Ухвала

від 02.11.2021 по справі 924/1390/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 924/1390/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

прокуратури - Савицької О. В.,

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 (судді: Розізнана І. В. - головуючий, Грязнов В. В., Бучинська Г. Б.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 (суддя Музика М. В.) у справі

за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека"

про внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" (далі - ТОВ "Тека") про внесення змін до договору оренди землі від 12.05.2017 № 105/01 (далі - договір оренди землі від 12.05.2017), укладеного між Хмельницькою міською радою (далі - Хмельницька міськрада) та ТОВ "Тека", шляхом викладення пункту 5 в такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 744 718,00 грн (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн)"; та пункту 9 в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 52 341,54 грн, що становить 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок № UA 378999980334139812000022002, одержувач коштів УК у м. Хмельницькому/Хмельницький, ЄДРПОУ 38045529, код платежу 18010600, банк одержувача: казначейство України (ЕАП)",

На обґрунтування позову прокурор послався на зміну розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки внаслідок зміни коду класифікації виду цільового використання такої земельної ділянки.

У відзиві на позов ТОВ "Тека" просило відмовити у його задоволенні, наголошуючи, зокрема, на відсутності підстав для внесення спірних змін в договір оренди землі від 12.05.2017, оскільки відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки без дотримання передбаченої законодавством процедури.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021, позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 12.05.2017, укладеного між Хмельницькою міськрадою та ТОВ "Тека", шляхом викладення пункту 5 зазначеного договору в такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 744 718,00 грн (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн"; та пункту 9 договору в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 52 341,54 грн (п`ятдесят дві тисячі триста сорок одна гривня п`ятдесят чотири копійки), що становить 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок № UA 378999980334139812000022002, одержувач коштів УК у м. Хмельницькому/Хмельницький, ЄДРПОУ 38045529, код платежу 18010600, банк одержувача: казначейство України (ЕАП)". Здійснено розподіл судових витрат.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що внаслідок зміни власником земельної ділянки коду КВЦПЗ та внесення змін у рішення від 25.01.2017 № 58, яким передано земельну ділянку на вул. Толстого, 5/1 у м. Хмельницькому у користування ТОВ "Тека", відбулася зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом застосування іншого коефіцієнта Кф. За встановлених судами обставин того, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності; зміна її нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати, що передбачено у пункті 13 договору оренди землі від 12.05.2017; у наведеному випадку відбулася зміна нормативної грошової оцінки землі, однак сторони не досягли згоди щодо внесення спірних змін у договір, попередні судові інстанції дійшли висновку про необхідність внесення змін у договір оренди землі в судовому порядку. Під час ухвалення судових рішень судами було враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 стосовно того, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення. Додатково суд апеляційної інстанції наголосив на доведеності та обґрунтованості прокурорам підстав представництва інтересів держави в суді у наведеному випадку.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням і постановою, ТОВ "Тека" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові .

Як свідчить зміст касаційної скарги, вона подається скаржником на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судові рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 стосовного того, що зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення. Скаржник вважає, що у наведеному випадку мала місце саме зміна цільового призначення земельної ділянки, а не виду використання; дії щодо зміни коду КВЦПЗ спірної земельної ділянки з 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на 03.13 для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування, на думку скаржника, були безпідставними.

Прокурор у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення у справі - без змін, посилаючись на те, що рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів, є законними та обґрунтованими.

Хмельницька міськрада у відзиві на касаційну скаргу також заперечила проти її задоволення, просила оскаржені у справі судові рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.

Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.08.2016 за ТОВ "Тека" на праві приватної власності зареєстровано двоповерхову будівлю приміщення гуртожитку загальною площею 411,9 м 2 , за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 5/1, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003, цільове призначення - для обслуговування двоповерхової будівлі приміщення гуртожитку.

Відповідно до рішення Хмельницької міськради від 25.01.2017 № 58 ТОВ "Тека" надано в оренду земельну ділянку площею 926 м 2 , розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, для обслуговування будівлі приміщення гуртожитку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 18.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 зареєстрована 05.07.2006; цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших приміщень громадської забудови.

12.05.2017 між Хмельницькою міськрадою (орендодавець) та ТОВ "Тека" (орендар) укладено договір оренди землі № 105/01, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення від 25.01.2017 № 58 із земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003, яка розташована в м. Хмельницькому, на вул. Толстого, 5/1.

Згідно з пунктами 2, 3 спірного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 926 м 2 ; на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна: двоповерхова будівля приміщення гуртожитку, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, на дату укладення договору становить 488 521,00 грн.

Згідно з пунктом 8 договору його укладено на 10 років - до 25.01.2027; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У пункті 9 договору оренди землі від 12.05.2017 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 14 655,63 грн в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її (їх) цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У пункті 13 договору оренди землі від 12.05.2017 сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 16 договору цільове призначення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ для будівництва та будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).

Відповідно до пункту 36 спірного договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Сторонами також було погоджено розрахунок розміру орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі 14 655,63 грн в рік.

Відповідно до акта приймання передачі 12.05.2017 Хмельницька міськрада передала, а товариство прийняло земельну ділянку площею 926 м 2 , розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, для обслуговування приміщення гуртожитку.

23.05.2017 зареєстровано право оренди ТОВ "Тека" на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 (витяг з Державного земельного кадастру від 30.01.2018; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 926 м 2 , за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, із цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 488 521,00 грн.

09.07.2018 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міськради (далі - Департамент) у листі від 09.07.2018 № 1999/01-15 повідомив ТОВ "Тека" про необхідність звернення з клопотанням щодо зміни коду КВЦПЗ та приведення у відповідність до чинного законодавства нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Департамент у листі від 23.09.2019 № 3031/02-11 на ім`я міського голови просив розглянути на сесії міськради питання щодо внесення змін в графу 5 пункту 2 рішення 11 сесії Хмельницької міськради від 25.01.2017 № 58, виклавши її в новій редакції: "03.13 для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування" у зв`язку зі зміною коду КВЦПЗ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003.

Хмельницька міськрада рішенням від 24.12.2019 № 26 "Про припинення права користування земельними ділянками, розірвання договорів оренди землі за згодою сторін, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в оренду, постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та внесення змін в рішення сесії міської ради, договори оренди землі" внесла зміни в графу 5 пункту 8 додатку 2 рішення 11 сесії міськради від 25.01.2017 № 58, виклавши її в новій редакції: "03.13 для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування" відповідно до поданого клопотання управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту. Вирішено також внести відповідні зміни в договір оренди землі від 12.05.2017 № 105/01".

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту звернулося до відповідача з листом від 06.02.2020 № 399/02-16), в якому повідомило про необхідність підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, розташованої на вул. Толстого, 5/1, у м. Хмельницькому.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 926 м 2 за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, із цільовим призначенням 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування становить 1 744 718,00 грн.

У Державному земельному кадастрі станом на 02.02.2021 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 із цільовим призначенням 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

Як установили суди та свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Хмельницької міськради, до ТОВ "Тека" про внесення змін до договору оренди землі від 12.05.2017, укладеного між Хмельницькою міськрадою та ТОВ "Тека", шляхом викладення його пунктів 5, 9 у редакції, наведеній прокурором у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалюючи судові рішення про задоволення зазначеного позову, попередні судові інстанції виходили, зокрема, із того, що за змістом статей 13, 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з положеннями статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 289 Податкового кодексу України унормовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина 1 статті 15 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7- 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до положень статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (постанови Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/17, від 07.06.2018 у справі № 922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18).

Водночас суди звернули увагу на те, що процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1. Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів проводиться згідно з формулою, якою передбачено необхідність врахування Кф - коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

У пункті 5 розділу ІІ Порядку встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Разом із тим, попередні судові інстанції, зважаючи на положення статей 19, 20 Земельного кодексу України, урахували те, що за цільовим призначенням землі поділяються на категорії. Зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної у частині 1 статті 19 Земельного кодексу України, в іншу) здійснюється за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель встановлюється на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням вимог містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо) (постанова Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Під час вирішення спору у цій справі попередні судові інстанції установили, що, як свідчить зміст укладеного між сторонами у справі договору, у ньому було визначено код класифікації видів цільового призначення спірної земельної ділянки - 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідало на час укладення такого договору рішенню Хмельницької міськради від 25.01.2017 № 58, згідно з яким спірну земельну ділянку було надано в оренду відповідачеві.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили також і те, що рішенням Хмельницької міськради від 24.12.2019 № 25 внесено зміни до рішення Хмельницької міськради від 25.01.2017 № 58, зокрема, змінено код КВЦПЗ із 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на 03.13 - для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування. Цим же рішенням ухвалено внести відповідні зміни в договір оренди землі від 12.05.2017. Рішення Хмельницької міськради від 24.12.2019 № 25 є чинним і підлягає виконанню; доказів про його оскарження чи скасування суду не надано.

Таким чином, як установили суди, у зв`язку із зміною коду КВЦПЗ відбулася зміна коефіцієнта Кф із 0,7 (для земель із кодом КВЦПЗ 03.15) на 2,5 (для земель із кодом КВЦПЗ 03.13), тобто у наведеному випадку відбулася саме зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії - земель громадської забудови, а не зміна її цільового призначення, що, зважаючи на вимоги земельного законодавства не потребує проходження відповідних процедур, які застосовуються у разі зміни цільового призначення земельної ділянки. За таких встановлених обставин та виходячи із наведених положень законодавства, суди відхилили доводи відповідача про те, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки була проведена без дотримання передбаченої законодавством процедури.

Отже, внаслідок зміни власником земельної ділянки коду КВЦПЗ та внесення змін у рішення від 25.01.2017 № 58 відбулася зміна розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Господарські суди попередніх інстанцій в процесі розгляду спору дослідили та надали оцінку запропонованим позивачем до внесення у судовому порядку змінам у спірний договір (у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, що згідно з вимогами законодавства та пункту 13 договору є підставою для внесення відповідних змін у договір), визнавши їх такими, що відповідають вимогам законодавства. Попередні судові інстанції також урахували те, що сторони не досягли згоди щодо внесення спірних змін до договору оренди землі комунальної власності, тому суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та, відповідно, внесення змін у спірний договір оренди землі у судовому порядку.

Як уже зазначалося, ТОВ "Тека" оскаржило судові рішення у справі про задоволення позову до суду касаційної інстанції, у поданій касаційній скарзі просило їх скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, і таке обґрунтування полягає у неврахуванні господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішення і постанови висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Тека" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі № 924/1390/20 на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних скаржником судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а, то колегія суддів зазначає, що правова позиція, викладена у цій постанові, не може бути врахована, оскільки, по-перше, за встановлених судами обставин у вказаній справі мала місце саме зміна цільового призначення земельної ділянки із земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови, що відповідно до вимог закону має здійснюватися за проєктами землеустрою щодо їх відведення, натомість у цій справі, в якій подано касаційну скаргу, суди встановили обставини зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії - земель житлової та громадської забудови, що не потребує проходження процедур, які відповідно до положень земельного законодавства застосовуються у разі зміни цільового призначення земельної ділянки; а, по-друге, у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, у тому числі наведеного у зазначеній постанові про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі. Водночас відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Разом із тим колегія суддів також відхиляє посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 як підставу для подання касаційної скарги, оскільки висновки судів попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях у справі № 924/1390/20 наведеним Великою Палатою Верховного Суду у цій постанові висновкам не суперечать та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень у справі № 924/1390/20, позаяк у цих справах відбулася зміна виду використання землі у межах одного цільового призначення, що не слід ототожнювати зі зміною цільового призначення земельної ділянки. До того ж, як уже зазначалося, Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/929/19 відступила від правового висновку Верховного Суду України та Верховного Суду щодо порядку зміни виду використання землі в межах її цільового призначення, визначивши, що зміна виду використання земельної ділянки не потребує дотримання процедури, яка необхідна при зміні цільового призначення.

З огляду на зазначене підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, не знайшла підтвердження.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Тека" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі № 924/1390/20.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі № 924/1390/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

В. А. Зуєв