Постанова

від 05.11.2021 по справі 490/9161/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.11.21

22-ц/812/1673/21

Провадження №22-ц/812/1485/21

Провадження №22-ц/812/1673/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2021 року м. Миколаїв

справа № 490/9161/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Колосовою О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи: Державне підприємство СЕТАМ , Приватне підприємство СЕТА-СЕРВІС , про скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, за апеляційними скаргами Акціонерного товариства Альфа-Банк та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 07 червня 2021 року під головуванням судді Гуденко О.А. , повний текст судового рішення складений 14 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства Укрсоцбанк (правонаступник - Акціонерне товариство Альфа-Банк ) про скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів .

Позивач зазначав, що 04 грудня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 489/3968/16-ц, виданого 26.09.2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з нього на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 640/70-К70 від 14.02.208 року у сумі 871 020,92 доларів США по кредиту та процентам; 4 101 208,56 грн 56 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів та 383 738 грн. 30 коп. судового збору. 09 лютого 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, зокрема, приміщення магазину промислових товарів та нежитлових будівель, загальною площею 296,1 кв.м та земельної ділянки, загальною площею 0,0106 га за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки, якою забезпечувалось виконання вищевказаного кредитного договору.

Предмет іпотеки реалізувався шляхом проведення електронних торгів ДП СЕТАМ . Відповідно до протоколу № 335059 проведення електронних торгів від 28.05.2018 р. по лоту № 277032 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. ДП Сетам уцінено предмет іпотеки вартістю 4 511 700 грн. та початкова ціна на других електронних торгах склала 3 609 360.00 грн. Відповідно до протоколу № 344320 проведення електронних торгів від 12.07.2018 р. електроні торги по лоту № 285635. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів. ДП Сетам уцінено предмет іпотеки та початкова ціна на третіх електронних торгах склала 3 158 190,00 грн. Відповідно до протоколу № 354408 проведення електронних торгів від 27.08.2018 p. електронні торги по лоту № 294847. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

За заявою ПАТ Укрсоцбанк від 31.08.2018 року було прийнято рішення про передачу стягувачу нереалізованого майна.

Відповідно до акту № 55290840/8 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.09.2019 р. ПАТ Укрсоцбанк набув права для отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

За твердженням позивача , електронні торги були проведенні у період зупинення виконавчого провадження, що суперечить нормам ст. 38 Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, а Акт про реалізацію предмета іпотеки був датований майже через рік після проведення електронних торгів, що суперечить положенням Закону України Про іпотеку .

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив скасувати Акт №55290840/8 про реалізацію предмета іпотеки від 04.09.2019 року та визнати недійсним Свідоцтво про придбання ПАТ Укрсоцбанк нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.09.2019 року, серія та номер 630.

Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 29.11.2019 року замінено відповідача ПАТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника АТ "Альфа Банк".

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи ПП "СЕТА-СЕРВІС", яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.12.2019 року є власником нежитлових приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0106 га, за цією ж адресою.

У відзиві на позов АТ АЛЬФА-БАНК просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що 04.04.2018 року головним державним виконавцем відділу ДВС об`єднано виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 у зведене виконавче провадження № 56124269, до складу якого увійшли виконавчі провадження, відкриті і за іншими двома виконавчими листами, виданими Ленінським районним судом м.Миколаєва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", та чотирма виконавчими листами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк". Електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_1 і саме в рамках зведеного провадження у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна до ДП "СЕТАМ" направлено пакет документів для здійснення реалізації предмету іпотеки на електронних торгах арештованого майна. Станом на час проведення третіх електронних торгів виконавче провадження було зупинено лише за одним виконавчим провадженням, що входило до складу зведеного, проте зведене виконавче провадження зупиняється лише в частині виконання цього виконавчого провадження. За такого, на думку АТ Альфа-Банк , за наявності інших не зупинених виконавчих проваджень, вимоги стягувачів по яких можуть бути задоволені за рахунок реалізації арештованого майна, державний виконавець не міг знімати майно з реалізації та діяв у відповідності до Закону "Про виконавче провадження".

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року позов задоволено. Скасовано Акт державного виконавця № 55290840/8 про реалізацію предмета іпотеки від 04.09.2019 року, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 489/3968/16 ц, виданого 26.09.2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва. Скасовано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, реалізації предмета іпотеки серія та номер 630, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О. В., 12.09.2019 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерствоа юстиції України та АТ Альфа-Банк , судовий збір у розмірі по 384 грн 20 коп. з кожного.

В апеляційних скаргах АТ Альфа-Банк та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначали, що задовольняючи позовні вимоги суд помилково врахував висновки щодо застосування ст. 203, ст. 215 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц та не приділив уваги тій обставині, що вказані висновки стосувалися справ щодо визнання недійсними електронних торгів які відбулися, а тому відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог ч. 1-3 та ч. 5,6 ст. 203 ЦК України, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Однак в даній справі АТ Альфа-Банк , став власником спірного майна у зв`язку з передачею майна в рахунок погашення боргу, враховуючи викладене застосуванню підлягала ст. 393 ЦК України. Щодо проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна в період зупинення виконавчого провадження зазначало, що виконавче провадження було зупинено лише за одним виконавчим провадженням, що входило до складу зведеного, а тому за наявності інших виконавчих проваджень та інших стягувачів, вимоги яких можуть бути погашені за рахунок реалізації арештованого майна, державний виконавець не мав права знімати майно з реалізації та діяв у відповідності до Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Також АТ Альфа-Банк , не погоджується з висновком суду першої інстанції, що електронні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню, оскільки на момент реалізації належного ОСОБА_1 іпотечного майна рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2017 року у справі № 489/3968/16-ц та постанова Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року не були скасовані, а отже підлягали примусовому виконанню.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник АТ Альфа -Банк - адвокат Сухорукова М.Я. - підтримала доводи і вимоги поданої Банком апеляційної скарги, апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також просила задовольнити.

Представники позивача - адвокати Губницька-Степанова А.О. і Нехорошев О.В. - вважали апеляційні скарги безпідставними та просили їх відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання вдруге не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04.12.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55290840 щодо виконання виконавчого листа № 489/3968/16-ц, виданого 26.09.2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 640/70-К70 від 14.02.2008 року: по кредиту та процентам - 871 020,92 доларів США; по пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів - 4 101 208,56 грн. 56 коп. Також стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судовий збір в сумі 383 738,3 грн.

30.01.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було прийнято постанову про накладення арешту на майно боржника, а саме: нежитлові приміщення магазину промислових товарів та нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для обслуговування магазину, за цією ж адресою; квартиру АДРЕСА_2 .

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.02.2018 року було описано та накладено арешт на належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення магазину промислових товарів та нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 296,1 кв. м, та земельну ділянку для обслуговування цього магазину загальною площею 0,0106 га.

Висновком суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ Приватна експертна служба від 05.03.2018 року зазначене нерухоме майно було оцінено у 4 511 700,00 грн., про що ОСОБА_1 , був повідомлений та вказана оцінка ним не оспорювалась.

04.04.2018 року постановою головного державного виконавця Рубель І.В. об`єднано 7 виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 , в тому числі і ВП № 55290840, у зведене виконавче провадження ВП № 56124269.

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 56124269 всього зі ОСОБА_1 на підставі виконавчих документів підлягало стягненню 2465089,16 грн. та 871 020,92 доларів США (т. 2 а.с. 2-3).

З матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що 23.04.2018 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була подана до ДП Сетам заявка на реалізацію шляхом проведення електронних торгів арештованого майна по зведеному виконавчому провадженню № 56124269 при примусовому виконанні виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом м Миколаєва - № 489/3968/16-ц від 26.09.2017 року, № 2/489/182/2016 від 18.05.2016 року, № 2/489/1967 від 20.11.2014 року, № 2/489/182/2016 від 18.05.2016 року, № 2 /489/1967 від 20.11.2014 року, та Центральним районним судом м. Миколаєва № 490/3240/16\ц від 20.10.2016 року, у яких стягувачами є ПАТ Укрсиббанк та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (т. 2 а.с. 146-147).

Відповідно до протоколу № 335059 проведення електронних торгів від 28.05.2018 р. по лоту № 277032 торги не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

ДП "Сетам" було уцінено предмет іпотеки та початкова ціна на других електронних торгах склала 3 609 360,00 грн.

Відповідно до протоколу № 344320 проведення електронних торгів від 12.07.2018 р. електроні торги по лоту № 285635 не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

ДП "Сетам" уцінено предмет іпотеки та початкова ціна на третіх електронних торгах склала 3 158 190,00 грн.

Відповідно до протоколу № 354408 проведення електронних торгів від 27.08.2018 р., електронні торги по лоту № 294847, не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

31.08.2018 р. ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося із заявою до відділу примусового виконання рішень про передачу нереалізованого нерухомого майна стягувачу.

Відповідно до Акту № 55290840/8 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.09.2019 р. ПАТ "Укрсоцбанк" набув право для отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Згідно вказаного Акту предмет іпотеки у відповідності до вимог ст. 49 ЗУ "Про іпотеку " придбано АТ "Укрсоцбанк" за початковою ціною третіх прилюдних торгів - 3158190,00 грн. (т. 1 а.с. 13).

12.09.2019 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рибачук О.В. були видані Свідоцтва про належність АТ Укрсоцбанк на праві власності нежитлових приміщень магазину промислових товарів та нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за цією ж адресою, кадастровий номер 4810137200:09:067:0003 (т. 3 а.с. 144, 145).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, суд першої інстанції виходив з того, що треті електронні торги, які були призначені на 27.08.2018 р., тобто у період коли виконавче провадження № 55290840 з примусового виконання виконавчого листа № 489/3968/16-ц було зупинено постановою головного державного виконавця від 01.08.2018 р. у зв`язку із поновленням представнику ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду, на підставі якого був виданий даний виконавчий документ, тоді як поновлено воно було тільки 19.08.2019 року. Крім того, судом першої інстанції враховано, що постановою Верховного суду України від 24.03.2021 р. по справі № 489/3968/16-ц рішення Ленінського районного суду від 11.09.2017 р. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 р. в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та справу в частині цих позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до частин шостої, восьмої, дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Отже, і в разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися (стаття 72 Закону України "Про нотаріат"), звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у чинній редакції встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. За змістом цих положень вони застосовуються в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування не будь-яких, а правовстановлюючих документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до яких свідоцтво про придбання нерухомого майна з торгів не належить.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) та багатьох інших.

За загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних не відповідають належному способу захисту у цій справі, оскільки є неефективними так як не призводять до захисту прав позивача. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов `язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

З матеріалів справи вбачається, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.12.2019 року власником нежитлових приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0106 га, за цією ж адресою є ПП "СЕТА-СЕРВІС" (т. 1 а.с. 135, т. 3 а.с. 132-133), проте вказане підприємство було залучено до участі у справі як третя особа. Клопотань про залучення ПП "СЕТА-СЕРВІС" до участі у справі у якості відповідача позивач не заявляв.

Таким чином, викладене свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову

За такого, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

З огляду на викладене оскаржене судове рішення відповідно ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за наслідками розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні позову відмовлено, то з ОСОБА_1 на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та АТ Альфа-Банк необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі по 1 152 грн. 60коп. на користь кожного з апелянтів.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства Альфа-Банк та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Акціонерного товариства Альфа-Банк про скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Альфа-Банк відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 10 листопада 2021 року