Постанова

від 16.06.2020 по справі 280/4569/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4569/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (суддя Новікова І.В., повний текст рішення складений 15 січня 2020 року) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2019/00594 від 07.08.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга (Покупець) та ООО Меридиан АНК , Російська Федерація (Потачальник) укладено контракт № UA19RU-AVL від 29 січня 2019 року, за умовами якого продавець продав, а покупець купив запасні частини для легких автомобілів, найменування, кількість, комплектність, ціни, виробник товару зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010 - FCA. Ціна товару, вказана в Специфікації, не підлягає зміні, та включає в себе плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, а також послуги з маркування, пакування, навантаження на транспортний засіб покупця. Сума контракту на момент підписання - 20000000,00 рос. рублів.

Оплата за товар здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника у російських рублях не пізніше 6 місяців від дати поставки. Додаткові умови обумовлюються в Специфікаціях.

Згідно зі Специфікацією № 02/19 від 26.07.2019 ООО Меридиан АНК було поставлено товар загальною вартістю 1619945,30 рос. рублів, виробник товару ИП ОСОБА_1 , ООО Форвард-Классик, ООО Автокомпоненты.

Позивачем 06.08.2019 до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA112080/2019/022284 на товар: араматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів: склопідйомники модернізовані 2110 (правий, н/о лівий), склопідйомник під електропривод 1118 (лівий/правий), механізм СТП 2114, 2123, 2170 (виробник ИП ОСОБА_2 ); склопідйомник 2106 передній електро в зб. ( НОМЕР_1 ) -16 компл. (виробник ООО Форвард-Классик ) та маховики, з недорогоцінних металів, штамповані до а/м ВАЗ (виробник ООО Автокомпоненты ). Країна виробництва РФ .

Згідно з графою 43 МД № UA112080/2019/022284 від 06.08.2019 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною контракту (перший метод), передбачений статтею 58 Митного кодексу України.

При поданні МД № UA112080/2019/022284 від 06.08.2019 декларантом надано до Запорізької митниці ДФС: рахунок-фактуру № 190801 від 01.08.2019; автотранспортну накладну (СМR) №232659 від 01.08.2019; банківський платіжний документ б/н від 30.07.2019; довідку про транспортні витрати б/н від 31.07.2019; контракт № UA19RU-AVL від 29.01.2019; специфікацію № 02/19 від 26.07.2019 до контракту № UA19RU-AVL від 29.01.2019; лист ООО Меридиан АНК б/н від 30.07.2019; лист ООО Меридиан АНК б/н від 02.08.2019; договір про перевезення № 1 від 30.07.2019, копію митної декларації країни відправлення №10418010/010819/0197603 від 01.08.2019.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містять розбіжності, а саме в графі 70 Призначення платежу наданого до митного оформлення банківського платіжного документу від 30.07.2019 зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 № 19/147, який до митного оформлення декларантом не надано, що не дає можливості ідентифікувати зазначений платіжний документ із задекларованим товаром.

Крім того митний орган зазначив про наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Враховуючи зазначене та той факт, що заявлені відомості повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню для підтвердження митної вартості, про виявлені розбіжності та необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту 06.08.2019 повідомлено шляхом надіслання електронного повідомлення засобами автоматизованої системи митного оформлення Інспектор .

Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

Позивачем 07.08.2019 до митного органу було додатково надано наступні документи: рахунок на передплату для SWIFT від ООО Меридиан АНК № 19/147 від 26.07.2019; договір із третіми особами від 16.01.2016 № УС_835 між ИП ОСОБА_1 та ООО Меридиан АНК ; рахунок про оплату від ИП ОСОБА_1 на ООО Меридиан АНК від 27.06.2019 № 248; прайс-лист, підписаний ОСОБА_1 ; рахунок від 11.07.2019 № 1 від ИП ОСОБА_3 на ООО Меридиан АНК .

За результатами аналізу додатково наданих документів встановлено наступні розбіжності: в п. 10 наданого контракту № УС_835 від 16.01.2016 зазначено, що: Настоящий Договор считается заключенным с момента его подписания полномочными представителями Сторон и действует до 31 декабря 2016 года, но в любом случае до полного исполнения Сторонами обязательств по договору возникших по истечению срока его действия ; контракт № УС_835 від 16.01.2016 підписаний ОСОБА_1 , при цьому виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_2 ; у рахунку № 248 від 27.06.2019 зазначено ОСОБА_1 , при цьому виробником товару № 1 МД задекларовано ИП ОСОБА_2 ; прайс-лист підписаний ОСОБА_1 , при цьому виробником товару № 1 МД задекларовано ИП ОСОБА_2 ; рахунок від 11.07.2019 № 1 виписано ИП ОСОБА_3 , при цьому виробником товару № 2 задекларовано ООО Автокомпоненты, що не дає можливості однозначно ідентифікувати додатково наданий документ із задекларованим товаром № 2 МД.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, а саме, щодо подібних товарів.

Враховуючи вказане рішення, в оформленні МД №UA112080/2019/022284 від 06.08.2019 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2019/00594 від 07.08.2019.

Позивач вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що єдиною підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості товару було встановлення митним органом, що в графі 70 Призначення платежу , наданого до митного оформлення банківського платіжного документу від 30.07.2019, зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 № 19/147, який до митного оформлення декларантом не надано, проте судом встановлено, що позивач протягом встановленого митним органом строку усунув зазначений недолік та надав до митного органу рахунок від 26.07.2019 № 19/147.

Також суд першої інстанції зазначив, що виявлення митним органом інших недоліків не перешкоджають останньому перевірити правильність визначення декларантом митної вартості. Крім того, за висновком суду першої інстанції, митний орган не уповноважений за результатами отримання додаткових документів встановлювати нові недоліки щодо заявленої митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, адже частиною 2 статті 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, при цьому згідно з частиною 3 вказаної статті МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, незалежно від того наданий документ первинно чи додатково на запит митного органу.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що декларантом разом з митною декларацією було надано банківський платіжний документ від 30.07.2019, який містить посилання на рахунок від 26.07.2019 № 19/147. Вказаний рахунок не було надано позивачем до митного оформлення, а тому колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи митного органу щодо неможливості ідентифікувати вказане платіжне доручення з певною поставкою товару та, як наслідок, правомірне витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами контракту ціни на товар встановлюються в російських рублях, вказані у позиціях в доданих Специфікаціях; ціни, вказані в наступній Специфікації, тверді та не підлягають зміні протягом всього періоду дії контракту.

Оплата за товар здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника у російських рублях не пізніше 6 місяців від дати поставки. Додаткові умови обумовлюються в Специфікаціях.

Згідно зі Специфікацією № 02/19 від 26.07.2019 до контракту №UA19RU-AVL від 29.01.2019 загальна вартість поставленого товару становить 1619945,30 грн.

В наданому до митного оформлення банківському платіжному документу зазначено, що призначенням платежу є саме передоплата за товар за контрактом № UA19RU-AVL від 29.01.2019 на підставі рахунку № 19/147 від 26.07.2019. При цьому ані в банківському платіжному документі, ані в додатково наданому до митного органу рахунок № 19/147 від 26.07.2019 не міститься посилання на Специфікацію № 02/19 від 26.07.2019.

Таким чином, митний орган дійшов обґрунтованого висновку щодо неможливості пов`язати та ідентифікувати банківський платіжний документ з товаром, який декларується.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірною та обґрунтованою пропозицію митного органу надати додаткові документи для підтвердження вартості товару, що декларується.

Колегія суддів доходить висновку, що наданий платіжний документ від 30.07.2019 не можна вважати належним підтвердженням задекларованої позивачем митної вартості товарів, адже у вказаному платіжному документі призначення платежу пов`язується з рахунком № 19/147 від 26.07.2019, який неможливо пов`язати зі специфікацією № 02/19 від 26.07.2019.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019 прийнято Запорізькою митницею ДФС в межах наданих законом повноважень, обґрунтовано та правомірно, підстави для його скасування відсутні. Як наслідок, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA112080/2019/00594 від 07.08.2019, винесена на підставі рішення № UA112000/2019/000035/2, також не підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 280/4569/19 скасувати.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 16 червня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 16 червня 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова