Постанова

від 08.11.2021 по справі 1/99

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. Справа №1/99

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

Г.Г. Якімець,

секретар судового засідання М.С. Кіра

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.09.2021 року (вх. № 01-05/3165/21 від 14.09.2021 року)

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 01.09.2021 року (суддя І.В. Марущак; повний текст ухвали складено 01.09.2021 року)

за заявою ОСОБА_1 (вх. № 1489) про поворот виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року

у справі № 1/99

за позовом : Публічного акціонерного товариства Піреус Банк МКБ (надалі ПАТ Піреус Банк МКБ )

до відповідача: Приватної фірми Інтервал

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

про стягнення заборгованості 641172,15 доларів США та 35000 грн,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від ВПВР УДВС ГУЮ у Чернівецькій області : не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 року ВАТ Піреус Банк МКБ (змінена назва ПАТ Піреус Банк МКБ ) звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватної фірми Інтервал про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00443-CL від 17.01.2008 року в сумі 641172,15 доларів США та 35000,00 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року у справі №1/99, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010, позов задоволено. Стягнуто з Приватної фірми Інтервал на користь ВАТ Піреус Банк МКБ 641172,15 доларів США заборгованості по кредитному договору №00443-CL від 17.01.2008 року в сумі 641172,15 доларів США, 35000,00 грн. штрафу; 3190,29 доларів США на повернення витрат з державного мита і 236,00 грн. - з інформаційно-технологічного забезпечення судового процесу (а.с. 123, т.1; а.с.22, т.2).

11.05.2010 року господарський суд Чернівецької області видав наказ № 1/99 про примусове виконання вказаного рішення суду (а.с. 35, т.2).

27.05.2010 року заступник начальника Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернівецькій області Семенов М.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 19448713 з виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 1/99 від 11.05.2010 року; Боржник: Приватна фірма Інтервал ; Стягувач: Публічне акціонерне товариство Піреус Банк МКБ , яке згідно з постановою від 07.10.2010 року було приєднано до зведеного виконавчого провадження, яке веде Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції Чернівецької області (а.с.44, 64, т.2).

З підстав, зазначених у постанові заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Семенова М.В. від 19.09.2016 року (ВП №39843849) закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 1/99 від 11.05.2010 року, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.36, т.3).

Особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 05.08.2019 надіслав на адресу Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№0105/2952/19 від 07.08.2019), в якій просив скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року у справі №1/99 та передати справу до Господарського суду Чернівецької області на новий розгляд (а.с.31-33, т.4).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (а.с.208 - 210, т.4).

Справа №1/99 за вищевказаною апеляційною скаргою неодноразово розглядалась судами апеляційної та касаційної інстанції.

Востаннє, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 року закрито апеляційне провадження у справі № 1/99 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 05.08.2019 (вх.№0105/2952/19 від 07.08.2019) на рішення господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року у справі №1/99 (а.с.234-238, т.5).

Короткий зміст заяви про поворот виконання судового рішення

13 квітня 2021 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Чернівецької області із заявою про поворот виконання рішення від 12.01.2010 року у справі №1/99, в якій просив повернути Приватній фірмі Інтервал нежитлову будівлю: склад (літ.А), загальною площею 376,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.1-2, т.6).

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду господарського суду Чернівецької області від 01.09.2021 року (суддя І.В. Марущак) повернуто заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року у справі №1/99.

Ухвала суду мотивована тим, що заяву про поворот виконання судового рішення у справі №1/99 подала третя особа (на стороні відповідача) ОСОБА_1 , який не є стороною у справі та не наділений процесуальним правом на ініціювання питання щодо повороту виконання рішення. Враховуючи, що розділом V Господарського процесуального кодексу України не передбачено наслідків подання заяви про поворот виконання рішення особою, яка не має права на подання такої заяви, суд дійшов висновку, що за аналогією закону до такої заяви, серед іншого, мають застосовуватись вимоги статті 174 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Стверджує, що прийнявши оскаржувану ухвалу, суд позбавив його процесуальної дієздатності. Просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 01.09.2021 року у справі №1/99 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач та відповідач не надавали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Учасники справи не делегували своїх представників в судове засідання. Про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини щодо ознайомлення учасників справи про судове засідання суд встановив таке.

Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901011505093 третя особа ОСОБА_1 належно ознайомлений з датою, часом і місцем розгляду справи.

20.10.2021 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 року про відкладення розгляду справи на 08.11.2021 року надіслано позивачу та відповідачу на адреси, зазачені в апеляційній скарзі, рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення №№ 7901011505107, 7901011505085.

Вищевказані рекомендовані поштові відправлення повернулись до суду з довідкою ПАТ Укрпошта із зазначенням причин повернення: вибули з даної адреси ; адресат відсутній за вказаною адресою .

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вжив заходів з метою повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Також усі ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі №1/99, в тому числі ухвала від 18.10.2021 року, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступними.

Сторони у справі зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у їх справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, а також строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлений в ч.2 ст. 273 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності позивача та відповідача.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з статтею 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України..

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина 3 статті 333 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 5 статті 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Частиною 9 статті 333 ГПК України унормовано: якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Отже, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору у позовному провадженні не є сторонами в судовому процесі.

З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для вирішення судом питання про поворот виконання судового рішення являється заява сторони судового процесу. При цьому, процесуальним законом не передбачено права третьої особи, як учасника справи, на звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення суду.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника, яка можлива лише у випадку скасування (визнання нечинним) судового рішення. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Дія зазначеної процесуальної гарантії не поширюється на третіх осіб без замостійних вимог на предмет спору, оскільки вони не є сторонами (позивачем, відповідачем) у справі та не є сторонами (стягувачем, боржником) виконавчого провадження.

За допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене (визнане нечинним), стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А, отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

З аналізу матеріалів судової справи № 1/99 випливає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 року у справі № 1/99 набрало законної сили.

Отже, у цій справі немає жодних підстав для застосування положень статті 333 Господарського процесуального кодексу України та здійснення повороту виконання цього судового рішення.

Разом з тим, необхідно зазначити, що навіть у випадку скасування (визнання нечинним) зазначеного судового рішення заявник не наділений правом на звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, тому що він не є ні стороною (позивачем, відповідачем) у справі № 1/99, ні стороною (стягувачем, боржником) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №1/99 від 11.05.2010 року.

Тому аргументи скаржника про те, що суд, прийнявши оскаржену ухвалу, позбавив його процесуальної дієздатності, суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

За приписами частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Розділ V Господарського процесуального кодексу України не передбачає наслідків подання заяви про поворот виконання рішення особою, яка не має права на подання такої заяви.

З наведеного, колегія суддів вважає, що за аналогією закону до такої заяви суд вправі застосувати положення статті 174 ГПК України.

У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, місцевий господарський суд правомірно не приймав рішення про задоволення такої заяви чи відмову в її задоволенні, а застосував аналогію закону (ч.10 ст.11 ГПК України) та повернув заяву ОСОБА_1 на підставі ст. 174 ГПК України.

Усі вищеописані обставини справи в їх сукупності підтверджують правомірність висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для повернення ОСОБА_1 заяви про поворот виконаня від 12.01.2010 року у справі №1/99.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала господарського Чернівецької області від 01.09.2021 року у справі № 1/99 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що апелянт звільнений від сплати судового збору, суд не здійснює розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 174, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 333 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.09.2021 року (вх. №01-05/3165/21 від 14.09.2021 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 01.09.2021 року у справі № 1/99 - без змін.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя Г.Г. Якімець