Постанова

від 04.11.2021 по справі 280/4569/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/4569/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Солодкової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 15.01.2020 року) в справі №280/4569/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

в с т а н о в и в:

18.09.2019 року ТОВ ТД Автоліга (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі по тексту відповідач), правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2019 року № UA112000/2019/000035/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2019/00594 від. 07.08.2019 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року позовні вимоги ТОВ ТД Автоліга задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року скасовано та у задоволенні позову ТОВ ТД Автоліга відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.08.2021 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 року, перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року.

Верховний Суд, скасовуючи постанову, вказував, що, роблячи висновок про неможливість пов`язати та ідентифікувати банківський платіжний документ з товаром, який декларується (з тих підстав, що у вказаному платіжному документі призначення платежу пов`язується з рахунком №19/147 від 26 липня 2019 року, який, своєю чергою, неможливо пов`язати зі специфікацією №02/19 від 26 липня 2019 року), суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що підставою до коригування митної вартості товарів слугували зовсім інші обставини (як-от наявність технічних помилок у наданих декларантом документах, ненадання документів, які пов`язують продавця з виробником товару тощо), яким, втім, суд апеляційної інстанції жодної правової оцінки не надав, як і не з`ясував, чи впливали наведені митним органом недоліки на правильність визначення складових митної вартості задекларованих позивачем товарів. В першу чергу адміністративний суд повинен перевірити й надати правову оцінку тим мотивам й аргументам, які були покладені в основу оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень. Однак, суд апеляційної інстанції цього не зробив, що не дає підстав стверджувати про відповідність ухваленого судом за результатами розгляду справи рішення критеріям законності й обґрунтованості, визначеним статтею 242 КАС України. Обставини та фактичні дані, які були покладені митним органом в основу оскаржуваних рішень, залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, пов`язаних з транспортуванням та пакуванням товару, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Наявні розбіжності у частині оплати за заявлений до митного оформлення товар. Позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Верховним Судом було здійснено заміну відповідача у справі з Запорізької митниці ДФС на її правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби. Верховним Судом вказано, що з огляду на подані заявником документи, які підтверджують реорганізацію Запорізької митниці ДФС шляхом її приєднання до Дніпровської митниці Держмитслужби, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання та замінити відповідача його правонаступником.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ТД Автоліга при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Запорізька митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що єдиною підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості товару стало посилання митного органу на те, що: В графі 70 Призначення платежу наданого до митного оформлення банківського платіжного документу від 30.07.2019 зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 №19/147, який до митного оформлення декларантом не надано, що не дає можливості ідентифікувати зазначений платіжний документ із задекларованим товаром . Проте позивач протягом встановленого митним органом строку усунув зазначений недолік та подав до митного органу рахунок на оплату №19/147 від 26.07.2019 чим підтвердив заявлену митну вартість. Недолік щодо банківського платіжного документу від 30.07.2019, де зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 №19/147, виник після усунення позивачем суперечностей та встановлений митним органом після винсеення рішення про коригування митної вартості товару. Судом першої інстанції вказано, що інші недоліки в документах на поставку товару не перешкоджають митному органу перевірити правильність визначення декларантом митної вартості. Надані уповноваженою особою позивача до Запорізької митниці для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсі). Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Матеріалами справи встановлено, що 29.01.2019 року між ТОВ ТД Автоліга (покупець) та підприємством Меридиан АНК (Російська Федерація) (продавець) укладено міжнародний зовнішньоекономічний договір поставки (угоду) № UA19RU-AVL, за умовами якого продавець здійснює поставку товару згідно інвойсів, а покупець приймає та оплачує товар. Відповідно до пунктів контракту, ціна за товар встановлюється у російських рублях як розрахункова валюта, ціни, що визначені сторонами в специфікаціях, не підлягають зміні. Згідно умов контракту, поставка здійснювалась на умовах FCA Інкотермс-2010 року та включає в себе плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, послуги по маркуванню, пакуванню, навантаженню на транспортний засіб покупця. Загальна сума контракта 20000000,00 російських рублів. Разом з товаром, продавець передає покупцю рахунок-фактуру 4 оригінали, CMR 4 оригінали, експортну декларацію - екземпляр отримувача, пакувальний лист з зазначенням вагів нетто, брутто 2 екземпляри.

На виконання умов контракту, між сторонами укладено специфікацію № 02/19 від 26.06.2019 року, за яким підприємством Меридиан АНК здійснюється поставка ТОВ ТД Автоліга партії товару загальною вартістю 1619945,30 рублів РФ, на умовах FCA Ульяновск.

Встановлено, що для здійснення митного оформлення товару 06.08.2019 року позивачем до митного підрозділу було подано електронну митну декларацію № №UА112080/2019/022284, відповідно до якої було задекларовано товари до розмитнення товар 1: арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів різного роду, виробник ИП Барауля Б.П., країна походження RU, ціна товару визначена як 1619945,30 російських рублів; товар 2: маховики з недорогоцінних металів, тамповані до а/м ВАЗ різного роду, виробник ТОВ Автокомпоненти , країна виробництва RU, ціна товару визначена як 293550,00 російських рублів. Поставка товару здійснена на умовах FCA RU Ул`янівськ.

Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки визначеної комерційним інвойсом - специфікацією. Зокрема, митна вартість товару 1 - 2,26 доларів США/кг, товару 2 - 0,93 доларів США/кг.

Встановлено, що разом з митною декларацією позивачем подано до митного органу: рахунок-фактуру №190801 від 01.08.2019 року, автотранспортну накладну (СМR) №232659 від 01.08.2019 року, банківський платіжний документ (Swift) б/н від 30.07.2019 року, довідку про транспортні витрати б/н від 31.07.2019 року, контракт №UA19RU-AVL від 29.01.2019 року, специфікацію №02/19 від 26.07.2019 року до контракту №UA19RU-AVL від 29.01.2019 року, лист ТОВ Меридиан АНК б/н від 30.07.2019 року, лист б/н від 02.08.2019 року, копію митної декларації країни відправлення від 01.08.2019 року №10418010/010819/0197603.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи. Митницею запропоновано усунути неточності та надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ ТД Автоліга , отримавши повідомлення митниці про необхідність подання додаткових документів, надало: рахунок на передплату для SWIFT від Меридиан АНК від 26.07.2019 року №19/147, договір із третіми особами від 16.01.2016 року №УС_835 між ИП ОСОБА_1 та ООО Меридиан АНК , рахунок про оплату від ИП ОСОБА_1 від 27.06.2019 року №248, прайс-лист, підписаний ОСОБА_1 , рахунок від 11.07.2019 року № 1 від ИП ОСОБА_2 на ООО Меридиан АНК .

07.08.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112000/2019/000035/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. На підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2019/00594 від 07.08.2019 року. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок, щодо товару, на рівні 4,07 доларів США/кг для товару 1 (МД від 02.08.2019 року №UA100080/2019/266284), для товару 2 на рівні 2,31 доларів США/кг (МД від 05.06.2019 року №UA408150/2019/013223).

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, Запорізька митниця ДФС вказувала у п. 10 контракту від 16.01.2016 року №УС_835 зазначено, що: Настоящий Договор считается заключенным с момента его подписания полномочными представителями Сторон и действует до 31 декабря 2016 года, но в любом случае до полного исполнения Сторонами обязательств по договору возникших по истечению срока его действия ; контракт від 16.01.2016 №УС_835 підписаний ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , у рахунку від 27.06.2019 року №248 зазначено ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , прайс-лист підписаний ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , рахунок від 11.07.2019 року № 1 виписано ИП ОСОБА_2 . При цьому, виробником товару №2 задекларовано ООО Автокомпоненты, що не дає можливості однозначно ідентифікувати додатково наданий документ зі задекларованим товаром №2 МД.

Коригуючи митну вартість, митний орган змінив ціну товару, визначивши вартість за одиницю товару, відкоригована вартість за одиницю для товару 1 264,7732 російських рублів або 4,07 доларів США/кг, для товару 2 150,2767 російських рублів або 2,31 доларів США/кг. Як було вказано, митниця використала наявну інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами (шостим), оформленими іншими митними деклараціями.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митної декларації просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості. ТОВ ТД Автоліга надано додаткові документи, які пояснюють та усувають наявні недоліки у митному оформленні.

Отже, митний орган вказував, що у п. 10 контракту від 16.01.2016 року №УС_835 зазначено, що: Настоящий Договор считается заключенным с момента его подписания полномочными представителями Сторон и действует до 31 декабря 2016 года, но в любом случае до полного исполнения Сторонами обязательств по договору возникших по истечению срока его действия ; контракт від 16.01.2016 №УС_835 підписаний ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , у рахунку від 27.06.2019 року №248 зазначено ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , прайс-лист підписаний ОСОБА_1 , при цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 , рахунок від 11.07.2019 року № 1 виписано ИП ОСОБА_2 , при цьому, виробником товару №2 задекларовано ООО Автокомпоненты, що не дає можливості однозначно ідентифікувати додатково наданий документ зі задекларованим товаром №2 МД.

Контракт від 16.01.2016 року №УС_835 укладений між індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 та ООО (ТОВ) Меридиан АНК , ТОВ ТД Автоліга не може відповідати за умови контракту, де не є стороною. ТОВ ТД Автоліга не може знати про строк його дії, пролонгацію чи закінчення його дії у зв`язку з виконанням.

Контракт від 16.01.2016 року №УС_835 укладений між індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 та ООО (ТОВ) Меридиан АНК , підтверджує можливість отримання ООО (ТОВ) Меридиан АНК товару від ОСОБА_1 , який і вказаний виробником товару 1.

Розбіжності у написанні ініціалів виробника товару 1 ОСОБА_1 , ТОВ ТД Автоліга пояснює технічними помилками у тому числі при здійсненні перекладу.

Зауваження щодо визначення виробника товарів, який задекларований ТОВ ТД Автоліга , які вказані митним органом у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару є другорядними, не впливають на можливість ідентифікувати товари, їх назву, виробника, торгівельну марку, країну походження.

Варто вказати, що в платіжному дорученні, яке надане як докази оплати за товар, міститься посилання на контракт №UA19RU-AVL та рахунок на оплату від 26.07.2019 року №19/147, рахунок до митного органу не надавався, однак такий долучено до матеріалів справи.

Розбіжність у платіжному доручення не була підставою для прийняття Запорізькою митницею ДФС при прийнятті рішення про коригування митної вартості, не прохала позивача уточнити чи надати пояснення щодо цієї обставини.

Встановлено, що Запорізькою митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією від 06.08.2019 року № № №UА112080/2019/022284, було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним (шостим) методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 02.08.2019 року №UA100080/2019/266284, від 05.06.2019 року №UA408150/2019/013223.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 02.08.2019 року №UA100080/2019/266284, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару: арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів різного роду. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки CPT UA Сутиски, ввезено товар - частини приладів освітлювальних, або візуальної сигналізації, оптичні елементи для а/м ВАЗ, частини коліс ходових до легкових а/м ВАЗ, запасні частини до легкових автомобілів марки ВАЗ, кріплення що використовуються в автотранспортних засобах, вентилі прохідні алюмінієві. Вартість товару зазначено у декларації визначено за шостим (резервним) методом, тобто, також, після коригування його вартості митним органом.

За умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) - термін означає, що продавець доставляє товар названому їм перевізнику. Продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Натомість за умовами поставки FCA Інкотермс 2020 продавець доставляє вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 06.08.2019 року №UА112080/2019/022284, та декларації, яка була використана митницею від 02.08.2019 року №UA100080/2019/266284, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, різним є товар, який брався до порівняння, оскільки не співпадають опис товару, торговельна марка та виробник. Тобто Запорізька митниця неправомірно використала декларацію від 02.08.2019 року №UA100080/2019/266284 для співставлення характеристик товару 1 та умов поставки та для коригування митної вартості.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 05.06.2019 року №UA408150/2019/013223, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: маховики з недорогоцінних металів, тамповані до а/м ВАЗ. Декларацією підтверджується, що на територію України, на умовах поставки FCA RU Ульяновск ввезено запчастини для а/м, у тому числі маховики 2101 б/у, маховики 2108 б/у, маховики 2101 б/у. Вартість товару зазначено у декларації визначено за шостим (резервним) методом, тобто також після коригування його вартості митним органом.

Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 06.08.2019 року №UА112080/2019/022284, та декларації, яка була використана, колегія суддів зазначає, що різними є умови товар, який брався до порівняння, виробник товару.

Запорізька митниця ДФС використала для порівняння митні декларації, де митну вартість товарів визначено за шостим (резервним) методом, тобто митну вартість товарів відкоригована митницею до визначеного нею цінового рівня і потім взято для порівняння з іншими товарами.

Як вбачається з матеріалів справи, митниця використала інформацію щодо раніше задекларованих, не аналогічних товарів, поставлених на різних умовах, різними виробниками та імпортерами, що на думку суду, впливає на визначення митної вартості товару.

Варто враховувати наявний експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 20.08.2019 року № ОИ-5199/1, згідно якого ринкова вартість товару, що ввозився: склопійомники різної модифікації та категорії складає від 94,17 російських рублів до 628,33 російських рублі, вартість товару, що ввозився ТОВ ТД Автоліга склопідйомники різної модифікації та типу складає від 100,12 російських рублів до 686,65 російських рублі. ТОВ ТД Автоліга визначило вартість товару у межах ринкової вартості, у ціновій варіації, яку заявлено у митній декларації.

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, чому саме вищевказані вантажно-митні декларації застосовані до спірних правовідносин.

Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року в справі №280/4569/19 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова