Ухвала

від 05.11.2021 по справі 496/1895/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/252/21

Номер справи місцевого суду: 496/1895/17

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши цивільну справу за заявою Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі, та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , -

встановила :

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувала справа № 496/1895/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі, та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, у задоволенні якого рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року було відмовлено. Постановою апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року вищевказане рішення скасовано та ухвалено нове, відповідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області було задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області, та стягнуто з Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 червня 2017 року по 19 червня 2018 року, в розмірі 159 880 гривень 76 копійок. 01 серпня 2019 року було видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.

29 липня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області шляхом постановлення ухвали, якою визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 08 листопада 2019 року з посади директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Ма яківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області з виплатою ОСОБА_1 заробітної плати за весь час вимушеного прогу лу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявою, матеріалами справи та постановою апеляційного суду, доходить до висновку, що у задоволенні заяви Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року необхідно відмовити, з наступних підстав.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.

У свою чергу, пунктом 10 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, зокрема, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради у заяві про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області посилалось на те, що Ма яківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області ліквідована без правонаступництва 08 листопада 2019 року на підставі рішення Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області №34/3 від 01 серпня 2019 року Про ліквідацію Маяківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області .

Таким чином, заявник вважає, що у даному випадку є підстави для зміни виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області шляхом застосування положень ст. 240-1 КЗпП України, а саме: визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 08 листопада 2019 року з посади директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією навчального закладу з виплатою ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст. 240-1 КЗпП, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що вимоги заяви Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року шляхом застосування положень ст. 240-1 КЗпП України не можуть бути задоволені, оскільки такі вимоги можуть бути розглянути виключно у порядку позовного провадження.

Так, зі змісту статті 240-1 КЗпП вбачається, що орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу . Однак, у даному випадку, трудовий спір між сторонами вже вирішений постановою апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року, і наразі триває примусове виконання вказаного судового рішення. Крім того, питання щодо виплати працівникові заробітної плати за весь час вимушеного прогулу вирішується виключно у межах заявлених позовних вимог та у процесі розгляду відповідної позовної заяви, а не на стадії примусового виконання судового рішення.

Також, у реченні другому вказаної статті зазначено, що: одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу . Як вже вказувалось вище, у даному випадку трудовий спір між сторонами не розглядається, а триває стадія примусового виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року. А вимоги щодо визнання працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, також можуть бути розглянуті у межах заявлених відповідних позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, правовідносини щодо неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації відносяться до трудових спорів, розгляд яких віднесено до компетенції місцевих судів.

Відповідно, питання щодо застосування положень ст. 240-1 КЗпП України не може бути вирішено шляхом подачі заяви про зміну способу виконання постанови апеляційного суду на стадії виконання судового рішення, оскільки вказане питання вирішується у межах позовного провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку про безпідставність заявлених Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради вимог про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Маяківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради у заяві про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року про неможливість виконати рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку із припиненням юридичної особи, до якої поновлено ОСОБА_1 , оскільки згідно із ч. 2 ст.12 Закону України Про виконавче провадження строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, відповідач повинен був виконати рішення суду по справі №496/1895/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, яке підлягало негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття, тобто, з урахуванням прийняття 14 вересня 2018 року постанови ВП №56817230 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні №56817230 з примусового виконання виконавчого листа №496/1895/17 Біляївського районного суду Одеської області з Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Маяківської сільської ради - з 14 вересня 2018 року.

Однак, тривалий час відповідач не виконує судове рішення без поважних причин.

Разом з тим, відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно положень статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Тобто, судове рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, має бути виконане відповідачем.

Рішенням Європейського суду у справі Кечко проти України від 08 листопада 2005 року, зазначено, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

У рішеннях ЄСПЛ від 28 листопада 1999р. по справі Brumarescu v. Romania та від 24 липня 2003 року по справі Рябих проти Росії судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Так, у справі Серінг проти Сполученого Королівства від 07 липня 1989р. Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997р. вказав, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду . Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що у задоволенні заяви Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року - необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 435 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

У задоволенні заяви Управління освіти, молоді, спорту, культури і ту ризму Маяківської сільської ради про зміну способу виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі, та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе