Постанова

від 01.11.2021 по справі 404/6999/13-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 404/6999/13-ц

провадження № 22-ц/4809/1585/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Завітневич О.І.,

учасники справи:

скаржник ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович,

заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року у складі судді Іванової Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського С.М., яка подана його представником адвокатом Семеновим Є.О.

В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.11.2013 у цивільній справі № 404/6999/13-ц позов ОСОБА_2 задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 59795 грн. 63 коп. боргу за договором позики, 1607 грн. 11 коп. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання та 614 грн. 03 коп. судових витрат.

Рішенням цього ж суду від 02.12.2015 у цивільній справі № 404/10600/14-ц позов ОСОБА_2 задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 33781,96 грн. за прострочення виконання боргового зобов`язання.

На виконання зазначених рішень видані відповідні виконавчі листи від 09.01.2014 та від 12.05.2016, які стягувач направив для примусового виконання до Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, і останнім були відкриті виконавчі провадження.

19.12.2019 виконавчі листи повернуті стягувачу відповідно до його заяв на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», і в цей же день направлені ним для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Бершадському С.М.

20.12.2019 приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за вказаними виконавчими листами, а також про об`єднання зазначених проваджень у зведене виконавче провадження.

Постановою від 20.12.2019 приватним виконавцем накладений арешт на нерухоме майно боржника - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка була отримана ОСОБА_1 у власність як учасником АТО для ведення особистого селянського господарства.

Постановою від 06.02.2020 ОСОБА_4 проведений опис та арешт майна божника - зазначеної земельної ділянки.

23.04.2020 ДП «СЕТАМ» за заявкою приватного виконавця проведені повторні електронні торги з реалізації земельної ділянки боржника, оформлені протоколом № 476649, переможцем яких виступив ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник скаржника зазначив, що вважає такі дії приватного виконавця Бершадського С.М. по опису, арешту і передачі на примусову реалізацію земельної ділянки, що належала на праві власності ОСОБА_1 , неправомірними.

Звертає увагу, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження містяться виконавчі листи, у яких зазначена адреса боржника: АДРЕСА_2 . Однак боржник змінив своє постійне місце проживання на наступне: АДРЕСА_3 , де і зареєстрований з 17.08.2016р. по цей час. Про це зроблена відмітка у виконавчому листі від 09.01.2014, у якому, крім того, також є діючий номер його мобільного телефону.

В той же час постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 були направлені за старою адресою: АДРЕСА_2 , та були повернуті приватному виконавцю, внаслідок чого останній був зобов`язаний звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Також зазначав, що приватним виконавцем не з`ясований той факт, що ОСОБА_1 має військове звання майор і перебуває на військовій службі в Кропивницькому міському військовому комісаріаті Кіровоградської області з 10 січня 2017, тобто має місце служби і стабільний дохід. Лише 24.04.2020, тобто вже після реалізації земельної ділянки, яка відбулася 23.04.2020, ним направлений запит до Пенсійного фонду України щодо місця роботи боржника.

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону виконавець повинен був провести перевірку цього у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, тобто не пізніше 30.12.2019.

Вважає, що ОСОБА_4 здійснив незаконний продаж земельної ділянки бойового офіцера, про який останній не знав до останнього часу, а вже в подальшому 05.05.2020 виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яку направив для виконання за місцем його служби.

Представник ОСОБА_1 просив суд поновити з поважних причин строк для подання скарги, оскільки боржник не був обізнаний щодо відкриття відносно нього приватним виконавцем Бершадським С.М. виконавчих проваджень і вчинення останнім виконавчих дій, внаслідок чого був позбавлений можливості будь-яким чином реалізувати свої права у виконавчому провадженні, передбачені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», так як він дізнався про відкриті щодо нього приватним виконавцем виконавчі провадження лише 19 жовтня 2020 року під час ознайомлення із зведеним виконавчим провадженням.

Також просив визнати протиправними дії приватного виконавця Бершадського Сергія Миколайовича, що полягають в описі, арешті та передачі на примусову реалізацію нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка належала на праві власності ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року Скаргу задоволено. Поновлено пропущений строк для подання скарги. Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича, що полягають в описі, арешті та передачі на примусову реалізацію нерухомого майна земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер: 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка належала на праві власності ОСОБА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суд дійшов висновку, що невжиття заходів доведення до відома боржника документів даного виконавчого провадження, призвело до того, що позбавило останнього можливості розрахуватися зі стягувачем добровільно, позбавило останнього можливості спільно зі стягувачем визначити вартість майна та надати звіти про оцінку нерухомого майна.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі приватнийвиконавець БершадськийС.М. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на подання скарги у зв`язку з відсутністю поважних підстав та відмовити у задоволені його скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що законодавством чітко визначено єдиний спосіб надсилання документів виконавчого провадження стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

Щодо твердження скаржника про те, що постанови виконавчого провадження не надсилались у зв`язку з тим, що скаржником проведено перевірку трекінгу на сайті «Укрпошта» зазначив, що дані трекінг-кодів зберігаються на сайті «Укрпошта» шість місяців, тому на час перевірки скаржником даних вказані трекінг-коди відсутні. Також, в матеріалах виконавчого провадження зберігаються листи, що направлялися боржнику та повернуті приватному виконавця з підстави закінчення терміну зберігання

Зауважив, що 25.11.2020 скаржником, за адресою: АДРЕСА_2 було отримано постанови про закінчення виконавчого провадження, що підтверджуються роздруківкою з сайту «Укрпошта».

Обов`язки та права приватних виконавців викладені в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» і звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника не є обов`язком виконавця, а є його правом.

Приватний виконавець зазначав, що разом з відкриттям виконавчого провадження направлено запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України. Згідно відповіді ДФС України №1059456635 від 24.12.2019 про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями встановлено, що у боржника відсутні відкриті рахунки у фінансових установах країни, так як фізичну особу-підприємця припинено.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України №1059376435 від 23.12.2019 боржник перебував у трудових відносинах із Кіровоградським обласним військовим комісаріатом. Однак, законні підстави для винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника були відсутні, оскільки відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Також, у матеріалах виконавчого провадження міститься витяг з аналітичного пошуку ТЗ МВС України, згідно якого встановлено, що за боржником не зареєстровані транспорті засоби, а тому рухоме майно боржника не виявлено.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3ст.360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2013 року у цивільній справі № 404/6999/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, стягнуто з відповідача на користь позивача 59795 грн. 63 коп. боргу за договором позики, 1607 грн. 11 коп. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання та 614 грн. 03 коп. судових витрат.

09 січня 2014 року Кіровським районним судом м. Кіровограда виданий виконавчий лист.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2015 року у цивільній справі № 404/10600/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за прострочення виконання боргового зобов`язання, стягнуто з відповідача на користь позивача 33781,96 грн. за прострочення виконання боргового зобов`язання.

12 травня 2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда виданий виконавчий лист.

Стягувач направив для примусового виконання вказані вище виконавчі листи до Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, і останнім були відкриті виконавчі провадження.

19 грудня 2019 року виконавчі листи повернуті стягувачу відповідно до його заяв на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», і в цей же день направлені ним для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Бершадському С.М.

20 грудня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами від 09 січня 2014 року і 12 травня 2016 року, а також про об`єднання зазначених проваджень у зведене виконавче провадження.

Постановою від 20 грудня 2019 року приватним виконавцем накладений арешт на нерухоме майно боржника - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області,

Постановою від 06 лютого 2020 року ОСОБА_4 проведений опис та арешт зазначеної земельної ділянки.

23 квітня 2020 року ДП «СЕТАМ» за заявкою приватного виконавця проведені повторні електронні торги з реалізації земельної ділянки боржника, оформлені протоколом № 476649, переможцем яких виступив ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_5 травня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і направлено за місцем отримання доходу, а саме: Кіровоградський обласний військовий комісаріат.

16 листопада 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні приватний виконавець Бершадський С.М. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Представник скаржника Семенов Є.О. заперечив проти доводів апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

Інші особи, які були належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Виходячи зі змісту частин 1-5статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першоюстатті 447ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно дост. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч.ч. 2, 4ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами від 09 січня 2014 року і 12 травня 2016 року, а також про об`єднання зазначених проваджень у зведене виконавче провадження (а.с 82, 94, 96).

Також, у межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем були прийняті постанови про арешт майна боржника від 20 грудня 2019 року (а.с.79); опис та арешт майна боржника від 06 лютого 2020 року (а.с. 73) та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05 травня 2020 року (а.с. 92).

У скарзі на дії приватного виконавця Мозоленко О.О. просив поновити пропущений строку звернення зі скаргою в порядку ст.ст. 447-449 ЦПК України, посилаючись як на підставу пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на те, що про порушення його прав діями приватного виконавця йому стало відомо 19 жовтня 2020 року, у день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копій вищевказаних постанов.

Вказані доводи скаржника підтверджуються копією його заяви від 19.10.2020 поданої приватному виконавцю Бершадському С.М. (а.с. 56). Інших відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 з діями приватного виконавця сторонами не надано.

Як зазначалося вище, перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк на оскарження даної постанови підлягає поновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно поновив заявнику строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, не надавши належної оцінки обставинам справи, що мають значення для такого вирішення скарги, зокрема, не правильно встановив, коли саме скаржнику стало відомо про порушення свого права, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також, суд першої інстанції,дійшов правильного висновку, що дії приватного виконавця в частині опису, накладення арешту та звернення стягнення майна у рамках виконавчого провадження є неправомірними.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другоїстатті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, упереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина першастатті 13 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частин п`ятої, сьомоїстатті 26 Закону № 1404-VIIIвиконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомустаттею 27 цього Закону.

Згідно частини першоїстатті 28 Закону № 1404-VIIIкопії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, ОСОБА_1 обґрунтовував її тим, що йому не було відомо про відкриття відносно нього приватним виконавцем Бершадським С.М. виконавчих проваджень і вчинення ним виконавчих дій направлених на примусове виконання рішень суду.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що приватним виконавцем Бершадським С.М. було порушено приписистатті 28 Закону № 1404-VIII при надсиланні боржнику ОСОБА_1 у грудні 2019 року документів виконавчого провадження.

Як убачається зі змісту виконавчого листа №404/6999/13ц, у ньому зазначено дві адреси проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 та змінена адреса проживання - АДРЕСА_3 .

Таким чином, на час відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були наявні відомості про те, що зареєстрована адреса місця проживання боржника ОСОБА_1 відмінна від адреси первісно зазначеної у виконавчому листі.

Разом з тим, приватним виконавцем Бершадським С.М. було надіслано боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження тільки за адресою АДРЕСА_2 , а не за місцем його реєстрації та проживання - АДРЕСА_3 .

Тому, колегія суддів не може врахувати правову позицію постанови Верховного Суду (справа 3757/33710/14-ц від 26.07.2021), на яку посилається приватний виконавець, оскільки вона зроблена дещо за інших обставин, а саме у тій справі постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась рекомендованим листом за адресою, яка була вказана у виконавчому листі, а у справі, яка переглядається, за адресою, за якою боржник проживав раніше, до зміни місця свого проживання.

Відтак, отримавши рекомендоване поштове повідомлення у якому зазначено, що особа (боржник), якій була направлено постанови про відкриття виконавчих проваджень, не проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 99), приватний виконавець був зобов`язаний направити зазначені документи рекомендованим повідомленням за зміненим місцем проживання боржника.

Зазначене свідчить, що приватний виконавець проявів надмірний формалізм і не здійснив всіх належних дій щодо направлення копії постанов про відкриття виконавчого провадження, що передбаченічастиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, у скарзі на дії приватного виконавця зазначено, що останнім, в порушення ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», не перевірано наявність у боржника достаніх коштів чи рухомого майна.

Частиною 1 ст. 50 вказаного Законувизначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Проте у матеріалах справи відсутні відомості про перевірку наявності рухомого майна за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , зазначеним у виконавчому листі.

Право державного виконавця накладати арешт на майно боржника передбаченост.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно пп. 6 ч.2 цієї статті, державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.Отже, накладення арешту на майно боржника можливе лише у випадках та за дотримання порядку, встановленого законом

Відтак, без перевірки наявності у боржника ОСОБА_1 рухомого майна, не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону дії приватного виконавця щодо накладення арешту та примусової реалізації нерухомого майна - належної боржнику земельної ділянки.

Наведене свідчить, що примусова реалізація майна земельної ділянки, яка була проведена з порушенням передбаченої законодавством процедури, суперечить положенням статті 1 Протоколу 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідност. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьоюстатті 451 ЦПК Українипередбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дії приватного виконавця Бершадського С.М., що полягають в порушенні установленого законодавством порядку арешту та передачі на примусову реалізацію належної боржнику земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах та законі.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейськийсуд зправ людинивказав,що пунктперший статті6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободзобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматись яквимога надаватидетальну відповідьна коженаргумент.Межі цьогообов`язкуможуть бутирізними залежновід характерурішення.Крім того,необхідно братидо уваги,між іншим,різноманітність аргументів,які сторонаможе представитив суді,та відмінності,які існуютьу державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України судове рішення скасуванню чи зміні не підлягає, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 368,374,375,381,382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М. Дьомич

О.Л. Карпенко