Постанова

від 03.08.2021 по справі 924/1390/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Справа № 924/1390/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Пузирко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 12.05.2021 (суддею Музикою М.В.) у м.Хмельницькому, повний текст складено 14.05.2021 у справі №924/1390/20

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди землі від 12.05.2017 року №105/01

за участю представників сторін:

прокурора - Манжаюк Д.Л.

позивача - не з"явився

відповідача - Баранчук Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 задоволено позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" про внесення змін до договору оренди землі від 12.05.2017 №105/01.

Внесено зміни до договору оренди землі №105/01 від 12.05.2017 року, укладеного між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Тека": п. 5 викладено в редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1744718 грн."; п. 9 викласти в редакції: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 52341,54 грн., що становить 3% (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок №UA 378999980334139812000022002, одержувач коштів УК у м. Хмельницькому/Хмельницький, ЄДРПОУ 38045529, код платежу 18010600, банк одержувача: казначейство України (ЕАП)". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" (код 30587315) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код 02911102) 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Видано наказ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1390/20 від 12.05.2021 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради в повному обсязі.

Вважає рішення Господарського суду Хмельницької області таким, що прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тека" є власником об`єкту нерухомого майна - двоповерхової будівлі приміщення гуртожитку, що розташовується за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 5/1. Відповідно до п. 16 Договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).

Вважає, що в даному випадку відбулася саме зміна цільового призначення земельної ділянки з коду 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на 03.13 для будівництва та обслуговування будівель, закладів побутового обслуговування.

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області було безпідставно та без дотримання норм чинного законодавства України внесені зміни до відомостей ДЗК про земельну ділянку стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 з 03,15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

Вважає неправильним посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №916/1998/19 в частині правомірності зміни виду використання земельної ділянки без розроблення проекту землеустрою, оскільки дане питання було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 №712/10864/16-а та наведено іншу правову позицію.

Звертає увагу, що при зміні цільового призначення земельної ділянки відбулася зміна коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки (Кф), при цьому за однією й тою самою середньою вартістю земельної ділянки (грн./кв.м.), що стало підставою зміни нормативної грошової оцінки, а саме її збільшення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021, справу №924/1390/20 призначено до розгляду.

Запропоновано прокурору та позивачу - у строк до 16.07.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Також роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Таке клопотання (заява) може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Матеріалами справи стверджується, що ухвала суду від 22.06.2021 у справі №924/1390/20 була отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

05.07.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Окружної прокуратури міста Хмельницького відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 залишити в силі, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

06.07.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Хмельницької міської ради відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" та залишити без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі №924/1390/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1390/20. Доручено забезпечення проведення відеоконференції судового засідання 03.08.2021 Господарському суду Хмельницької області.

В судове засідання, яке за клопотання позивача було призначене в режимі відеоконференції з Господарським судом Хмельницької області представник Хмельницької міської ради не з`явився; повідомлений судом в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

В судове засідання 03.08.2021 з`явились прокурор та представник відповідача.

У судовому засіданні 03.08.2021 відповідач повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору. Прокурор заперечив вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі з підстав викладених у відзиві та надав усні пояснення щодо суті спору.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзивах, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.08.2016 за ТОВ "Тека" на праві приватної власності зареєстровано двоповерхову будівлю приміщення гуртожитку загальною площею 411,9 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 5/1, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003, цільове призначення: для обслуговування двоповерхової будівлі приміщення гуртожитку /а.с. 120-122 у т.1/.

Відповідно до рішення Хмельницької міської ради №58 від 25.01.2017 надано ТОВ "Тека" в оренду земельну ділянку площею 926 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, для обслуговування будівлі приміщення гуртожитку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель - 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови /а.с. 37 у т.1/.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 18.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 зареєстрована 05.07.2006; цільове призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших приміщень громадської забудови /а.с. 94 у т.1/.

12.05.2017 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Тека" (орендар) укладено договір оренди землі №105/01 (далі - договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення одинадцятої сесії міської ради від 25.01.2017 №58 із земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003, яка розташована в м. Хмельницькому, по вул. Толстого, 5/1.

За п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 926 м. кв.

Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна - двоповерхова будівля приміщення гуртожитку, а також інші об`єкти інфраструктури - відсутні.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка (далі - НГО) земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, на дату укладення договору, становить 488521,00 грн.

Згідно з п. 8 договір укладено на 10 років до 25.01.2027. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 14655,63 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її (їх) цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 13 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - для будівництва та будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).

Відповідно до п. 36 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 45 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками /а.с. 33-34 у т1/.

До договору сторони також погодили розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку в розмірі 14655,63 грн. в рік /а.с. 35/.

Відповідно до акту приймання передачі, 12.05.2017 Хмельницькою міською радою передано, а відповідачем прийнято земельну ділянку на підставі договору оренди землі №105/01 від 12.05.2017 площею 926 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, для обслуговування приміщення гуртожитку /а.с. 38/.

23.05.2017 року зареєстровано право оренди ТОВ "Тека" на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 (витяг з ДЗК від 30.01.2018 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017 року) /а.с.123-124 у т.1/.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017, НГО земельної ділянки площею 926 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, із цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 488521,00 грн. /а.с. 36 у т.1/.

09.07.2018 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів листом №1999/01-15 від 09.07.2018 повідомив ТОВ "Тека", що по причині внесення змін та доповнень до Класифікатора видів цільового призначення земель Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 23.05.2017 №261, відповідачу необхідно звернутись з клопотанням щодо зміни коду КВЦПЗ з 03.15 на 03.10 та привести у відповідність до чинного законодавства нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Толстого, 5/1, площею 926 кв.м. /а.с. 39 у т.1/

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернувся із листом №3031/02-11 від 23.09.2019 до міського голови з проханням розглянути на сесії міської ради питання щодо внесення змін в графу 5 пункту 2 рішення 11 сесії міської ради від 25.01.2017 №58, виклавши її в новій редакції: "03.13 - для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування", у зв`язку зі зміною коду КВЦПЗ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 /а.с. 22 у т.1/.

Хмельницька міська рада рішенням №26 від 24.12.2019 "Про припинення права користування земельними ділянками, розірвання договорів оренди землі за згодою сторін, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в оренду, постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та внесення змін в рішення сесії міської ради, договори оренди землі" внесла зміни в графу 5 пункту 8 додатку 2 рішення 11 сесії міської ради від 25.01.2017 №58, виклавши її в новій редакції: "03.13 - для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування" відповідно до поданого клопотання управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів. Вирішено також внести відповідні зміни в договір оренди землі №105/01 від 12.05.2017 " /а.с. 42 у т.1/.

Управління земельних ресурсів та земельної реформи звернулося до відповідача з листом №399/02-16 від 06.02.2020, у якому повідомило про необхідність підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі по вул. Толстого, 5/1, що у м. Хмельницькому /а.с. 40-41 у т.1/.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.05.2020, НГО земельної ділянки площею 926 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1, кадастровий номер 6810100000:09:005:0003, із цільовим призначенням 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування становить 1744718,00 грн. /а.с. 44 у т.1/.

У Державному земельному кадастрі станом на 02.02.2021 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003 із цільовим призначенням 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування /а.с. 45 у т.1/.

Листом №925/2-182вих-19 від 04.06.2019 прокуратура Хмельницької області звернулась до Хмельницької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому з посиланням на лист прокуратури №05/2-245вих-18 від 19.11.2018 просила надати інформацію про вжиті заходи для приведення у відповідність із вимогами податкового та земельного законодавства розміру орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Толстого, 5/1, м. Хмельницький /а.с. 15-16 у т.1/.

Хмельницька міська рада листом №12-2420-02-14 від 01.10.2019 повідомила прокуратуру Хмельницької області, що по земельній ділянці за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1 приведено у відповідність відомості на кадастровій карті; підготувати проект додаткової угоди буде можливо після прийняття рішення міської ради /а.с. 18-19 у т.1/

Листом №12-2420-0214 від 11.11.2019 додатково повідомила прокуратуру Хмельницької області, що по ТОВ "Тека" підготовлено проект рішення сесії міської ради щодо зміни коду КВЦПЗ земельної ділянки, який буде розглянуто на черговому засіданні сесії міської ради після чого буде виготовлено проект додаткової угоди про внесення змін /а.с. 20-21 ут.1/.

Листом №31-90-2348вих-19 від 18.11.2019 Хмельницька місцева прокуратура просила Хмельницьку міську раду у строк до 09.12.2019 повідомити про вжиті нею заходи /а.с. 24 у т.1/.

Хмельницька міська рада листом №12-4879-02-10 від 19.12.2019 повідомила Хмельницьку місцеву прокуратуру, що нею будуть вжиті всі необхідні заходи щодо захисту прав, шляхом звернення до суду з вимогами про внесення змін до договорів, де орендарі відмовляються у добровільному порядку вносити такі зміни /а.с. 25 у т.1/.

Хмельницька місцева прокуратура 23.01.2020 листом №31-5414вих-20 звернулась до Департаменту архітектури містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради в якому зазначила, що на даний час пропозиції щодо підписання додаткових угод окремими орендарями в т.ч. по вул. Толстого, 5/1 проігноровано, тому просила в строк до 29.04.2020 повідоми про вжиті заходи /а.с. 26 у т.1/.

16.07.2020 Хмельницька місцева прокуратура листом №31-9728вих-20 повідомила Хмельницьку міську раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 49-50 у т.1/.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень викладених у відзиві, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч.2 ст.2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статтей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі у будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Поняття "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 №914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17 та від 20.03.2019 у справі № 905/1135/18, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів відзначає, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються, насамперед, судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, вказавши, що процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону, застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи у постанові від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18).

У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницьку міську раду.

Матеріалами справи підтверджено, що Хмельницька місцева прокуратура листом від 16.07.2020 №31-9728вих-20 повідомила Хмельницьку міську раду про намір пред`явити позов в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" про внесення змін до договору оренди землі №105/01 від 12.05.2017 /а.с. 49-50 у т.1/.

Таким чином, після отримання повідомлення прокурора про встановлення підстав та намір здійснювати представництво, уповноважений орган не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та самостійно не звернувся до суду, що вказує про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначеного органу.

Матеріалами справи стверджується, що 12.05.2017 між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Тека" укладено договір оренди землі №105/01, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення одинадцятої сесії міської ради від 25.01.2017 №58 із земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6810100000:09:005:0003, яка розташована в м. Хмельницькому, по вул. Толстого, 5/1. Цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - для будівництва та будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15) (п. 16 договору).

Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст.13 та ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю, згідно частин 1, 2, 3 ст.21 Закону, це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положення підп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Норма підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначає, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з ч.1 п.288.1, п.288.4, п.п.288.5.1, 288.5.2, 288.5.3 п.288.5 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, згідно ст.1, ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель", це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.(ч.1 ст.15 зазначеного Закону).

Згідно з ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до ч.2 ст.20, ч.ч.1,3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

Колегія суддів враховує правову позицію викладену Верховним Судом від 06.11.2019 у справі №924/187/17, від 07.06.2018 у справі №922/518/14, від 22.01.2019 у справі №922/539/18, де зазначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1. Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів проводиться згідно з формулою, якою передбачено необхідність врахування Кф - коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

З викладеного простежується наявність взаємозв`язку між коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та остаточним розміром орендної плати, яка буде сплачуватись орендарем на користь орендодавця, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується із урахуванням затвердженого коефіцієнту.

Положеннями п. 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 16 договору оренди, укладеного 12.05.2017 між сторонами у справі, вказаний код класифікації видів цільового призначення земель - 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідало та час укладення договору рішенню Хмельницької міської ради №58 від 25.01.2017, яким надано земельну ділянку в оренду відповідачу.

Так, рішенням Хмельницької міської ради від 24.12.2019 №25 внесено зміни в рішення міської ради від 25.01.2017 №58, зокрема, змінено код КВЦП землі з 03.15 на 03.13 - для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування. Також вирішено внести відповідні зміни в договір оренди землі №105/01 від 12.05.2017. Рішення Хмельницької міської ради від 24.12.2019 №25 є чинним, не скасованим, недійсним не визнано.

У зв`язку із зміною коду КВЦП відбулася зміна коефіцієнту Кф із 0,7 (для земель із кодом КВЦП 03.15) на 2,5 (для земель із кодом КВЦП 03.13).

При цьому, колегія суддів враховує, що основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії встановлено Земельним Кодексом України, і усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено ст. 19 ЗК України.

Відповідно до ч. 1,5 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель встановлюється на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням вимог містобудівної документації та документації із землеустрою.

Колегія суддів враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 14.07.2020 року у справі №916/1998/19 де зазначено, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення.

Доводи апеляційної скарги про неправильне посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №916/1998/19 в частині правомірності зміни виду використання земельної ділянки без розроблення проекту землеустрою та посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №712/10864/16-а колегія суддів відхиляє.

При цьому слід зауважити, що визначені ГПК України процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду; Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

Таким чином, в даному випадку відбулася зміна саме виду використання земельної ділянки однієї категорії - земель житлової та громадської забудови, тому не є обов`язковим дотримання порядку, передбаченого для зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з частиною 3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.1 розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

У відповідності до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.05.2020 року №6-22-0.33-740/116-20 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки з кодом КВЦП 03.13 становить 1744718,00 грн.

Таким чином встановлено, що внаслідок зміни власником земельної ділянки коду КВЦП та внесення змін у рішення від 25.01.2017 року №58, яким передано земельну ділянку по вул. Толстого, 5/1 у м. Хмельницькому у користування ТОВ "Тека", відбулася зміна розміру нормативної грошової оцінки шляхом застосування іншого коефіцієнту Кф.

Колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка землі використовується для визначення розміру орендної плати відповідно до ст.289 ПК України, а розмір орендної плати є істотною умовою договору, тому п. 5 договору про нормативну грошову оцінку землі в розмірі 488521,00 грн. суперечить дійсному розміру нормативної оцінки земельної ділянки площею 926 кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1.

У відповідності до ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Умовами п. 13 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності , в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що Управління земельних ресурсів та земельної реформи зверталось до відповідача з листом №399/02-16 від 06.02.2020, у якому повідомило про необхідність підписання додаткової угоди про внесення змін до договору землі по вул. Толстого, 5/1, що у м. Хмельницькому /а.с. 40-41 у т.1/ у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте така пропозиція була залишена відповідачем без задоволення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів враховуючи, що земельна ділянка за адресою: м. Хмельницький, вул. Толстого, 5/1 відноситься до комунальної власності; зміна її нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати (п. 13 договору оренди землі від 12.05.2017); встановлено зміну розміру НГО; не внесення змін до договору оренди сторонами в добровільному порядку, вважає за необхідне внести зміни в судовому порядку шляхом задоволення позову повністю.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі №924/1390/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 05.08.2021

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.