Постанова

від 17.05.2022 по справі 2-1452/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1452/11 Головуючий 1 інстанція - Бондаренко О.В.

Провадження №22-ц/824/4388/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у ивільних справах:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Олійника В.І., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Рудик О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Назаренка Романа Анатолійовича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2021 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну стягувача у виконавчому листі,-

ВСТАНОВИЛА:

19.10.2021 року представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», адвокат Дейко Єгор Анатолійович, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 21.10.2021 року, мотивуючи тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 вересня 2014 року по справі № 2-1452/11 позов ПАТ «Дельта Банк» ДО; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США та за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США. 20.07.2020 між ГІАТ «Дельта банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено Договір №2291/К про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх J1.B. за реєстровим № 851, за яким ПАТ «Дельта банк» відступив шляхом продажу новому кредитору право вимоги до боржників, у тому числі, фізичної особи ОСОБА_2 за Кредитними договором № 47/ПВ- 06 від 10 березня 2006 року та за Кредитними договором № 450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року, Іпотечним договором від 10 березня 2006 року та за Іпотечним договором від 28 листопада 2006 року, а також до поручителя ОСОБА_3 договором Поруки №47/ГЮР-06 від 10 березня 2006 року та за договором Поруки №450/ГЮР-06 від 28 листопада 2006 року, укладеними з ТОВ «Український промисловий банк», право вимоги за якими перейшло до АТ «Дельта Банк» на підставі Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань. Відповідно до умов Договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» сплатила ПАТ «Дельта банк» ціну визначену у п.4 цього Договору та в результаті укладення Договору, кредитором/ іпотеко/держателем у зобов`язанні, стало ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», яке набуло право вимагати замість Банку щодо належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права. У зв`язку з цим, просив замінити стягувача - АТ «Дельта банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у виконавчому листі №2-1452/11.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» (код ЄДРПОУ: 39761587, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ Б), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 в особі представника-адвоката Назаренка Романа Анатолійовича, подано апеляційну скаргу. Зазначає, що до заяви не долучено належних доказів, які підверджують, процесуальну дієздатність ОСОБА_5 , як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» в розумінні положень ст.ст. 58, 62 Цивільно процесуального кодексу України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що ОСОБА_5 , є керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо». ТОВ «ФК Інвест-Кредо» відступлено право вимоги на певну суму боргу за кредитними договорами, суму якого погоджено у самому договорі, проте не здійснено заміну сторони у самому кредитному договорі, до ТОВ «ФК Інвест-Кредо» перейшло право вимоги саме на визначену суму, в той час як ПАТ «Дельта банк» залишився кредитором у № 47/ПВ-06 від 10.03.2006 року та № 450/ПВ-06 від 08.11.2006 року в межах сум, які не відступлені ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи №2-1452/2011 вбачається, що 12.04.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. (Т. 1 а.с. 119-122).

12.04.2012 року рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «Дельта банк» задоволено частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за тілом кредиту: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 10859,85 доларів США та за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 3741,14 доларів США (Т. 1 а.с. 211-214).

17.07.2013 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ПАТ «Дельта банк» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 13.08.2012 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т. 1 а.с. 265-266).

18.11.2013 року ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «Дельта банк» відхилено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 року - залишено без змін.

(Т. 2 а.с. 32-42).

02.04.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ПАТ «Дельта банк» задоволено, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18.11.2013 рокум - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т. 2 а.с. 122-124).

03.09.2014 року рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «Дельта банк» задоволено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта банк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США,за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США, комісію за креди тним договором в розмірі 2343,30 грн. та судові витрати по справі по 1714,75 грн. (Т. 2 а.с. 220-225).

20.11.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 року - залишено без змін (Т. З а.с. 43-46).

07.10.2014 року на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 року представнику стягувана ПАТ «Дельта Банк» було видано виконавчі листи по справі №2-1452/11, що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 232).

20.07.2020 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №ІІА- ЕА-2020-06-12-000026-Ь від 24.06.2020 року, було укладено договір № 2291 /К про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851 (Т. З а.с. 85-86), відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотеки, застави та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєсі`ру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. За цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

22.02.2021 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було'* укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851 (Т. З а.с. 88-89), відповідно до якого було внесено зміни в Додаток №2 до укладеного сторонами договору №2291/К про відступлення права вимоги, щодо розміру прав вимоги. Інші умови договору №2291/К про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, залишають незмінними і діють в частині, що не суперечить цьому договору.

З витягу з додатку №1 до Договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року (а.с. 86-87), а саме витягу з реєстру договорів та боржників, вбачається, що до переліку входить: кредитний договір № 47/ПВ-06 від 10.03.2006 року, кредитний договір № 450/ПВ-06 від 28.11.2006року, іпотечний договір №б/н від 10.03.2006року, договір застави №б/н від 28.11.2006року, позичальником за якими є ОСОБА_2 та договір поруки №47/ГЮР-06 від 10.03.2006 року, договір поруки №450/І10Р-06 від 28.11.2006року поручителем за якими є ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії платіжного доручення №41 від 20.07.2020року (а.с.90), новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» сплатив первісному кредитору ПАТ «Дельта Банк» ціну права вимоги згідно Договору №2291/К відступлення права вимоги від 20.07.2020року (п. 4 Договору) в розмірі 11 415 439,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПІК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПІК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦГІК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс 13 та постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПКУкраїни, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги(договором цесії) є правонаступництвом,і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 року у справі -5/1976/16).

Отже, матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну стягувача (сторони виконавчогопровадження) ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», стало укладення між ПАТ Дельта банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» договору №2291/К про відступлення за вимоги від 20.07.2020 року до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за: кредитним договором № 47/ГІВ-06 від 10 березня 2006 року, за кредитним звором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року, іпотечним договором від 10 березня 2006 року; за іпотечним договором від 28 листопада 2006 року, за договором поруки №47/ПОР-06 від 10 березня 2006 року та за договором поруки №450/ГЮР-06 від 28 листопада 2006 року.

Апелянт, в апеляційній скарзі зазначає що дана заява була подана до суду та підписана предстаставником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за довіреністю Дейко Є.А., виданою01.11.2020 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», в особі директора Науменко Дмитра Олександровича, без належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність ОСОБА_5 , як представника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», в розумінні положень ст. 58, 62 ЦПК України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що ОСОБА_5 є керівником товариства. Крім того, ТОВ «ФК Інвест Кредо» не доведено, що підприємство є фінансовою дновою, а отже у відповідності до ст. 1054 ЦК України, не може бути кредитодавцем у івовідносинах із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань (Т. З а.е. 82). керівником ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» дно статуту) є ОСОБА_5 , а тому, копія довіреності, яка міститься в матеріалах справи належним чином підтверджує повноваження як представника товариства - адвоката Дейко Єгора Анатолійовича, так і керівника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» Науменко Д.О. згідно вимог ст. 62 ЦПК України.

Згідно ч. З ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) люпредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. З ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за .писом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими сументами.

Також, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, передбачено, що фіансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання тансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), зв`язаних із наданням фінансових послуг.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців . громадських формувань вбачається, що 23.04.2015 проведено державну реєстрацію юридичної . іби ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» з видами діяльності, зокрема, надання мансових послуг, фінансовий лізинг, що згідно ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та »кавне регулювання ринків фінансових послуг» є фінансовими послугами, тобто, ТОВ Фінансова компанія «Інвест-Кредо» є фінансовою установою, належним чином зареєстрованою, .очою відповідно до законодавства та належним чином уповноваженою здійснювати діяльність з ждання фінансових послуг.

Також, апелянт зазначає, щодо заяви про заміну стягувача у виконавчому листі додано копію договору про відступлення права вимоги №2291/К від 20.07.2020, проте з даного договору неможливо встановити чи перейшло до ТОВ «ФК Інвест-Кредо» право вимоги за кредитним договором № 47/ПВ-06 від 10.03.2006 року, оскільки, складовими частинами договору про відступлення прававимоги №2291/К від 20.07.2020 року є Додаток №1 та Додаток №2, у яких зазначено перелік осіб та договорів за якими відступлено право вимоги. А з даних додатків неможливого встановити до кого саме та за якими договорами було відступлено право вимоги, адже дані додатки не містять підписів осіб, що уклали договір про відступлення права вимоги, крім того, інформація про відступлення права вимоги за кредитними договорами до ОСОБА_2 зазначена на окремих простихаркушах у табличній формі, попри те, що даний договір є нотаріально посвідченим.

Так, у статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на /документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним абодекількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному свідченню.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог ст. 513 ЦК України та ст. 24 Закону України «Про іпотеку» договір №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року, укладений між АТ«Дельта банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстрований за реєстровим № 851 та на документі є посвідчувальний напис, вчинений нотаріусом.

Також, договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення прававимоги, посвідчений 20.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, укладений 22.02.2021 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ Фінансова компанія «Інвест-Кредо», також посвідчений приватним нотаріусом Київськогоміського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований за реєстровим № 118.

Нотаріальне посвідчення договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року здійснено з дотриманням положень нормативно-правових актів, зокрема, Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5.

Частиною третьою статті 34 Закону України «Про нотаріат» та главою 9 Порядку -редбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та ютести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї зви на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у ектронній формі заяв та примірників докумен тів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Згідно з положеннями пункту 1 глави 10 Порядку кожній нотаріальній дії присвоюється ;ремий реєстровий номер: номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації )таріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи у посвідчувальних .іписах.

Отже, нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до договорів, тоиу під час укладення договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020року дотримано письмову форму правочину з нотаріальним його посвідченням.

Також, встановлено, що текст договору №2291/К про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року та договору про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про дступлення права вимоги, викладено на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку вказаних бланків, а вимог про викладення додатків на спеціальних бланках законом не передбачено (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14 січня 2019 року у справі №464/8424/15-ц).

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта, що ТОВ «ФК Інвест-Кредо» подано договір про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, посвідчений 20.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.B. за реєстровим №851, у якому сторони виклали додаток №2 до договору у новій редакції та в даному додатку визначена сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитними договорами, що суттєво відрізняється від суми, що підлягає стягненню за рішенням суду у справі 2-1452/11.

Так, рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.09.2014 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволенов повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користьПАТ «Дельта Банк» заборгованість: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 6 року - в розмірі 51 521, 61 доларів США (в тому числі: 36240,98 доларів США заборгованість і тілом кредиту, 15280,63 доларів США заборгованість за відсотками), за кредитним договором --50/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - в розмірі 11 013,33 доларів США (в тому числі: 8839,85 рів США заборгованість за тілом кредиту, 2173,80 доларів США заборгованість за котками), комісію за кредитним договором в розмірі 2343,30 грн. та судові витрати по справі по 1714,75 грн..

Згідно договору про внесення змін та доповнень №1 до договору №2291/К про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 851, від 22.02.2021року, розмір права вимоги до ОСОБА_7 становить: за кредитним договором №47/ПВ-06 від 10 березня 2006 - 36240,98 доларів США заборгованість за тілом кредиту, що в еквіваленті складає 991 574,96 грн., 58006,76 доларів США заборгованістьза відсотками, що в еквіваленті складає 1 587 099,76 грн., всього 2 578 674,72 грн. а за кредитним договором №450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року - 8839,85 доларів США, що в шваленті складає 241 863,60 грн., 9852,50 доларів США, що в еквіваленті складає 269 570,31 грн., комісія - 2343,30 грн., всього 513 777,21 грн..

Разом з тим, розмір заборгованості за кредитними договорами визначений саме рішенням Апеляційного суду Київської області, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або яккщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з актичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення ) права вимоги.

Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивачльника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у договорівідступлення прав вимоги під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимогина підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 24/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року в справі № "І9/4836/17 та у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 278/2083/18.

Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсністьпрямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також пдомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку юстатності та достовірності наданих в обгрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 рокуу справіа № 916/2286/16).

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин не впливає на правомірність цесії.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватисяяк при відкритому виконавчому провадженні, гак і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд з тією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, риємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають нанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, а на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18 р/п 2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11- -р/п/2012).

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішеннясуду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуттястягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фїансова компанія «Інвест-Кредо», заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну стягувача у виконавчому листі, підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення заяви, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтаз висновком суду щодо їх оцінки. Ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника-адвоката Назаренка Романа Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2022 року.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: Л.П. Сушко

В.І.Олійник