Постанова

від 18.10.2021 по справі 920/143/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2021 р. Справа№ 920/143/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Безрадна А.Л.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 18.10.2021 р.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 (суддя Резніченко О.Ю., м. Суми, повний текст складено 23.06.2021)

За позовом керівника Сумської місцевої прокуратури,

до 1. Сумської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві",

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Сумської місцевої прокуратури (далі - позивач/прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Сумської міської ради (далі - відповідач-1/Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" (далі - відповідач-2/ТОВ "Фалві") в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 10.10.2018 № 3947-МР Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ Фалві за адресою: м. Суми, вул. Черкаська,15/2;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ Фалві ;

- зобов`язати ТОВ Фалві повернути Сумській міській раді земельну ділянку площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 за адресою: м. Суми, вул. Черкаська,15/2.

Позов обґрунтований тим, що між Радою та ТОВ Фалві на підставі рішення відповідача -1 був укладений договір оренди земельної ділянки без дотримання вимог ст. 124 Земельного кодексу України щодо передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності за результатами проведення земельних торгів. Прокурор вказує, що на момент укладання договору оренди набрала чинність ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № Б-39/213-08, якою припинено право власності другого відповідача на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Суми, вул. Черкаська,15/2, тому застосування положень ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, якою встановлено винятки щодо передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності без проведення земельних торгів, було неправомірним при укладанні спірного договору оренди.

Також прокурор, обґрунтовуючи свою участь у справі як самостійного позивача, зазначив, що Сумська міська рада як орган, що представляє інтереси територіальної громади м. Суми, допустила порушення закону, тому саме прокурор виступив позивачем у справі з метою захисту інтересів територіальної громади.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Господарським судом Сумської області у рішенні від 16.06.2021 у справі № 920/143/21 вирішено:

1. Визнати незаконним рішення Сумської міської ради від 10.10.2018 № 3947-МР "Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Фалві" .

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.11.2018, площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030, укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Фалві".

3. Зобов`язати ТОВ "Фалві" повернути Сумській міській раді земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030, площею 0,2911 г.

4. Стягнути з Сумської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури 3 405,00 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" на користь Сумської обласної прокуратури 3 405,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи своє рішення місцевий господарський суд встановив факт прийняття спірного рішення відповідачем -1 з порушенням вимог земельного законодавства та прав територіальної громади міста, оскільки в оренду без проведення земельних торгів передавалася земельна ділянка під розміщеними виробничими приміщеннями, право власності другого відповідача на які було припинено на момент прийняття рішення та укладання договору оренди, тому наявні правові підстави для визнання його недійсним, і, відповідно, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення похідних вимог.

Щодо повноважень прокурора, суд першої інстанції прийшов до висновку про дотримання ним (прокурором) приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та наведення підстав для представництва інтересів держави. Самостійне звернення прокурора з даним позовом спричинено порушенням саме органом місцевого самоврядування вимог закону та інтересів територіальної громади при прийнятті оспорюваних рішень, у зв`язку з чим Рада визначена прокурором співвідповідачем. Саме цим прокурор правомірно обґрунтовує відсутність органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням ТОВ "Фалві" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі № 920/143/21 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга ТОВ "Фалві" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - ст.388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 288, 269 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 15, 25 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 79-1, 188 Земельного кодексу України, а також порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 2, 42, 45, 47, 231, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що звернувшись до суду з вимогою про скасування договору оренди земельної ділянки від 15.11.2018 прокурор діє не в інтересах громади, а навпаки - в супереч інтересів громади міста Суми. Заявник апеляційної скарги вказує, що в судовому засіданні встановлено, що на спірній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, який не є власністю громади міста, а тому земельна ділянка має обтяження у вигляді даного об`єкту. Дана обставина унеможливлює проведення торгів (тендерів) щодо передачі цієї ділянки в оренду особам (суб`єктам господарювання) відмінним від власника самого об`єкту нерухомості. Таким чином, на думку скаржника, з моменту скасування договору оренди, бюджет громади міста Суми недоотримає кошти, які сплачувалися у вигляді орендної плати, що призведе до його недонаповнювання, а відповідно зашкодить і інтересам громади.

Суд першої інстанції залишив поза увагою обставину не підтвердження прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" внаслідок не доведення прокурором неналежного здійснення або нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

17.08.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ Фалві залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21- без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Фалві вказував на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача - 1 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач - 1 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач -1 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останнім відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 вирішено витребувати з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/143/21 за позовом керівника Сумської місцевої прокуратури до Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/143/21.

19.07.2021 до Північного апеляційного господарського суд надійшли матеріали справи №920/143/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №920/143/21 апеляційну скаргу ТОВ "Фалві" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 залишено без руху.

30.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Фалві" надійшло клопотання, зокрема, із доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/143/21; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 21.09.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 розгляд справи №920/143/21 відкладено на 18.10.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 18.10.2021 з`явився прокурор та директор ТОВ "Фалві" (відповідач -2).

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача - 1 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач-1 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідача -1 клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача -1.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні директор ТОВ "Фалві" вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 скасувати та прияти нове про відмову у позові.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу відповідача -2 залишити без задовольняння, а рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи , 29.10.2014 відповідно до рішення №3644-МР відповідачем -1 було надано дозвіл відповідачу -2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщеними виробничими приміщеннями по вул. Черкаська,15/2 у м. Суми.

На замовлення ТОВ "Фалві" у 2018 році ТОВ Опус Ресурс було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2911 га під виробничими приміщеннями з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 по вул. Черкаська,15/2 у м. Суми (далі по тексту-земельна ділянка). У пояснювальній записці (аркуш справи 24) зазначено, що на земельній ділянці знаходиться нежитлове приміщення - будинок (майстерня), що належить ТОВ Фалві (витяг про державну реєстрацію № 35309001 від 28.08.2012).

У матеріалах проекту землеустрою також знаходиться копія свідоцтва про право власності від 22.08.2012 серії САЕ №707130 на нерухоме майно - будівля майстерні площею 428,0 кв. м. по вул. Черкаська, будинок 15/2, власником якого визначений другий відповідач (аркуш справи 39). 28.08.2012 право власності на нерухоме майно було зареєстровано за другим відповідачем, реєстраційний номер 37446924.

Рішенням Сумської міської ради від 10.10.2018 № 3947-МР (далі - рішення) затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в оренду ТОВ Фалві земельну ділянку комунальної власності площею 0,2911 га під виробничими приміщеннями з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 по вул. Черкаська, 15/2 у м. Суми. На підставі зазначеного рішення 15.11.2018 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір). Право оренди земельної ділянки зареєстровано 19.11.2018, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Строк дії договору до 10.10.2023.

У позовній заяві прокурор зазначає, що рішення було прийнято та договір укладено без урахування того факту, що 12.09.2017 Господарській суд Харківської області у справі № Б-39/213-08 прийняв ухвалу, відповідно до якої припинено право власності, зареєстроване за другим відповідачем на вищезазначене нерухоме майно та скасовано свідоцтво про право власності від 22.08.2012 серії САЕ №707130. Ухвала суду набрала законної сили 12.09.2017.

На думку прокурора прийняте рішення та укладений договір містять ознаки порушення вимог земельного законодавства, а саме - ст. 124 Земельного кодексу України, так як земельна ділянка передана в оренду без проведення земельних торгів, тому відповідно до ч.10 ст.59 Закону України Про місце самоврядування рішення повинно бути визнано незаконним в судовому порядку з мотивів його невідповідності Конституції України та Законам України. Договір оренди підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України , так як зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Також прокурор просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України, а саме зобов`язати ТОВ "Фалві" повернути земельну ділянку першому відповідачу.

Зазначені порушення стали підставою для звернення прокурора із позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши позивача та директора ТОВ "Фалві", обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача-2 не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Щодо повноважень прокурора на звернення з позовом

Як убачається з позовної заяви, прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до органу, уповноваженого розпоряджатися землею територіальної громади у спірних правовідносинах та до юридичної особи, про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, спрямованого на передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду та визнання недійсним укладеного між відповідачем -1 та відповідачем-2 договору оренди земельної ділянки

Поряд із підставами заявленого позову прокурор навів також аргументи щодо наявності порушених, на його думку, інтересів держави та необхідності їх захисту, а також вказав про те, що звертається до суду з даним позовом самостійно, оскільки Рада, як орган, що уповноважений на здійснення захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, є одним із відповідачів у цій справі.

Місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора у цій частині та вказав, що представництво інтересів держави прокурором у даній справі є обґрунтованим та правомірним. За висновками апеляційного суду прокурор довів, що порушення інтересу держави у цих правовідносинах відбулося внаслідок порушення Радою встановленого законодавством порядку розпорядження земельною ділянкою в силу надання такої ділянки юридичній особі за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів з метою будівництва нового об`єкта, а не для обслуговування існуючої нерухомості. Враховуючи той факт, Рада є одним із відповідачів і її рішення є предметом оскарження, суд вважав, що у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений здійснювати функції захисту інтересів територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор правомірно набув статусу позивача.

Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним судом норм матеріального (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру") і процесуального (статті 4, 53 ГПК України) права при наданні вказаних висновків, колегія суддів порушень таких норм не виявила.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних чи господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у постанові від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Частиною 3 статті 4 ГПК України визначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 ГПК України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 цього ж Закону).

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини 5 статті 53 ЦПК України).

Вище вже зазначалося, що звертаючись до суду у цій справі прокурор вказав, що є позивачем, бо орган місцевого самоврядування - один зі співвідповідачів, рішення якого оскаржуються через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки в користування. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Раду одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконними і скасування її рішень, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що представництво інтересів держави прокурором у даній справі є обґрунтованим та правомірним.

Здійснене місцевим господарським судом правозастосування узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 та від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, а тому протилежні доводи апеляційної скарги Ради судом апеляційної інстанції відхиляються.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Статтями 123, 124 ЗК України визначено загальну процедуру формування земельної ділянки з метою надання її в користування, яка полягає в такому:

- особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;

- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні;

- за замовленням заінтересованої особи спеціалізованою організацією розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджується в порядку статті 186-1 ЗК України;

- орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в користування, яким затверджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі такого рішення шляхом укладення договору оренди.

Приписи статей 116, 122-124 ЗК України дають змогу дійти висновку, що процедура надання земельних ділянок у користування є стадійною, спрямованою на розпорядження земельною ділянкою одним суб`єктом і набуття її у користування іншим.

Ця процедура розпочинається зі звернення особи до уповноваженого органу із заявою про надання земельної ділянки, в якій чітко ідентифікується об`єкт майнового інтересу відповідної особи, який конкретизується через зазначення у заяві цільового призначення земельної ділянки, її орієнтовних розмірів, а також через надання графічних матеріалів, на яких зазначене бажане місце розташування відповідної ділянки.

Розроблення документації із землеустрою здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу (абзаци 3-5 частини першої статті 123 ЗК України).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

За встановленими у справі обставинам ТОВ "Фалві" при зверненні до Ради чітко визначило свій майновий інтерес у отриманні конкретної земельної ділянки в оренду саме під розміщеними на ній виробничими приміщеннями.

За наслідками розгляду вказаної заяви Рада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а у подальшому затвердила відповідний проект землеустрою і прийняла рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, які належать на праві власності відповідачу -2.

У той же час частиною 2 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб .

Виходячи із системного аналізу положень частини 2 статті 124 і абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів. Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постановах від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19.

У матеріалах проекту землеустрою також знаходиться копія свідоцтва про право власності від 22.08.2012 серії САЕ №707130 на нерухоме майно - будівля майстерні площею 428,0 кв. м. по вул. Черкаська, будинок 15/2, власником якого визначений ТОВ "Фалві" . 28.08.2012 право власності на нерухоме майно було зареєстровано за другим відповідачем, реєстраційний номер 37446924.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається із матеріалів справи, що рішення першого відповідача про передачу в оренду земельної ділянки було прийнято 10.10.2018, а договір укладено 15.11.2018.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що підставою не проведення земельних торгів першим відповідачем був факт розташування на земельній ділянці нерухомого майно - будівлі майстерні площею 428,0 кв. м. по вул. Черкаська, будинок 15/2, власником якого був другий відповідач

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та убачається із матеріалів справи, на момент прийняття рішення та укладання договору право власності другого відповідача на нерухоме майно, розташоване на переданій в оренду земельній ділянці було припинено відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № Б-39/213-08.

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.09.2017 право власності відповідача-2 на зазначене нерухоме майно було погашено.

Враховуючи вище наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент прийняття рішення та укладання договору право власності відповідача -2 на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці було припинено.

Отже, ТОВ "Фалві" мав право звернутися до Ради з метою формування та отримання в користування без проведення земельних торгів тільки земельної ділянки виключно для обслуговування та експлуатації належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, розташованих на такій земельній ділянці.

Однак, як зазначалось вище, момент прийняття рішення та укладання договору право власності відповідача -2 на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці було припинено, тому передача в оренду земельної ділянки площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 за адресою: м.Суми, вул. Черкаська,15/2 повинна бути проведена з дотриманням вимог ст. 124 ЗК України.

Натомість спірну земельну ділянку надано ТОВ "Фалві" було надано в оренду без проведення земельних торгів.

Частиною ч. 2 ст. 19 Конституції України унормовано обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією , а також законами України.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Визначальним у правовідносинах з надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі, здійснене в формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі (статті 116, 123 ЗК України). Тому в разі, якщо правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси, тобто прийнято всупереч волевиявленню власника землі, то такий акт визнається незаконним та скасовується судом на підставі частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 10.10.2018 № 3947-МР Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ Фалві за адресою: м. Суми, вул. Черкаська,15/2.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Договір оренди земельної ділянки площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 укладений між Радою та ТОВ Фалві , був укладений на підставі неправомірного рішення Сумської міської ради від 10.10.2018 № 3947-МР, тому вимога про визнання недійсним зазначеного договору оренди землі є похідною і правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи те, що договір оренди ділянки площею 0,2911 га з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030 визнано судом недійсним, вимога прокурора про зобов`язання відповідача -2 передати земельну ділянку з кадастровим номером 5910136300:06:020:0030, площею 0,2911 га, що знаходиться за адресою: вул. Черкаська, 15/2 у м. Суми власнику- Сумській міській раді є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником апеляційній скарзі

Доводи заявника апеляційної скарги про не підтвердження прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" внаслідок не доведення прокурором неналежного здійснення або нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави, судом апеляційної інстанції відхилені у мотивувальні частині даної постанови.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Фалві є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі №920/143/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №920/143/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями - 03.11.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська