Постанова

від 10.11.2021 по справі 675/1589/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 675/1589/19

провадження № 61-2544св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимир Леонідович, ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кривінчук Олени Володимирівни на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2020 року, постановлену у складі судді Столковського В. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 року , прийняту у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Хмельницькій області), державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля (далі - ДР КП Бюро нерухомості Поділля ) Кметь В. Л., ОСОБА_2., товариства

з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро (далі - ТОВ Поділлятрансагро ) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ДР КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В. Л., ОСОБА_2 , ТОВ Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи

в судове засідання повторно не з`явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

18 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували, як джерело права, практику Європейського суду з прав людини та норми цивільно-процесуального законодавства України та не врахували зміни до цивільного процесуального законодавства, спрямованих на забезпечення додаткових соціально-економічних гарантій

у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби.

Представник заявника зазначає, що оскільки оскаржувані судові рішення не містять посилання на постанови Верховного Суду, то це підтверджує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також зазначає, що суди, всупереч клопотанням про відкладення розгляду справи, порушуючи право позивача на справедливий суд, прийняли незаконне рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник заявника зазначила, що оскільки вона є представником позивача, повноваження якої підтверджені ордером, то наділена правами та обов`язками позивача, а тому участь ОСОБА_1 у судових засідання не обов`язковою.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кривінчук О. В. залишено без руху для усунення недоліків, а саме запропоновано надати уточнену касаційну скаргу з зазначенням підстав (підстави) касаційного оскарження.

12 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Ізяславського районного суду Хмельницької області.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовом до ГУ Держгеокадастр

у Хмельницькій області, ДР КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В. Л., ОСОБА_2 , ТОВ Поділлятрансагро , в якому просила визнати незаконною бездіяльність, визнати незаконним наказ, скасувати державну реєстрацію права власності, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати державну реєстрації речового права.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Призначено підготовче судове засідання

на 26 вересня 2019 року.

Протокольною ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року відкладено розгляд справи на 22 жовтня

2019 року.

Протокольною ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2019 року відкладено розгляд справи на 18 листопада

2019 року.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області

від 18 листопада 2019 року відкладено підготовче судове засідання

у зв`язку з витребуванням доказів.

Протокольною ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2019 року відкладено розгляд справи на 10 січня 2020 року.

10 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук В. І. звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області

з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю

в іншому цивільному процесі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2020 року закрито підготовче судове засідання, а справу призначено до судового розгляду 04 лютого 2020 року.

04 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук В. І. звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області

з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю

в іншому цивільному процесі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката

Кривінчук О. В. про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог залишено без задоволення, заяву адвоката Кривінчук О. В.

в інтересах ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року зупинено провадження у справі, у зв`язку з апеляційним оскарженням ОСОБА_1 ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2020 року поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18 травня 2020 року.

18 травня 2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням справи на розгляді у суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи було призначено на 15 червня 2020 року.

15 червня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук В. І. звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області

з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням в Україні карантину до 22 червня 2020 року.

15 червня 2020 року відкладено розгляд справи на 03 серпня 2020 року

у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

03 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук В. І. звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області

з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням в Україні карантину до 31 серпня 2020 року.

03 серпня 2020 року відкладено розгляд справи на 27 серпня 2020 року

у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

26 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривінчук В. І. звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області

з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона перебуває у відпустці.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку

з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права,

а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка

у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджувалося рекомендованими поштовими повідомленнями (там справи 1 а. с.122, 123, 135, 150, 163, 186, 225, том справи 2 а. с. 98, 105, 110, 119, 131)

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що неявка позивача ОСОБА_1 у судове засідання 27 серпня 2020 року,

в якому була постановлена оскаржувана ухвала, є повторною неявкою, що надало суду першої інстанції підстави для залишення позову без розгляду.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257

ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника позивача на те, що адвокатом Кривінчук О. В. заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з поважністю причин її неявки в судове засідання (перебуванням у відпустці), оскільки доказів поважності причин неявки в судове засідання не було надано до суду.

Крім того, причини повторної неявки позивача чи його представника

в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257

ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Зазначене положення підтверджується висновками Верховного Суду

у постановах від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21), 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21), від 07 серпня 2020 року у справі

№ 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року

у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 19 квітня

2021 року у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21),

від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження

№ 61-2548св21).

Верховний суд не бере до уваги посилання представника заявника про те, що вона не могла з`явитися в судові засідання у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби та запровадженням карантинних заходів, оскільки не було надано до суду доказів про неможливість явки до суду у зв`язку із встановленими карантинними обмеженнями.

Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 480/1332/19 (провадження № 61-10024св20) зазначив, що поведінка сторони щодо завчасного та регулярного звернення до суду із заявами про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України свідчить про обізнаність заявника про їх призначення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду

від 22 жовтня 2021 року у справа № 354/757/17 (провадження

№ 61-15148св20), від 23 вересня 2021 року у справі № 182/670/15-ц (провадження № 61-9809св20).

Також, Верховний Суд звертає увагу на те, що, посилаючись на встановлені в Україні карантинні обмеження та продовження процесуальних строків, заявником не було враховано, що такі не поширюються на строк розгляду справи, який є службовим, а отже не вчинення позивачем та його представником відповідних дій, передбачених ЦПК України (подання заяви про розгляд справи за його відсутності, проведення судового засідання

в режимі відеоконференції, тощо), не свідчить, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням закону.

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку поведінці позивача та її представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції

у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Кривінчук О. В., наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, добросовісно користуючись цим правом, тобто керуючись завданням цивільного судочинства та виконуючи інші вимоги чинного цивільного законодавства України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені

у мотивувальній частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кривінчук Олени Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня

2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник