Постанова

від 04.11.2021 по справі 334/1714/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.11.2021 Справа № 334/1714/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/1714/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/807/3451/21 Турбіна Т.Ф.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Маловічко С.В.

Онищенка Е.А.

За участю секретаря: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - Біллериса Юрія Олексійовича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ТОВ Кредитні ініціативи звернулось до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 10 листопада 2006 року між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 8/ІК-06, відповідно до умов якого Банк надав позичальникові у кредит грошові кошти у розмірі 43 000 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком №1 до нього - Графіком платежів.

Також, 10 листопада 2006 року, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором 8/ІК-06 між ЗАТ АКІБ та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №15/І-06, відповідно до умов якого відповідач передав Банку в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (буд. 2). Сторони оцінили вказаний предмет іпотеки вартістю у 227 520 грн.

17 грудня 2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор за грошові кошти, отримані від останнього зобов`язувався відступити свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору відступлення.

Таким чином, ЗАТ АКІБ відступило ТОВ Кредитні ініціативи право грошової вимоги за Кредитним договором №8/ІК-06 від 10 листопада 2006 року.

Також, 17 грудня 2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи набуло право звернення стягнення на заставне майно у відповідності до договорів забезпечення. Зазначає, що Банком умови Договору про іпотечний кредит від 10 листопада 2006 року виконані в повному обсязі, проте, Боржником зобов`язання щодо повернення кредиту не виконуються належним чином, у зв`язку з чим станом на 27 лютого 2017 року виникла заборгованість у розмірі 468 014,88 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 340 079,31 грн., та заборгованості по відсоткам у розмірі 127 935,57 грн.

На вимогу умов Кредитного та Іпотечного договору, ОСОБА_1 було направлено повідомлення про усунення порушень, в якому було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказує, що відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплачує.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 8/ІК-06 від 10 листопада 2006 року, яка станом на 27 лютого 2017 року складає 468 014,88 грн. звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (буд. 2) шляхом проведення прилюдних торгів, згідно з Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною не нижче 872 390 грн. та стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2019 року позов залишено без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2019 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 07 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі представник ТОВ Кредитні ініціативи - Біллерис Ю.О. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повному обсязі досліджені обставини, які мають значення для справи. Залишилось поза увагою, що факт неналежного виконання зобов`язань за договором було встановлено судом в оскаржуваному рішенні та підтверджується розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачем. Не враховано, що досудове врегулювання спору є правом, а не обов`язком стягувача. Просить скасувати рішення суду та винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем було вказано початкову ціну предмета іпотеки у грошовому вираженні, визначену відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку , але вказана оціночна вартість майна втратила чинність, встановлену ч.6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 10 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 8/ІК-06, відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 умов якого Банк надав Позичальникові у кредит грошові кошти у розмірі 43 000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків по ньому - не пізніше 10.11.2016 року.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором 8/ІК-06, між ЗАТ АКІБ та ОСОБА_1 10.11.2006 року було укладено Іпотечний договір №15/І-06, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.5 умов якого відповідач передав Банку в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (буд. АДРЕСА_2 . Сторони оцінили вказаний предмет іпотеки вартістю у 227 520,00 грн.

Згідно п. 3.1.7 Іпотечного договору № 15/І-06 від 10.11.2006 року, Іпотекодержатель має право здійснювати відступлення прав за цим Договором та Кредитним договором без посереднього отримання на це згоди Іпотекодавця в порядку, передбаченому законом.

17.12.2012 року між ПАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор за грошові кошти, отримані від останнього, зобов`язувався відступити свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, ЗАТ АКІБ відступило ТОВ Кредитні ініціативи право грошової вимоги за Кредитним договором № 8/ІК-06 від 10.11.2006 року.

Згідно Витягу з реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, заборгованість відповідача перед первісним кредитором станом на 17.12.2012 року складала 19 562,76 долари США основної непогашеної строкової суми кредиту та 106,98 доларів США суми нарахованих але не сплачених строкових процентів.

Положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме те, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17.12.2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи набуло право звернення стягнення не заставне майно у відповідності до договорів забезпечення, серед яких був Іпотечний договір № 15/І-06 від 10.11.2006 року, укладений з ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Додатку №1 до Договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року.

Банком умови Кредитного договору були виконані належним чином, ОСОБА_1 грошові кошти були отримані, що не заперечувалось відповідачем та його представниками під час розгляду справи.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором 8/ІК-06 від 10.11.2006 року, станом на 27.02.2017 року у ОСОБА_1 перед кредитором існувала заборгованість у розмірі 26685,14 доларів США, що в еквіваленті курсу НБУ становило 718 873,52 грн.

На вимогу ст. 517-518 ЦК України та п.6.1 Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, ТОВ Кредитні ініціативи поштовою кореспонденцією направило на адресу ОСОБА_1 . Повідомлення про усунення порушень № Д/8/ІК-06 від 15.03.2017 року, з якого вбачається, що станом на 27.02.2017 року за останнім існує кредитна заборгованість у розмірі 719 873,52 грн., яку протягом 30 днів з дати отримання, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення, необхідно достроково повернути, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ Запорізької області Панасенко К.О. на виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 18152 від 14.12.2015 року було відкрито виконавче провадження № 52131285.

Згідно вказаного виконавчого напису, вимоги ТОВ Кредитні Ініціативи у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору 8/ІК-06 від 10.11.2006 року за період з 01.03.2014 року по 01.10.2015 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 268 462,80 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 37 684,97 грн. було задоволено. У зв`язку з чим було запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (буд. АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 . Також вказаним виконавчим написом з ОСОБА_1 було стягнуто суму плати, що була здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 3 150,00 гри., тобто загалом стягуванню підлягала сума у розмірі 309 297,77 грн.

Рішенням суду від 11.03.2019 року (справа № 334/7962/18, провадження №2/334/405/19) виконавчий напис, вчинений 14.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 18152, про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , чим будуть задоволені вимоги ТОВ Кредитні ініціативи щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору № 8/ІК-06 від 10.11.2006 року за період з 01.03.2014 року по 01.10.2015 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 268 462,80 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 37 684,97 грн., а також стягненню суми оплати, що була здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 3 150,00 грн., тобто загалом стягуванню підлягала сума у розмірі 309 297,77 грн. - визнано таким, що не підлягає виконанню.

Вказаним рішенням було встановлено, що зазначена у виконавчому написі заборгованість за кредитним договором не була безспірною, крім того, його було вчинено в той час, коли в провадженні апеляційного суду Запорізької області знаходилась цивільна справа за позовом ТОВ Кредитні Ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки 10.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015 року (справа №334/2097/15-ц).

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2016 року у справі №334/2097/15 було відкрито апеляційне провадження.

В подальшому Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2016 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та зупинено виконання рішень судів попередніх інстанцій, а саме: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 01.06.2016 року по справі №334/2097/15-ц до закінчення касаційною провадження.

Положеннями ч. 4 ст. 2 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на час розгляду вищевказаної справи Ленінським районним судом м. Запоріжжя (справа № 334/7962/18, провадження №2/334/405/19), розмір заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем була спірною та не узгодженою, а відтак - не доведеною, що дає підстави вважати вимоги ТОВ Кредитні ініціативи про звернення стягнення на належну відповідачу на праві власності земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (буд. АДРЕСА_2 , необґрунтованими.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. 38 , 39 Закону України Про іпотеку , суд доходить висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною не нижчою 872390,00 грн.

Вказану ціну позивачем зазначено в врахуванням Звіту № ВА171019-006 від 19.10.2017 року, зробленого оцінювачем з експертної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ Бізнес Ассіст . Згідно вказаного Висновку, строк чинності звіту про оцінку та висновків про вартість майна становить на більше 6 (шести) місяців, тобто до 19.04.2018 року.

Положеннями ч.6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Станом на теперішній час, строк дії зазначеного Звіту сплив, а сторонами не було надано доказів того, що існує новий Висновок оцінки спірного іпотечного майна, строк дії якого є чинним.

Водночас, наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-якій особі-покупцеві є перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Виходячи з принципу правової визначеності у такому випадку з рішення суду повинно бути зрозуміло, яка сума заборгованості за кредитними зобов`язаннями погашається в результаті переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а відтак суд доходить висновку, що вимоги ст. 39 Закону України Про іпотеку щодо обов`язкового зазначення у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації поширюються і на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем було вказано початкову ціну предмета іпотеки у грошовому вираженні, визначену відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку , але вказана оціночна вартість майна втратила чинність, встановлену ч. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає , що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - Біллериса Юрія Олексійовича залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2019 року по цій справі залишити без змін.

Дата складання повної постанови 09 листопада 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: С.В. Маловічко

Е.А. Онищенко