Постанова

від 28.10.2021 по справі 907/305/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. Справа №907/305/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2021 (повний текст рішення складено 30.04.2021, суддя Пригара Л.І.)

у справі № 907/305/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД» , м. Ужгород

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» , м. Ужгород

до відповідача-2 Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача-3 Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород, яке в подальшому перейменоване в Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)

про звільнення з-під арешту майна господарського корпусу літ. Г, розташованого за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, що належить на праві власності ТОВ «Комплекс «Закарпаття» , переданого в іпотеку ТОВ «МСБУД» , та на яке накладено арешти Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (з врахуванням заяви про зміну предмету позову)

представники сторін в судове засідання не з`явились.

27.05.2019 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) МСМБУД до ТзОВ «Комплекс «Закарпаття» (відповідач-1) та Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Державної фіскальної служби (надалі - ДФС) у Закарпатській області (відповідач-2) про звільнення з-під арешту майна господарського корпусу літ. Г, розташованого за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, що належить на праві власності ТзОВ «Комплекс «Закарпаття» , переданого в іпотеку ТзОВ «МСБУД» , та на яке накладено арешти Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (позовну вимогу наведено із врахуванням заяви про зміну предмету позову від 02.12.2019, а.с. 131-133, т.1).

Позовна заява мотивована тим, що на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015, від 28.03.2017 та від 04.07.2018, які були прийняті Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було, зокрема, накладено арешти на нерухоме майно, що належить на праві власності ТзОВ Комплекс Закарпаття та, водночас, передане в іпотеку ТзОВ МСМБУД згідно договору іпотеки № 129 від 22.01.2015 та додаткового договору № 1 від 18.02.2016. За твердженнями позивача, спірні арешти є такими, що порушують визначений ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки та заважають позивачу задоволити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття на нього права власності у позасудовому порядку на підставі ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку та п. 2.1.2 договору іпотеки.

Ухвалою суду від 31.07.2019 до участі у справі залучено Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (надалі - Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ) у Закарпатській області як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 30.09.2019 відповідача-2 у справі замінено правонаступником - Головним управлінням ДФС у Закарпатській області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2019 процесуальний статус третьої особи у даній справі змінено та залучено її до участі у процесуальному статусі відповідача-3. Вказана ухвала була постановлена після надходження від позивача заяви про зміну предмету позову від 02.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2020 змінено найменування відповідча-3 в межах даного судового процесу з Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2021, позов у даній справі було ухвалено наступне:

1) позов до ТзОВ "Комплекс "Закарпаття" та Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено повністю; звільнено з-під арешту майно - господарський корпус літ. Г, розташований за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, що належить на праві ТзОВ "Комплекс "Закарпаття", переданий в іпотеку ТзОВ "МСБУД", на яке накладено арешти Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 26.01.2015 (номер запису про обтяження 87248877), постановою про арешт майна боржника № 53392651 від 28.03.2017 (номер запису про обтяження 19671040), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 7-56618591 від 04.07.2018 (номер запису про обтяження 26933382)

2) у позові до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

1) зі змісту приписів Закону України Про іпотеку вбачається, що у разі, коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17;

2) із матеріалів справи вбачається, що право ТзОВ МСМБУД як іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 22.01.2015 та належить на праві власності іпотекодавцю ТзОВ Комплекс Закарпаття було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2015, тоді як арешти на зазначене нерухоме майно в межах виконавчих проваджень були накладені пізніше - 26.01.2015, 28.03.2017 та 04.07.2018, тобто, вже після обтяження нерухомого майна іпотекою (22.01.2015), а тому позовна вимога про звільнення з-під арешту спірного майна підлягає задоволенню;

3) відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц, відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірні арешти накладено на належне ТзОВ Комплекс Закарпаття майно в інтересах Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, правонаступником якої є Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, правонаступником якої, в свою чергу, є Головне управління ДФС у Закарпатській області. Таким чином, позовні вимоги щодо відповідачів-1 та -2 підлягають задоволенню, а щодо відповідача-3 - відхиленню.

