Ухвала

від 06.08.2020 по справі 675/1589/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 675/1589/19

провадження № 61-8506ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного

реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля

Кметь В. Л., ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 серпня

2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня

2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 лютого 2020 року.

У судовому засіданні 04 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала заяву про уточнення позовних вимог та звернулась з клопотанням про поновлення строку для подання указаної заяви.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого

2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року, клопотання представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 , про поновлення пропущеного процесуального строку для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог залишено без задоволення, заяву про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

27 травня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Право позивача на уточнення позовних вимог як шляхом їх збільшення, так і зменшення, а також на зміну позову (предмета чи підстави) закріплено у пункті 2 частини другої, частині третій статті 49 ЦПК України, відповідно до яких позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, позивач та її представник, звертаючись 04 лютого 2020 року до суду із уточненим позовом, пропустила визначений процесуальним кодексом строк для подання уточненого позову.

Згідно з частиною першою статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (частини перша та четверта статті 127 ЦПК України).

Також відповідно до частини другої наведеної статті встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що підготовче провадження у даній справі проводилося

з 29 серпня 2019 року по 10 січня 2020 року, належних доказів на підтвердження обставин, які унеможливили чи істотно ускладнили здатність сторони позивача сформулювати наведені уточнення до позовної заяви під час підготовчого провадження суду не надано, дійшов правильного висновку про залишення заяви без розгляду.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська