Постанова

від 10.06.2010 по справі 2а-14978/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 р. справа № 2а-14978/09/0570

приміщення суду за адресо ю: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардій ської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.1 5 година

Донецький окружний адміні стративний суд в складі:

головуючого судді Могильницько го М.С.

при секретарі Фенделєвій В.Є.

за участю:

представника позивача - Кузьмішкіна Д.В.

представника відповідача - Мороз О.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом дер жавного підприємства «Азовс ьке морське агентство «Інфло т»до Жовтневої міжрайонної д ержавної податкової інспекц ії м. Маріуполя про визнання н едійсними рішення № 0000052240 в ід 22.04.2009 року, податкового повід омлення-рішення № 0000932310/0 від 22.04.2009 року, рішення № 0000052240/1 від 19.05.2009 рок у, податкового повідомлення- рішення № 0000932310/1 від 19.05.2009 року,

ВСТАНО ВИВ:

Державне підприємство « Азовське морське агентство « Інфлот»звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної держа вної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання неді йсними рішення № 0000052240 від 22. 04.2009 року, податкового повідомл ення-рішення № 0000932310/0 від 22.04.2009 рок у, рішення № 0000052240/1 від 19.05.2009 року, по даткового повідомлення-ріше ння № 0000932310/1 від 19.05.2009 року.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на нор ми статей Кодексу торговельн ого мореплавства України, Ци вільного кодексу України та Господарського кодексу Укра їни.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльн ість»суб'єкти, які є сторонам и зовнішньоекономічного дог овору (контракту), мають бути з датними до укладання договор у (контракту) відповідно до ць ого та інших законів України та/або закону місця укладанн я договору (контракту). Зовніш ньоекономічний договір (конт ракт) складається відповідно до цього та інших законів Укр аїни з урахуванням міжнародн их договорів України. Суб'єкт и зовнішньоекономічної діял ьності при складанні тексту зовнішньоекономічного дого вору (контракту) мають право в икористовувати відомі міжна родні звичаї, рекомендації м іжнародних органів та органі зацій, якщо це не заборонено п рямо та у виключній формі цим та іншими законами України. З овнішньоекономічний догові р (контракт) укладається суб'є ктом зовнішньоекономічної д іяльності або його представн иком у простій письмовій фор мі, якщо інше не передбачено м іжнародним договором Україн и чи законом. Повноваження пр едставника на укладення зовн ішньоекономічного договору (контракту) може випливати з д оручення, статутних документ ів, договорів та інших підста в, які не суперечать цьому Зак ону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зо внішньоекономічної діяльно сті суб'єктом зовнішньоеконо мічної діяльності України, у повноваженим на це належним чином, вважаються діями цьог о іноземного суб'єкта зовніш ньоекономічної діяльності.

Також, позивач зазначає, що відповідно до ст. 297 Господарс ького кодексу України за аге нтським договором одна сторо на (комерційний агент) зобов'я зується надати послуги другі й стороні (суб'єкту, якого пред ставляє агент) в укладенні уг од чи сприяти їх укладенню (на дання фактичних послуг) від і мені цього суб'єкта і за його р ахунок.

Крім того, позивач зазначає , що ним на підставі Декрету Ка бінету Міністрів України «Пр о систему валютного регулюва ння та валютного контролю»пр авомірно були здійснені розр ахунки за виконані послуги з ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 в іноземній валюті.

Щодо встановлення перевір кою заниження підприємством податку на додану вартість п озивач зазначив, що у січні 2007 р оку ним були придбані автобу си «Богдан»з метою пасажирсь ких перевезень та отримання прибутку, у зв' язку з чим бул а отримана ліцензія № 176л від 07. 11.2006р. Дані автобуси були надан і в оренду ТОВ «Гор-Авто»м. Дон ецьк, але договір оренди був а нульований. Тому, позивач вва жає, що витрати, які пов' язан і із придбанням автобусів «Б огдан»були правомірно списа ні з кредитного рахунку 152 у де бет рахунку 105.

Тому просить суд визнати не дійсними рішенням № 0000052240 в ід 22.04.2009 року, повідомлення-ріше ння № 0000932310/0 від 22.04.2009 року, рішення № 0000052240/1 від 19.05.2009 року та повідомл ення-рішення № 0000932310/1 від 19.05.2009 рок у.

Представник позивача у су довому засіданні позовні вим оги підтримав у повному обся зі, надав суду пояснення анал огічні обґрунтуванню позовн их вимог. Просив позовні вимо ги задовольнити у повному об сязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду п ояснення проти позову аналог ічні письмовим запереченням проти позову та заперечення м на висновок судово-економі чної експертизи. Просив у зад оволенні позовних вимог відм овити.

Розгляд справи здійснював ся із фіксуванням судового п роцесу за допомогою звукозап исувального пристрою «Камер тон».

Вислухавши у судовому засі данні представників сторін, дослідивши та оцінивши подан і докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 19 Конс титуції України органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Позивач - державне підпри ємство «Азовське морське аге нтство «Інфлот»(далі - ДП «А МА «Інфлот»), зареєстровано я к юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської мі ської ради Донецької області 05.04.1993 року, перереєстровано 19.09.200 6 року; включено до ЄДРПОУ за № 01180553; діє на підставі Статуту та є платником податку на додан у вартість.

У період з 03.03.2009 року по 24.03.2009 рок у Жовтневою міжрайонною держ авною податковою інспекцією м. Маріуполя була здійснена п озапланова виїзна документа льна перевірка ДП «АМА «Інфл от»з питань дотримання вимог податкового законодавства з а період з 01.10.2004 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законод авства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2008 року, за результатами яко ї було складено акт від 07.04.2009 ро ку № 799/23-2/01180553 /т. 1 а.с. 13-64/.

Так, перевіркою, зокрема, бу ло встановлено, що позивачем порушено п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.9 ст . 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», в результаті чого за нижено податок на додану вар тість всього у сумі 128 754 грн., у т ому числі: за вересень 2007 року в сумі 75 815 грн., за травень 2008р. в су мі 7 985 грн., за серпень 2008р. в сумі 7 876 грн., за листопад 2008р. в сумі 37 076 грн., завищення залишку від' ємного значення ПДВ по рядку Декларації за грудень 2008р. в су мі 89 752 грн. та п. 1 ст. 3, п. 4 (г) ст. 5 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систе му валютного регулювання і в алютного контролю», що призв ело до здійснення операцій з валютними цінностями, що пот ребують одержання ліцензій Н БУ без одержання індивідуаль них ліцензій НБУ, а саме: здійс нення розрахунків в іноземні й валюті в сумі 44 640,42 доларів СШ А (231 209.13 грн.) між резидентами без одержання індивідуальних лі цензій НБУ на право використ ання іноземної валюти на тер иторії України як засобу пла тежу, у тому числі по періодах : у період з 13.09.2005р. по 09.08.2006р. в сумі 7088,02 доларів США (35 794,52 грн.); у періо д з 01.10.2004р. по 27.12.2006р. в сумі 27044,80 долар ів США (140 329,77 грн.); у період з 19.10.2004р . по 24.06.2005р. в сумі 10507,60 доларів США (55 084,84 грн.) /т. 1 а.с. 63/.

На підставі результатів пе ревірки податковим органом с тосовно ДП «АМА «Інфлот»були прийняті рішення про застос ування штрафних (фінансових) санкцій від 22 квітня 2009 року № 0000052240 за порушення п. 1 ст. 3, п. 4 (г) ст. 5 Декрету Кабінету Міністр ів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Пр о систему валютного регулюва ння і валютного контролю»на суму штрафних (фінансових) са нкцій у розмірі 231 209.13 грн. /т. 1 а.с. 65/ та податкове повідомлення- рішення від 22 квітня 2009 року № 000 0932310/0 за порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п . 4.1, п. 4.9 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість», яким позивач у визначена сума податкового зобов' язання у розмірі 193 131 г рн. (за основним платежем - 128 7 54 грн., за штрафними (фінансови ми) санкціями - 64 377 грн.) /т. 1 а.с. 66 /.

За результатами адміністр ативного оскарження відпові дачем стосовно ДП «АМА «Інфл от»були прийняті рішення про застосування штрафних (фіна нсових) санкцій від 19 травня 2009 року № 0000052240/1, яким позивачу визн ачена сума штрафних (фінансо вих) санкцій у сумі 231 209.13 грн. /т. 1 а.с. 67/ та податкове повідомлен ня-рішення від 19 травня 2009 року № 0000932310/1, яким визначено суму под аткового зобов' язання у роз мірі 193 131 грн. (за основним плате жем - 128 754 грн., за штрафними (фі нансовими) санкціями - 64 377 грн .) /т. 1 а.с. 68/.

Проте, суд в межах заявлених позовних вимог з висновками акту перевірки від 07.04.2009 року № 799/23-2/01180553 податкового органу та п рийнятими на підставі нього рішеннями не погоджується ча стково, з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище, під час проведення перевірки ДП «АМА «Інфлот»податковим орг аном було встановлено, що поз ивачем порушено п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п . 4.1 ст. 4 Закону України «Про под аток на додану вартість», а са ме: у лютому 2008 року не включено до складу податкового зобов ' язання суми ПДВ за податко вими накладними, виписаними Керченським відділенням ДП « АМА «Інфлот» на адресу ТОВ «К олфум-Інвест», в результаті ч ого позивачем занижено подат кові зобов' язання у лютому 2008 року на суму 415 грн.

З цього приводу суд зазнача є наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 За кону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оп одаткування є операції платн иків податку з поставки това рів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній т ериторії України, у тому числ і операції з передачі права в ласності на об'єкт застави по зичальнику (кредитору) для по гашення заборгованості заст аводавця, а також з передачі о б'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотрим увача.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на дода ну вартість»база оподаткува ння операції з поставки това рів (послуг) визначається вих одячи з їх договірної (контра ктної) вартості, визначеної з а вільними цінами, але не нижч е за звичайні ціни, з урахуван ням акцизного збору, ввізног о мита, інших загальнодержав них податків та зборів (обов'я зкових платежів), згідно із за конами України з питань опод аткування (за винятком подат ку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державн е пенсійне страхування на по слуги стільникового рухомог о зв'язку, що включається до ці ни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вар тості включаються будь-які с уми коштів, вартість матеріа льних і нематеріальних актив ів, що передаються платнику п одатку безпосередньо покупц ем або через будь-яку третю ос обу в зв'язку з компенсацією в артості товарів (послуг).

ДП «АМА «Інфлот»до податко вого органу були надані пода ткова декларація з податку н а додану вартість за лютий 2008 р оку та уточнюючий розрахунок за лютий 2008 року, відповідно до яких сума податкових зобов' язань за лютий 2008 року є визнач еною позивачем самостійно у розмірі 141 912 грн. /т. 1 а.с. 247-248, 249/.

У додатку № 5 до податкової д екларації з податку на додан у вартість «Розшифровки пода ткових зобов' язань та подат кового кредиту в розрізі кон трагентів»від 19.05.2008 року значи ться сума податкових зобов' язань з податку на додану вар тість 141 911 грн. Проте, у графі 2 «П латник податку-покупець (інд ивідуальний податковий номе р)»не значиться індивідуальн ий податковий номер ТОВ «Кол фум-Інвест»- 320632301061 /т. 1 а.с. 251/.

Також, судом були досліджен і наступні податкові накладн і, в яких продавцем виступає К ерченське відділення ДП «АМА «Інфлот», а покупцем ТОВ «Кол фум-Інвест»: 78/1 від 29.02.2008 року (ном енклатура поставки послуг - відшкодування комунальних п ослуг за лютий 2008 року) на суму 598,25 грн., з якої сума ПДВ - 99,71 грн .; 80/1 від 29.02.2008 року (номенклатура п оставки послуг - оренда прим іщення за лютий 2008 року) на суму 1 888,89 грн., з якої сума ПДВ - 314,81 гр н. /т. 1 а.с. 235, 236/. Проте, відповідно до реєстру виданих податкови х накладних за лютий 2008 року не значаться операції Керченсь кого відділення ДП «АМА «Інф лот»з ТОВ «Колфум-Інвест»на суму 598,25 грн., з якої сума ПДВ - 9 9,71 грн., та на суму 1 888,89 грн., з якої сума ПДВ - 314,81 грн. /т. 2 а.с. 64-71/.

Таким чином, із зазначеного вбачається, що позивачем був порушений п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не включення до складу подат кового зобов' язання суми ПД В за податковими накладними, виписаними Керченським відд іленням ДП «АМА «Інфлот»на а дресу ТОВ «Колфум-Інвест»на суму 415 грн.

Щодо встановленого податк овим органом порушення з бок у позивача п. 4.9 ст. 4 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість»(заниження податково го зобов' язання за вересень 2007 року на суму 149 392 грн.) та встан овленого порушення п. 7.4.1 п. 7.4 ст . 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суд зазн ачає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні»підставою для бу хгалтерського обліку господ арських операцій є первинні документи, які фіксують факт и здійснення господарських о перацій. Первинні документи повинні бути складені під ча с здійснення господарської о перації, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Для контролю та впоряд кування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи.

09.10.2006 року між товариством з о бмеженою відповідальністю « Український автобус»(продав ець) та ДП «АМА «Інфлот»(покуп ець) був кладений договір куп івлі-продажу № 468/1, відповідно д о якого продавець продає, а по купець купує автобуси «Богда н»у кількості 9 штук на загаль ну суму 2 088 600 грн. (п. 2.1) /т. 2 а.с. 90-93/.

Прийом покупцем та передач а продавцем товару - автобус ів «Богдан»у кількості 7 штук , підтверджується наступними документами: актом прийому-п ередачі № 1 товару від 08.11.2006 року на загальну суму 635 400 грн., у том у числі ПДВ - 176 500 грн. (3 автобус и) /т. 2 а.с. 20, 24, 26/; актом прийому-пер едачі товару від 15.11.2006 року на з агальну суму 423 600 грн., у тому чи слі ПДВ - 176 500 грн. (2 автобуси) /т. 2 а.с. 49/; актом прийому-передачі № 3 товару без дати на загальн у суму 514 800 грн., у тому числі ПДВ - 214 500 грн. (2 автобуси) /т. 2 а.с. 48/; пл атіжним дорученням про попер едню оплату товару № 00019 від 02.11.200 6 року на суму 786 900 грн., в т.ч. ПДВ - 131 150 грн. /т. 2 а.с. 19/; платіжним дору ченням про попередню оплату товару № 00032 від 06.11.2006 року на суму 317 700 грн., в т.ч. ПДВ - 52 950 грн. /т. 2 а.с . 37/; платіжним дорученням про п опередню оплату товару № 00070 ві д 13.11.2006 року на суму 211 800 грн., в т.ч. П ДВ - 35 300 грн. /т. 2 а.с. 37/; платіжним дорученням про попередню оп лату товару № 00246 від 12.12.2006 року на суму 257 400 грн., в т.ч. ПДВ - 42 900 грн. / т. 2 а.с. 40/; рахунком-фактурою № ДВ -0030933 від 23.10.2006 року /т. 2 а.с. 39/; видатко вими накладними за №№ ДВ-0002259 ві д 09.11.2006 року, ДВ-0002332 від 16.11.2006 року, ДВ -0002618 від 13.11.2006 року /т. 2 а.с. 16, 15, 14/; подат ковими накладними за №№ 0003298 ві д 02.11.2006 року, 0003299 від 06.11.2006 року, 0003300 ві д 13.11.2006 року, 0004038 від 12.12.2006 року /т. 2 а.с . 13, 11, 12, 10/; реєстром отриманих под аткових накладних за листопа д 2006 року /т. 2 а.с. 72-79/ та реєстром о триманих податкових накладн их за січень 2007 року /т. 2 а.с. 59-60/.

16.01.2007 року між державним підп риємством «АМА «Інфлот»(орен додавець) та товариством з об меженою відповідальністю «Г ор-Авто»(орендар) був укладен ий договір оренди № 6/1-1 індивід уально визначеного (рухомого ) майна, (транспортних засобів ), що належить до державної вла сності (далі - Договір оренд и) /т. 2 а.с. 98-101/.

Відповідно п. 1.1 Договору оре нди орендодавець передає, а о рендар приймає у строкове пл атне користування окреме інд ивідуально визначене рухоме майно, п' ять одиниць нових а втобусів марки «Богдан 09212»(на далі - Майно), що знаходиться на балансі орендодавця, перв існа вартість якого 890 817,32 грн. з державними реєстраційними н омерами: АН 47-11 ВО, АН 47-12 ВО, АН 47-13 ВО , АН 47-66 ВО, АН 47-68 ВО, а орендар прий має означену кількість автоб усів і використовує їх для пе ревезення пасажирів у межах Донецької області у міжміськ ому сполученні.

Майно орендодавцем переда ється орендарю в оренду з мет ою отримання орендодавцем пр ибутку.

Згідно угоди № 1 про дострок ове розірвання договору орен ди № 6/1-1 від 16.01.2007 року орендар 27.07.2007 року передає орендодавцю по акту прийому-передачі два ав тобуси марки «Богдан 09212» з дер жавними номерами АН 47-12 ВО та АН 47-13 ВО з наявними в результаті ДТП пошкодженнями та 03.09.2007 року передає останні два автобус и марки «Богдан 09212»з державни ми номерами АН 47-11 ВО та АН 47-66 ВО / т. 2 а.с. 106-107/. Факт передачі зазнач ених 4-х автобусів підтверджу ється актами приймання-перед ачі основних фондів ТОВ «Гор -Авто»/т. 2 а.с. 1, 4, 6, 7/.

05.09.2007 року ДП «АМА «Інфлот»бу в прийнятий наказ № 103/І «Про ви ведення із експлуатації ліце нзованого автотранспорту з п асажирських перевезень», яки м визначено, що у зв' язку із н еналежним виконанням з боку орендаря ТОВ «Гор-Авто»умов договору № 6/1-1 від 16.01.2007 року в час тині несвоєчасної та неповно ї оплати орендних платежів, н е прийняття заходів щодо зап обігання пошкоджень орендов аного автотранспортного зас обу, збиткової діяльності ві д експлуатації автобусів та інше та відповідно із підпис аною угодою № 1 від 25.07.2007 року про дострокове розірвання зазна ченого договору оренди та не обхідністю надання висновку фахівця про технічний стан а втобусів марки «Богдан», дер жавні номери: АН 47-11 ВО, АН 47-12 ВО, А Н 47-13 ВО, АН 47-66 ВО, вивести із експ луатації автобуси марки «Бог дан», державні номери: АН 47-11 ВО , АН 47-12 ВО, АН 47-13 ВО, АН 47-66 ВО, органі зувати експертну оцінку техн ічного стану після закінченн я договору оренди, не допуска ти до експлуатації автобуси до отримання від ТОВ «Гор-Авт о»повної суми позову на усун ення технічних недоліків, як і будуть визначені ТОВ «Теха втоекспертиза»/т. 2 а.с. 87/.

Крім того, судом встановлен о, що відповідно до наказу № 197 в ід 27.12.2006 року ДП «АМА «Інфлот»ав тобуси марки «Богдан»визнач ені активами підприємства /т . 2 а.с. 89/.

Таким чином, суд проаналізу вавши вищевикладене, дійшов висновку, що висновки акту по даткового органу в частині п орушення позивачем п. 4.9 ст. 4 За кону України «Про податок на додану вартість»є непідтвер дженими та такими, що не відпо відають фактичним обставина м, які мали місце при експлуат ації автобусів марки «Богдан ».

Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»податковий к редит звітного періоду визна чається виходячи із договірн ої (контрактної) вартості тов арів (послуг), але не вище рівн я звичайних цін, у разі якщо до говірна ціна на такі товари (п ослуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичай ної ціни на такі товари (послу ги), та складається із сум пода тків, нарахованих (сплачених ) платником податку за ставко ю, встановленою пунктом 6.1 ста тті 6 та статтею 81 цього Закону , протягом такого звітного пе ріоду у зв'язку з придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Якщо у подальшому такі това ри (послуги) починають викори стовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування з гідно зі статтею 3 цього Закон у або звільняються від опода ткування згідно зі статтею 5 ц ього Закону, чи основні фонди переводяться до складу неви робничих фондів, то з метою оп одаткування такі товари (пос луги), основні фонди вважають ся проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді , на який припадає початок так ого використання або перевед ення, але не нижче ціни їх прид бання (виготовлення, будівни цтва, спорудження).

Суд, проаналізувавши вищев икладене вважає, що податков им органом при здійсненні пе ревірки та складання за її ре зультатами акту не було врах овано, що відповідно до п. 7.4.1 п. 7 .4 ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість»право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно ві д того чи почали використову ватися товари (послуги) та осн овні фонди в оподатковуваних операціях у межах господарс ької діяльності платника под атку протягом звітного подат кового періоду чи ні і крім то го, як зазначено судом вище, ав тобуси марки «Богдан» були в изначені позивачем як активи підприємства.

Таким чином, викладене свід чить про те, що висновок подат кового органу щодо порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»є необґрунтовани м.

Щодо встановленого Жовтне вою міжрайонною державною по датковою інспекцією м. Маріу поля порушення позивачем п. 7.4 .3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість», а саме: підприємством у квітні 2008 року віднесено до податков ого кредиту частку сплаченог о (нарахованого) податку, яка в ідповідає частці використан ня товарів (робіт, послуг) в не оподатковуваних операціях, в результаті чого підприємств ом завищено податковий креди т на 1217,20 грн., суд зазначає насту пне.

Відповідно до п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»у разі коли т овари (роботи, послуги), вигото влені та/або придбані, частко во використовуються в оподат ковуваних операціях, а частк ово ні, до суми податкового кр едиту включається та частка сплаченого (нарахованого) по датку при їх виготовленні аб о придбанні, яка відповідає ч астці використання таких тов арів (робіт, послуг) в оподатко вуваних операціях звітного п еріоду.

Судом при дослідженні дока зів по справі були досліджен і розрахунок долі податку на додану вартість за операція ми, які не є об' єктом оподатк ування, які звільнені від опо даткування в загальному обся зі операцій по Керченському відділенню ДП «АМА «Інфлот», видані податкові накладні, з дійснено співставлення з реє стром виданих податкових нак ладних за квітень 2008 року, та су дом встановлено, що частка оп одатковуваних операцій в заг альному обсязі реалізованих товарів (робіт, послуг) по Кер ченському відділенню ДП «АМА «Інфлот»у квітні 2008 року стан овить 5%. Крім того, за результа тами дослідження частки спла ченого (нарахованого) податк у, яка відноситься до складу п одаткового кредиту у квітні 2008 року у розрізі підприємств а, судом встановлено, що висно вки акту перевірки щодо пору шення позивачем п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість»є обґрунтов аними та правомірно встановл ено, що підприємством завище но податковий кредит у квітн і 2008 року на суму 1 217 грн.

Таким чином, суд проаналізу вавши вищевикладене, дійшов висновку, що висновки акту пе ревірки від 07.04.2009 року № 799/23-2/01180553 в ч астині заниження позивачем п одаткового зобов' язання на суму 149 807 грн., у тому числі: у вер есні 2007 року на суму 149 392 грн., у лю тому 2008 року - 415грн., та завищен ня податкового кредиту на су му 87 017 грн., у тому числі: у листо паді 2006 року на суму 42 900 грн., у сі чні 2007 року - 42 900 грн., у квітні 2008 року - 1 217 грн., підтверджені ч астково, а саме: заниження под аткового зобов' язання у лют ому 2008р. на суму 415 грн., завищенн я податкового кредиту у квіт ні 2008р. на суму 1 217 грн.

Також, судом були досліджен і податкові декларації з под атку на додану вартість за пе ріод з листопада 2006 року по гру день 2008 року, що надавались поз ивачем до податкового органу та встановлено наступне: у п одаткових деклараціях з ПДВ за період з лютого 2008 року по тр авень 2008 року, з липня по листоп ад 2008 року по рядку 26 «Залишок в ід' ємного значення, який пі сля бюджетного відшкодуванн я включається до складу пода ткового кредиту наступного п одаткового періоду»значить ся задеклароване від' ємне з начення: за лютий 2008р. - 78 147 грн., за березень 2008р. - 144 000 грн., за кв ітень 2008р. - 10 530 грн., за травень 2008р. - 134 704 грн., за липень 2008р. - 158 135 грн., за серпень 2008р. - 126 828 грн., з а вересень 2008р. - 126 828 грн., за жов тень 2008р. - 132 879 грн., за листопад 2008р. - 89 752 грн.; у податкові декл арації з ПДВ за червень 2008 року значиться задеклароване від ' ємне значення по рядку 18.2 , по рядку 22.2 в сумі 28 449 грн. /т. 1 а.с. 159-160, 170-171, 195-196, 204-205, 209-210, 214-215, 219-220, 224-225/.

Вищевикладене свідчить пр о те, що заниження позивачем п одаткового зобов' язання у л ютому 2008р. на суму 415 грн. та зави щення податкового кредиту у квітні 2008р. на суму 1 217 грн. не впл инули на виникнення податков их зобов' язань з податку на додану вартість у травні, сер пні, листопад 2008 року.

Частиною 1 статті 69 Кодексу а дміністративного судочинст ва України передбачено, що до казами в адміністративному с удочинстві є будь-які фактич ні дані, на підставі яких суд в становлює наявність або відс утність обставин, що обґрунт овують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у спра ві, та інші обставини, що мають значення для правильного ви рішення справи. Ці дані встан овлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, пока зань свідків, письмових і реч ових доказів, висновків експ ертів.

Відповідно до статті 86 Коде ксу адміністративного судоч инства України суд оцінює до кази, які є у справі, за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на їх безпосередн ьому, всебічному, повному та о б'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для су ду наперед встановленої сили .

Суд оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5 стат ті 82 Кодексу адміністративно го судочинства України висно вок експерта для суду не є обо в'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивова на в постанові або ухвалі.

Суд вважає висновок судово -економічної експертизи № 78/24 в ід 13.04.2010 року по даній адміністр ативній справі в частині дос лідження питання щодо донара хування ПДВ та застосування у зв' язку із цим штрафних са нкцій до позивача з податку н а додану вартість обґрунтова ними, та таким, що в повній мір і відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, податковим орг аном не обґрунтовано зазначе но у податковому повідомленн і-рішенні від 19.05.2009 року № 0000932319/1 по даткове зобов' язання у сумі 193 131,00 грн., в тому числі: основни й платіж - 128 754,00 грн., штрафні (фі нансові) санкції - 64 377,00 грн. То му, з огляду на зазначене, пода ткове повідомлення-рішення в ід 19.05.2009 року № 0000932319/1 підлягає ска суванню.

Судом встановлено, що факти чною підставою для застосува ння до позивача штрафних (фін ансових) санкцій у сумі 231 209,13 гр н. у відповідності з рішенням Жовтневої міжрайонної держа вної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000052240 від 22.04.2009 ро ку (за наслідками розгляду пе рвинної скарги позивача - № 000005 2240/1 від 19.05.2009 року) слугував висно вок вказаного вище контролюю чого органу, викладений в акт і перевірки № 799/23-2/01180553 від 07.04.2009 рок у про порушення позивачем пу нкту 1 ст. 3, підпункту «г»пункт у 4 ст. 5 Декрету Кабінету Мініс трів України «Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю»внаслідок здій снення розрахункових операц ій в іноземній валюті у сумі 44 640,42 доларів США, що еквівалентн о 231 209,13 грн., між резидентами без одержання індивідуальних лі цензій Національного банку У країни на право використання іноземної валюти на територ ії України як засобу платежу . Разом з тим, з огляду на полож ення ст. 16 Декрету судом зазна чається, що у відповідності і з ст. 3 Указу Президента Україн и «Про врегулювання порядку одержання резидентами креди тів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосу вання штрафних санкцій за по рушення валютного законодав ства»№ 734/99 від 27.06.1999 року санкції , передбачені статтею 2 цього У казу та пунктом 2 статті 16 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни від 19 лютого 1993 року № 15 «Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю», заст осовуються Національним бан ком України до банків та інши х фінансово-кредитних устано в, органами державної податк ової служби - до інших резиден тів і нерезидентів України. Т аким чином, суд з урахуванням перехідних положень Констит уції України приходить до ви сновку про примат Указу През идента України № 734/99 від 27.06.1999 рок у перед Декретом Кабінету Мі ністрів України № 15-93 від 19.02.1993 ро ку.

Судом встановлено, що у відп овідності із п. 3.2.1 Статуту держ авного підприємства «Азовсь ке морське агентство «Інфлот »основними видами діяльност і підприємства є агентування суден морського і річкового флоту, надання власникам суд ен, фрахтувальникам та іншим підприємствам, які беруть уч асть у морських перевезеннях та морському судноплавстві, усіх видів послуг, які надают ься згідно із світовою практ икою морськими агентами суде н.

На підставі договору про пе редачу частини функцій морсь кого агента з виконання дого вору морського агентування с удів судновласників, які зах одять до морського торговель ного порту Маріуполь, № 1/20опер від 03.11.2003 року, укладеного між п озивачем та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3), останній вико нує функції морського агента у випадках, які за вказаним до говором віднесені до компете нції ФОП ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 70-71). А налогічні умови містяться в договорі № 1/21опер від 09.11.2003 року, укладеному між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 79-80). При ць ому, серед обов' язків Підпр иємця (за договорами - ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) зна чаться всі функції морського агента з агентування суден с удновласників Navibulgar Varna, Kutup Shipping and Trading, V ST Varna тощо. Водночас, договори № 2 /25опер від 05.01.2004 року між позивач ем та ФОП ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 74-75) і № 2/25опер/2опер від 05.01.2004 року між п озивачем та ФОП ОСОБА_4 (т. 1 , а.с. 77-78) конкретизують функції підприємців за генеральними угодами, а саме: прання білизн и. У відповідності з додатков ою угодою № 1 до договору № 2/25 ві д 15.08.2005 року перерахування кошт ів замовником (позивачем) зді йснюється виконавцю (ФОП ОС ОБА_3) у валюті платежу нерез идента (т. 1, а.с. 76). При цьому, судо м зазначається, що під час роз гляду справи представником п озивача не надано додаткової угоди аналогічного характер у, укладеної з ФОП ОСОБА_4

Судом встановлено, що викон ання зазначених вище договор ів підтверджується наступни ми документами.

Агентські ваучери, підгото влені позивачем на адреси су дновласників, які містять, у т ому числі, й послуги, які надав алися з боку ФОП ОСОБА_4 з п рання білизни (ваучери № 050/4 від 18.06.2005 року, № 034/5 від 16.05.2005 року, № 006 ві д 30.05.2005 року, № 7 від 31.05.2005 року, № 019/3 ві д 04.04.2005 року, № 4 від 11.04.2005 року, № 5 від 14.04.2005 року, № 012 від 07.03.2005 року, № 2 від 23.03.2005 року, № 3 від 29.03.2005 року, № 003/3 від 12.01.2005 року, № 1 від 11.01.2005 року). Рахун ки, які виставлялися ОСОБА_ 4, адресувалися позивачу, в я ких валютою платежу значилис я гривні України. При цьому, ви конавцем по цим рахункам заз начений саме ФОП ОСОБА_4, а платником - державне підприє мство «Азовське морське аген тство «Інфлот».

Дисбурсментські рахунки, я кі виставлялися позивачем на адресу судновласників Navibulgar Varna, Kutup Shipping and Trading та VST Varna, містять в собі в артість послуг, які надавали ся з боку ФОП ОСОБА_4 на кор исть суден судновласників, н аведених вище.

З цього приводу слід зазнач ити, що дисбурсментський рах унок за своєю природою та згі дно існуючої міжнародної пра ктики є уніфікованим докумен том, який виступає єдиною під ставою до компенсації понесе них агентом витрат та сплати агенту комісійної винагород и. Згідно Наказу Міністерств а транспорту України № 214 від 27. 06.1996 року «Про затвердження збо рів та плат за послуги, що нада ються суднам у Морських торг івельних портах України»ви нагорода морського агента вс тановлена у вигляді фіксован их ставок. Остаточні розраху нки по фінальному дисбурсмен ту з виплатою винагороди аге нту проводяться судновласни ком - нерезидентом після заве ршення агентом надання послу г з обслуговування його судн а. Факт проведення оплати дис бурсментського рахунку підт верджує прийняття судновлас ником наданих агентом послуг з обслуговування судна в пор ту.

Судом також встановлено, що жоден з дисбурсментських ра хунків не містить посилання на ФОП ОСОБА_4 як на субаге нта позивача. Єдине, що зазнач алося в них - це одна із склад ових від загальної суми посл уг - винагорода за послуги, н адані з боку ФОП ОСОБА_4

Звіти про виконання робіт з морського агентування, підг отовлені ФОП ОСОБА_4, в яки х зазначено, що останній нада в послуги з агентування певн ого судна його власнику за вс іма видами робіт, які переліч ені у п. 4.11 договору № 1/21опер від 03.11.2003 року. При цьому, судом зазн ачається, що вказаний вище до говір взагалі не містить пун кту 4.11. Якщо вважати ці формулю вання ФОП ОСОБА_4 технічно ю помилкою, та що він мав на ув азі п. 4.1.1 договору, то зазначен ий пункт містить сім додатко вих видів послуг субагента. П ри цьому, ФОП ОСОБА_4 взага лі не конкретизується, які са ме послуги були надані з його боку на адресу певного судно власника (т. 2 а.с.142-144). Така форма рахунків є порушенням вимог Наказу Міністерства транспо рт України «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що н адаються суднам у морських т орговельних портах України» , № 214 від 27.06.1996 року із змінами та д оповненнями, у відповідності з яким у дисбурсментських ра хунках, що виставляються суд новласникам, здійснюється об ов'язковий детальний розраху нок вартості наданих послуг з визначенням установлених ц ими Зборами і платою ставок, я кі застосовуються для розрах унку, фактичної тривалості п ослуги, а також відсотка та су м надбавок.

Фізичною особою-підприємц ем ОСОБА_3 складалися доку менти аналогічного змісту що до виконання частини функцій морського агента (т. 2 а.с. 210-212, 213, 214 -215, 216).

З цього приводу суд вважає з а необхідне зазначити, що від повідно до ст. 116 Кодексу торго вельного мореплавства Украї ни у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за догов ором морського агентування з а винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі то рговельного мореплавства. Пл ата за послуги агентських ор ганізацій всіх форм власност і встановлюється центральни м органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодж енням з центральним органом виконавчої влади з питань ек ономічної політики. При вико нанні договору морського аге нтування морський агент, що д іє від імені судновласника, м оже також діяти на користь ін шої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і я кщо судновласник не заперечу є.

За своєю правовою природою договір морського агентуван ня є різновидом агентського договору, здійснення діяльно сті за яким Господарським ко дексом України віднесено до комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфе рі господарювання.

Відповідно до ст. 4 КТМ Украї ни до цивільних, адміністрат ивних, господарських та інши х правовідносин, що виникают ь із торговельного мореплавс тва і не врегульовані цим Код ексом, відповідно застосовую ться правила цивільного, адм іністративного, господарськ ого та іншого законодавства України.

З огляду на зазначене , суд дійшов висновку, що право відносини з питань виконання договору морського агентува ння, що не врегульовані КТМ Ук раїни мають регулюватися на підставі відповідних положе нь ГК України, зокрема, до відн осин з морського агентування повинні застосовуватись пол оження глави 31 ГК України в ча стині, що не суперечить вимог ам КТМ України.

Так, відповідно до вимог КТМ України не визначено вимог щ одо встановлення форми, зміс ту та порядку виконання дого вору морського агентування, а лише визначено права та обо в' язки морського агента та судновласника, та умови прип инення договору морського аг ентування.

Однак, відповідно до вимог с т. 297 Господарського кодексу У країни визначено, що за агент ським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язу ється надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого предс тавляє агент) в укладенні уго д чи сприяти їх укладенню (над ання фактичних послуг) від ім ені цього суб'єкта і за його ра хунок.

Агентський договір повине н визначати сферу, характер і порядок виконання комерційн им агентом посередницьких по слуг, права та обов'язки сторі н, умови і розмір винагороди к омерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі п орушення сторонами умов дого вору, інші необхідні умови, ви значені сторонами.

Договором повинна бути пер едбачена умова щодо територі ї, в межах якої комерційний аг ент здійснює діяльність, виз начену угодою сторін. У разі я кщо територію дії агента в до говорі не визначено, вважаєт ься, що агент діє в межах терит орії України.

Агентський договір уклада ється в письмовій формі. У дог оворі має бути визначено фор му підтвердження повноважен ь (представництва) комерційн ого агента.

З цього приводу суд також за значає про те, що під час розгл яду справи на вимогу суду над ати відповідні агентські дог овори, укладені між позиваче м та судновласниками, де б бул о визначено передання частин и повноважень на адресу згад аних фізичних осіб-підприємц ів, представник позивача пов ідомив про відсутність у поз ивача цих документів з огляд у на те, що сплинув термін їх з берігання,а також на неналеж ну організацію документообі гу на підприємстві-позивачев і. З огляду на зазначені обста вини суд повинен застосовува ти вимоги ч. 1, 3 та 6 ст. 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України.

З огляду на це судом встанов лено, що під час розгляду спра ви з боку представника позив ача надано копії листа Kutup Shipping and T rading на адресу позивача, в якому останній уповноважується пе редати частину функцій морсь кого агента судів, власником яких є зазначена турецька фі рма, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОС ОБА_3 Копії листів аналогіч ного змісту надані від Navibulgar Varna т а VST Varna (т. 2 а.с. 118-121). Втім, суд не може прийняти зазначені документ и як належні докази, оскільки представником позивача до с уду не було надано оригіналі в зазначених документів з ог ляду на вимоги ч. 3 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинс тва України.

До того ж, слід зазначити, що , виходячи з вимог ст. 297 Господа рського кодексу України, а та кож положень ст. 119 Кодексу тор говельного мореплавства Укр аїни, договір морського аген тування повинен укладатися в письмовій формі.

Саме така форма реалізації правовідносин між судновлас ником, агентом та субагентом кореспондується з вимогами п. 5.4 Інструкції про порядок ві дкриття, використання і закр иття рахунків у національній та іноземній валютах, затвер дженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року, у відповіднос ті з яким з поточного рахунку в іноземній валюті юридични х осіб - резидентів за розпоря дженням власника рахунку мож уть здійснюватися перерахув ання з рахунку резидента-пос ередника на поточні рахунки інших резидентів - суб'єктів г осподарювання, за дорученням яких на підставі договорів к омісії, доручення, консигнац ії або агентських угод було з дійснено продаж нерезиденту продукції, робіт, послуг. Таки м чином, позивач не довів нале жними та допустимими доказам и втілення волевиявлення нер езидентів на передачу частин и функцій морського агента в ід Державного підприємства « Азовське морське агентство « Інфлот»до ФОП ОСОБА_3 та Ф ОП ОСОБА_4

Посилання представника по зивача на усталену міжнародн у практику торгівельного мор еплавства, яка передбачає ук ладення та виконання такого роду договорів в усній формі шляхом направлення морським агентам номінацій на агенту вання, є неспроможними, оскіл ьки самим позивачем під час р озгляду справи було надано о ригінал агентської угоди № 0805 від 05.08.2004 року, укладеної між су дновласником Kutup Shipping and Trading, агенто м ТОВ «Інфлот Шиппінг»та суб агентом Державне підприємст во «Азовське морське агентст во «Інфлот». При цьому, віднос ини з перерахування грошових коштів за надані агентські п ослуги чітко регламентовані статтею 4 зазначеної угоди (т. 2 а.с. 122-128). Пунктом 6.2 зазначеного договору визначено, що будь-я кі взаємні зміни та доповнен ня до договору є його невід'єм ною частиною в тому випадку, к оли вони оформлені письмово та підписані особами, які на ц е уповноважені сторонами дог овору.

Крім того, суд зазначає, що ц я позиція узгоджується з вис новками Вищого адміністрати вного суду України, який висл овився з цього приводу в ухва лі від 11.06.2009 року (т. 3 а.с. 232-234).

З огляду на вищезазначене с уд вважає за необхідне вказа ти на те, що у відповідності з роздруківкою руху грошових к оштів по валютних рахунка по зивача з вказаних рахунків п ерераховувалися кошти в іноз емній валюті на користь ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 з пр изначеннями платежів «за аге нтські послуги іноземним суд нам». При цьому, ані безпосере дніх угод, ані будь-яких інших документально підтверджени х уповноважень здійснювати в казані послуги на користь не резидентів зазначені ФОП О СОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 не ма ли. За таких обставин обслуго вуюча банківська установа пр иймала відповідні платіжні д оручення від позивача та пер ераховувала грошові кошти в іноземній валюті на рахунки вказаних вище підприємців (т . 2 а.с. 207-209, т. 3 а.с. 109-113).

Частиною 2 ст. 6 Закону Україн и «Про зовнішньоекономічну д іяльність»встановлено, що ді ї, які здійснюються від імені іноземного суб' єкта зовніш ньоекономічної діяльності с уб' єктом зовнішньоекономі чної діяльності України, у повноваженим на це належним чином, вважаються діями ць ого іноземного суб' єкта зов нішньоекономічної діяльнос ті.

З огляду на викладене, суд з азначає, що якщо правовіднос ини між морським агентом та і ншими суб' єктами господарю вання будувалися самостійно , без волевиявлення з цього пр иводу судновласника-нерезид ента, то такі відносини не мож на визначати як морське суба гентування.

Відтак, суд вважає за необхі дне вказати на те, що абзацом 1 статті 7 Декрету Кабінету Мін істрів України «Про систему валютного регулювання і валю тного контролю»встановлени й порядок розрахунків в іноз емній валюті і вимоги про про ведення розрахунків між рези дентом і нерезидентом через уповноважений банк стосують ся саме таких розрахунків, що прямо передбачено в даній но рмі. Основним законним засоб ом платежу на території Укра їни, який приймається без обм ежень для оплати будь-яких ви мог та зобов'язань, є валюта Ук раїни.

Також, слід зазначити, що у в ідповідності з п. 1.5 Положення про порядок видачі Націонал ьним банком України індивіду альних ліцензій на використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу, затвердженим Постановою Правління Національного бан ку України № 483 від 14.10.2004 року вик ористання іноземної валюти я к засобу платежу без ліцензі ї дозволяється:

- якщо ініціатором або отрим увачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норм а стосується лише тих операц ій уповноваженого банку, на з дійснення яких Національний банк видав йому банківську л іцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з вал ютними цінностями);

- у випадках, передбачених з аконами України.

У всіх інших випадках викор истання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Судом також вказується на т е, що абзацом третім пункту 2 с т. 16 зазначеного Декрету Кабін ету Міністрів України «Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю» вста новлена відповідальність з а здійснення операцій з валю тними цінностями, що потребу ють одержання ліцензії Націо нального банку України відпо відно до пункту 4 ст. 5 цього Дек рету, без одержання такої ліц ензії у вигляді штрафу у сумі , еквівалентній сумі зазначе них валютних цінностей. Пере рахованій у валюту України з а обмінним курсом Національн ого банку України на день зді йснення таких операцій.

Судом приймаються висново к експерта з відтворення обс тавин укладення та виконання договорів морського агентув ання з боку позивача з нерези дентами, а також погоджуєтьс я документальне підтверджен ня договірних відносин між п озивачем та ФОП ОСОБА_4 і Ф ОП ОСОБА_3 Втім, судом зазн ачається, що висновки експер та про документальне не підт вердження висновків Жовтнев ої міжрайонної державної под аткової інспекції м. Маріупо ля судом не беруться до уваги , оскільки ті документи, які за значені експертом у висновку , а саме листи нерезидентів на адресу позивача про уповнов аження на передачу частини ф ункцій морського агента на з азначених фізичних осіб-підп риємців, не можуть бути догов орами морського субагентува ння або іншим належним чином підтвердження уповноваженн я третіх осіб на виконання ча стини функцій морського аген та. Зазначений висновок суду , окрім іншого, будується на ви могах ч. 5 ст. 82 та ч. 2 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинс тва України.

Щодо позовних вимог про виз нання недійсними рішення № 0000052240 від 22.04.2009 року та податков ого повідомлення-рішення від 22.04.2009 року № 0000932310/0, суд зазначає на ступне.

Відповідно до п. 5.3 Порядку на правлення органами державно ї податкової служби України податкових повідомлень плат никам податків та рішень про застосування штрафних (фіна нсових) санкцій, затверджени й наказом Державної податков ої адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрований в Мін істерстві юстиції України 06.07 .2001р. за № 567/5758, з метою доведення д о платника податків гранично го строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в р аніше надісланому податково му повідомленні (у разі, якщо с ума податкового зобов'язання за результатами розгляду ск арги збільшується або залиша ється без змін, а раніше надіс лане податкове повідомлення не відкликається), податкови м органом складається та над силається (вручається) платн ику податків податкове повід омлення, яке має номер первин ного податкового повідомлен ня, при цьому через дріб прост авляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для перш ої, 2 - для другої тощо), крім тог о, таке податкове повідомлен ня містить новий граничний т ермін сплати податкового зоб ов'язання.

Таким чином, суд вважає, що п озовні вимоги в частині визн ання недійсними рішення № 0 000052240 від 22.04.2009 року та податково го повідомлення-рішення від 22.04.2009 року № 0000932310/0, є необґрунтова ними, оскільки дані податков і документи не несуть правов их наслідків.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни у справах щодо оскарж ення рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єктів владних повно важень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони, зокрема, на підстав і, у межах повноважень та у спо сіб, що передбачені Конститу цією та законами України; з ви користанням повноваження з м етою, з якою це повноваження н адано; обґрунтовано, тобто з у рахуванням усіх обставин, що мають значення для прийнятт я рішення (вчинення дії); безст оронньо (неупереджено); добро совісно; розсудливо; з дотрим анням принципу рівності пере д законом, запобігаючи неспр аведливій дискримінації; про порційно, зокрема з дотриман ням необхідного балансу між будь-якими несприятливими на слідками для прав, свобод та і нтересів особи і цілями, на до сягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням пр ава особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасн о, тобто протягом розумного с троку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відпов ідно до якого органи державн ої влади, органи місцевого са моврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 К онституції України, основним и засадами судочинства є рів ність усіх учасників судовог о процесу перед законом та су дом, забезпечення доведеност і вини, змагальність сторін т а свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні п еред судом їх переконливості .

Відповідно до ст. 11 Кодексу а дміністративного судочинст ва України розгляд і вирішен ня справ в адміністративних судах здійснюються на засада х змагальності сторін та сво боди в наданні ними суду свої х доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення.

Позивачем обґрунтування с воєї позиції у суді було дове дено частково.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених п озовних вимог.

Відповідно ст. 92 Кодексу адм іністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціал істів, перекладачів та прове денням судових експертиз, не се сторона, яка заявила клопо тання про виклик свідків, зал учення спеціаліста, переклад ача та проведення судової ек спертизи.

За приписами ст. 94 Кодексу ад міністративного судочинств а України, якщо адміністрати вний позов задоволено частко во, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йо му відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відпові дно до тієї частини вимог, у за доволенні яких позивачеві ві дмовлено.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-5 9, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185- 186, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державног о підприємства «Азовське мор ське агентство «Інфлот»до Жо втневої міжрайонної державн ої податкової інспекції м. Ма ріуполя про визнання недійсн ими рішення № 0000052240 від 22.04.2009 р оку, податкового повідомленн я-рішення № 0000932310/0 від 22.04.2009 року, рі шення № 0000052240/1 від 19.05.2009 року, подат кового повідомлення-рішення № 0000932310/1 від 19.05.2009 року - задовольни ти частково.

Визнати недійсним податко ве повідомлення-рішення Жовт невої міжрайонної державної податкової інспекції м. Марі уполя від 19 травня 2009 року № 0000932310/ 1 повністю, яким державному пі дприємству «Азовське морськ е агентство «Інфлот» визначе но суму податкового зобов' я зання у розмірі 193 131 грн., у тому числі: за основним платежем - 128 754 грн., за штрафними (фінансов ими) санкціями - 64 377 грн.

В решті позовних вимог - ві дмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь держа вного підприємства «Азовськ е морське агентство «Інфлот» (87510, Донецька область, м. Маріуп оль, просп. Адмірала Луніна, 77; Є ДРПОУ 01180553) витрати по сплаті су дового збору у розмірі 1.70 грн.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь держа вного підприємства «Азовськ е морське агентство «Інфлот» (87510, Донецька область, м. Маріуп оль, просп. Адмірала Луніна, 77; Є ДРПОУ 01180553) витрати по оплаті пр оведення судово-економічної експертизи № 78/24 від 13.04.2010 у розмі рі 7 820 (сім тисяч вісімсот двадц ять) гривень 00 копійок.

Постанова постановлена у н арадчій кімнаті та проголоше на її вступна та резолютивна частини у судовому засіданн і 10 червня 2010 року в присутност і представників сторін. Пост анова виготовлена в повному обсязі 15 червня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскар ження постанови суду може бу ти подано протягом десяти дн ів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецько го апеляційного адміністрат ивного суду через Донецький окружний адміністративний с уд. Якщо постанову було прого лошено у відсутності особи, я ка бере участь у справі, то стр ок подання заяви про апеляці йне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії пос танови.

Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Донец ького апеляційного адмініст ративного суду через Донецьк ий окружний адміністративни й суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апел яційне оскарження.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Суддя М.С.Могильниц ький