Рішення

від 28.10.2021 по справі 522/6992/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6992/21

Провадження № 2/522/6374/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Середи А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного агентства меліорації та рибного господарства України до ОСОБА_3 , третя особа - Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в порядку регресу в сумі 63 441,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в порядку регресу в сумі 63 441,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне агентство меліорації та рибного господарства України посилається на те, що внаслідок неправомірного звільнення відповідачем ОСОБА_4 , що встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19, останнього було поновлено на роботі та 20.12.2019 йому було виплачено кошти в загальній сумі 63 441,28 грн, які в порядку регресу підлягають стягненню з відповідача на користь третьої особи на підставі положень ст.ст. 1166, 1191 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. 15.07.2021 представник відповідача звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та 15.07.2021 приймав участь у судовому засідання, де підтримав зазначене клопотання та просив суд відкласти розгляд справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив на позовну заяву, проте з відзивом на позовну заяву представник відповідача звернувся до суду лише 28.10.2021, в зв`язку з чим зазначений відзив залишено судом без розгляду, оскільки він був поданий після закінчення строку, наданого для його подання, і представником відповідача не надано суду доказів поважності причин пропуску даного строку.

25.10.2021 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій зазначив про те, що 31.08.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення третьої особи - Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 30.09.2015 № 894 правонаступником майна територіальних органів Держаного агентства рибного господарства, що ліквідується згідно з пунктом 1 цієї постанови є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, в зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача зазначену суму коштів на користь позивача. Зазначену заяву судом прийнято до розгляду.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Державного агентства рибного господарства України від 07.09.2016 № 54-ТО ОСОБА_3 призначено на посаду начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства.

27.04.2018 наказом Державного агентства рибного господарства України № 198 ОСОБА_3 призначено Головою комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

10.01.2019 наказом № 19-О Голови комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства ОСОБА_3 звільнено ОСОБА_4 з посади головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства за п. 1 ст. 40 КЗпП України 10.01.2019.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 19-О від 10.01.2019 Про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства . Зобов`язано Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства поновити ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Стягнуто з Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20 877,36 грн, а також заборгованість по заробітній платі за період роботи з 20.12.2017 по 10.01.2019 у загальному розмірі 42 563,92 грн. В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місць у розмірі 3 479,54 грн допущено негайне виконання судового рішення.

25.07.2019 наказом № 20-О Голови комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Камінського Є.В. поновлено ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства з 10.01.2019 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19.

За твердженням позивача загальна сума відшкодування з урахуванням податків і зборів на користь ОСОБА_4 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19 склала 63 441,28 грн, а саме: 941,44 грн - військовий збір; 11 297,31 грн - податок з доходів фізичних осіб та 51 202,53 грн - сума виплат після утримання. На підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копії довідки Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства від 07.07.2020 № 41; платіжного доручення від 05.08.2019 № 162; платіжного доручення від 05.08.2019 № 163; платіжного доручення від 05.08.2019 № 164; платіжного доручення від 05.08.2019 № 165; меморіального ордеру від 29.08.2019 № 1484; платіжного доручення від 20.12.2019 № 6; платіжного доручення від 20.12.2019 № 7; платіжного доручення від 20.12.2019 № 8 та платіжного доручення від 20.12.2019 № 9.

Листом від 17.02.2021 № 1-7.1-16/895-21 Державне агентство рибного господарства України звернулося до Голови комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Камінського Є.В. з пропозицією добровільного відшкодування завданої шкоди в сумі 71 533,28 грн.

01.03.2021 листом № 9 Голова комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Камінський Є.В. повідомив Державне агентство рибного господарства України про те, що зазначені виплати проводилися ОСОБА_5 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19 та наказу від 10.01.2019 № 19-О Про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства .

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134, статті 237 КЗпП України матеріальну відповідальність на службову особу за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації оплатою працівникові вимушеного прогулу або різниці у заробітку при незаконному звільненні або незаконному переведенні його на іншу роботу можна покласти при наявності її персональної вини в цьому, у випадках, коли незаконне звільнення або незаконне переведення мало місце за рішенням колегіального органу, керівник цього органу може нести зазначену матеріальну відповідальність в тому разі, коли рішення було прийняте внаслідок його винних протиправних дій.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (з подальшими змінами) роз`яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 частини першої статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Таким чином, в результаті незаконних дій Голови комісії з ліквідації Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства ОСОБА_3 , винного в незаконному звільненні ОСОБА_4 з посади головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, що встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 420/1484/19, підприємству заподіяно шкоду у сумі 63 441,28 грн, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Статтею 234 КЗпП України визначено, що річний строк може бути поновлений судом у разі його пропуску з поважних причин.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"(з подальшими змінами) встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , роз`яснено, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Як зазначає позивач та встановлено судом, безспірне списання коштів з рахунку Західно-Чорноморської рибоохорони в сумі 678,51 грн на виконання виконавчого листа, виданого 12.08.2019 Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/1484/19 проведено 29.08.2019, а суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості по заробітній платі в загальному розмірі 58 343,75 грн перераховані Західно-Чорноморською рибоохороною ОСОБА_4 20.12.2019.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, розпочався з дня проведення підприємством належних виплат незаконно звільненому працівнику (20.12.2019), тому з цього часу обраховується перебіг встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду.

З позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої підприємству виплатою вказаної суми, позивач звернувся 19.04.2021, тобто з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП України строку.

Оскільки перебіг встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, розпочинається з дня проведення підприємством належних виплат незаконно звільненому працівнику, суд відхиляє безпідставні доводи позивача про те, що про заподіяну шкоду він дізнався лише 18.01.2021 після отримання скерованої Міндовкіллям скарги ОСОБА_4 від 22.12.2020.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів поважності причин пропуску строку, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України, в зв`язку з чим суд не вбачає підстав для його поновлення, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Подібну правову позицію щодо застосування положень частини третьої статті 233 КЗпП України наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 401/1745/16-ц та від 30.06.2021 у справі № 766/13189/20.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 81 , 141 , 259 , 263-265 , 268, 273, 352, 354 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Державного агентства меліорації та рибного господарства України до ОСОБА_3 , третя особа - Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в порядку регресу в сумі 63 441,28 грн відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складений протягом п`яти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 04.11.2021.