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, у якій послалося на те, що вирішуючи спір, місцевий господарський суд порушив норми матеріального права, у зв`язку з чим просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

У своїй апеляційній скарзі відповідач-2 послався на те, що при розгляді даної справи суд не дослідив питання повного виконання відповідачем-1 судових рішень та погашення недоїмки з єдиного внеску, а саме:

- станом на 21.08.2019 за ТзОВ Комплекс Закарпаття згідно інтегрованих карток платника податків рахується заборгованість зі сплати податків, зборів, платежі у розмірі 533683,47 грн. та заборгованість по єдиному внеску у розмірі 461326,72 грн;

- постановою Закарпатського окружного адміністративно суду від 12.09.2014 у справі №807/2528/14 задоволено позов ДПІ у м. Ужгороді на суму 64110,49 грн, а згідно виконавчого листа від 07.11.2014 відкрито виконавче провадження та накладено арешти на майно з метою виконання вказаного рішення суду;

- постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 у справі №807/970/15 задоволено позов ДПІ у м. Ужгороді на суму 211149,00 грн, а згідно виконавчого листа від 22.12.2015 відкрито виконавче провадження та накладено арешти на майно з метою виконання вказаного рішення суду;

- постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №807/955/16 задоволено позов ДПІ у м. Ужгороді на суму 258299,04 грн, а згідно виконавчого листа від 27.01.2017 відкрито виконавче провадження та накладено арешти на майно з метою виконання вказаного рішення суду;

- Ужгородським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкриті виконавчі провадження по вимогах на сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальну суму 460564,72 грн.

Вищевказані обставини, на думку скаржника, вказують на правомірність накладення арештів Ужгородським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з метою виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду та погашення недоїмки з єдиного внеску.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 було відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, а також задоволено клопотання відповідача-2 та здійснено його заміну правонаступником - Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області.

Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, а також просив розглянути дану справу без участі його представника. Стосовно спірних правовідносин орган ДВС зазначив, наступне:

1) арешт накладено на майно боржника відповідно до ст. 48, 52 Закону України Про виконавче провадження з метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення з боржника суми боргу. В процесі вчинення виконавчих дій виконавцем було встановлено, що іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, крім майна переданого у іпотеку, у боржника немає; господарською діяльністю боржник не займається; відкриті боржником рахунки заблоковані відповідно до постанов про арешт коштів боржника;

2) ні Законом України Про виконавче провадження , ні Законом України Про іпотеку не передбачено можливості звернення стягнення на майно боржника, передане у іпотеку особі, яка не є стороною виконавчого провадження.

Позивач та відповідач-1 не виконали вимог ухвали суду від 26.07.2021 та не подали відзивів чи письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Водночас, на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021, позивач долучив до матеріалів даної справи наступні постанови державних виконавців про накладення арешту на усе майно ТзОВ Комплекс Закарпаття : від 28.03.2017 у виконавчому провадженні №53392651; від 04.07.2018 у виконавчому провадженні №56618591; від 26.01.2015 у виконавчому провадженні зі стягнення коштів за низкою вимог ДПІ у м.Ужгороді, низки судових рішень про стягнення заборгованості за виконані роботи та за низкою постанов про стягнення виконавчого збору.

Сторони не забезпечили явку своїх представників у судові засідання та не подали до суду жодних клопотань чи заяв, пов`язаних із необхідністю відкладення розгляду справи, поясненням поважності причин неявки, тощо.

Водночас, усі учасники даного судового процесу були повідомлені про нього згідно контактних даних, відомості про які містяться в матеріалах справи. Крім того, процесуальні документи апеляційного суду у порядку, встановленому Законом України Про доступ до судових рішень , були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Попри те, що за клопотанням позивача судове засідання 28.10.2021 було призначено в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області, останній, однак, на зв`язок із Західним апеляційним господарським судом не вийшов.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

22.01.2015 між ТзОВ МСМБУД (іпотекодержатель) та ТзОВ Комплекс Закарпаття (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. під реєстровим № 129 для забезпечення вимог іпотекодержателя, які випливають із:

- рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.12.2014 у судовій справі № 907/1106/14 (набрало законної сили 29.12.2014, наказ про примусове виконання від 31.12.2014) (п.1.1.1);

- договору про відступлення права вимоги, укладеного 22.01.2015 між ПАТ Готельно туристичний комплекс Інтурист Закарпаття (ідентифікаційний код 02574001) та іпотекодержателем (п.1.1.2);

- договору, укладеного 22.01.2015 між іпотекодержателем та іпотекодавцем (надалі - борговий документ), за умовами якого іпотекодавець зобов`язався у строк до 22.01.2016 включно повернути іпотекодержателю боргове зобов`язання - грошові кошти у гривнях у сумі 2771357 грн 02 коп., в тому числі: 2260546 грн 55 коп. основної заборгованості, 52377 грн 56 коп. три відсотки річних, 236711 грн 57 коп. пені, 221721 грн 35 коп. інфляційних нарахувань, а також відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов боргового документу та/або умов цього договору (п.1.1.3).

При цьому, копії рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.12.2014 у справі № 907/1106/14 та договору про відступлення права вимоги від 22.01.2015 наявні у даній справі (а.с. 40-44, 45-46, т.1).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору іпотеки, іпотекодержатель отримав право, у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за борговим документом та/або цим договором, отримати задоволення за рахунок майна (предмету іпотеки), заставленого на нижче вказаних умовах.

Стосовно предмета іпотеки сторони узгодили наступні умови (пункти 1.2 - 1.6 договору):

- предметом іпотеки визначено нерухоме майно, а саме: господарський корпус літ. Г, загальною площею 2107,5 кв.м. (загальна площа зменшилась на 37,2 кв.м. за рахунок уточнення розмірів та перерахунку площ), розташований за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 03.03.2005 Виконкомом Ужгородської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.02.2005 № 43;

- право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за № 8463009, реєстраційний номер предмету іпотеки: 555559821101;

- вартість предмета становить 2700000 грн (у тому числі ПДВ);

- на строк дії договору, предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця; застава не оформляється; обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

За умовами п. 2.1 договору іпотеки, іпотекодавець гарантував наступне:

- на момент укладення цього договору предмет іпотеки під будь-яким обтяженням не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб (за договорами найму, оренди тощо) як в межах України так і за межами України немає. Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (ідентифікатори пошуку: 32555328, 32555227 від 22.01.2015), актуальна інформація про обтяження іпотеки, інші речові права стосовно предмета іпотеки та про обтяження стосовно іпотекодавця відсутня; відсутність податкової застави на предмет іпотеки підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 46143390 від 22.01.2015;

- на підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернене стягнення;

- предмет іпотеки не підлягає вилученню, до нього не пред`явлені і не будуть пред`явлені майнові позови, пов`язані з його вилученням;

- будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметом іпотеки чи правами на його отримання незалежно від строків виникнення цих вимог.

В свою чергу, згідно умов вказаного пункту, іпотекодержатель гарантував, що після повного виконання зобов`язань за борговим документом ним будуть здійснені усі необхідні дії щодо звільнення предмета іпотеки від зобов`язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору.

У розділі 5 договору іпотеки сторони погодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, у разі невиконання (іпотекодавцем) боргового зобов`язання, порушення/невиконання умов боргового документа, або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 5.1).

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за борговим документом, витрати, пов`язані зі зверненням стягнення незалежно від настання строку виконання боргового зобов`язання, який зазначено у борговому документі, у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за борговим документом вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений борговим документом строк суми боргу (пункт 5.2).

Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за борговим документом, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена звернути стягнення на предмет іпотеки (пункт 5.3):

- у разі надання іпотекодавцем недостовірної інформації іпотекодержателю згідно пункту 2.1. цього договору, в тому числі при не попередженні іпотекодержателя про всі відомі іпотекодавцю права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки (в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку);

- у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором або борговим документом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмету іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі продажу у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому, витрати іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за борговим зобов`язанням зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю в повному обсязі (пункт 5.3).

У випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за цим або борговим документом у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмет іпотеки (пункт 5.4). Відповідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може (пункт 5.4.1):

- згідно ст. 37 Закону України Про іпотеку набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за борговим документом. В цьому випадку, цей Договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки;

- згідно ст. 38 Закону України Про іпотеку продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві, при цьому, ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена за вибором іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, визначеної в п. 1.4 цього договору або на підставі оцінки майна, шо підготовлена незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Договір купівлі продажу, укладений у відповідності до цього пункту, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору, належить іпотекодержателю (пункт 5.5).

За умовами розділу 6 договору, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Всі витрати у зв`язку з посвідченням, реєстрацією, виконанням і примусовим здійсненням цього договору, та/або реалізацією предмета іпотеки або будь-якої його частини, несе іпотекодавець (чи третя особа). Право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення боргового зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

22.01.2015 приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. здійснив реєстрацію заборони на відчуження зазначеного у договорі іпотеки майна (господарського корпусу літ. Г, загальною площею 2107,5 кв.м., розташованого за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирилі і Мефодія, будинок 5, що належить ТзОВ Комплекс Закарпаття ) до припинення чи розірвання договору іпотеки.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 22.01.2015 підтверджено факт реєстрації обтяження (іпотеки) вказаного нерухомого майна.

Факт реєстрації 22.01.2015 заборони відчуження зазначеного у договорі іпотеки від 22.01.2015 майна підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 18.02.2016.

18.02.2016 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додатковий договір № 1 до договору іпотеки від 22.01.2015. Даний додатковий договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. за реєстровим № 317.

За умовами вказаного додаткового договору сторони домовилися викласти у новій редакції п. 1.1.3 договору іпотеки, у якому передбачили новий строк виконання іпотекодавцем грошових зобов`язань за договором від 22.01.2015, а саме до 22.01.2018.

Відомості про укладений сторонами додатковий договір № 1 від 18.02.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом з цього реєстру від 18.02.2016.

27.02.2019 ТзОВ МСМБУД (іпотекодержатель) надіслав ТзОВ Комплекс Закарпаття (іпотекодавцю) повідомлення-вимогу № 1/19 в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку , якою, із покликанням на порушення іпотекодавцем взятих на себе за договором іпотеки зобов`язань, а саме, допущення погіршення стану предмету іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу); обтяження предмету іпотеки зобов`язанням з боку третіх осіб (передача в оренду); не здійсненням поточного та капітального ремонту предмету іпотеки, повідомив іпотекодержателя про намір укласти від власного імені договір купівлі-продажу предмета іпотеки. Також, іпотекодержатель повідомив, що протягом 30 днів з дня отримання даного повідомлення, іпотекодавець має право погасити наявну у нього заборгованість у сумі 2771357 грн 02 коп., а у випадку неусунення порушень протягом 30 днів з дня отримання повідомлення-вимоги, іпотекодержатель залишив за собою право продажу предмету іпотеки будь якій особі в рахунок погашення наявної заборгованості.

Надалі, іпотекодержателем (позивачем) була з`ясована та обставина, що на обтяжене іпотекою майно ТзОВ Комплекс Закарпаття накладені і інші арешти та заборони.

Зокрема, з наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що відносно майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 22.01.2015 та належить на праві власності іпотекодавцю ТзОВ Комплекс Закарпаття , зареєстровані наступні арешти та заборони:

- вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 87248877, (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 13.02.2015 року 16:14:10; державний реєстратор Сіка Людмила Анатоліївна, Ужгородське міське управління юстиції, Закарпатська область; підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, виданий 26.01.2015, видавник Ужгородський МВ ДВС, Ужгородського МРУЮ, вик. Секерня Є.М.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19332866 від 13.02.2015 16:15:02, Сіка Людмила Анатоліївна, Ужгородське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська обл., опис предмета обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ТзОВ Комплекс Закарпаття , код ЄДРПОУ: 33331628, адреса: Україна, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, обтяжувач: Ужгородський МВ ДВС, код ЄДРПОУ: 35045459, країна реєстрації: Україна;

- вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 19671040, (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 28.03.2017 11:23:45, державний реєстратор Секерня Євгеній Миколайович, Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Закарпатська область, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 53392651, виданий 28.03.2017 року, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у З/о, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34486907 від 28.03.2017 року 11:24:06, Секерня Євгеній Миколайович, Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Закарпатська область, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ТзОВ Комплекс Закарпаття , код ЄДРПОУ: 33331628, адреса: Україна, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, обтяжувач: Ужгородський МВ ДВС ГТЮ у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Заньковецької, будинок, 10, код ЄДРПОУ: 35045459, країна реєстрації: Україна;

- вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 26933382, дата та час державної реєстрації: 06.07.2018 15:52:36, державний реєстратор Дупин Віталій Михайлович, Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Закарпатська область, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 7-56618591, виданий 04.07.2018, видавник: Ужгородський МВ ДВС, об`єкт обтяження, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41942147 від 06.07.2018 року 15:54:46, Дупин Віталій Михайлович, опис предмета обтяження: об`єкт нерухомого майна: господарський корпус літ. Г, об`єкт житлової нерухомості: Ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м) 2 107,5, опис: загальна площа зменшилась на 37,2 кв.м. за рахунок уточнення розмірів та перерахунку площ, відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ТзОВ Комплекс Закарпаття , код ЄДРПОУ: 33331628, адреса: Україна, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, обтяжувач: Ужгородський МВ ДВС, код ЄДРПОУ: 35045459, країна реєстрації: Україна.

На вимогу Західного апеляційного господарського суду, позивач долучив до матеріалів справи копії вищезазначених постанов органу ДВС, на підставі яких було внесено відповідні записи про обтяження спірного майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За переконанням позивача, вищенаведені арешти заважають йому задоволити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття на нього права власності у позасудовому порядку на підставі ст. ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку та п. 2.1.2 договору іпотеки, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 51 Закону України Про виконавче провадження , спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Положеннями ст. 59 Закону України Про виконавче провадження визначені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За приписами ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Статтею 17 Закону України Про іпотеку визначено наступні підстави припинення іпотеки:

- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- звернення стягнення за попередньою іпотекою (для наступних іпотек);

- інші підстави, передбачені цим Законом.

Статтею 204 ЦК України зазначено, що договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним чи оспорення укладеного між ТзОВ МСМБУД та ТзОВ Комплекс Закарпаття договору іпотеки від 22.01.2015 з додатком до нього.

Як було зазначено вище, у пункті 5 договору іпотеки сторони погодили порядок та умови звернення стягнення на майно, а також те, що право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору, належить іпотекодержателю.

Матеріалами справи не підтверджено виконання іпотекодавцем ТзОВ Комплекс Закарпаття зобов`язань, визначених умовами договору іпотеки від 22.01.2015, порушення яких стало підставою надіслання іпотекодержателем повідомлення вимоги № 1/19 від 27.02.2019 з метою погашення заборгованості іпотекодавця шляхом укладення від власного імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку :

- у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то цим порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Отже, зі змісту наведених приписів Закону України Про іпотеку вбачається, що у разі, коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17.

Як вбачається із матеріалів справи, право позивача ТзОВ МСМБУД як іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 22.01.2015 та належить на праві власності іпотекодавцю ТзОВ Комплекс Закарпаття було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2015, тоді як арешти на зазначене нерухоме майно в межах виконавчих проваджень були накладені пізніше 26.01.2015, 28.03.2017, 04.07.2018, тобто, вже після обтяження нерухомого майна іпотекою (22.01.2015), а тому позовна вимога про звільнення з-під арешту вказаного майна підлягає задоволенню.

Приписами ст. 59 Закону України Про виконавче провадження визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З правового аналізу наведеної норми права випливає, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц.

У спірній ситуації, як було зазначено вище, позивач вважає, що йому належать речові права на спірне нерухоме майно, які виливають із положень Закону України Про іпотеку та договору іпотеки.

Враховуючи відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, а також наявні в матеріалах справи докази стосовно того, що арешт накладено на належне ТзОВ Комплекс Закарпаття майно в інтересах Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, правонаступником якої були в порядку черговості Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області належними відповідачами у даній справі щодо вимоги про звільнення майна з-під арешту є саме відповідач-1 та відповідач-2, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо відповідного майна.

З врахуванням вищенаведених обставин у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо відповідача-1 ТзОВ Комплекс Закарпаття та відповідача-2 Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області та звільнення з під арешту спірного майна (предмета іпотеки) - господарського корпусу літ. Г, розташованого за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, що належить на праві власності ТзОВ Комплекс Закарпаття , переданого в іпотеку ТзОВ МСБУД, на яке накладено арешти Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 26.01.2015 (номер запису про обтяження 87248877), постановою про арешт майна боржника № 53392651 від 28.03.2017 (номер запису про обтяження 19671040), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 7-56618591 від 04.07.2018 (номер запису про обтяження 26933382). З огляду на це, суд правомірно відмовив у позовних вимогах до відповідача-3 (органу ДВС).

Стосовно доводів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони є ідентичними тим, які відповідач-2 наводив у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 87-88, т.1). При цьому, ні до вказаного відзиву, ні до апеляційної скарги відповідач-2 не долучив жодного доказу, який би підтверджував існування обставин, на які він покликається. Вказаним доводам суд першої інстанції надав належну правову оцінку. Стосовно судових рішень (постанов Закарпатського окружного адміністративного суду у справах № 807/2528/14 від 12.09.2014, 807/970/15 від 18.11.2015, № 807/955/16 від 19.12.2016), суд апеляційної інстанції зазначає, що лише одне з цих рішень було ухвалено до дати укладення договору іпотеки та реєстрації іпотеки на спірне майно (22.01.2015), а саме, постанова у справі №807/2528/14 від 12.09.2014. Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які би вказували на те, що арешт в межах примусового виконання даної постанови був накладений раніше, ніж 22.01.2015. Більше того, предметом спору у даній справі є звільнення нерухомого майна з-під арештів, які були накладені після 22.01.2015. Отже доводи апелянта жодним чином не впливають на правильність оцінки судом першої інстанції обставин даної справи та застосування норм матеріального права.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що у своїй апеляційній скарзі відповідач-2 покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, однак не вказує яких саме норм і в чому полягає відповідна неправильність.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2021 у справі № 907/305/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 09.11.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік