Постанова

від 01.10.2007 по справі 2-915/07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01.10.2007                                                                                  

Справа № 2-915/07 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва

О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників, які були

присутні у судовому засіданні 27.09.2007 року:

позивача: ОСОБА_1- фізична особа, паспорт

ІНФОРМАЦІЯ_1

                  ОСОБА_2- предст., дов.НОМЕР_1

                  ОСОБА_3- предст., дов.НОМЕР_1

відповідачів: 1. Стригунова

Г.І.- предст., дов.№2 від 07.10.2005 року

2. Не явився

третя особа: не явився                             

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської

області від 12.04.2007 року у справі №2-915/2007

                 за позовом:

ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

      до: 1. Товариства з

обмеженою відповідальністю „ТБЦ” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

                        2. Товариства

з обмеженою відповідальністю „КронПакСервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської

області)

             третя особа на стороні

відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус

ОСОБА_4 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

                 про:

визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського районного

суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року по

справі №2-915/2007 (суддя Валуєва В.Г.) було відмовлено в позові ОСОБА_1 (м.

Кривий Ріг Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою

відповідальністю „ТБЦ” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) і товариства з

обмеженою відповідальністю „КронПакСервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської

області) за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог

на предмет спору -приватного нотаріуса ОСОБА_4 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської

області) про визнання недійсним правочину: договору купівлі-продажу комплексу

будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ „ТБЦ” і ТОВ

„КронПакСервіс”.

ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області) -позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав

апеляційну скаргу, у якій  просить

скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області від 12.04.2007 року по справі №2-915/2007 і закрити

провадження у справі. Скаржник зазначає, що рішення є незаконним і

необґрунтованим. На думку скаржника, справа виникла із корпоративних відносин,

тому справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Крім

того, суд обґрунтував свої висновки з посиланням на недоведені обставини. Судом

прийнята до уваги копія протоколу №9 загальних зборів засновників ТОВ „ТБЦ” від

05.07.2005 року, але оригінал цього протоколу до суду не надавався і оглянутий

не був, а інші докази проведення загальних зборів учасників 05.07.2005 року

відсутні. Позивач не був присутній на таких зборах і згоди на відчуження не

надавав. Директор ТОВ „ТБЦ” при укладанні спірної угоди (її підписанні) діяв з

перевищенням повноважень, оскільки вартість проданого майна перевищує статутний

фонд підприємства, що неминуче призводить до зміни основних напрямків

діяльності товариства. Судом не було встановлено наявність трудового договору

(контракту) з директором Борисенко В.А., що свідчить про невизначеність

компетенції директора. Крім того, суд не задовольнив клопотання про виклик до

суду у якості свідка ОСОБА_5, який є засновником товариства і неправомірно

послався на висновки старшого слідчого СВ Центрально-Міського РВ КМУ УМВС

України у Дніпропетровській області ОСОБА_6, зроблені останнім в постанові про

закриття кримінальної справи від 08.02.2007 року, оскільки вказана постанова

скасована. Заявник також просив повернути сплачений ним судовий збір у сумі

2250 грн., який повертається при закритті провадження у справі.

Товариство з обмеженою

відповідальністю „ТБЦ” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) -відповідач-1

-у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що предметом спору є договір

купівлі-продажу комплексу будівель і споруд, тому це не є спором, пов'язаним із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

Позивач в апеляційній скарзі не довів, що договором порушені вимоги, які

передбачені в ч.1 ст.203 ЦК України та ч.2 цієї ж статті. Щодо директора

товариства, то він діяв в межах повноважень, оскільки відповідно до ст.62

Закону України „Про господарські товариства” директор вирішує усі питання

діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції

зборів учасників. Таке саме положення є у статуті товариства -п.8.12 Статуту.

Компетенція загальних зборів ТОВ „ТБЦ” визначена у п.8.5 Статуту, в якому не

передбачено, що рішення про продаж майна товариства відноситься до компетенції

загальних зборів товариства. Аналогічну компетенцію визначає і ст.145 ЦК

України. Всі інші доводи апеляційної скарги, на думку відповідача-1, не мають

значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою судової колегії у цивільних

справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 року справа

№2-915/2007 була знята з розгляду у апеляційному суді Дніпропетровської області

і направлена для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського

суду (прийнята до провадження ухвалою від 31.07.2007 року).

13.09.2007 року від позивача

надійшло уточнення до апеляційної скарги, у якому заявник змінив вимоги

апеляційної скарги і просить скасувати повністю рішення по справі і прийняти

нове рішення.

На вимогу, викладену в ухвалі

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 року

відповідач-1 надав додаткові документи по справі.

27.09.2007 року позивач надав

письмові пояснення по справі, у яких навів доводи щодо недійсності укладеного

правочину.

Відповідач-2 -товариство з

обмеженою відповідальністю „КронПакСервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської

області) -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-2 у

судові засідання жодного разу не явився, хоча належним чином повідомлявся про

дату, час і місце проведень судових засідань. Оскільки матеріали справи є

достатніми для перегляду рішення суду по суті, справа переглядалася без участі

представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Третя особа -приватний нотаріус

ОСОБА_4 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) -відзив на апеляційну скаргу

не надав, у судові засідання жодного разу не явився, хоча належним чином

повідомлявся про дату, час і місце проведень судових засідань. Оскільки

матеріали справи є достатніми для перегляду рішення суду по суті, справа

переглядалася без участі третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася

перерва до 14.05 01 жовтня 2007 року.

Вислухав представників сторін,

переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

встановив, що 26 липня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю

„ТБЦ” в особі директора ОСОБА_7 (продавець) і товариством з обмеженою

відповідальністю „КронПакСервіс” в особі директора ОСОБА_8(покупець) був

укладений договір купівлі-продажу комплексу, відповідно до якого продавець

продав, а покупець купив комплекс будівель та споруд:

-          майстерня технічного обслуговування

землерийної техніки, літ. А;

-          побутові приміщення землерийної

ділянки, літ. Б, загальною площею 343,1 кв.м.;

-          будка контрольно-пропускна, літ. В;

-          боксовий гараж на 10 автомобілів,

літ. Г;

-          боксовий гараж на 10 автомобілів,

літ. І;

-          котельня, літ. Д, загальною площею

74,20 кв.м.;

-          транспортна підстанція, літ. 3;

-          критий гараж з бойлерною, літ. Е-2,

загальна площа 391,3 кв.м., розмір 36,80х40,40,

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

(ст.1 Договору).

Сторони у договорі зазначили, що

продаж вчинено до 900000 грн. (в договорі мається примітка, у якій зазначено,

що „нотаріусу подано для огляду простий вексель НОМЕР_1, виписаний ТОВ

„КронПакСервіс” 27.07.2005 року, в якому зазначено про те, що ТОВ

„КронПакСервіс” заплатить проти цього векселя ТОВ „ТБЦ” за пред'явленням. Цей

вексель є підтвердженням оплати по цьому договору”).

Договір містить також інші суттєві

умови, необхідні для договорів даного виду.

Спірний договір підписаний

зазначеними вище особами, підписи завірені печатками продавця і покупця та

посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу

Дніпропетровської області 26.07.2005 року, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_2

було проведено державну реєстрацію зазначеного договору, про що свідчить

відповідний штамп на першій сторінці договору.

У цей же день, 26.07.2005 року, між

сторонами був підписаний акт приймання-передачі комплексу будівель та споруд,

відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв майно за договором.

28.07.2005 року була здійснена

реєстрація права власності ТОВ „КронПакСервіс” на будівлі та споруди за

договором від 26.07.2005 року.

Відповідно до ст.215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу. Крім того, недійсним є правочин, якщо його

недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання

такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК).

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Отже, оспорюваним є правочини, які

ЦК не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість

визнання їх недійсними у судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої

заінтересованої особи. До таких правочинів належать і правочини з дефектами

волі та волевиявлення. Таким чином, оспорювані правочини є самостійними видами

правочинів, які можуть бути визнані недійсними на підставі вимоги

заінтересованої особи. Вони не обов'язково повинні бути вчинені з порушенням

вимог ст.203 ЦК України.

Оскільки безпосередньо законом не

встановлена недійсність укладеного між сторонами правочину, тому зазначений

правочин є оспорюваним.

Відповідно до ст.59 Закону України

„Про господарські товариства” до компетенції зборів товариства з обмеженою

відповідальністю відносяться питання, зазначених у пунктах "а",

"б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, а

також:

а) встановлення розміру, форми і

порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання

товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства

(застосовуються норми зазначеної статті станом на день проведення зборів).

Стаття 41 цього Закону визначає

перелік питань, які розглядаються на загальних зборах, у тому числі і

товариства з обмеженою відповідальністю. Серед зазначеного переліку відсутній

обов'язковий розгляд на загальних зборах питання про надання згоди на

відчуження майна товариства. Пункт 8.5 Статуту товариства також не містить

обов'язковості розгляду такого питання на загальних зборах. Ці обставини

правильно були встановлені районним судом при розгляді справи по суті.

Але судом не були враховані

положення ст.98 ЦК України, згідно якої загальні збори учасників товариства

мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі

і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх

учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Таким

чином, будь-яке питання може бути розглянуто на загальних зборах товариства, а

не тільки ті питання, перелік яких визначений Статутом товариства і чинним законодавством

України. Таке право вирішувати будь-яке питання на загальних зборів товариства

і надано ст.98 ЦК України.

При прийнятті оспорюваного рішення

районний суд помилково зазначив, що рішення про укладення договору

купівлі-продажу комплексу будівель і споруд приймалося зборами учасників ТОВ

„ТБЦ” на виконання п. „і” ст.41 та ст.59 Закону України „Про господарські

товариства”, оскільки п. „і” ст.41 цього закону до компетенції загальних зборів

відніс затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує

вказану в статуті товариства, а не надання згоди на продаж майна товариства,

оскільки надання згоди на продаж майна передує укладенню договору, а

затвердження договорів відбувається після їх укладення.

Загальні збори 05.07.2005 року

вирішували питання про продаж майна, що належить ТОВ „ТБЦ”, про зазначено у

протоколі зборів. Оскільки це питання не віднесено ні законом, ні Статутом до

компетенції загальних зборів, збори проводилися у порядку наявності права

загальних зборів розглядати будь-які питання з діяльності товариства, що і

передбачено ст.98 ЦК України.

Але в цьому випадку голосування і

прийняття рішення з розглядаємих питань повинно проводитися у порядку ч.2 цієї

статті, а саме: загальний порядок -простою більшістю голосів від числа

присутніх учасників і спеціальному порядку -встановленому ч.2 п.2 ст.98 ЦК, в

силу якої рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження

майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна

товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у

3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.  

Законом не встановлений інший

порядок прийняття рішення у випадку відчуження майна товариства на суму, що

становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, ніж той, що зазначений

у ст.98 ЦК України. Отже, у випадку вирішення на загальних зборах товариства

питання про відчуження (продаж) майна товариства, вартість якого становить

більше 50% загального майна, рішення з цього питання повинно прийматися не

менше ѕ голосів. Як вбачається із протоколу №9 від 05.07.2005 року за продаж

майна ТОВ „ТБЦ” голосували учасники товариства ОСОБА_9 і ОСОБА_1, які у

сукупності мають 66,7% голосів, що менше, ніж ѕ голосів (75%). Отже рішення про

продаж майна прийнято з порушенням ч.2 ст.98 ГПК України. Такий висновок

апеляційного господарського суду також ґрунтується також на тому, що згідно

оборотно-сальдової відомості вартість майна, що було відчужено, перевищує 50%

загальної вартості майна товариства.

Таким чином, при розгляді даної справи

місцевий господарський суд не прийняв до уваги і неправильно застосував норми

ст.98 ЦК України, що призвело до неправомірного рішення.

Так як оспорюваний правочин

вчинений без врахування волевиявлення ѕ учасників товариства, що суперечить

нормам ст.98 ЦК України, то цей правочин повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України у

разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні

у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі

неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у

користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість

того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із спірного договору

відповідач-1 передав відповідачу-2 будівлі і споруди, визначені у договорі, а

отримав вексель, тому суд зобов'язує сторони повернути одна одній все отримане

по недійсній угоді.

Державне мито розподіляється між

сторонами у порядку ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне

мито”.

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (м.

Кривий Ріг Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення Дзержинського районного

суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року у справі

№2-915/2007 скасувати.

Прийняте нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір

купівлі-продажу комплексу, укладений 26 липня 2005 року між товариством з

обмеженою відповідальністю „ТБЦ” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.

Металургів, 9, код ЄДРПОУ 32097284) і товариством з обмеженою відповідальністю

„КронПакСервіс” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова,

49/38, код ЄДРПОУ 32974499), посвідчений 26.07.2005 року приватним нотаріусом

Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 і

зареєстрований в реєстрі за №3333.

Зобов'язати товариство з обмеженою

відповідальністю „КронПакСервіс” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.

Димитрова, 49/38, код ЄДРПОУ 32974499) у строк до 20 жовтня 2007 року повернути

товариству з обмеженою відповідальністю „ТБЦ” (Дніпропетровська область, м.

Кривий Ріг, пр. Металургів, 9, код ЄДРПОУ 32097284) все одержане за недійсною

угодою, а саме: комплекс будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1,

який складається із:

-          майстерня технічного обслуговування

землерийної техніки, літ. А;

-          побутові приміщення землерийної

ділянки, літ. Б, загальною площею 343,1 кв.м.;

-          будка контрольно-пропускна, літ. В;

-          боксовий гараж на 10 автомобілів,

літ. Г;

-          боксовий гараж на 10 автомобілів,

літ. І;

-          котельня, літ. Д, загальною площею

74,20 кв.м.;

-          транспортна підстанція, літ. 3;

-          критий гараж з бойлерною, літ. Е-2,

загальна площа 391,3 кв.м., розмір 36,80х40,40м., про що видати наказ.

Зобов'язати товариство з обмеженою

відповідальністю „ТБЦ” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.

Металургів, 9, код ЄДРПОУ 32097284) у строк до 20 жовтня 2007 року повернути

товариству з обмеженою відповідальністю „КронПакСервіс” (Дніпропетровська

область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 49/38, код ЄДРПОУ 32974499) простий

вексель НОМЕР_1 від 27.07.2005 року номінальною вартістю 900000 грн. (емітент

-ТОВ „КронПакСервіс”, строк платежу -за пред'явленням), про що видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „КронПакСервіс” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.

Димитрова, 49/38, код ЄДРПОУ 32974499) на користь громадянина ОСОБА_1

(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) 1275 грн. витрат по сплаті державного

мита, у тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, про що

видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „ТБЦ” (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.

Металургів, 9, код ЄДРПОУ 32097284) на користь громадянина ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код НОМЕР_3) 1275 грн. витрат по сплаті державного мита, у

тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, про що видати

наказ.

Зобов'язати господарський суд

Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК

України.

Головуючий                                                                                 

          О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                      

Л.О.Лотоцька

Р.М. Бахмат