суттєво відрізняється від суми, що підлягає стягненню за рішенням суду у справі 2-1452/11.

Так, рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 позов ПАТ Дельта банк задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США (в тому числі: 36240,98 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 15280,63 доларів США заборгованість за відсотками), за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США (в тому числі: 8839,85 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 2173,80 доларів США заборгованість за відсотками), комісію за кредитним договором в розмірі 2343,30 грн. та судові витрати по справі по 1714,75 грн..

Згідно договору про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, від 22.02.2021, розмір права вимоги до ОСОБА_1 становить: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 - 36240,98 доларів США заборгованість за тілом кредиту, що в еквіваленті складає 991 574,96 грн., 58006,76 доларів США заборгованість за відсотками, що в еквіваленті складає 1 587 099,76 грн., всього 2 578 674,72 грн. та за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - 8839,85 доларів США, що в еквіваленті складає 241 863,60 грн., 9852,50 доларів США, що в еквіваленті складає 269 570,31 грн., комісія - 2343,30 грн., всього 513 777,21 грн..

Разом з тим, розмір заборгованості за кредитними договорами визначений саме рішенням Апеляційного суду Київської області, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.

Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у договорі відступлення прав вимоги під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року в справі № 639/4836/17 та у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 278/2083/18.

Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справіа № 916/2286/16).

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2020 року у справі №2-3897/10, провадження №61-45900св18).

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача у виконавчому листі, підлягає до задоволення.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 353,442 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо (код ЄДРПОУ: 39761587, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ Б), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (код ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про заміну стягувача у виконавчому листі, задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ Дельта банк на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо у виконавчих листахпо справі №2-1452/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США таза кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США, комісію за кредитним договором в розмірі 2343,30 грн..

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 04.11.2021.

СуддяО. В. Бондаренко